Едуард Луї Еммануель Жульєн Ле Руа (фр. Édouard Louis Emmanuel Julien Le Roy, вимовляється: [edwaʁ ləʁwa] ( прослухати); 18 червня 1870, VIII округ Парижа — 10 листопада 1954, VI округ Парижа) — французький філософ та математик.
Едуард Ле Руа | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Édouard Le Roy | ||||
Народження | 18 червня 1870[1][2][…] VIII округ Парижа, Париж, Франція | |||
Смерть | 9 листопада 1954[1][2][4](84 роки) Париж, Франція | |||
Поховання | Цвинтар Монмартр[5] | |||
Громадянство (підданство) | Франція | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Викладав | Колеж де Франс[7] | |||
Член | Французька академія (9 листопада 1954)[8] і Академія моральних і політичних наук | |||
Alma mater | Вища нормальна школа | |||
Посада | d[8] | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Діти | ||||
| ||||
Едуард Ле Руа у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 18 червня 1870 року в сім'ї судновласника.
Ле Руа вступив до Вищої нормальної школі в 1892 році та отримав ступінь агреже з математики в 1895 році. Він отримав ступінь доктора наук в 1898 році, викладав у кількох вищих школах і з 1909 року став професором математики в Ліцеї Сен-Луї в Парижі.
Починаючи з цього часу, Ле Руа виявив великий інтерес до філософії та метафізики. Друг П. Тейяра де Шардена та близький учень Анрі Бергсона, він пізніше прийняв посаду Бержсона в Колеж де Франс (1922) та, в 1945 році, став членом Французької академії. У 1919 році Ле Руа був обраний також членом Академії моральних і політичних наук.
Ле Руа особливо зацікавився взаємозв'язками між наукою та мораллю. Разом із Анрі Пуанкаре та П'єром Дюгемом, він підтримував конвенціоналістську тезу щодо основ математики. Незважаючи на глибоку католицьку віру, він розширив цю конвенціоналістську теорію і на відкриті істини, які, за його словами, не втратили своєї сили. Він відкидав у сфері релігійних догм абстрактні міркування та спекулятивну теологію на користь інстинктивної віри, серця та почуттів. Він створив нову еволюційну теорію, в якій намагався узгодити католицькі догми з палеонтологією та антропологією. Згідно з його теорією, еволюція є творчим становленням, в основі якого лежать духовна сила та діюча думка. З появою людини еволюція природи та життя набуває якісно нового характеру, оскільки саме людина, наділена свідомістю та розумом, стає умовою та знаряддям подальшого прогресивного розвитку всієї природи, здійснюючи тим самим перехід від біосфери до ноосфери. Саме Ле Руа у 1920-х роках вводить поняття «ноосфера»; концепцію ноосфери він розробляв разом з П. Тейяром де Шарденом. Також Ле Руа піднімав питання взаємозв'язку релігії та науки, інтелекту та інтуїції. За його думкою, релігія та наука є взаємодоповнюючими, оскільки наука надає релігії обґрунтування, а релігія завершує науку. Він також критикував томістські докази існування Бога. За його думкою, такі теорії мають виходити з логічної необхідності, але такі теорії неприйнятні, оскільки джерелом логічної необхідності є сам Бог. Він був одним із прибічників Бержсона, який спонукав його звернутися до вивчення містицизму, дослідженого в його пізніших працях. Його конвенціоналізм призвів до того, що його праці, заряджені модернізмом, були включені до Індексу Заборонених Книг.
Публікації
- Теорія ньютонівського потенціалу: лекції, виголошені в Сорбонні протягом першого семестру (Théorie du potentiel newtonien: leçons professées à la Sorbonne pendant le premier semestre) (1894—1895) (1896)
- Про інтегрування рівнянь теплопровідності (Sur l'intégration des équations de chaleur) (1898)
- Про ряди, що розходяться, та функції, визначені рядом Тейлора (Sur les séries divergentes et les fonctions définies par un développement de Taylor) (1899)
- Наука та філософія (Science et Philosophie) (1899)
- Догма та критика (Dogme et Critique) (1907)
- Нова філософія: Онрі Бержсон (A New Philosophy: Henri Bergson (Une philosophie nouvelle: Henri Bergson, 1912))
- Що таке догма? (What Is a Dogma?) (1918)
- Що таке наука?: відповідь Андре Мецу (Qu'est-ce-que la Science ?: réponse à André Metz) (1926)
- Ідеалістична вимога і факт еволюції (L'Exigence idéaliste et le fait de l'évolution) (1927)
- Людські походження та еволюція інтелекту (Les Origines humaines et l'évolution de l'intelligence) (1928)
- Інтуїтивне мислення. Проблема Бога (La Pensée Intuitive. Le problème de Dieu) (1929)
- Вступ до вивчення релігійної проблематики (Introduction à l'étude du problème religieux) (1944)
- Промова прийняття (Discours de réception) (1946)
- Спроба першої філософії (Essai d'une philosophie première) (1956)
- Бержсон і бержсонізм (Bergson et Bergsonisme) (1947)
- Спроба першої філософії: ідеалістична вимога і моральна вимога, 2 том, посмертно (Essai d'une philosophie première: l'exigence idéaliste et l'exigence morale, 2 vol., posthumous) (1956—1958)
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Internet Philosophy Ontology project
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article4859
- CONOR.Sl
- Список професорів Колеж де Франс
- Французька академія — 1635.
- The Banning of Bergson. The Independent. 20 липня 1914. Процитовано 23 серпня 2012.
- Reese, William (1996). Dictionary of philosophy and religion : Eastern and Western thought (вид. New and enl.). Atlantic Highlands, N.J.: Humanities Press. с. 406. ISBN . OCLC 33983842.
Посилання
- Твори Edouard Le Roy у проєкті «Гутенберг»
- Праці Ле Руа у Internet Archive. Internet Archive.
- A New Philosophy: Henri Bergson
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Luyi Emmanuel Zhulyen Le Rua fr Edouard Louis Emmanuel Julien Le Roy vimovlyayetsya edwaʁ leʁwa prosluhati 18 chervnya 1870 VIII okrug Parizha 10 listopada 1954 VI okrug Parizha francuzkij filosof ta matematik Eduard Le Ruafr Edouard Le RoyNarodzhennya18 chervnya 1870 1870 06 18 1 2 VIII okrug Parizha Parizh FranciyaSmert9 listopada 1954 1954 11 09 1 2 4 84 roki Parizh FranciyaPohovannyaCvintar Monmartr 5 Gromadyanstvo piddanstvo FranciyaZnannya movfrancuzka 1 6 Diyalnistmatematik bogoslov profesorVikladavKolezh de Frans 7 ChlenFrancuzka akademiya 9 listopada 1954 8 i Akademiya moralnih i politichnih naukAlma materVisha normalna shkolaPosadad 8 Konfesiyakatolicka cerkvaDitid Eduard Le Rua u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 18 chervnya 1870 roku v sim yi sudnovlasnika Le Rua vstupiv do Vishoyi normalnoyi shkoli v 1892 roci ta otrimav stupin agrezhe z matematiki v 1895 roci Vin otrimav stupin doktora nauk v 1898 roci vikladav u kilkoh vishih shkolah i z 1909 roku stav profesorom matematiki v Liceyi Sen Luyi v Parizhi Pochinayuchi z cogo chasu Le Rua viyaviv velikij interes do filosofiyi ta metafiziki Drug P Tejyara de Shardena ta blizkij uchen Anri Bergsona vin piznishe prijnyav posadu Berzhsona v Kolezh de Frans 1922 ta v 1945 roci stav chlenom Francuzkoyi akademiyi U 1919 roci Le Rua buv obranij takozh chlenom Akademiyi moralnih i politichnih nauk Le Rua osoblivo zacikavivsya vzayemozv yazkami mizh naukoyu ta morallyu Razom iz Anri Puankare ta P yerom Dyugemom vin pidtrimuvav konvencionalistsku tezu shodo osnov matematiki Nezvazhayuchi na gliboku katolicku viru vin rozshiriv cyu konvencionalistsku teoriyu i na vidkriti istini yaki za jogo slovami ne vtratili svoyeyi sili Vin vidkidav u sferi religijnih dogm abstraktni mirkuvannya ta spekulyativnu teologiyu na korist instinktivnoyi viri sercya ta pochuttiv Vin stvoriv novu evolyucijnu teoriyu v yakij namagavsya uzgoditi katolicki dogmi z paleontologiyeyu ta antropologiyeyu Zgidno z jogo teoriyeyu evolyuciya ye tvorchim stanovlennyam v osnovi yakogo lezhat duhovna sila ta diyucha dumka Z poyavoyu lyudini evolyuciya prirodi ta zhittya nabuvaye yakisno novogo harakteru oskilki same lyudina nadilena svidomistyu ta rozumom staye umovoyu ta znaryaddyam podalshogo progresivnogo rozvitku vsiyeyi prirodi zdijsnyuyuchi tim samim perehid vid biosferi do noosferi Same Le Rua u 1920 h rokah vvodit ponyattya noosfera koncepciyu noosferi vin rozroblyav razom z P Tejyarom de Shardenom Takozh Le Rua pidnimav pitannya vzayemozv yazku religiyi ta nauki intelektu ta intuyiciyi Za jogo dumkoyu religiya ta nauka ye vzayemodopovnyuyuchimi oskilki nauka nadaye religiyi obgruntuvannya a religiya zavershuye nauku Vin takozh kritikuvav tomistski dokazi isnuvannya Boga Za jogo dumkoyu taki teoriyi mayut vihoditi z logichnoyi neobhidnosti ale taki teoriyi neprijnyatni oskilki dzherelom logichnoyi neobhidnosti ye sam Bog Vin buv odnim iz pribichnikiv Berzhsona yakij sponukav jogo zvernutisya do vivchennya misticizmu doslidzhenogo v jogo piznishih pracyah Jogo konvencionalizm prizviv do togo sho jogo praci zaryadzheni modernizmom buli vklyucheni do Indeksu Zaboronenih Knig PublikaciyiTeoriya nyutonivskogo potencialu lekciyi vigolosheni v Sorbonni protyagom pershogo semestru Theorie du potentiel newtonien lecons professees a la Sorbonne pendant le premier semestre 1894 1895 1896 Pro integruvannya rivnyan teploprovidnosti Sur l integration des equations de chaleur 1898 Pro ryadi sho rozhodyatsya ta funkciyi viznacheni ryadom Tejlora Sur les series divergentes et les fonctions definies par un developpement de Taylor 1899 Nauka ta filosofiya Science et Philosophie 1899 Dogma ta kritika Dogme et Critique 1907 Nova filosofiya Onri Berzhson A New Philosophy Henri Bergson Une philosophie nouvelle Henri Bergson 1912 Sho take dogma What Is a Dogma 1918 Sho take nauka vidpovid Andre Mecu Qu est ce que la Science reponse a Andre Metz 1926 Idealistichna vimoga i fakt evolyuciyi L Exigence idealiste et le fait de l evolution 1927 Lyudski pohodzhennya ta evolyuciya intelektu Les Origines humaines et l evolution de l intelligence 1928 Intuyitivne mislennya Problema Boga La Pensee Intuitive Le probleme de Dieu 1929 Vstup do vivchennya religijnoyi problematiki Introduction a l etude du probleme religieux 1944 Promova prijnyattya Discours de reception 1946 Sproba pershoyi filosofiyi Essai d une philosophie premiere 1956 Berzhson i berzhsonizm Bergson et Bergsonisme 1947 Sproba pershoyi filosofiyi idealistichna vimoga i moralna vimoga 2 tom posmertno Essai d une philosophie premiere l exigence idealiste et l exigence morale 2 vol posthumous 1956 1958 Div takozhNoosfera PragmatizmPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 https www landrucimetieres fr spip spip php article4859 CONOR Sl d Track Q16744133 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 The Banning of Bergson The Independent 20 lipnya 1914 Procitovano 23 serpnya 2012 Reese William 1996 Dictionary of philosophy and religion Eastern and Western thought vid New and enl Atlantic Highlands N J Humanities Press s 406 ISBN 0391038648 OCLC 33983842 PosilannyaTvori Edouard Le Roy u proyekti Gutenberg Praci Le Rua u Internet Archive Internet Archive A New Philosophy Henri Bergson