Економіка США — сукупність усіх видів економічної діяльності в США.
Економічні показники | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Безробіття | 5,0 % (березень 2016 року) | |||||
Зростання ВВП | 5,9 % (IV кв. 2009 року) | |||||
Інфляція ІСЦ | 2,1 % (лютий 2009 — лютий 2010) | |||||
Національний борг | 28,9 трлн дол. (грудень 2021 року) | |||||
Бідність | 13,2 % (2008) |
США — високорозвинена постіндустріальна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-тє місце у світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне та електротехнічне машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів тощо.
Джерелом статистичної та економічної інформації по Сполучених Штатах є Бюро перепису населення США.
Історія
Колоніальна епоха та XVIII століття
Економічна історія Сполучених Штатів почалася з британських поселень уздовж східного узбережжя в XVII і XVIII століттях. Після 1700 року майбутні Сполучені Штати швидко збільшували населення, і водночас зростали імпорт та експорт. Африка, Азія і найчастіше Європа сприяли торгівлі колоній. Ці 13 колоній отримали незалежність від Британської імперії наприкінці XVIII століття і швидко переросли від колоніальної економіки до економіки, зосередженої на сільському господарстві.
XIX століття
У наступні 180 років США виросли до величезної інтегрованої та індустріалізованої економіки, яка становила близько однієї п'ятої від світової. У результаті ВВП США на душу населення наблизився до ВВП Британської імперії, а також інших країн, від яких Штати раніше відставали в економічному відношенні та, зрештою, перевершили конкурентів. Економіка підтримувалася високими зарплатами, залучаючи мільйони іммігрантів з усього світу. У 1820—1830-х роках масове виробництво замінило ремісників фабриками. Нові урядові постанови посилили захист патентів.
На початку 1800-х років Сполучені Штати залишалися в основному сільськогосподарськими, де понад 80 % населення займалося землеробством. Більшість виробництва зосереджувалася на початкових етапах переробки сировини, де лідирували пиломатеріали та лісопильні заводи, текстиль, виробництво взуття. Багаті запаси ресурсів сприяли швидкому економічному розвитку у XIX столітті. Велика кількість землі дозволяла зростати чисельності фермерів, але діяльність у сфері виробництва, послуг, транспорту та інших секторах зростала набагато швидшими темпами. Таким чином до 1860 року частка сільського населення в США впала з понад 80 % до приблизно 50 %.
XX століття
Сполучені Штати стали найбільшою національною економікою світу за рівнем ВВП приблизно з 1890 року. Протягом багатьох років після Великої депресії 1930-х років, коли небезпека рецесії здавалася найбільш серйозною, уряд зміцнював економіку, витрачаючи великі гроші або знижуючи податки, щоб споживачі витрачали більше. Це сприяло швидкому зростанню грошової маси, що також спонукало до збільшення витрат. Уявлення про найкращі інструменти для стабілізації економіки суттєво змінилися між 1930-ми та 1980-ми роками. Від епохи Нового курсу, яка почалася в 1933 році, до ініціатив Великого суспільства в 1960-х роках національні політики покладалися головним чином на фіскальну політику, щоб впливати на економіку.
ВВП
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП (1999) — 8500 млрд дол.
- Темп зростання ВВП (1999) — 4 %.
- ВВП на душу населення (1999) — 31 201 дол.
- Прямі закордонні інвестиції (1999) — 119 млрд дол.
- Імпорт (1999) — переважно електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — 1100 млрд дол. (Канада — 19,2 %; Японія — 12,0 %; Мексика — 10,0 %; Китай — 8,0 %; Німеччина — 5,4 %).
- Експорт (1999) — переважно машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове та електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) — 905 млрд дол. (Канада — 23,0 %; Мексика — 12,0 %; Японія — 8,3 %; Велика Британія — 5,5 %; Німеччина — 5,4 %).
Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч США займали провідне положення у світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці та обсягах виробництва. Долар був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання та обладнанням. Нині США втратили неподільне панування у світовій економіці. Починаючи з 1970-х років у світі стався зсув до триполюсної структури — нарівні з США центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азійсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У 1994 році в США вартість імпорту на 166 млрд дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту США у світовому ВВП знизилася з 35,4 % в 1966-му до 26,5 % в 1993-му. Німеччина і Японія наздогнали та навіть перевершили США по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині 1990-х років величина ВВП на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з США, а в Японії була на 20 % вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як автомобілебудування, металообробка, і споживча електроніка, Японія випереджає США по продуктивності праці на 15—45 %. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як у США. Частка ВВП, реінвестована в економіку, — ключова детермінанта майбутнього процвітання, — у США становила 15 %, у той час як у Німеччині — 22 %, а в Японії — 31 %. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9 % ВВП, у Німеччині — 2,7 %, у Японії — 3 %.
У 1997 році ВВП США становив 8079 млрд дол. З 1960 по 1995 роки темпи зростання ВВП сповільнилися: в 1960-ті роки середньорічний приріст становив 4,5 %, в 1970-ті — 3,5 %, у 1980-ті — 3,0 %, а в 1990—1995 роках — 2,1 %. Хоч темпи економічного зростання США істотно знизилися, їх економіка залишається провідною у світі. Водночас за величиною ВВП на душу населення США (27 821 дол.) в кінці XX ст. поступається лідерством тільки Люксембургу (32 416 дол.).
З 2000-х КНР почала наздоганяти США за розміром ВВП, оскільки в КНР економіка росла в 3—5 рази швидше за США (у 2006 році ріст ВВП КНР склав 11 % проти 2 % в США). Орієнтовно Китай у 2028 році обжене США за розміром ВВП, цей процес прискорила пандемія COVID-19 — економіка США відновлювалася набагато повільніше, ніж китайська. За ВВП, перерахованим у долари за паритетом купівельної спроможності Китай обігнав США ще у 2014 році.
Галузь | Підприємств | Продаж, виручка або відвантаження ($1 000) | Річний фонд з/п ($1 000) | Кількість оплачуваних працівників |
---|---|---|---|---|
Гірництво | 24 087 | 182 911 093 | 21 173 895 | 477 840 |
17 103 | 398 907 044 | 42 417 830 | 663 044 | |
Будівництво | 710 307 | 1 196 555 587 | 254 292 144 | 7 193 069 |
Виробництво | 350 828 | 3 916 136 712 | 576 170 541 | 14 699 536 |
Оптова торгівля | 435 521 | 4 634 755 112 | 259 653 080 | 5 878 405 |
Роздрібна торгівля | 1 114 637 | 3 056 421 997 | 302 113 581 | 14 647 675 |
Транспорт і | 199 618 | 382 152 040 | 115 988 733 | 3 650 859 |
Інформаційні послуги | 137 678 | 891 845 956 | 194 670 163 | 3 736 061 |
Фінанси і страхування | 440 268 | 2 803 854 868 | 377 790 172 | 6 578 817 |
Нерухомість, оренда і лізинг | 322 815 | 335 587 706 | 60 222 584 | 1 948 657 |
Професійні, наукові і технічні послуги | 771 305 | 886 801 038 | 376 090 052 | 7 243 505 |
Менеджмент компаній і підприємств | 49 308 | 107 064 264 | 178 996 060 | 2 605 292 |
Адміністративні, допоміжні, утилізаційні і рекультиваційні послуги | 350 583 | 432 577 580 | 206 439 329 | 8 741 854 |
Освітні послуги | 49 319 | 30 690 707 | 10 164 378 | 430 164 |
Охорона здоров'я, соціальна допомога | 704 526 | 1 207 299 734 | 495 845 829 | 15 052 255 |
Мистецтво, розваги і відпочинок | 110 313 | 141 904 109 | 45 169 117 | 1 848 674 |
Готелі, громадське харчування | 565 590 | 449 498 718 | 127 554 483 | 10 120 951 |
Інші послуги (крім ) | 537 576 | 307 049 461 | 82 954 939 | 3 475 310 |
Всього | 6 891 382 | 21 362 013 726 | 3 727 706 910 | 108 991 968 |
ВВП США у 2020 році
«У 2020 році ВВП США знизився на 3,4 %, що стало найбільшим падінням за 74 роки».
ВВП США у 2021 році
Економіка США у 2021 році, за попередніми даними, показала рекордне зростання з 1984 року після того, як уряд витратив трильйони доларів (6 трлн дол.) на допомогу у зв'язку з COVID-19. Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані Бюро економічного аналізу Міністерства торгівлі США. Так, ВВП США у 2021 році виріс на 5,7 % — це максимальне зростання з 1984 року.
Зазначається, що економічному зростанню сприяло збільшення витрат на товари та послуги особистого споживання, а також зростання експорту та приватних інвестицій. Як свідчать дані Бюро, американська економіка різко зросла в четвертому кварталі (+6,9 % після +2,3 % у липні — вересні).
При цьому, споживчі витрати, на які припадає понад дві третини ВВП, у жовтні — листопаді зросли на 3,3 % після зростання на 2 % у третьому кварталі. Цей показник виріс за рахунок стрибка споживчих витрат у жовтні, але після того, як у країні почав поширюватися «омікрон», зростання сповільнилося.
Reuters додає, що зростання споживчих витрат стримувала нестача автомобілів та інших товарів на тлі проблем виробництва через глобальний дефіцит напівпровідників. Також факторами, які стримували зростання споживчих витрат наприкінці четвертого кварталу, стали зниження купівельної спроможності домогосподарств та інфляція, які виявилися набагато вищими за цільовий показник ФРС 2 %.
Базування економіки
Економіка США базується на приватній власності та прагненні до отримання прибутку.
Частка державного споживання федерального уряду, штатів та місцевих органів сягає третини ВВП США. У 1974 році Конгресом США створено [en] в структурі Адміністративно-бюджетного управління при президенті США. У 2003 році доступ до [en] став повністю комп'ютеризованим.
Промислові та страхові компанії, магазини, ферми, банки й багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У 1995 році в США нараховувалося 16,4 млн некорпоративних приватних підприємств несільськогосподарського профілю, 1,58 млн партнерських компаній і 4,4 млн корпорацій. Саме корпорації відіграють найбільшу роль в економіці США. У 1995 році прибутки некорпоративних приватних підприємств становили 807 млрд дол., прибутки партнерських компаній — 853 млрд дол., прибутки ж корпорацій перевищили 14,5 трлн дол. Велика частина продукції корпорацій продукується невеликим числом найбільших фірм. Хоча в 1995 році корпорації з капіталом понад 250 млн дол. становили лише 1,6 % всіх корпорацій країни, на їх частку припадало майже 85 % сумарного прибутку. Як правило, це ТНК — транснаціональні корпорації, які є продуктом сучасного процесу глобалізму (і самі є глобалізаторами). На території США нараховується бл. 500 центрів ТНК.
Транспорт
Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: Новий Орлеан, Гемптон-Роудс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтимор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15 % вантажоперевезень. Важкі та громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом. На залізничний транспорт у середині 1990-х років припадало 38 % всіх вантажоперевезень і тільки 1 % пасажирів. У перше десятиріччя XXI ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя. Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28 %. Водночас на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5 %), але майже 20 % пасажироперевезень. На частку транспорту припадає бл. 20 % загального споживання енергії у країні та від 50 % до 60 % всього споживання рідкого палива.
Транспортний комплекс відіграє важливу роль у соціальному та економічному житті країни. Протяжність мережі залізниць становить у США близько 265 000 км, автомобільних доріг — 6 500 000 км. На частку транспорту припадає близько 20 % загального споживання енергії в країні та від 50 до 60 % всього споживання рідкого палива. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки тощо. Матеріально-технічна база транспортного комплексу переважно сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Починаючи з 80-х років, транспортний комплекс США вступив у смугу якісно нових зсувів у галузі техніки та технологій перевезень, передусім за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем управління перевізними процесами з використання комп'ютерів, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі та іншого. Найважливішим напрямом підвищенням якості транспортних послуг стало впровадження системи перевезень «тільки в термін», з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовнику обійтися без складів, що дорого коштують і скоротити потребу в оборотних коштах. Транспорт все більш перетворюється в органічну складову частину складної виробниче-транспортної системи, охоплюючи всю економіку, що істотно підвищує ефективність останньої.
Торгівля
Докладніше [en]
Торговий баланс
Коли країни починають експортувати у власній валюті, раптово виявляється, що курс національної валюти визначається насамперед торговим балансом країни. Можливо, торговий дефіцит США почне знижуватись у міру відновлення ланцюжків поставок (докладніше [en]). Майже весь 2021 рік у портах США спостерігалася величезна черга контейнеровозів.
Промисловість
Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо металургія, машинобудування і приладобудування, електронне та електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне та авіаційне. Основу експортної експансії США складають машини та обладнання (на частку США припадає близько 20 % світового експорту наукомісткої продукції).
У XX ст. державний сектор в економіці істотно розширився, особливо в роки світової економічної кризи та Другої світової війни, однак витрати федерального уряду в період 1975—1995 років залишалися відносно стабільними. У 1995 році федеральні витрати становили 21,1 % ВВП (у 1975-му — 21,4 %). Уряд має можливість впливати на економіку за допомогою бюджетної політики, тобто змінюючи рівень витрат або оподаткування.
Добувні галузі господарства грають життєво важливу роль у забезпеченні економічного зростання. США належить до тих небагатьох країн, які мають у своєму розпорядженні достатньо природних ресурсів, необхідних для розвитку сучасної економіки. Ці ресурси включають основні види мінеральної сировини (залізняк, свинець і мідь). Найважливіше значення мають енергоресурси — вугілля, нафта, природний газ, якими так багаті США. Для потреб виробництва і будівельних робіт використовуються величезні лісові ресурси. Нарешті, сільськогосподарське виробництво США традиційно одне з найефективніших у світі. Загалом частка ресурсних галузей у ВВП в 1994 становила 7 %.
США є найбільшим у світі виробником промислових товарів, щорічний обсяг виробництва яких для внутрішнього і світового ринку — понад 1,3 трлн дол. Ця галузь одна з ключових у національній економіці, однак її значення в порівнянні з індустрією послуг після Другої світової війни неухильно знижувалася. У 1996 році на частку обробної промисловості припадало менш як 19 % ВВП (проти 22 % в 1980-му). Близько 1/3 товарів довготривалого користування складає продукція машинобудування, промислового, електронного та електротехнічного обладнання, по 1/5 — автомобілебудування і металообробка. Хімічна і харчова промисловість виробляють більш ніж по 1/5 товарів короткострокового користування, частка продукції поліграфічної промисловості — 15 %.
У 2020 році внесок нафтовидобутку в зростання американського ВВП оцінюється в 10 %, тобто в 0,2—0,3 % ВВП щорічно, загальний валовий продукт нафтогазової індустрії не перевищує 7 % ВВП США.
За прогнозами інвестиційного банку Morgan Stanley, до 2033 року вугілля зникне з енергосистеми США, на шляху до створення безвуглецевої енергетики.
Сільське господарство
США має високорентабельне сільське господарство, продукція якого становить бл. 2 % ВВП, у ньому зайняті 3 % працездатного населення. Агропромисловий комплекс США включає галузі, які випускають засоби виробництва для сільського господарства, саме сільськогосподарське виробництво і галузі, що забезпечують переробку і збут сільгоспсировини та виробленої з неї продукції. Причому, частка експорту сільськогосподарської продукції США неухильно зростає, що може призвести до надвиробництва продукції. У зв'язку з цим у кінці XX ст. відбулося скорочення фермерських господарств з 2,4 млн до 2,1 млн. Одночасно відбувся процес укрупнення ферм, і вже зараз 13,8 % великих господарств дають понад 70 % всієї товарної продукції, у той час як частка інших ферм не перевищує 9 %. Значне місце в сільському господарстві США займає розведення великої рогатої худоби та домашніх птахів, виробництво яєць і молочних продуктів, вирощування зернових, сої, овочів і фруктів. У 1996 році сукупний ринковий фермерський прибуток досяг 204,2 млрд дол., з них 54 % припадає на частку продукції рослинництва, а 45 % — тваринництва.
Послуги
У другій половині XX ст. простежувалася тенденція збільшення частки сфери послуг. З кінця 1960-х років частка виробництва в США поступово скорочувалася і росла частка сектору послуг. У 1980-х роках зайнятість у секторі послуг збільшувалася в середньому на 1,8 % на рік (у торгівлі на 2,6 %), тоді як число робочих місць у промисловості залишалося незмінним. На початку XXI ст. сфера послуг — найбільший сектор економіки США. У 1997 році він дав 4,43 трлн дол., або 54 % ВВП, і 4/5 робочих місць у країні. Сфера послуг включає безліч різних галузей і професій. Комплекс ділових, професійних і особистих послуг — включає освітні та медичні послуги, , , індустрію реклами, менеджмент, агентства по зв'язках із громадськістю, а також численні підприємства побутових послуг, що надаються корпораціям або окремим громадянам. Темпи зростання зайнятості у сфері послуг перевершили всі інші галузі та в період з 1979 по 1995 рік становили 2,3 % в рік, що привело до створення в країні 24 млн нових робочих місць. Темпи зростання зайнятості загалом по країні за той же період становили лише 1,4 % на рік. У результаті зайнятість у сфері послуг зросла з 70 % майже до 80 % від загального числа працівників.
Оборона
На оборону в США затрачується більше коштів, ніж в інших державах. Федеральні військові витрати перевершують навіть сукупні військові бюджети багатьох індустріальних країн. У 1997 році США витрачали на потреби оборони 270,5 млрд дол. Ця цифра становить близько третини всіх військових витрат у світі і перевищує оборонні бюджети Франції, Німеччини, Великої Британії та Японії. США — найбільший у світі експортер зброї. У 1993 році США продали за кордон різних товарів військового призначення на загальну суму 10,3 млрд дол. На їх частку припадало бл. 50 % світового експорту зброї.
Географія обробної промисловості, починаючи з кінця 1960-х років характеризувалася зсувом на Південь і Захід. У період між 1970-м і початком 1990-х років частка продукції Північного Сходу і Північного Центру знизилася з 2/3 до 1/2, у той час як частка продукції Заходу збільшилася на 5 %, а Півдня — майже на 10 %. На початку 1990-х років Південь давав приблизно 1/3 всієї продукції, зайнявши місце Північного Центра як провідного регіону обробної промисловості США. Автотранспортні засоби, металовироби та промислове обладнання виготовляються в основному в Північно-Східному Центрі, куди входять штати Огайо, Індіана, Іллінойс, Вісконсин і Мічиган. Середньоатлантичні штати (Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія) спеціалізуються на машинобудуванні та хімічному виробництві.
Фінанси
Південноатлантичний регіон виробляє хімічні продукти, текстиль, одяг і тютюнові вироби. Тихоокеанський регіон на чолі з Каліфорнією спеціалізується на виробництві транспортного обладнання, продуктів споживання, електротехнічного та електронного обладнання.
У банківсько-фінансовій справі посилюється концентрація капіталу. У 1997 році на території США діяли 9143 банки із загальним капіталом 5 трлн дол. (у середньому по 548 млн дол. у кожному). У 1985 році в країні було 14 417 банків із загальним капіталом (у доларах 1997 року) 3,7 трлн дол. (у середньому по 254 млн дол. у кожному). Банки відіграють величезну роль в економіці країни. У 1996 році частка банків, страхових товариств, компаній по операціях із нерухомістю і кредитних організацій у ВВП становила 19 %. Операції з нерухомістю дали 886 млрд дол., депозитні інститути, включаючи комерційні банки, — 247 млрд, страхування — 136 млрд. Федеральна резервна система (ФРС) США контролює обсяг грошової маси в країні й вирішальним чином впливає на фінансові ринки. ФРС ухвалює рішення незалежно від федерального уряду, президент США призначає членів ради керівників на 14-літній термін. Змінюючи обсяг грошової маси, ФРС впливає на розмір процентних ставок. Зменшуючи грошову масу, ФРС підвищує процентні ставки, тим самим знижуючи темпи економічного зростання. Аналогічно, збільшення грошової маси приводить до зниження процентних ставок і стимулює економічне зростання. У 1980-х — на початку 1990-х років ФРС проводила антиінфляційну політику, втримуючи процентні ставки на високому рівні, а темпи економічного зростання — на порівняно низькому рівні.
США споживають 25 % всієї світової енергії (у перерахунку на вугільний еквівалент), значно більше, ніж будь-яка інша країна світу. Через високий рівень споживання енергії на частку США припадає бл. 20 % глобальних викидів «парникових» газів (вуглекислий газ, метан і оксиди азоту) в атмосферу. Основні джерела енергії для економіки США — нафта, природний газ і вугілля. Залежність економіки США від імпорту нафти різко зросла в період між початком 1980-х і початком 1990-х років. Сира нафта становила 1921 тис. барелів в 1980, а у 1997—2918 тис. барелів.
Виробництво електроенергії — 2823 млрд кВт·год (1991). У 1996 році нафта забезпечувала 35 % виробленої в країні енергії, природний газ — 22,5 %, вугілля — 21 %. Джерелом електроенергії служило, головним чином, вугілля (57 %), природний газ і нафтопродукти складали відповідно 9 % і 2 %. ГЕС давали 11 % енергії. Роль атомної енергетики у виробництві електроенергії до 1970-х років залишалася незначною, у 1982 році вона зросла до 12,5 %, а в 1996 — до 22 %. Структура споживання енергії у 2000 р.: нафта і нафтопродукти — 39 %, природний газ — 23 %, вугілля 23 %, інші первинні енергоносії — 15 %.
Найбільші компанії США: корпорація General Electric, Citigroup, ExxonMobil, Bank of America, IBM, , Walmart, SBC communications».
Інфляція
Інфляція станом на 2021 рік
Станом на листопад 2021 рік, інфляція у США прискорилася до 6,2 %. Цей показник є найвищим значенням, починаючи з 1990 року.
Станом на грудень 2021 року, Bloomberg повідомляє, що індекс споживчих цін у США прискорився до 6,8 % — найвищого значення за майже 40 років. Пришвидшення інфляції зумовлено стрімким подорожчанням одразу декількох категорій товарів. Найбільший внесок у місячному вимірі здійснили ціни на газ, житло, продовольство та транспорт.
Інфляція станом на 2022 рік
У січні 2022 року, інфляція у США досягла найвищого рівня за 40 років, при цьому ціни зросли на 7,5 % у порівнянні з минулим роком, повідомило у четвер Бюро трудової статистики.
Державний борг
Станом на початок грудня 2021 року борг США сягає 28,9 трлн доларів.
14 грудня 2021 року білль про підвищення боргової стелі підтримали у Сенаті США, виключно голосами сенаторів від демократичної партії США.
15 грудня 2021 року Палата Представників США погодила підвищення на 2,5 трильйона доларів боргової стелі, аби уникнути невиплат за запозиченнями. Після голосування у Палаті представників США у 221 проти 209, документ повинен підписати президент США Джо Байден.
Сума у додаткові 2,5 трлн доларів дозволить країні відтермінувати ризики несплати за своїми зобов'язаннями на весь 2022 рік, коли в країні відбудуться вибори до Палати представників США.
Представники республіканської партії США в обох палатах парламенту США, виступають проти підвищення верхньої межі боргу. Вони вважають, що підвищення стелі має відбуватися разом зі скороченням витрат, спрямованих на зменшення дефіциту бюджету та погашення боргу.
Боргові зобов'язання
16 листопада 2021 року Федеральна резервна система повідомила що борг домогосподарств вперше у третьому кварталі 2021 року, перевищив 15 трильйонів доларів.
Азартні ігри
Азартні ігри в США законодавчо обмежені. 2008 року вони принесли валовий дохід (різниця між загальною сумою виплат за мінусом коштів або «виграшів», повернутих гравцям) у розмірі 92,27 млрд дол.
Американська ігрова асоціація, галузева торгова група, заявляє, що ігри в США — це індустрія вартістю 240 млрд доларів, де працює 1,7 млн людей у 40 штатах. 2016 року податки на ігри принесли 8,85 млрд доларів державних та місцевих податкових надходжень.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Монетарная история Соединенных Штатов, 1867—1960 / Милтон Фридман, Анна Якобсон Шварц ; [пер. с англ. Р. Косодий]. — К. : Ваклер, 2007. — 861 с. : ил., табл., портр. ; 25 см. — Библиогр. в тексте. — Алф. указ.: с. 856—861. — 1 000 экз. —
Примітки
- Colonial Economy [ 2023-09-13 у Wayback Machine.]. National Museum of American History. 24 травня 2018.
- Territory Worth Contesting [ 2023-07-12 у Wayback Machine.]. National Museum of American History. 24 травня 2018.
- The United States Becomes a World Power. Digital History. Процитовано 1 жовтня 2023.
- 17.1 the Great Depression and Keynesian Economics.
- ВВП Китаю: +11,3 % [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.], dw.com, 18.07.2006
- У 2020 році зростання ВВП Китаю було мінімальним за останні 45 років [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.], Investory News, 18 січня 2021
- МВФ: КИТАЙ СТАВ НАЙБІЛЬШОЮ ЕКОНОМІКОЮ СВІТУ [ 25 травня 2021 у Wayback Machine.], Фінбаланс, 8.10.2014
- . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022.
- Дмитрий Рубвальтер. . cyberleninka.ru (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- КИНДЗЕРСКИЙ Ю. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЗАКАЗ В МИРЕ И ОСОБЕННОСТИ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ В ПОЛИТИКЕ РАЗВИТИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ // «Экономика Украины», 2015, N3(632)
- . National Archives (англ.). 15 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- . cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 8 грудня 2021.
- . LIGA (рос.). 11 березня 2020. Архів оригіналу за 12 березня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
- Журнал «Forbes» 2000 рік
- . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- . the Guardian (англ.). 10 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
- Cox, Jeff (9 листопада 2021). . CNBC (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- . American Gaming Association. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 19 травня 2007.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
Посилання
- CIA — The World Factbook — United States [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- U.S. Economic Calendar [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.]
- U.S. Dept of Labor — Bureau of Labor Statistics [ 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- U.S. Dept of Commerce — Bureau of Economic Analysis [ 24 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- FRB: Z.1 Release-- Flow of Funds Accounts of the United States, Release Dates [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- OECD's United States country Web site [ 26 липня 2008 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of the United States [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
- U.S. Energy Information Administration [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
- National Bureau of Economic Research (USA) [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] Economics material from the organization that declares Recessions and Recoveries.
- Bureau of Labor Statistics [ 21 травня 2019 у Wayback Machine.]–from the American Labor Department
- US Department of Commerce Economics Statistics [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- GDP growth viz Savings rate since 1985 [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.] Comparing GDP growth rate with the Savings rate since 1985
- Gross Domestic Product Growth — USA [ 4 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Unemployment Rate — USA [ 4 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Consumer Price Index — USA [ 4 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Dollars & Sense [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- A U.S.-Colombia Free Trade Agreement: Strengthening Democracy and Progress in Latin America [Архівовано 9 жовтня 2009 у Portugese Web Archive]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika SShA sukupnist usih vidiv ekonomichnoyi diyalnosti v SShA Dinamika inflyaciyi u SShA 1666 2019 rr Komponenti groshovoyi masi SShA valyuta M1 M2 ta M3 z 1959 roku Ekonomichni pokazniki Bezrobittya 5 0 berezen 2016 roku Zrostannya VVP 5 9 IV kv 2009 roku Inflyaciya ISC 2 1 lyutij 2009 lyutij 2010 Nacionalnij borg 28 9 trln dol gruden 2021 roku Bidnist 13 2 2008 Voll strit Porivnyannya ekonomiki shtativ z krayinami sho mayut takij zhe VVP 2012 SShA visokorozvinena postindustrialna krayina derzhava gigant providna ekonomichna i vijskova derzhava svitu zajmaye 3 tye misce u sviti za plosheyu i chiselnistyu naselennya SShA mayut visokorozvinenu i diversifikovanu promislovist osnovnimi galuzyami yakoyi ye zagalne transportne ta elektrotehnichne mashinobuduvannya vidobutok korisnih kopalin himichna ta harchova promislovist virobnictvo metalovirobiv tosho Dzherelom statistichnoyi ta ekonomichnoyi informaciyi po Spoluchenih Shtatah ye Byuro perepisu naselennya SShA IstoriyaKolonialna epoha ta XVIII stolittya Ekonomichna istoriya Spoluchenih Shtativ pochalasya z britanskih poselen uzdovzh shidnogo uzberezhzhya v XVII i XVIII stolittyah Pislya 1700 roku majbutni Spolucheni Shtati shvidko zbilshuvali naselennya i vodnochas zrostali import ta eksport Afrika Aziya i najchastishe Yevropa spriyali torgivli kolonij Ci 13 kolonij otrimali nezalezhnist vid Britanskoyi imperiyi naprikinci XVIII stolittya i shvidko pererosli vid kolonialnoyi ekonomiki do ekonomiki zoseredzhenoyi na silskomu gospodarstvi XIX stolittya U nastupni 180 rokiv SShA virosli do velicheznoyi integrovanoyi ta industrializovanoyi ekonomiki yaka stanovila blizko odniyeyi p yatoyi vid svitovoyi U rezultati VVP SShA na dushu naselennya nablizivsya do VVP Britanskoyi imperiyi a takozh inshih krayin vid yakih Shtati ranishe vidstavali v ekonomichnomu vidnoshenni ta zreshtoyu perevershili konkurentiv Ekonomika pidtrimuvalasya visokimi zarplatami zaluchayuchi miljoni immigrantiv z usogo svitu U 1820 1830 h rokah masove virobnictvo zaminilo remisnikiv fabrikami Novi uryadovi postanovi posilili zahist patentiv Na pochatku 1800 h rokiv Spolucheni Shtati zalishalisya v osnovnomu silskogospodarskimi de ponad 80 naselennya zajmalosya zemlerobstvom Bilshist virobnictva zoseredzhuvalasya na pochatkovih etapah pererobki sirovini de lidiruvali pilomateriali ta lisopilni zavodi tekstil virobnictvo vzuttya Bagati zapasi resursiv spriyali shvidkomu ekonomichnomu rozvitku u XIX stolitti Velika kilkist zemli dozvolyala zrostati chiselnosti fermeriv ale diyalnist u sferi virobnictva poslug transportu ta inshih sektorah zrostala nabagato shvidshimi tempami Takim chinom do 1860 roku chastka silskogo naselennya v SShA vpala z ponad 80 do priblizno 50 XX stolittya Spolucheni Shtati stali najbilshoyu nacionalnoyu ekonomikoyu svitu za rivnem VVP priblizno z 1890 roku Protyagom bagatoh rokiv pislya Velikoyi depresiyi 1930 h rokiv koli nebezpeka recesiyi zdavalasya najbilsh serjoznoyu uryad zmicnyuvav ekonomiku vitrachayuchi veliki groshi abo znizhuyuchi podatki shob spozhivachi vitrachali bilshe Ce spriyalo shvidkomu zrostannyu groshovoyi masi sho takozh sponukalo do zbilshennya vitrat Uyavlennya pro najkrashi instrumenti dlya stabilizaciyi ekonomiki suttyevo zminilisya mizh 1930 mi ta 1980 mi rokami Vid epohi Novogo kursu yaka pochalasya v 1933 roci do iniciativ Velikogo suspilstva v 1960 h rokah nacionalni politiki pokladalisya golovnim chinom na fiskalnu politiku shob vplivati na ekonomiku VVPZa danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 1999 8500 mlrd dol Temp zrostannya VVP 1999 4 VVP na dushu naselennya 1999 31 201 dol Pryami zakordonni investiciyi 1999 119 mlrd dol Import 1999 perevazhno elektronni komponenti pobutova elektronika i komp yuteri 1100 mlrd dol Kanada 19 2 Yaponiya 12 0 Meksika 10 0 Kitaj 8 0 Nimechchina 5 4 Eksport 1999 perevazhno mashini obladnannya i produkciya silskogo gospodarstva promislove ta elektronne obladnannya litaki avtomobili vijskova tehnika himikati kam yane vugillya kukurudza soyevi bobi 905 mlrd dol Kanada 23 0 Meksika 12 0 Yaponiya 8 3 Velika Britaniya 5 5 Nimechchina 5 4 Krayina stala najbilshoyu ekonomichnoyu derzhavoyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni Protyagom dekilkoh desyatirich SShA zajmali providne polozhennya u sviti za tempami ekonomichnogo zrostannya produktivnosti praci ta obsyagah virobnictva Dolar buv i osnovnoyu valyutoyu v mizhnarodnij finansovij sistemi Amerikanski virobniki zabezpechuvali ves svit tovarami masovogo spozhivannya ta obladnannyam Nini SShA vtratili nepodilne panuvannya u svitovij ekonomici Pochinayuchi z 1970 h rokiv u sviti stavsya zsuv do tripolyusnoyi strukturi narivni z SShA centrami globalnoyi ekonomichnoyi diyalnosti stali Yevropa na choli z Nimechchinoyu i Azijsko Tihookeanskij region na choli z Yaponiyeyu U 1994 roci v SShA vartist importu na 166 mlrd dol perevishila vartist eksportu Chastka valovogo vnutrishnogo produktu SShA u svitovomu VVP znizilasya z 35 4 v 1966 mu do 26 5 v 1993 mu Nimechchina i Yaponiya nazdognali ta navit perevershili SShA po ryadu klyuchovih pokaznikiv ekonomichnogo rozvitku U seredini 1990 h rokiv velichina VVP na dushu naselennya v Nimechchini priblizno porivnyalasya z SShA a v Yaponiyi bula na 20 vishe U takih najvazhlivishih galuzyah promislovosti yak avtomobilebuduvannya metaloobrobka i spozhivcha elektronika Yaponiya viperedzhaye SShA po produktivnosti praci na 15 45 U metaloobrobnij i stalelivarnij promislovosti produktivnist praci v Nimechchini stala takoyu zh yak u SShA Chastka VVP reinvestovana v ekonomiku klyuchova determinanta majbutnogo procvitannya u SShA stanovila 15 u toj chas yak u Nimechchini 22 a v Yaponiyi 31 U visokotehnologichnih galuzyah promislovosti vitrati na naukovo tehnichni doslidzhennya i rozrobki v SShA stanovlyat 1 9 VVP u Nimechchini 2 7 u Yaponiyi 3 U 1997 roci VVP SShA stanoviv 8079 mlrd dol Z 1960 po 1995 roki tempi zrostannya VVP spovilnilisya v 1960 ti roki serednorichnij pririst stanoviv 4 5 v 1970 ti 3 5 u 1980 ti 3 0 a v 1990 1995 rokah 2 1 Hoch tempi ekonomichnogo zrostannya SShA istotno znizilisya yih ekonomika zalishayetsya providnoyu u sviti Vodnochas za velichinoyu VVP na dushu naselennya SShA 27 821 dol v kinci XX st postupayetsya liderstvom tilki Lyuksemburgu 32 416 dol Z 2000 h KNR pochala nazdoganyati SShA za rozmirom VVP oskilki v KNR ekonomika rosla v 3 5 razi shvidshe za SShA u 2006 roci rist VVP KNR sklav 11 proti 2 v SShA Oriyentovno Kitaj u 2028 roci obzhene SShA za rozmirom VVP cej proces priskorila pandemiya COVID 19 ekonomika SShA vidnovlyuvalasya nabagato povilnishe nizh kitajska Za VVP pererahovanim u dolari za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti Kitaj obignav SShA she u 2014 roci Galuz Pidpriyemstv Prodazh viruchka abo vidvantazhennya 1 000 Richnij fond z p 1 000 Kilkist oplachuvanih pracivnikiv Girnictvo 24 087 182 911 093 21 173 895 477 840 17 103 398 907 044 42 417 830 663 044 Budivnictvo 710 307 1 196 555 587 254 292 144 7 193 069 Virobnictvo 350 828 3 916 136 712 576 170 541 14 699 536 Optova torgivlya 435 521 4 634 755 112 259 653 080 5 878 405 Rozdribna torgivlya 1 114 637 3 056 421 997 302 113 581 14 647 675 Transport i 199 618 382 152 040 115 988 733 3 650 859 Informacijni poslugi 137 678 891 845 956 194 670 163 3 736 061 Finansi i strahuvannya 440 268 2 803 854 868 377 790 172 6 578 817 Neruhomist orenda i lizing 322 815 335 587 706 60 222 584 1 948 657 Profesijni naukovi i tehnichni poslugi 771 305 886 801 038 376 090 052 7 243 505 Menedzhment kompanij i pidpriyemstv 49 308 107 064 264 178 996 060 2 605 292 Administrativni dopomizhni utilizacijni i rekultivacijni poslugi 350 583 432 577 580 206 439 329 8 741 854 Osvitni poslugi 49 319 30 690 707 10 164 378 430 164 Ohorona zdorov ya socialna dopomoga 704 526 1 207 299 734 495 845 829 15 052 255 Mistectvo rozvagi i vidpochinok 110 313 141 904 109 45 169 117 1 848 674 Goteli gromadske harchuvannya 565 590 449 498 718 127 554 483 10 120 951 Inshi poslugi krim 537 576 307 049 461 82 954 939 3 475 310 Vsogo 6 891 382 21 362 013 726 3 727 706 910 108 991 968VVP SShA u 2020 roci U 2020 roci VVP SShA znizivsya na 3 4 sho stalo najbilshim padinnyam za 74 roki VVP SShA u 2021 rociEkonomika SShA u 2021 roci za poperednimi danimi pokazala rekordne zrostannya z 1984 roku pislya togo yak uryad vitrativ triljoni dolariv 6 trln dol na dopomogu u zv yazku z COVID 19 Pro ce povidomlyaye Reuters z posilannyam na dani Byuro ekonomichnogo analizu Ministerstva torgivli SShA Tak VVP SShA u 2021 roci viris na 5 7 ce maksimalne zrostannya z 1984 roku Zaznachayetsya sho ekonomichnomu zrostannyu spriyalo zbilshennya vitrat na tovari ta poslugi osobistogo spozhivannya a takozh zrostannya eksportu ta privatnih investicij Yak svidchat dani Byuro amerikanska ekonomika rizko zrosla v chetvertomu kvartali 6 9 pislya 2 3 u lipni veresni Pri comu spozhivchi vitrati na yaki pripadaye ponad dvi tretini VVP u zhovtni listopadi zrosli na 3 3 pislya zrostannya na 2 u tretomu kvartali Cej pokaznik viris za rahunok stribka spozhivchih vitrat u zhovtni ale pislya togo yak u krayini pochav poshiryuvatisya omikron zrostannya spovilnilosya Reuters dodaye sho zrostannya spozhivchih vitrat strimuvala nestacha avtomobiliv ta inshih tovariv na tli problem virobnictva cherez globalnij deficit napivprovidnikiv Takozh faktorami yaki strimuvali zrostannya spozhivchih vitrat naprikinci chetvertogo kvartalu stali znizhennya kupivelnoyi spromozhnosti domogospodarstv ta inflyaciya yaki viyavilisya nabagato vishimi za cilovij pokaznik FRS 2 Bazuvannya ekonomikiEkonomika SShA bazuyetsya na privatnij vlasnosti ta pragnenni do otrimannya pributku Chastka derzhavnogo spozhivannya federalnogo uryadu shtativ ta miscevih organiv syagaye tretini VVP SShA U 1974 roci Kongresom SShA stvoreno en v strukturi Administrativno byudzhetnogo upravlinnya pri prezidenti SShA U 2003 roci dostup do en stav povnistyu komp yuterizovanim Promislovi ta strahovi kompaniyi magazini fermi banki j bagato yaki pidpriyemstva sferi poslug nalezhat privatnim investoram U 1995 roci v SShA narahovuvalosya 16 4 mln nekorporativnih privatnih pidpriyemstv nesilskogospodarskogo profilyu 1 58 mln partnerskih kompanij i 4 4 mln korporacij Same korporaciyi vidigrayut najbilshu rol v ekonomici SShA U 1995 roci pributki nekorporativnih privatnih pidpriyemstv stanovili 807 mlrd dol pributki partnerskih kompanij 853 mlrd dol pributki zh korporacij perevishili 14 5 trln dol Velika chastina produkciyi korporacij produkuyetsya nevelikim chislom najbilshih firm Hocha v 1995 roci korporaciyi z kapitalom ponad 250 mln dol stanovili lishe 1 6 vsih korporacij krayini na yih chastku pripadalo majzhe 85 sumarnogo pributku Yak pravilo ce TNK transnacionalni korporaciyi yaki ye produktom suchasnogo procesu globalizmu i sami ye globalizatorami Na teritoriyi SShA narahovuyetsya bl 500 centriv TNK TransportRozvinuti vsi vidi suchasnogo transportu zaliznichnij avtomobilnij morskij vnutrishnij vodnij povitryanij i truboprovidnij Najbilshi porti Novij Orlean Gempton Rouds Nyu Jork Tampa Mobil Los Andzheles Baltimor U seredini 1990 h rokiv na vodni marshruti pripadalo 15 vantazhoperevezen Vazhki ta gromizdki vantazhi zaliznyak vugillya zerno naftoprodukti pisok gravij cement chasto dostavlyayutsya vodnim shlyahom Na zaliznichnij transport u seredini 1990 h rokiv pripadalo 38 vsih vantazhoperevezen i tilki 1 pasazhiriv U pershe desyatirichchya XXI st planuyetsya zbuduvati visokoshvidkisni rejkovi magistrali yaki zv yazhut najbilshi megapolisi shidnogo uzberezhzhya Avtomobilni vantazhoperevezennya v seredini 1990 h rokiv stanovili 28 Vodnochas na povitryanij transport pripadala neznachna chastka vantazhnogo tovaropotoku 0 5 ale majzhe 20 pasazhiroperevezen Na chastku transportu pripadaye bl 20 zagalnogo spozhivannya energiyi u krayini ta vid 50 do 60 vsogo spozhivannya ridkogo paliva Transportnij kompleks vidigraye vazhlivu rol u socialnomu ta ekonomichnomu zhitti krayini Protyazhnist merezhi zaliznic stanovit u SShA blizko 265 000 km avtomobilnih dorig 6 500 000 km Na chastku transportu pripadaye blizko 20 zagalnogo spozhivannya energiyi v krayini ta vid 50 do 60 vsogo spozhivannya ridkogo paliva Znachnu chastinu vantazhnih i pasazhirskih perevezen vikonuye transport promislovih pidpriyemstv individualni legkovi avtomobili personalni litaki tosho Materialno tehnichna baza transportnogo kompleksu perevazhno suchasna sho harakterizuyetsya velikoyu potuzhnistyu i visokoyu yakistyu Pochinayuchi z 80 h rokiv transportnij kompleks SShA vstupiv u smugu yakisno novih zsuviv u galuzi tehniki ta tehnologij perevezen peredusim za rahunok shirokogo vprovadzhennya avtomatizovanih sistem upravlinnya pereviznimi procesami z vikoristannya komp yuteriv mikroprocesoriv volokonnoyi optiki lazeriv shtuchnih suputnikiv zemli ta inshogo Najvazhlivishim napryamom pidvishennyam yakosti transportnih poslug stalo vprovadzhennya sistemi perevezen tilki v termin z podacheyu vantazhiv ruhomogo skladu z tochnistyu do hvilin Ce dozvolyaye zamovniku obijtisya bez skladiv sho dorogo koshtuyut i skorotiti potrebu v oborotnih koshtah Transport vse bilsh peretvoryuyetsya v organichnu skladovu chastinu skladnoyi virobniche transportnoyi sistemi ohoplyuyuchi vsyu ekonomiku sho istotno pidvishuye efektivnist ostannoyi TorgivlyaDokladnishe en Torgovij balans Koli krayini pochinayut eksportuvati u vlasnij valyuti raptovo viyavlyayetsya sho kurs nacionalnoyi valyuti viznachayetsya nasampered torgovim balansom krayini Mozhlivo torgovij deficit SShA pochne znizhuvatis u miru vidnovlennya lancyuzhkiv postavok dokladnishe en Majzhe ves 2021 rik u portah SShA sposterigalasya velichezna cherga kontejnerovoziv PromislovistOsnovnu rol v ekonomici SShA vidigraye promislovist osoblivo metalurgiya mashinobuduvannya i priladobuduvannya elektronne ta elektrotehnichne naftove himichne avtomobilne ta aviacijne Osnovu eksportnoyi ekspansiyi SShA skladayut mashini ta obladnannya na chastku SShA pripadaye blizko 20 svitovogo eksportu naukomistkoyi produkciyi U XX st derzhavnij sektor v ekonomici istotno rozshirivsya osoblivo v roki svitovoyi ekonomichnoyi krizi ta Drugoyi svitovoyi vijni odnak vitrati federalnogo uryadu v period 1975 1995 rokiv zalishalisya vidnosno stabilnimi U 1995 roci federalni vitrati stanovili 21 1 VVP u 1975 mu 21 4 Uryad maye mozhlivist vplivati na ekonomiku za dopomogoyu byudzhetnoyi politiki tobto zminyuyuchi riven vitrat abo opodatkuvannya Dobuvni galuzi gospodarstva grayut zhittyevo vazhlivu rol u zabezpechenni ekonomichnogo zrostannya SShA nalezhit do tih nebagatoh krayin yaki mayut u svoyemu rozporyadzhenni dostatno prirodnih resursiv neobhidnih dlya rozvitku suchasnoyi ekonomiki Ci resursi vklyuchayut osnovni vidi mineralnoyi sirovini zaliznyak svinec i mid Najvazhlivishe znachennya mayut energoresursi vugillya nafta prirodnij gaz yakimi tak bagati SShA Dlya potreb virobnictva i budivelnih robit vikoristovuyutsya velichezni lisovi resursi Nareshti silskogospodarske virobnictvo SShA tradicijno odne z najefektivnishih u sviti Zagalom chastka resursnih galuzej u VVP v 1994 stanovila 7 SShA ye najbilshim u sviti virobnikom promislovih tovariv shorichnij obsyag virobnictva yakih dlya vnutrishnogo i svitovogo rinku ponad 1 3 trln dol Cya galuz odna z klyuchovih u nacionalnij ekonomici odnak yiyi znachennya v porivnyanni z industriyeyu poslug pislya Drugoyi svitovoyi vijni neuhilno znizhuvalasya U 1996 roci na chastku obrobnoyi promislovosti pripadalo mensh yak 19 VVP proti 22 v 1980 mu Blizko 1 3 tovariv dovgotrivalogo koristuvannya skladaye produkciya mashinobuduvannya promislovogo elektronnogo ta elektrotehnichnogo obladnannya po 1 5 avtomobilebuduvannya i metaloobrobka Himichna i harchova promislovist viroblyayut bilsh nizh po 1 5 tovariv korotkostrokovogo koristuvannya chastka produkciyi poligrafichnoyi promislovosti 15 U 2020 roci vnesok naftovidobutku v zrostannya amerikanskogo VVP ocinyuyetsya v 10 tobto v 0 2 0 3 VVP shorichno zagalnij valovij produkt naftogazovoyi industriyi ne perevishuye 7 VVP SShA Za prognozami investicijnogo banku Morgan Stanley do 2033 roku vugillya znikne z energosistemi SShA na shlyahu do stvorennya bezvuglecevoyi energetiki Silske gospodarstvoSShA maye visokorentabelne silske gospodarstvo produkciya yakogo stanovit bl 2 VVP u nomu zajnyati 3 pracezdatnogo naselennya Agropromislovij kompleks SShA vklyuchaye galuzi yaki vipuskayut zasobi virobnictva dlya silskogo gospodarstva same silskogospodarske virobnictvo i galuzi sho zabezpechuyut pererobku i zbut silgospsirovini ta viroblenoyi z neyi produkciyi Prichomu chastka eksportu silskogospodarskoyi produkciyi SShA neuhilno zrostaye sho mozhe prizvesti do nadvirobnictva produkciyi U zv yazku z cim u kinci XX st vidbulosya skorochennya fermerskih gospodarstv z 2 4 mln do 2 1 mln Odnochasno vidbuvsya proces ukrupnennya ferm i vzhe zaraz 13 8 velikih gospodarstv dayut ponad 70 vsiyeyi tovarnoyi produkciyi u toj chas yak chastka inshih ferm ne perevishuye 9 Znachne misce v silskomu gospodarstvi SShA zajmaye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta domashnih ptahiv virobnictvo yayec i molochnih produktiv viroshuvannya zernovih soyi ovochiv i fruktiv U 1996 roci sukupnij rinkovij fermerskij pributok dosyag 204 2 mlrd dol z nih 54 pripadaye na chastku produkciyi roslinnictva a 45 tvarinnictva PoslugiU drugij polovini XX st prostezhuvalasya tendenciya zbilshennya chastki sferi poslug Z kincya 1960 h rokiv chastka virobnictva v SShA postupovo skorochuvalasya i rosla chastka sektoru poslug U 1980 h rokah zajnyatist u sektori poslug zbilshuvalasya v serednomu na 1 8 na rik u torgivli na 2 6 todi yak chislo robochih misc u promislovosti zalishalosya nezminnim Na pochatku XXI st sfera poslug najbilshij sektor ekonomiki SShA U 1997 roci vin dav 4 43 trln dol abo 54 VVP i 4 5 robochih misc u krayini Sfera poslug vklyuchaye bezlich riznih galuzej i profesij Kompleks dilovih profesijnih i osobistih poslug vklyuchaye osvitni ta medichni poslugi industriyu reklami menedzhment agentstva po zv yazkah iz gromadskistyu a takozh chislenni pidpriyemstva pobutovih poslug sho nadayutsya korporaciyam abo okremim gromadyanam Tempi zrostannya zajnyatosti u sferi poslug perevershili vsi inshi galuzi ta v period z 1979 po 1995 rik stanovili 2 3 v rik sho privelo do stvorennya v krayini 24 mln novih robochih misc Tempi zrostannya zajnyatosti zagalom po krayini za toj zhe period stanovili lishe 1 4 na rik U rezultati zajnyatist u sferi poslug zrosla z 70 majzhe do 80 vid zagalnogo chisla pracivnikiv OboronaNa oboronu v SShA zatrachuyetsya bilshe koshtiv nizh v inshih derzhavah Federalni vijskovi vitrati perevershuyut navit sukupni vijskovi byudzheti bagatoh industrialnih krayin U 1997 roci SShA vitrachali na potrebi oboroni 270 5 mlrd dol Cya cifra stanovit blizko tretini vsih vijskovih vitrat u sviti i perevishuye oboronni byudzheti Franciyi Nimechchini Velikoyi Britaniyi ta Yaponiyi SShA najbilshij u sviti eksporter zbroyi U 1993 roci SShA prodali za kordon riznih tovariv vijskovogo priznachennya na zagalnu sumu 10 3 mlrd dol Na yih chastku pripadalo bl 50 svitovogo eksportu zbroyi Geografiya obrobnoyi promislovosti pochinayuchi z kincya 1960 h rokiv harakterizuvalasya zsuvom na Pivden i Zahid U period mizh 1970 m i pochatkom 1990 h rokiv chastka produkciyi Pivnichnogo Shodu i Pivnichnogo Centru znizilasya z 2 3 do 1 2 u toj chas yak chastka produkciyi Zahodu zbilshilasya na 5 a Pivdnya majzhe na 10 Na pochatku 1990 h rokiv Pivden davav priblizno 1 3 vsiyeyi produkciyi zajnyavshi misce Pivnichnogo Centra yak providnogo regionu obrobnoyi promislovosti SShA Avtotransportni zasobi metalovirobi ta promislove obladnannya vigotovlyayutsya v osnovnomu v Pivnichno Shidnomu Centri kudi vhodyat shtati Ogajo Indiana Illinojs Viskonsin i Michigan Serednoatlantichni shtati Nyu Jork Nyu Dzhersi ta Pensilvaniya specializuyutsya na mashinobuduvanni ta himichnomu virobnictvi FinansiPivdennoatlantichnij region viroblyaye himichni produkti tekstil odyag i tyutyunovi virobi Tihookeanskij region na choli z Kaliforniyeyu specializuyetsya na virobnictvi transportnogo obladnannya produktiv spozhivannya elektrotehnichnogo ta elektronnogo obladnannya U bankivsko finansovij spravi posilyuyetsya koncentraciya kapitalu U 1997 roci na teritoriyi SShA diyali 9143 banki iz zagalnim kapitalom 5 trln dol u serednomu po 548 mln dol u kozhnomu U 1985 roci v krayini bulo 14 417 bankiv iz zagalnim kapitalom u dolarah 1997 roku 3 7 trln dol u serednomu po 254 mln dol u kozhnomu Banki vidigrayut velicheznu rol v ekonomici krayini U 1996 roci chastka bankiv strahovih tovaristv kompanij po operaciyah iz neruhomistyu i kreditnih organizacij u VVP stanovila 19 Operaciyi z neruhomistyu dali 886 mlrd dol depozitni instituti vklyuchayuchi komercijni banki 247 mlrd strahuvannya 136 mlrd Federalna rezervna sistema FRS SShA kontrolyuye obsyag groshovoyi masi v krayini j virishalnim chinom vplivaye na finansovi rinki FRS uhvalyuye rishennya nezalezhno vid federalnogo uryadu prezident SShA priznachaye chleniv radi kerivnikiv na 14 litnij termin Zminyuyuchi obsyag groshovoyi masi FRS vplivaye na rozmir procentnih stavok Zmenshuyuchi groshovu masu FRS pidvishuye procentni stavki tim samim znizhuyuchi tempi ekonomichnogo zrostannya Analogichno zbilshennya groshovoyi masi privodit do znizhennya procentnih stavok i stimulyuye ekonomichne zrostannya U 1980 h na pochatku 1990 h rokiv FRS provodila antiinflyacijnu politiku vtrimuyuchi procentni stavki na visokomu rivni a tempi ekonomichnogo zrostannya na porivnyano nizkomu rivni SShA spozhivayut 25 vsiyeyi svitovoyi energiyi u pererahunku na vugilnij ekvivalent znachno bilshe nizh bud yaka insha krayina svitu Cherez visokij riven spozhivannya energiyi na chastku SShA pripadaye bl 20 globalnih vikidiv parnikovih gaziv vuglekislij gaz metan i oksidi azotu v atmosferu Osnovni dzherela energiyi dlya ekonomiki SShA nafta prirodnij gaz i vugillya Zalezhnist ekonomiki SShA vid importu nafti rizko zrosla v period mizh pochatkom 1980 h i pochatkom 1990 h rokiv Sira nafta stanovila 1921 tis bareliv v 1980 a u 1997 2918 tis bareliv Virobnictvo elektroenergiyi 2823 mlrd kVt god 1991 U 1996 roci nafta zabezpechuvala 35 viroblenoyi v krayini energiyi prirodnij gaz 22 5 vugillya 21 Dzherelom elektroenergiyi sluzhilo golovnim chinom vugillya 57 prirodnij gaz i naftoprodukti skladali vidpovidno 9 i 2 GES davali 11 energiyi Rol atomnoyi energetiki u virobnictvi elektroenergiyi do 1970 h rokiv zalishalasya neznachnoyu u 1982 roci vona zrosla do 12 5 a v 1996 do 22 Struktura spozhivannya energiyi u 2000 r nafta i naftoprodukti 39 prirodnij gaz 23 vugillya 23 inshi pervinni energonosiyi 15 Najbilshi kompaniyi SShA korporaciya General Electric Citigroup ExxonMobil Bank of America IBM AT amp T Walmart SBC communications InflyaciyaInflyaciya stanom na 2021 rik Stanom na listopad 2021 rik inflyaciya u SShA priskorilasya do 6 2 Cej pokaznik ye najvishim znachennyam pochinayuchi z 1990 roku Stanom na gruden 2021 roku Bloomberg povidomlyaye sho indeks spozhivchih cin u SShA priskorivsya do 6 8 najvishogo znachennya za majzhe 40 rokiv Prishvidshennya inflyaciyi zumovleno strimkim podorozhchannyam odrazu dekilkoh kategorij tovariv Najbilshij vnesok u misyachnomu vimiri zdijsnili cini na gaz zhitlo prodovolstvo ta transport Inflyaciya stanom na 2022 rik U sichni 2022 roku inflyaciya u SShA dosyagla najvishogo rivnya za 40 rokiv pri comu cini zrosli na 7 5 u porivnyanni z minulim rokom povidomilo u chetver Byuro trudovoyi statistiki Derzhavnij borgStanom na pochatok grudnya 2021 roku borg SShA syagaye 28 9 trln dolariv 14 grudnya 2021 roku bill pro pidvishennya borgovoyi steli pidtrimali u Senati SShA viklyuchno golosami senatoriv vid demokratichnoyi partiyi SShA 15 grudnya 2021 roku Palata Predstavnikiv SShA pogodila pidvishennya na 2 5 triljona dolariv borgovoyi steli abi uniknuti neviplat za zapozichennyami Pislya golosuvannya u Palati predstavnikiv SShA u 221 proti 209 dokument povinen pidpisati prezident SShA Dzho Bajden Suma u dodatkovi 2 5 trln dolariv dozvolit krayini vidterminuvati riziki nesplati za svoyimi zobov yazannyami na ves 2022 rik koli v krayini vidbudutsya vibori do Palati predstavnikiv SShA Predstavniki respublikanskoyi partiyi SShA v oboh palatah parlamentu SShA vistupayut proti pidvishennya verhnoyi mezhi borgu Voni vvazhayut sho pidvishennya steli maye vidbuvatisya razom zi skorochennyam vitrat spryamovanih na zmenshennya deficitu byudzhetu ta pogashennya borgu Borgovi zobov yazannya16 listopada 2021 roku Federalna rezervna sistema povidomila sho borg domogospodarstv vpershe u tretomu kvartali 2021 roku perevishiv 15 triljoniv dolariv Azartni igriDokladnishe Azartni igri v SShA Azartni igri v SShA zakonodavcho obmezheni 2008 roku voni prinesli valovij dohid riznicya mizh zagalnoyu sumoyu viplat za minusom koshtiv abo vigrashiv povernutih gravcyam u rozmiri 92 27 mlrd dol Amerikanska igrova asociaciya galuzeva torgova grupa zayavlyaye sho igri v SShA ce industriya vartistyu 240 mlrd dolariv de pracyuye 1 7 mln lyudej u 40 shtatah 2016 roku podatki na igri prinesli 8 85 mlrd dolariv derzhavnih ta miscevih podatkovih nadhodzhen Div takozhVelika depresiya u SShA Konversiya ozbroyen Derzhavnij borg SShA Girnicha promislovist SShA Byuro perepisu naselennya SShA Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvoDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Monetarnaya istoriya Soedinennyh Shtatov 1867 1960 Milton Fridman Anna Yakobson Shvarc per s angl R Kosodij K Vakler 2007 861 s il tabl portr 25 sm Bibliogr v tekste Alf ukaz s 856 861 1 000 ekz ISBN 978 966 543 127 5PrimitkiColonial Economy 2023 09 13 u Wayback Machine National Museum of American History 24 travnya 2018 Territory Worth Contesting 2023 07 12 u Wayback Machine National Museum of American History 24 travnya 2018 The United States Becomes a World Power Digital History Procitovano 1 zhovtnya 2023 17 1 the Great Depression and Keynesian Economics VVP Kitayu 11 3 25 travnya 2021 u Wayback Machine dw com 18 07 2006 U 2020 roci zrostannya VVP Kitayu bulo minimalnim za ostanni 45 rokiv 25 travnya 2021 u Wayback Machine Investory News 18 sichnya 2021 MVF KITAJ STAV NAJBILShOYu EKONOMIKOYu SVITU 25 travnya 2021 u Wayback Machine Finbalans 8 10 2014 Ekonomichna pravda ukr Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 28 sichnya 2022 Dmitrij Rubvalter cyberleninka ru ros Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 KINDZERSKIJ Yu GOSUDARSTVENNYJ ZAKAZ V MIRE I OSOBENNOSTI EGO PRIMENENIYa V POLITIKE RAZVITIYa UROKI DLYa UKRAINY Ekonomika Ukrainy 2015 N3 632 National Archives angl 15 serpnya 2016 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 cfts org ua ros Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 8 grudnya 2021 LIGA ros 11 bereznya 2020 Arhiv originalu za 12 bereznya 2020 Procitovano 21 serpnya 2020 kosatka media ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 11 lyutogo 2021 Zhurnal Forbes 2000 rik Ekonomichna pravda ukr Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 the Guardian angl 10 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 Ekonomichna pravda ukr Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 Cox Jeff 9 listopada 2021 CNBC angl Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 American Gaming Association Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 19 travnya 2007 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 21 lipnya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 PosilannyaCIA The World Factbook United States 25 grudnya 2018 u Wayback Machine U S Economic Calendar 16 travnya 2010 u Wayback Machine U S Dept of Labor Bureau of Labor Statistics 5 listopada 2010 u Wayback Machine U S Dept of Commerce Bureau of Economic Analysis 24 grudnya 2006 u Wayback Machine FRB Z 1 Release Flow of Funds Accounts of the United States Release Dates 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine OECD s United States country Web site 26 lipnya 2008 u Wayback Machine and OECD Economic Survey of the United States 16 travnya 2008 u Wayback Machine U S Energy Information Administration 23 travnya 2011 u Wayback Machine National Bureau of Economic Research USA 4 serpnya 2017 u Wayback Machine Economics material from the organization that declares Recessions and Recoveries Bureau of Labor Statistics 21 travnya 2019 u Wayback Machine from the American Labor Department US Department of Commerce Economics Statistics 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine GDP growth viz Savings rate since 1985 21 lipnya 2010 u Wayback Machine Comparing GDP growth rate with the Savings rate since 1985 Gross Domestic Product Growth USA 4 travnya 2008 u Wayback Machine Unemployment Rate USA 4 travnya 2008 u Wayback Machine Consumer Price Index USA 4 travnya 2008 u Wayback Machine Dollars amp Sense 8 bereznya 2022 u Wayback Machine A U S Colombia Free Trade Agreement Strengthening Democracy and Progress in Latin America Arhivovano 9 zhovtnya 2009 u Portugese Web Archive