Мексика — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Бл. 60 % зовніш. вантажообігу здійснює морський тр-т. Найважливіші морські порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільйо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії — «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП на душу населення — $4459. Прямі закордонні інвестиції — $ 5,8 млрд. Імпорт — $ 136,8 млрд (г.ч. США — 74,8 %, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт — $ 125 млрд (г.ч. США — 82 %, також Канада, Японія, Іспанія).
Сучасний стан економіки країни
У кінці ХХ ст. (1997) промисловість становила 28,3 % ВВП, сфера послуг і торгівля — 65,3 %, сільське і рибне господарство — 6,1 %. Приріст обсягу виробництва мексиканської економіки щорічно становив у 1995 — 6,2 %, 1996 — 5,1 %, 1997 — 7 %, 1998 — 5,3 %. Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика продукує також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, має добре розвинену скляну промисловість. Підприємства обробної промисловості зосереджені в місті Мехіко і навколишній його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться в північних містах Монтеррей і Монклова та на західному узбережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни. Найважливіші види продукції обробної промисловості — автомобілі, продукти харчування, чавун і сталь, хімікати, напої і електротехнічні товари.
Промисловість Мексики
Промисловість зосереджена головним чином в зоні з 80-км радіусом від міста Мехіко і в містах Монтеррей і Ґвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на морських бурових установках в затоці Кампече. Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, в них зосереджена і велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійського червоного перцю розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність. Товарне сільське господарство найрозвиненіше в районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти і овочі. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина, прядиво, банани, манго, гуаява, папая і ананаси.
Сільське господарство Мексики
У 1997 в сільському господарстві було зайнято 22 % працюючих, воно давало 6,1 % ВВП, тоді як у 1950 в ньому було зайнято 58 % працюючих, і воно дало 22,5 % ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах або на ехідос, землях, що обробляються за традиційною мексиканською системою землекористування, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської общини. Найважливіші сільськогосподарські культури: пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. Важливі експортні культури: фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани, кава. Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози і свині. Комерційний лов риби добре розвинений вздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської затоки. У цій галузі господарства переважають кооперативи.
Енергетика
У 1995 встановлена потужність електростанцій Мексики становила 31 600 МВт, з них 54 % припадало на ТЕС, що працювали на нафтовому або газовому паливі, 6,64 % — на обох видах палива, 6 % — на вугіллі, 28,8 % — ГЕС, 2,38 % — геотермальні електростанції, 2,1 % — на АЕС.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
- OECD's Mexico country Web site [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of Mexico [ 14 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meksika industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi ekonomiki harchova tyutyunova himichna staleplavilna naftova girnicha tekstilna ta legka promislovist motorobudivna turizm Palivno energetichnij balans M harakterizuyetsya perevazhannyam nafti i gazu Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij Bl 60 zovnish vantazhoobigu zdijsnyuye morskij tr t Najvazhlivishi morski porti Guajmas Koacakoalkos Salina Krus Tampiko Verakrus Akapulko Progreso Masatlan Mansaniljo Ensenada La Pas i Santa Rosaliya Dvi golovnih aviakompaniyi Aeromehiko i Mehsikana mayut v svoyemu rozporyadzhenni veliku merezhu avialinij vseredini krayini i zdijsnyuyut poloti v SShA krayini Latinskoyi Ameriki i aeroporti Yevropi 32 mizhnarodnih i 30 vnutrishnih aeroportiv obslugovuyut takozh inshi chislenni mizhnarodni i miscevi aviakompaniyi Mehiko ye najvazhlivishim finansovim ta ekonomichnim centrom u Meksici Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 427 4 mlrd Temp zrostannya VVP 4 8 VVP na dushu naselennya 4459 Pryami zakordonni investiciyi 5 8 mlrd Import 136 8 mlrd g ch SShA 74 8 takozh Yaponiya Nimechchina Franciya Eksport 125 mlrd g ch SShA 82 takozh Kanada Yaponiya Ispaniya Suchasnij stan ekonomiki krayiniCentr svitovoyi torgivli u Mehiko U kinci HH st 1997 promislovist stanovila 28 3 VVP sfera poslug i torgivlya 65 3 silske i ribne gospodarstvo 6 1 Pririst obsyagu virobnictva meksikanskoyi ekonomiki shorichno stanoviv u 1995 6 2 1996 5 1 1997 7 1998 5 3 Znachna chastina meksikanskoyi promislovosti bazuyetsya na pererobci prirodnih resursiv osoblivo nafti i na pervinnij obrobci silskogospodarskoyi produkciyi Meksika produkuye takozh shirokij asortiment tovariv legkoyi promislovosti i trivalogo koristuvannya maye dobre rozvinenu sklyanu promislovist Pidpriyemstva obrobnoyi promislovosti zoseredzheni v misti Mehiko i navkolishnij jogo promislovij zoni a osnovni pidpriyemstva chornoyi metalurgiyi znahodyatsya v pivnichnih mistah Monterrej i Monklova ta na zahidnomu uzberezhzhi Metalurgijni zavodi Meksiki zadovolnyayut popit na stal vseredini krayini Najvazhlivishi vidi produkciyi obrobnoyi promislovosti avtomobili produkti harchuvannya chavun i stal himikati napoyi i elektrotehnichni tovari Promislovist MeksikiPromislovist zoseredzhena golovnim chinom v zoni z 80 km radiusom vid mista Mehiko i v mistah Monterrej i Gvadalahara Promislovij koridor tyagnetsya vzdovzh bilshoyi chastini pivnichnogo kordonu Meksiki Vidobutok nafti zoseredzhenij na shidnomu uzberezhzhi vid Tampiko do Vilya Ermosa na morskih burovih ustanovkah v zatoci Kampeche Bilshist ferm po rozvedennyu velikoyi rogatoyi hudobi znahoditsya v pivnichnih i centralnih shtatah v nih zoseredzhena i velika chastina inshih korisnih kopalin Malorentabelne virobnictvo kukurudzi bobovih garbuza baklazhaniv i chilijskogo chervonogo percyu rozmisheno po vsij krayini za vinyatkom tih rajoniv de comu pereshkodzhayut klimat i prirodna roslinnist Tovarne silske gospodarstvo najrozvinenishe v rajonah na pivnochi vid dolini Mehiko i na pivnichno zahidnih shilah i v dolinah Zahidnoyi Syerri Madre osoblivo v shtatah Sinaloa i Sonora de viroshuyutsya v osnovnomu na eksport frukti i ovochi Tovarni tropichni kulturi viroshuyutsya na centralnomu uzberezhzhi i na pivdni cukrova trostina pryadivo banani mango guayava papaya i ananasi Silske gospodarstvo MeksikiU 1997 v silskomu gospodarstvi bulo zajnyato 22 pracyuyuchih vono davalo 6 1 VVP todi yak u 1950 v nomu bulo zajnyato 58 pracyuyuchih i vono dalo 22 5 VVP Bilsha chastina virobnictva zoseredzhena v privatnih tovarnih fermah abo na ehidos zemlyah sho obroblyayutsya za tradicijnoyu meksikanskoyu sistemoyu zemlekoristuvannya vidpovidno do yakoyi zemlya ye kolektivnoyu vlasnistyu selyanskoyi obshini Najvazhlivishi silskogospodarski kulturi pshenicya ris yachmin mayis i sorgo Vazhlivi eksportni kulturi frukti i ovochi osoblivo pomidori apelsini mango i banani kava Rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi v Meksici zoseredzhene v pivnichno centralnomu regioni Velike znachennya v tvarinnictvi krayini mayut takozh koni muli osli vivci kozi i svini Komercijnij lov ribi dobre rozvinenij vzdovzh beregiv Kalifornijskoyi i Meksikanskoyi zatoki U cij galuzi gospodarstva perevazhayut kooperativi EnergetikaU 1995 vstanovlena potuzhnist elektrostancij Meksiki stanovila 31 600 MVt z nih 54 pripadalo na TES sho pracyuvali na naftovomu abo gazovomu palivi 6 64 na oboh vidah paliva 6 na vugilli 28 8 GES 2 38 geotermalni elektrostanciyi 2 1 na AES Div takozhKorisni kopalini Meksiki Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Meksiki Girnicha promislovist Meksiki Geologiya Meksiki Turizm u MeksiciDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyaOECD s Mexico country Web site 28 serpnya 2008 u Wayback Machine and OECD Economic Survey of Mexico 14 lipnya 2015 u Wayback Machine angl