Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Е́йхманс Фе́дір Іва́нович (лат. Teodors Eihmans, рос. Фёдор Иванович Эйхманс; нар. 25 квітня 1897, село Вец-Юдуп, Курляндська губернія, Російська імперія — пом. 3 вересня 1938, розстрільний полігон «Комунарка», Московська область) — співробітник ВЧК-ОДПУ-НКВД СРСР. Перший комендант Соловецького табору особливого призначення (СЛОН). Начальник ГУЛАГ-ОГПУ в квітні–червні 1930 року, один з організаторів сталінських репресій.
Ейхманс Федір Іванович | |
---|---|
латис. Teodors Eihmans | |
Народження | 25 квітня 1897 село Вец-Юдуп, Курляндська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 вересня 1938 (41 рік) розстрільний полігон «Комунарка», Московська область |
Поховання | розстрільний полігон «Комунарка» |
Національність | латиш |
Країна | Латвія СРСР |
Приналежність | ВЧК, ОДПУ, НКВД |
Освіта | Ризький технічний університет, |
Партія | КПРС |
Звання | майор державної безпеки |
Командування | Соловецький табір особливого призначення |
Ейхманс Федір Іванович у Вікісховищі |
Ранні роки
Народився в селі Вец-Юдуп Курляндської губернії (нині — Латвія), в сім'ї торговця. Освіта — вища: закінчив Ризький технічний університет, згодом — .
У складі дивізії латиських стрільців брав участь у Першій світовій війні, після поранення навесні 1917 демобілізувався. Працював слюсарем на одному з петроградських заводів. У 1917 році вступив в РСДРП. З 1918 року — співробітник Петроградської ЧК.
Кар'єра в органах безпеки
У вересні 1920 року, з перенесенням військових дій Червоної армії в Середню Азію, Ейхманс призначається в особливий відділ Туркестанського фронту на посаду начальника активної частини, потім — начальником Казалінського відділення ЧК. Учасник Громадянської війни в Туркестані, працював в ЧК Туркестану помічником Гліба Бокого. З 1922 року — начальник 2-го відділення Східного відділу ГПУ, який відповідав за боротьбу з контрреволюційною діяльністю на Середній Азії і Середньому Сході.
Перед Ейхмансом ставилося завдання «знищити феодальні пережитки», за чим фактично стояло руйнування традиційного для мусульман і кочівників укладу життя. Ейхманс основним методом «радянізації» обрав масове захоплення заручників і їх вбивство при спробах населення не підкоритися більшовицькій адміністрації. Серед місць найбільш масових розстрілів, організованих Ф. І. Ейхмансом, міста Самарканд, Ургенч, Бухара і Хіва.
З 12 жовтня 1923 року займав посаду начальника управління Соловецького табору особливого призначення ОГПУ СРСР. З травня 1930 року —начальник 3-го відділення Спецвідділу ОГПУ при Раді народних комісарів СРСР, що курувало Соловецький табір. Протягом квітня–червня 1930 року — начальник управління таборів ОГПУ СРСР. 16 липня 1930 року був звільнений з посади, проте вже 13 липня 1930 року був назначений начальником Вайгацької експедиції ОГПУ з пошуків руд корисних металів на острові Вайгач в Північному Льодовитому океані.
З 1931 року — заступник начальника спецвідділу ОГПУ, в 1932–1937 — заступник начальника 9-го відділу під керівництвом Бокія, начальник 3-го відділення 9-го відділу Головного управління держбезпеки НКВС СРСР. Відділення з трьох чоловік вело шифрувальні роботи і керувало криптографією, організовувало шифрозв'язок із закордонними представництвами СРСР. Одночасно займав посаду заступника начальника спецвідділу.
9 грудня 1935 отримав звання майора державної безпеки СРСР.
Арешт і страта
22 липня 1937 року заарештований як «спільника ворога народу Бокія». Разом з тим Ейхманса було звинувачно у «троцькизмі» і внесено до Сталінського розстрільного списку від 20 серпня 1938 року (список № 3 — «Колишні співробітники НКВС») за 1-ю категорією («за» Сталін і Молотов).
Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР до розстрілу 3 вересня 1938 року за статтями 58-6 («шпигунство»), 58-8 («терористичні наміри») і 58-11 («участь в антирадянській організації в органах НКВС») кримінального кодексу РРФСР. Розстріляний того ж дня разом із майором держбезпеки В. П. Кареліним, капітаном Д. А. Білогірським, капітаном Н. Д. Піком та іншими на розстрільному полігоні «Комунарка».
Посмертно реабілітований Воєнною колегією Верховного суду СРСР 25 липня 1956 року.
Нагороди
- Відзнака «Почесний співробітник держбезпеки (V)».
Примітки
- Эйхманс Федор Иванович (рос.). Сталинские расстрельные списки. Процитовано 12 жовтня 2023.
- Смирнов, М. Б. (1998). Система исправительно-трудовых лагерей в СССР. У Н. Г. Охотин, А. Б. Рогинский (ред.). Соловецкий ИТЛ ОГПУ (рос.). Москва: Звенья.
- Данилов, М. А. (1977). Богатства северных недр. Вайгачская экспедиция ОГПУ (рос.). Архангельск: Борисоглебское высшее военное авиационное училище лётчиков им. В. П. Чкалова.
- (рос.). Кадровый состав органов государственной безопасности. Архів оригіналу за 4 березня 2019.
- Москва-центр. Список бывших сотрудников НКВД, подлежащих суду Военной коллегии Верхсуда Союза ССР (рос.). Сталинские расстрельные списки. Процитовано 12 жовтня 2023.
- (рос.). Solovki. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 12 жовтня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno E jhmans Fe dir Iva novich lat Teodors Eihmans ros Fyodor Ivanovich Ejhmans nar 25 kvitnya 1897 18970425 selo Vec Yudup Kurlyandska guberniya Rosijska imperiya pom 3 veresnya 1938 rozstrilnij poligon Komunarka Moskovska oblast spivrobitnik VChK ODPU NKVD SRSR Pershij komendant Soloveckogo taboru osoblivogo priznachennya SLON Nachalnik GULAG OGPU v kvitni chervni 1930 roku odin z organizatoriv stalinskih represij Ejhmans Fedir Ivanovichlatis Teodors EihmansNarodzhennya25 kvitnya 1897 1897 04 25 selo Vec Yudup Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 veresnya 1938 1938 09 03 41 rik rozstrilnij poligon Komunarka Moskovska oblastPohovannyarozstrilnij poligon Komunarka NacionalnistlatishKrayinaLatviya SRSRPrinalezhnistVChK ODPU NKVDOsvitaRizkij tehnichnij universitet PartiyaKPRSZvannyamajor derzhavnoyi bezpekiKomanduvannyaSoloveckij tabir osoblivogo priznachennya Ejhmans Fedir Ivanovich u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v seli Vec Yudup Kurlyandskoyi guberniyi nini Latviya v sim yi torgovcya Osvita visha zakinchiv Rizkij tehnichnij universitet zgodom U skladi diviziyi latiskih strilciv brav uchast u Pershij svitovij vijni pislya poranennya navesni 1917 demobilizuvavsya Pracyuvav slyusarem na odnomu z petrogradskih zavodiv U 1917 roci vstupiv v RSDRP Z 1918 roku spivrobitnik Petrogradskoyi ChK Kar yera v organah bezpeki U veresni 1920 roku z perenesennyam vijskovih dij Chervonoyi armiyi v Serednyu Aziyu Ejhmans priznachayetsya v osoblivij viddil Turkestanskogo frontu na posadu nachalnika aktivnoyi chastini potim nachalnikom Kazalinskogo viddilennya ChK Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Turkestani pracyuvav v ChK Turkestanu pomichnikom Gliba Bokogo Z 1922 roku nachalnik 2 go viddilennya Shidnogo viddilu GPU yakij vidpovidav za borotbu z kontrrevolyucijnoyu diyalnistyu na Serednij Aziyi i Serednomu Shodi Pered Ejhmansom stavilosya zavdannya znishiti feodalni perezhitki za chim faktichno stoyalo rujnuvannya tradicijnogo dlya musulman i kochivnikiv ukladu zhittya Ejhmans osnovnim metodom radyanizaciyi obrav masove zahoplennya zaruchnikiv i yih vbivstvo pri sprobah naselennya ne pidkoritisya bilshovickij administraciyi Sered misc najbilsh masovih rozstriliv organizovanih F I Ejhmansom mista Samarkand Urgench Buhara i Hiva Z 12 zhovtnya 1923 roku zajmav posadu nachalnika upravlinnya Soloveckogo taboru osoblivogo priznachennya OGPU SRSR Z travnya 1930 roku nachalnik 3 go viddilennya Specviddilu OGPU pri Radi narodnih komisariv SRSR sho kuruvalo Soloveckij tabir Protyagom kvitnya chervnya 1930 roku nachalnik upravlinnya taboriv OGPU SRSR 16 lipnya 1930 roku buv zvilnenij z posadi prote vzhe 13 lipnya 1930 roku buv naznachenij nachalnikom Vajgackoyi ekspediciyi OGPU z poshukiv rud korisnih metaliv na ostrovi Vajgach v Pivnichnomu Lodovitomu okeani Z 1931 roku zastupnik nachalnika specviddilu OGPU v 1932 1937 zastupnik nachalnika 9 go viddilu pid kerivnictvom Bokiya nachalnik 3 go viddilennya 9 go viddilu Golovnogo upravlinnya derzhbezpeki NKVS SRSR Viddilennya z troh cholovik velo shifruvalni roboti i keruvalo kriptografiyeyu organizovuvalo shifrozv yazok iz zakordonnimi predstavnictvami SRSR Odnochasno zajmav posadu zastupnika nachalnika specviddilu 9 grudnya 1935 otrimav zvannya majora derzhavnoyi bezpeki SRSR Aresht i strata 22 lipnya 1937 roku zaareshtovanij yak spilnika voroga narodu Bokiya Razom z tim Ejhmansa bulo zvinuvachno u trockizmi i vneseno do Stalinskogo rozstrilnogo spisku vid 20 serpnya 1938 roku spisok 3 Kolishni spivrobitniki NKVS za 1 yu kategoriyeyu za Stalin i Molotov Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR do rozstrilu 3 veresnya 1938 roku za stattyami 58 6 shpigunstvo 58 8 teroristichni namiri i 58 11 uchast v antiradyanskij organizaciyi v organah NKVS kriminalnogo kodeksu RRFSR Rozstrilyanij togo zh dnya razom iz majorom derzhbezpeki V P Karelinim kapitanom D A Bilogirskim kapitanom N D Pikom ta inshimi na rozstrilnomu poligoni Komunarka Posmertno reabilitovanij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 25 lipnya 1956 roku NagorodiVidznaka Pochesnij spivrobitnik derzhbezpeki V PrimitkiEjhmans Fedor Ivanovich ros Stalinskie rasstrelnye spiski Procitovano 12 zhovtnya 2023 Smirnov M B 1998 Sistema ispravitelno trudovyh lagerej v SSSR U N G Ohotin A B Roginskij red Soloveckij ITL OGPU ros Moskva Zvenya Danilov M A 1977 Bogatstva severnyh nedr Vajgachskaya ekspediciya OGPU ros Arhangelsk Borisoglebskoe vysshee voennoe aviacionnoe uchilishe lyotchikov im V P Chkalova ros Kadrovyj sostav organov gosudarstvennoj bezopasnosti Arhiv originalu za 4 bereznya 2019 Moskva centr Spisok byvshih sotrudnikov NKVD podlezhashih sudu Voennoj kollegii Verhsuda Soyuza SSR ros Stalinskie rasstrelnye spiski Procitovano 12 zhovtnya 2023 ros Solovki Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2023