Кіпр тривалий час був сільськогосподарською країною, індустріалізація розпочалася лише у 1960-х роках. У 1990-х роках понад 3/4 експорту з грецької зони становили такі товари, як тканини, готовий одяг, взуття, продовольство і напої, хімічні продукти, машини і устаткування, меблі. На долю сільськогосподарських товарів припадало 8% експорту. Важливу роль відіграють судноплавство і реекспорт. Основні предмети імпорту — продовольство, паливо, автомобілі й промислові вироби. Істотну роль в економіці відіграє сфера послуг (64% зайнятих). Великий дефіцит торговельного балансу покривається за рахунок доходів від туризму, які наприкінці 1980-х років стали найбільшим джерелом валютних надходжень. На півдні країни туризм набув величезного значення після того, як Туреччина ввела свої війська у північні райони і там було закрито багато готелів. У 1996 на півдні Кіпру побувало 2,5 млн.туристів, на півночі — близько 0,4 млн. (у тому числі близько 0,3 млн. — з Туреччини). Основні сільськогосподарські продукти — цитрусові, картопля, тютюн і виноград, решта — насіння рожкового дерева, маслини, пшениця, ячмінь і овочі. Більш як 80% сільськогосподарської продукції надходило з північних районів, які контролювалися з 1974 турецькими військами. Грецька громада на півдні розвивала передові методи ведення сільського господарства, включаючи екстенсивне зрошування. У промислових масштабах здійснюються лісозаготівлі і лов риби.
Історія
З давніх часів на Кіпрі видобувалася мідь (сама назва острова виникла від слова «мідь»). Розробляються також родовища піриту, умбри, азбесту і хрому, однак наприкінці ХХ ст. значення гірничодобувної промисловості дуже скоротилося. Події 1967 на Близькому Сході змусили багато транснаціональних компаній перевести свої представництва з цього регіону на Кіпр. Британські і американські фірми є провідними іноземними інвесторами. У грецькій зоні більшість робітників об'єднано у профспілки. Рівень безробіття у 1990-х роках помірний або низький (3,1% в 1996), що було характерним і для попередніх 20 років. Причиною цього є значна еміграція.
Протягом 1990-х років економіка південної частини острова динамічно розвивалася. ВНП зріс у 1,5 раза Швидкими темпами зростала зовнішня торгівля. Збільшився експорт та імпорт Республіки Кіпр Темпи інфляції на цей час становили від 3 до 6% на рік. Північна частина острова стикається з великими економічними проблемами, незважаючи на значну допомогу Туреччини. ВНП на душу населення становив 3,5 тис.дол.; вартість імпорту в середині 1990-х років — 0,3 млрд дол., експорту — 0,07 млрд дол. Темпи інфляції досягали 60%.
За даними на 2003 ВВП Кіпру ділиться на ВВП греків-кіпріотів (9,4 млрд дол. США або 15000 дол. на душу населення) і ВВП турків-кіпріотів (787 млн дол. США або 6000 дол. на душу населення). Також ділиться і ВВП по секторах: для греків-кіпріотів частка сільського господарства становить 4,6%, індустрія — 19,9% і стільки ж для служб (19,9%). Для турків кіпріотів: сільське господарство — 75,5%, індустрія і промисловість — 20,7% і 71% інші служби.
2009 рік був кризовим роком також і для економіки Кіпру. У 2010 році країна поступово виходила з кризи. Дії Кіпру у сфері економіки в 2010 році Європа охарактеризувала як «нерішучі». Вони не виявилися достатніми, щоб повністю вийти з кризи.
В цілому економічна ситуація в країні не погіршала. Якщо розглядати різні галузі економіки, то ринок фінансових послуг, банківську сферу і туризм можна сміливо віднести до категорії тих, що виграли в 2010 році. Ці галузі внесли значний внесок до економіки Кіпру. Особливо виділяється серед них сфера туризму.
Завдяки подальшому розвитку туризму, ринку нерухомості і фінансового ринку, в недалекому майбутньому Кіпру вдасться зайняти гідну позицію на міжнародній арені.
Економісти звертають увагу на високий показник безробіття у 2010 році, особливо серед дипломованих фахівців і дефіцит бюджету. Саме у ці сфери необхідно інвестувати засоби, оскільки в них спостерігаються великі перспективи розвитку, а це, у свою чергу, приведе до зміцнення економіки Кіпру в цілому.
Основні економічні показники 2010 року
Індекс споживчих цін 114,6 (листопад 2010) Інфляція 1,5% (листопад 2010/09) Рівень зайнятості (20-64 років) 75,7% Рівень безробіття 6,4% Кількість зареєстрованих безробітних 25 021 (листопад 2010) ВВП (у поточних цінах) 4,39 млрд євро Зростання ВВП (у фіксованих цінах) 1,8% липня-вересня 2010/09
Валюта
Грошова одиниця — євро (до 1 січня 2008 р. — кіпрський фунт). На півночі в обігу — турецька ліра.
Зовнішні посилання
- Cyprus Economic Development, каталог посилань Open Directory Project
Ця стаття не містить . (лютий 2014) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kipr trivalij chas buv silskogospodarskoyu krayinoyu industrializaciya rozpochalasya lishe u 1960 h rokah U 1990 h rokah ponad 3 4 eksportu z greckoyi zoni stanovili taki tovari yak tkanini gotovij odyag vzuttya prodovolstvo i napoyi himichni produkti mashini i ustatkuvannya mebli Na dolyu silskogospodarskih tovariv pripadalo 8 eksportu Vazhlivu rol vidigrayut sudnoplavstvo i reeksport Osnovni predmeti importu prodovolstvo palivo avtomobili j promislovi virobi Istotnu rol v ekonomici vidigraye sfera poslug 64 zajnyatih Velikij deficit torgovelnogo balansu pokrivayetsya za rahunok dohodiv vid turizmu yaki naprikinci 1980 h rokiv stali najbilshim dzherelom valyutnih nadhodzhen Na pivdni krayini turizm nabuv velicheznogo znachennya pislya togo yak Turechchina vvela svoyi vijska u pivnichni rajoni i tam bulo zakrito bagato goteliv U 1996 na pivdni Kipru pobuvalo 2 5 mln turistiv na pivnochi blizko 0 4 mln u tomu chisli blizko 0 3 mln z Turechchini Osnovni silskogospodarski produkti citrusovi kartoplya tyutyun i vinograd reshta nasinnya rozhkovogo dereva maslini pshenicya yachmin i ovochi Bilsh yak 80 silskogospodarskoyi produkciyi nadhodilo z pivnichnih rajoniv yaki kontrolyuvalisya z 1974 tureckimi vijskami Grecka gromada na pivdni rozvivala peredovi metodi vedennya silskogo gospodarstva vklyuchayuchi ekstensivne zroshuvannya U promislovih masshtabah zdijsnyuyutsya lisozagotivli i lov ribi Nikosiya ye finansovim centrom ostrovaIstoriyaZ davnih chasiv na Kipri vidobuvalasya mid sama nazva ostrova vinikla vid slova mid Rozroblyayutsya takozh rodovisha piritu umbri azbestu i hromu odnak naprikinci HH st znachennya girnichodobuvnoyi promislovosti duzhe skorotilosya Podiyi 1967 na Blizkomu Shodi zmusili bagato transnacionalnih kompanij perevesti svoyi predstavnictva z cogo regionu na Kipr Britanski i amerikanski firmi ye providnimi inozemnimi investorami U greckij zoni bilshist robitnikiv ob yednano u profspilki Riven bezrobittya u 1990 h rokah pomirnij abo nizkij 3 1 v 1996 sho bulo harakternim i dlya poperednih 20 rokiv Prichinoyu cogo ye znachna emigraciya Protyagom 1990 h rokiv ekonomika pivdennoyi chastini ostrova dinamichno rozvivalasya VNP zris u 1 5 raza Shvidkimi tempami zrostala zovnishnya torgivlya Zbilshivsya eksport ta import Respubliki Kipr Tempi inflyaciyi na cej chas stanovili vid 3 do 6 na rik Pivnichna chastina ostrova stikayetsya z velikimi ekonomichnimi problemami nezvazhayuchi na znachnu dopomogu Turechchini VNP na dushu naselennya stanoviv 3 5 tis dol vartist importu v seredini 1990 h rokiv 0 3 mlrd dol eksportu 0 07 mlrd dol Tempi inflyaciyi dosyagali 60 Za danimi na 2003 VVP Kipru dilitsya na VVP grekiv kipriotiv 9 4 mlrd dol SShA abo 15000 dol na dushu naselennya i VVP turkiv kipriotiv 787 mln dol SShA abo 6000 dol na dushu naselennya Takozh dilitsya i VVP po sektorah dlya grekiv kipriotiv chastka silskogo gospodarstva stanovit 4 6 industriya 19 9 i stilki zh dlya sluzhb 19 9 Dlya turkiv kipriotiv silske gospodarstvo 75 5 industriya i promislovist 20 7 i 71 inshi sluzhbi 2009 rik buv krizovim rokom takozh i dlya ekonomiki Kipru U 2010 roci krayina postupovo vihodila z krizi Diyi Kipru u sferi ekonomiki v 2010 roci Yevropa oharakterizuvala yak nerishuchi Voni ne viyavilisya dostatnimi shob povnistyu vijti z krizi V cilomu ekonomichna situaciya v krayini ne pogirshala Yaksho rozglyadati rizni galuzi ekonomiki to rinok finansovih poslug bankivsku sferu i turizm mozhna smilivo vidnesti do kategoriyi tih sho vigrali v 2010 roci Ci galuzi vnesli znachnij vnesok do ekonomiki Kipru Osoblivo vidilyayetsya sered nih sfera turizmu Zavdyaki podalshomu rozvitku turizmu rinku neruhomosti i finansovogo rinku v nedalekomu majbutnomu Kipru vdastsya zajnyati gidnu poziciyu na mizhnarodnij areni Ekonomisti zvertayut uvagu na visokij pokaznik bezrobittya u 2010 roci osoblivo sered diplomovanih fahivciv i deficit byudzhetu Same u ci sferi neobhidno investuvati zasobi oskilki v nih sposterigayutsya veliki perspektivi rozvitku a ce u svoyu chergu privede do zmicnennya ekonomiki Kipru v cilomu Osnovni ekonomichni pokazniki 2010 rokuIndeks spozhivchih cin 114 6 listopad 2010 Inflyaciya 1 5 listopad 2010 09 Riven zajnyatosti 20 64 rokiv 75 7 Riven bezrobittya 6 4 Kilkist zareyestrovanih bezrobitnih 25 021 listopad 2010 VVP u potochnih cinah 4 39 mlrd yevro Zrostannya VVP u fiksovanih cinah 1 8 lipnya veresnya 2010 09ValyutaGroshova odinicya yevro do 1 sichnya 2008 r kiprskij funt Na pivnochi v obigu turecka lira Zovnishni posilannyaCyprus Economic Development katalog posilan Open Directory Project Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2014 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2014