Чилі — відносно розвинена країна Південної Америки. Найрозвиненіший автомобільний, морський, залізничний тр-т. Зовнішньоторгівельний оборот забезпечується на 90 % морським тр-том. Порти: Сан-Вісенте, Уаско, Гуаякан, Вальпараїсо, Токопілья, Кальдера.
Загальна характеристика
Система залізниць Чилі, довжина якої становить 6300 км, є однією з найкращих у Латинській Америці. Ця залізнична мережа простягнулася від м. Пісагуа в пустелі Атакама до Пуерто-Монта на півдні країни з відгалуженнями в усі найважливіші порти. Окрема гілка йде в Аргентину і через м. Мендоса продовжується до Буенос-Айреса. Від Аріки й Антофагасти залізниця йде до Ла-Паса (Болівія). Лінія між Антофагастою і м. Сальта (Аргентина) перетинає Анди на висоті 4500 м.
З 79 600 км автомобільних доріг 9580 км асфальтовані, найсучасніші шосейні дороги прокладені в Подовжній долині в районі Сантьяго. Одна ділянка Панамериканського шосе долиною 3900 км йде в північному напрямку і з'єднує Сантьяго з Лімою (Перу), інша — довжиною 1450 км — йде на схід від Сантьяго до Буенос-Айреса, ще одна — довжиною 2250 км — на південь до Пунта-Аренаса.
Торговий флот Чилі — один з найстарших і п'ятий по величині в Латинській Америці. Чилійська пароплавна компанія «Компанья судамерикана де вапорес». Внутрішні і міжнародні авіалінії зв'язують Чилі з іншими державами, уся територія країни обслуговується рейсами місцевих авіакомпаній.
За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП — $ 71 млрд. Темп зростання ВВП — 3,4 %)%. ВВП на душу населення — $ 4784. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,6 млрд. Провідні галузі промисловості: гірнича (мідна та інш. мінералів), чорна та кольорова металургія, машинобудівна, хімічна, легка і харчова, цементна, деревообробна та паперова пром-сть. Імпорт — $ 22 млрд (г.ч. США — 23,3 %; Аргентина — 11 %; Бразилія — 6 %; Японія — 5,8 %; Мексика — 4,9 %; Німеччина — 4,7 %). Експорт (головна стаття — мідь) — $ 23,6 млрд (г.ч. США — 18 %; Японія — 13 %; Велика Британія — 7,9 %; Бразилія — 5,3 %; Аргентина — 5 %; Італія — 4,5 %).
З 1973 р. в економіці країни суттєво збільшилася роль іноземного капіталу. Бл. 80 % американських інвестицій вкладені у гірн. пром-сть.
У 1990-і роки середній річний приріст чилійської економіки становив 7 %, що було найвищим показником серед країн Західної півкулі. У середині 1990-х років рівень інфляції і безробіття не перевищував декількох процентів. Скоротився обсяг зовнішнього боргу, бюджет виконувався з перевищенням прибутків над витратами, обсяг заощаджень досяг найвищого рівня за всю історію країни. У результаті в 1997 Чилі мала найвищий кредитний рейтинг серед країн Латинської Америки з обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) 77,1 млрд дол. (5280 дол. на душу населення), показником реального річного приросту 7,1 % і рівнем інфляції менше за 6 %. Розподіл по статтях ВВП у 1992 показує значні зміни в економіці Чилі. У порівнянні з кінцем 1960-х і початком 1970-х років частка продукції гірничодобувної промисловості залишилася приблизно на колишньому рівні (61 %), частка продукції мідної промисловості зменшилася. Помітно знизився внесок сектора обробної промисловості — з 25 % до 21 %, тоді як внесок сільського господарства, тваринництва і лісового господарства трохи зріс — з 7,4 % до 7,9 %. Частка будівельної промисловості знизилася з 7,7 % до 6 %, а частка сфери обслуговування (включаючи банки) зросла з 26 % до 29,1 %. З кінця 1980-х років стали швидко рости доходи від рибного лову і туризму. Приплив прямих іноземних інвестицій продовжувався, і тільки за 1996 він зріс на 46 %. Найбільша частина цих нових капіталовкладень (51 %) припадала на сферу обслуговування, на частку гірничодобувної промисловості 19 %, що обробної — 18 %. Частка американських капіталовкладень за період з 1974 по 1996 становила бл. 40 % від їхнього загального обсягу, у 1996 досягла майже 49 %. Уряд в 1997 сприяв приватизації і передачі в концесію автострад і платних автомобільних доріг, морських портів і аеропортів, водогосподарчих об'єктів і пасажирських залізничних перевезень. Структура паливно-енергетичного балансу в 90-х рр. ХХ ст.: вугілля — 17 %, нафта — 61 %, газ — 11, гідроресурси — 11 %.
Азартні ігри
Азартні ігри в Чилі — сфера азартних ігор в Чилі, що стала легальною 2008 року. В минулому уряд Чилі обмежував усі форми онлайн-казино для своїх жителів. Як офшорні оператори, так і потенційні прибережні платформи не змогли отримати необхідні дозволи, щоб легально надавати свої послуги в країні.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Чилі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chili vidnosno rozvinena krayina Pivdennoyi Ameriki Najrozvinenishij avtomobilnij morskij zaliznichnij tr t Zovnishnotorgivelnij oborot zabezpechuyetsya na 90 morskim tr tom Porti San Visente Uasko Guayakan Valparayiso Tokopilya Kaldera SantyagoZagalna harakteristikaSistema zaliznic Chili dovzhina yakoyi stanovit 6300 km ye odniyeyu z najkrashih u Latinskij Americi Cya zaliznichna merezha prostyagnulasya vid m Pisagua v pusteli Atakama do Puerto Monta na pivdni krayini z vidgaluzhennyami v usi najvazhlivishi porti Okrema gilka jde v Argentinu i cherez m Mendosa prodovzhuyetsya do Buenos Ajresa Vid Ariki j Antofagasti zaliznicya jde do La Pasa Boliviya Liniya mizh Antofagastoyu i m Salta Argentina peretinaye Andi na visoti 4500 m Z 79 600 km avtomobilnih dorig 9580 km asfaltovani najsuchasnishi shosejni dorogi prokladeni v Podovzhnij dolini v rajoni Santyago Odna dilyanka Panamerikanskogo shose dolinoyu 3900 km jde v pivnichnomu napryamku i z yednuye Santyago z Limoyu Peru insha dovzhinoyu 1450 km jde na shid vid Santyago do Buenos Ajresa she odna dovzhinoyu 2250 km na pivden do Punta Arenasa Torgovij flot Chili odin z najstarshih i p yatij po velichini v Latinskij Americi Chilijska paroplavna kompaniya Kompanya sudamerikana de vapores Vnutrishni i mizhnarodni avialiniyi zv yazuyut Chili z inshimi derzhavami usya teritoriya krayini obslugovuyetsya rejsami miscevih aviakompanij Za danimi 2001 Index of Economic Freedom The Heritage Foundation VVP 71 mlrd Temp zrostannya VVP 3 4 VVP na dushu naselennya 4784 Pryami zakordonni investiciyi 1 6 mlrd Providni galuzi promislovosti girnicha midna ta insh mineraliv chorna ta kolorova metalurgiya mashinobudivna himichna legka i harchova cementna derevoobrobna ta paperova prom st Import 22 mlrd g ch SShA 23 3 Argentina 11 Braziliya 6 Yaponiya 5 8 Meksika 4 9 Nimechchina 4 7 Eksport golovna stattya mid 23 6 mlrd g ch SShA 18 Yaponiya 13 Velika Britaniya 7 9 Braziliya 5 3 Argentina 5 Italiya 4 5 Z 1973 r v ekonomici krayini suttyevo zbilshilasya rol inozemnogo kapitalu Bl 80 amerikanskih investicij vkladeni u girn prom st U 1990 i roki serednij richnij pririst chilijskoyi ekonomiki stanoviv 7 sho bulo najvishim pokaznikom sered krayin Zahidnoyi pivkuli U seredini 1990 h rokiv riven inflyaciyi i bezrobittya ne perevishuvav dekilkoh procentiv Skorotivsya obsyag zovnishnogo borgu byudzhet vikonuvavsya z perevishennyam pributkiv nad vitratami obsyag zaoshadzhen dosyag najvishogo rivnya za vsyu istoriyu krayini U rezultati v 1997 Chili mala najvishij kreditnij rejting sered krayin Latinskoyi Ameriki z obsyagom valovogo vnutrishnogo produktu VVP 77 1 mlrd dol 5280 dol na dushu naselennya pokaznikom realnogo richnogo prirostu 7 1 i rivnem inflyaciyi menshe za 6 Rozpodil po stattyah VVP u 1992 pokazuye znachni zmini v ekonomici Chili U porivnyanni z kincem 1960 h i pochatkom 1970 h rokiv chastka produkciyi girnichodobuvnoyi promislovosti zalishilasya priblizno na kolishnomu rivni 61 chastka produkciyi midnoyi promislovosti zmenshilasya Pomitno znizivsya vnesok sektora obrobnoyi promislovosti z 25 do 21 todi yak vnesok silskogo gospodarstva tvarinnictva i lisovogo gospodarstva trohi zris z 7 4 do 7 9 Chastka budivelnoyi promislovosti znizilasya z 7 7 do 6 a chastka sferi obslugovuvannya vklyuchayuchi banki zrosla z 26 do 29 1 Z kincya 1980 h rokiv stali shvidko rosti dohodi vid ribnogo lovu i turizmu Pripliv pryamih inozemnih investicij prodovzhuvavsya i tilki za 1996 vin zris na 46 Najbilsha chastina cih novih kapitalovkladen 51 pripadala na sferu obslugovuvannya na chastku girnichodobuvnoyi promislovosti 19 sho obrobnoyi 18 Chastka amerikanskih kapitalovkladen za period z 1974 po 1996 stanovila bl 40 vid yihnogo zagalnogo obsyagu u 1996 dosyagla majzhe 49 Uryad v 1997 spriyav privatizaciyi i peredachi v koncesiyu avtostrad i platnih avtomobilnih dorig morskih portiv i aeroportiv vodogospodarchih ob yektiv i pasazhirskih zaliznichnih perevezen Struktura palivno energetichnogo balansu v 90 h rr HH st vugillya 17 nafta 61 gaz 11 gidroresursi 11 Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Chili Azartni igri v Chili sfera azartnih igor v Chili sho stala legalnoyu 2008 roku V minulomu uryad Chili obmezhuvav usi formi onlajn kazino dlya svoyih zhiteliv Yak ofshorni operatori tak i potencijni priberezhni platformi ne zmogli otrimati neobhidni dozvoli shob legalno nadavati svoyi poslugi v krayini Div takozhPromislovist Chili Korisni kopalini Chili Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Girnicha promislovist Chili Azartni igri v ChiliDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Chili Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi