Координати: 35°19′14″ пн. ш. 24°39′51″ сх. д. / 35.3207028° пн. ш. 24.6643111° сх. д.
Елевтерна (грец. Ελεύθερνα), іноді Елевтерни, також Аполлонія (грец. Ἀπολλωνία) — давньогрецький поліс на острові Крит, яке існувало від початку гомерівської доби до візантійської доби. Поряд із Кноссом, Фестом, Малією, , Кідонією була одним з найзначиміших міст в історії острова.
Археологічна ділянка розташована за 25 км на південний схід від сучасного міста Ретимно в номі Ретимно, поблизу гори Іда — найвищої на Криті.
Історія
Дослідження археологічної ділянки Елевтерни здійснюється систематично з 1984 року науковцями Університету Криту. За понад два десятиліття грецькі археологи відкрили чимало подробиць життя Елевтерни, святилища та некрополі, навіть каменоломні в околицях пагорба , де нині існує однойменне село.
У 9 столітті до нашої ери в суб-мікенську добу, а точніше в геометричний етап пізнього періоду Темних століть в Греції, дорійці заселили місто на крутому, природно укріпленому хребті. За переказом, Елевтерна отримала свою назву за іменем одного з куретів, міфічного племені, що жило на Криті.
Місто опинилось на перехресті шляхів, оскільки лежало між Кідонією на північний захід та Кноссом, підконтрольними Елевтерні портами Ставроменом та , а також великими печерами зі святилищами поблизу піку Іди Ідайон-Андрон. В архаїчну добу Елевтерна розвивалась подібно до інших дорійських міст на Криті, зокрема як і Лато та .
Після римського завоювання Криту в 67 до н. е.. Розкішні вілли, лазні та інші громадські будівлі свідчать проте, що Елевтерна залишалась процвітаючим містом й у складі Римської імперії, допоки значна частина не була зруйнована .
Відомо, що в християнську добу Елевтерна слугувала єпископським містом. В середині 7 століття єпископ Еуфраст побудував тут велику базиліку. Напади халіфа Гарун ар-Рашида наприкінці 8 століття, арабська гегемонія на Криті разом з іншим землетрусом в 796 році призвели до того, що мешканці міста остаточно залишили Елевтерну. На короткий час місто знову заселяли в добу Латинської імперії, тут існувала католицька єпархія.
В 1993 і 1994 роках були влаштовані громадські виставки, які дозволили представити багаті археологічні знахідки в Едевтерні широкій громадськості. 2004 року велика тематична виставка відбулась в Музеї кікладського мистецтва в Афінах. Також в Луврі демонструється кора, знайдена в Еллевтені — так звана, Дама із Оксера.
У вересні 2010 року поблизу міста Елевтерни відкрите поховання 7 століття до н. е. Грецькі археологи під керівництвом , професора археології, директора Музею кікладського мистецтва, знайшли скелет жінки, вкритий зотлілим саваном, на який було нашито близько 3 тисяч шматочків золотих пластинок розміром до 4 см. Серед пластинок знайдена золота брошка у вигляді бджоли-богині, характерної для мікенських толосних поховань. Численні артефакти були визнані науковим співтовариством унікальними, а відтоді включив Елевтерну до переліку найзначиміших археологічних ділянок світу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 29 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- Стефан Візантійський. «Етніка». Е [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 29 вересня 2010.
- The treasures of ancient Eleutherna on display [ 11 травня 2006 у Wayback Machine.] — Катемеріні
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 29 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2010. Процитовано 30 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2010. Процитовано 30 вересня 2010.
Посилання
- (англ.)
- Элефтерна - пещеры Мелидони и Сфедони(рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 35 19 14 pn sh 24 39 51 sh d 35 3207028 pn sh 24 6643111 sh d 35 3207028 24 6643111 Elevterna grec Eley8erna inodi Elevterni takozh Apolloniya grec Ἀpollwnia davnogreckij polis na ostrovi Krit yake isnuvalo vid pochatku gomerivskoyi dobi do vizantijskoyi dobi Poryad iz Knossom Festom Maliyeyu Kidoniyeyu bula odnim z najznachimishih mist v istoriyi ostrova Arheologichna dilyanka Elevterni poblizu antichnogo mista Arheologichna dilyanka roztashovana za 25 km na pivdennij shid vid suchasnogo mista Retimno v nomi Retimno poblizu gori Ida najvishoyi na Kriti IstoriyaDoslidzhennya arheologichnoyi dilyanki Elevterni zdijsnyuyetsya sistematichno z 1984 roku naukovcyami Universitetu Kritu Za ponad dva desyatilittya grecki arheologi vidkrili chimalo podrobic zhittya Elevterni svyatilisha ta nekropoli navit kamenolomni v okolicyah pagorba de nini isnuye odnojmenne selo U 9 stolitti do nashoyi eri v sub mikensku dobu a tochnishe v geometrichnij etap piznogo periodu Temnih stolit v Greciyi dorijci zaselili misto na krutomu prirodno ukriplenomu hrebti Za perekazom Elevterna otrimala svoyu nazvu za imenem odnogo z kuretiv mifichnogo plemeni sho zhilo na Kriti Misto opinilos na perehresti shlyahiv oskilki lezhalo mizh Kidoniyeyu na pivnichnij zahid ta Knossom pidkontrolnimi Elevterni portami Stavromenom ta a takozh velikimi pecherami zi svyatilishami poblizu piku Idi Idajon Andron V arhayichnu dobu Elevterna rozvivalas podibno do inshih dorijskih mist na Kriti zokrema yak i Lato ta Pislya rimskogo zavoyuvannya Kritu v 67 do n e Rozkishni villi lazni ta inshi gromadski budivli svidchat prote sho Elevterna zalishalas procvitayuchim mistom j u skladi Rimskoyi imperiyi dopoki znachna chastina ne bula zrujnovana Vidomo sho v hristiyansku dobu Elevterna sluguvala yepiskopskim mistom V seredini 7 stolittya yepiskop Eufrast pobuduvav tut veliku baziliku Napadi halifa Garun ar Rashida naprikinci 8 stolittya arabska gegemoniya na Kriti razom z inshim zemletrusom v 796 roci prizveli do togo sho meshkanci mista ostatochno zalishili Elevternu Na korotkij chas misto znovu zaselyali v dobu Latinskoyi imperiyi tut isnuvala katolicka yeparhiya V 1993 i 1994 rokah buli vlashtovani gromadski vistavki yaki dozvolili predstaviti bagati arheologichni znahidki v Edevterni shirokij gromadskosti 2004 roku velika tematichna vistavka vidbulas v Muzeyi kikladskogo mistectva v Afinah Takozh v Luvri demonstruyetsya kora znajdena v Ellevteni tak zvana Dama iz Oksera U veresni 2010 roku poblizu mista Elevterni vidkrite pohovannya 7 stolittya do n e Grecki arheologi pid kerivnictvom profesora arheologiyi direktora Muzeyu kikladskogo mistectva znajshli skelet zhinki vkritij zotlilim savanom na yakij bulo nashito blizko 3 tisyach shmatochkiv zolotih plastinok rozmirom do 4 sm Sered plastinok znajdena zolota broshka u viglyadi bdzholi bogini harakternoyi dlya mikenskih tolosnih pohovan Chislenni artefakti buli viznani naukovim spivtovaristvom unikalnimi a vidtodi vklyuchiv Elevternu do pereliku najznachimishih arheologichnih dilyanok svitu Primitki Arhiv originalu za 7 listopada 2012 Procitovano 29 veresnya 2010 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2010 Stefan Vizantijskij Etnika E 3 bereznya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 31 travnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2010 The treasures of ancient Eleutherna on display 11 travnya 2006 u Wayback Machine Katemerini Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2010 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2010 Arhiv originalu za 2 lipnya 2010 Procitovano 30 veresnya 2010 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2010 Procitovano 30 veresnya 2010 Posilannya angl Elefterna peshery Melidoni i Sfedoni ros ros