Екотопічне зміщення — зміщення (зсув) властивих певному екотопу біоценозів, або біотопу видів на екотопи, які перебувають в іншій зоні або провінції, або ж в біотопи зовсім іншого типу, найбільш для них сприятливі. Наприклад, зміщення хвойного лісу з плакорних екотопів лісової зони на північні схили гірських хребтів пустельної зони; зміщення Picea obovata, яка росте на тих же плакорних екотопах, в річкові долини східнішої провінції (внаслідок великої континентальності клімату).
На просторі ареалу, займаного зональним типом рослинності, кліматичні умови поступово, змінюють свій характер, наприклад на південь і північ. Це значно впливає на стан видів і рослинних угруповань в ландшафтах. При цьому виявляється встановлена В. В. Альохіним (1935) закономірність, відома під назвою закону передування, який говорить «… плакорний вид або плакорна рослинність предваряються на півдні або на півночі у відповідних умовах місцеперебування», тобто вже не в плакорних умовах, а, наприклад, на тих схилах, експозиція яких дозволяє отримувати таку ж кількість тепла, як і на плакорі. Закон цей має більш широке значення, ніж встановлено наведеним визначенням, особливо тому, що «попереджання» часто спостерігається і в напрямку захід-схід. Розглянемо деякі приклади прояву цієї закономірності.
Зсув видів і рослинності з одного типу екотопів на інші відбувається насамперед у межах однієї і тієї ж зони або ряду рівнинних зон. Так, сибірська ялина, домінуюча в лісах північного сходу Євразії, створює тут, особливо на плакорах, зональні рослинні угруповання, в межах лісотундри здатна займати лише екотопи, які добре прогріваються і захищені від вітрів. Навпаки, на півдні ареалу вона зміщується на північні схили увалів і ярів (Толмачев, 1974)
Подібні екотопічні зміщення відбуваються і в напрямку захід — схід. Та ж ялина і її угруповання в західній частині ареала, до р. Обі, займають звичайно плакорні положення, на схід же, у зв'язку зі збільшенням континентальності клімату, вони поступово переміщаються в умови інших екотопів — в річкові долини.
В гірських умовах широтно орієнтованих хребтів Північного Тянь-Шаню тянь-шаньская ялина і її спільноти надають перевагу, особливо в нижній частині лучно-лісового поясу (1500–1600 м над р. м.), екотопам північних експозицій, тоді як на верхній межі проживання (2900-3000 м) ялина через нестачу тепла часто виходить на південні схили.
Описані вище екотопічні зсуви пов'язані зі зміною кліматичних умов. Однак такі зміщення виникають і під дією інших факторів. Так, степовий тип рослинності в рівнинному Казахстані, як правило, не поширюється південніше 47° півн. ш. Тим часом по піщаних масивах, які мають сприятливіший водний режим, ніж на навколишніх масивах бурих ґрунтах, він заходить далеко на південь (до 45°) у вигляді житнякових піщаних степів.
Таким чином, закон передування, або екотопічні зміщення видів і рослинності, дійсно має більш широкий прояв, ніж вважав В. В. Альохін, і виражається в тому, що види і рослинність, властиві даному типу екотопів (місцеперебувань), в інших регіонах можуть зміщуватися на інші екотопи, найбільш для них сприятливі.
Вертикальна поясність (орозональність). Можна сказати, що закон екотопічного зсуву видів і рослинності формує в гірських країнах, особливо континентальних областей, вертикальні зони, або пояса (орозони). Не випадково російські мандрівники П. П. Семенов, М. О. Северцов і А. М. Краснов у своїх класичних описах вертикальної зональності Тянь-Шаню ґрунтувалися насамперед на просторових змінах рослинності його північних схилів (макроклінів), де закон попереджання рослинності найбільш яскраво виражений.
Екотопічне зміщення в просторі може бути протиставлене екотопічному зміщенню в часі, при розвитку ефемерності. Порівн.: ефемери та ефемероїди.
Примітки
- Экология, фитоценология и фитогеография // Курс ботаники, под ред. проф. Л. И. Кирсанова и М. И. Голенкина. — М.: Учпедгиз, 1935. — С. 497–564.
- Толмачев А. И. Введение в географию растений. — Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1974. — 244 с.
- Б. А. Быков. Экологический словарь. — Алма-Ата : Наука, КазССР, 1983
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekotopichne zmishennya zmishennya zsuv vlastivih pevnomu ekotopu biocenoziv abo biotopu vidiv na ekotopi yaki perebuvayut v inshij zoni abo provinciyi abo zh v biotopi zovsim inshogo tipu najbilsh dlya nih spriyatlivi Napriklad zmishennya hvojnogo lisu z plakornih ekotopiv lisovoyi zoni na pivnichni shili girskih hrebtiv pustelnoyi zoni zmishennya Picea obovata yaka roste na tih zhe plakornih ekotopah v richkovi dolini shidnishoyi provinciyi vnaslidok velikoyi kontinentalnosti klimatu Na prostori arealu zajmanogo zonalnim tipom roslinnosti klimatichni umovi postupovo zminyuyut svij harakter napriklad na pivden i pivnich Ce znachno vplivaye na stan vidiv i roslinnih ugrupovan v landshaftah Pri comu viyavlyayetsya vstanovlena V V Alohinim 1935 zakonomirnist vidoma pid nazvoyu zakonu pereduvannya yakij govorit plakornij vid abo plakorna roslinnist predvaryayutsya na pivdni abo na pivnochi u vidpovidnih umovah misceperebuvannya tobto vzhe ne v plakornih umovah a napriklad na tih shilah ekspoziciya yakih dozvolyaye otrimuvati taku zh kilkist tepla yak i na plakori Zakon cej maye bilsh shiroke znachennya nizh vstanovleno navedenim viznachennyam osoblivo tomu sho poperedzhannya chasto sposterigayetsya i v napryamku zahid shid Rozglyanemo deyaki prikladi proyavu ciyeyi zakonomirnosti Zsuv vidiv i roslinnosti z odnogo tipu ekotopiv na inshi vidbuvayetsya nasampered u mezhah odniyeyi i tiyeyi zh zoni abo ryadu rivninnih zon Tak sibirska yalina dominuyucha v lisah pivnichnogo shodu Yevraziyi stvoryuye tut osoblivo na plakorah zonalni roslinni ugrupovannya v mezhah lisotundri zdatna zajmati lishe ekotopi yaki dobre progrivayutsya i zahisheni vid vitriv Navpaki na pivdni arealu vona zmishuyetsya na pivnichni shili uvaliv i yariv Tolmachev 1974 Podibni ekotopichni zmishennya vidbuvayutsya i v napryamku zahid shid Ta zh yalina i yiyi ugrupovannya v zahidnij chastini areala do r Obi zajmayut zvichajno plakorni polozhennya na shid zhe u zv yazku zi zbilshennyam kontinentalnosti klimatu voni postupovo peremishayutsya v umovi inshih ekotopiv v richkovi dolini V girskih umovah shirotno oriyentovanih hrebtiv Pivnichnogo Tyan Shanyu tyan shanskaya yalina i yiyi spilnoti nadayut perevagu osoblivo v nizhnij chastini luchno lisovogo poyasu 1500 1600 m nad r m ekotopam pivnichnih ekspozicij todi yak na verhnij mezhi prozhivannya 2900 3000 m yalina cherez nestachu tepla chasto vihodit na pivdenni shili Opisani vishe ekotopichni zsuvi pov yazani zi zminoyu klimatichnih umov Odnak taki zmishennya vinikayut i pid diyeyu inshih faktoriv Tak stepovij tip roslinnosti v rivninnomu Kazahstani yak pravilo ne poshiryuyetsya pivdennishe 47 pivn sh Tim chasom po pishanih masivah yaki mayut spriyatlivishij vodnij rezhim nizh na navkolishnih masivah burih gruntah vin zahodit daleko na pivden do 45 u viglyadi zhitnyakovih pishanih stepiv Takim chinom zakon pereduvannya abo ekotopichni zmishennya vidiv i roslinnosti dijsno maye bilsh shirokij proyav nizh vvazhav V V Alohin i virazhayetsya v tomu sho vidi i roslinnist vlastivi danomu tipu ekotopiv misceperebuvan v inshih regionah mozhut zmishuvatisya na inshi ekotopi najbilsh dlya nih spriyatlivi Vertikalna poyasnist orozonalnist Mozhna skazati sho zakon ekotopichnogo zsuvu vidiv i roslinnosti formuye v girskih krayinah osoblivo kontinentalnih oblastej vertikalni zoni abo poyasa orozoni Ne vipadkovo rosijski mandrivniki P P Semenov M O Severcov i A M Krasnov u svoyih klasichnih opisah vertikalnoyi zonalnosti Tyan Shanyu gruntuvalisya nasampered na prostorovih zminah roslinnosti jogo pivnichnih shiliv makrokliniv de zakon poperedzhannya roslinnosti najbilsh yaskravo virazhenij Ekotopichne zmishennya v prostori mozhe buti protistavlene ekotopichnomu zmishennyu v chasi pri rozvitku efemernosti Porivn efemeri ta efemeroyidi PrimitkiEkologiya fitocenologiya i fitogeografiya Kurs botaniki pod red prof L I Kirsanova i M I Golenkina M Uchpedgiz 1935 S 497 564 Tolmachev A I Vvedenie v geografiyu rastenij L Izd vo Leningr Un ta 1974 244 s B A Bykov Ekologicheskij slovar Alma Ata Nauka KazSSR 1983