Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

матір Едвард Пенлі АбрагамEdward Penley AbrahamНародився10 червня 1913 1913 06 10 Саутгемптон ГемпширПомер9 травня 1999

Едвард Пенлі Абрагам

Едвард Пенлі Абрагам

Едвард Пенлі Абрагам
Edward Penley Abraham
Народився10 червня 1913(1913-06-10)
Саутгемптон, Гемпшир
Помер9 травня 1999(1999-05-09) (85 років)
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
·інсульт
КраїнаВелика Британія
Діяльністьбіохімік
Alma materКоролівський коледж
Галузьбіохімія
ЗакладОксфордський університет
Аспіранти, докторантиДжон Вокер
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
НагородиОрден Британської імперії, Лицар-бакалавр
Автографimage
image Едвард Пенлі Абрагам у Вікісховищі

Едвард Пенлі Абрахам (англ. Edward Penley Abraham, 10 червня, 1913, Саутгемптон, Гемпшир- 9 травня 1999) — британський біохімік, який брав участь у визначенні структури пеніциліну, кавалер Ордена Британської імперії, член Лондонського королівського товариства (1958).

Біографія

Ранні роки життя

Едвард Абрагам народився 10 червня 1913 року в місті Саутгемптон, Гемпшир. Його батьками були Альберт Пенлі Абрагам, який працював митним і акцизним чиновником, і Марія Агнесс Абрагам (уроджена Харні), яка народилася в Ірландії в сім'ї теслі.

У 1924 році Абрагам вступив до школи імені Короля Едварда VI в Саутгемптоні по стипендії, виявивши неабиякі здібності як до спорту, так і до науки.

У 1932 році Абрагам як стипендіат від міста Саутгемптон був запрошений в Королівський коледж при Оксфорді (який ще під час навчання Абрагама в школі видав йому стипендію). Його першим наставником був Фредерік Чатавей. Однак незабаром після цього Абрагам почав працювати під керівництвом Вілсона Бейкера, який, за визнанням Абрагама, був найпершим, хто вплинув на нього як науковець. Можливо Бейкер, будучи засновником Оксфама також прищепив йому схильність до благодійності.

Перші наукові роботи

У 1936 році Абрагам закінчив коледж, отримавши диплом з відзнакою, в 1936-1938 роках приступив до науково-дослідницької діяльності в Оксфорді в лабораторії Дайсона Перрінса під керівництвом Роберта Робінсона, де займався написанням докторської дисертації, присвяченої хімії пептидів і білків. У той час Робінсон захопився роботами, присвяченими гіпотезі циклоли (першої структурної моделі утворення білків) і запропонував Абрагаму проводити дослідження по цій темі.

В цей час Абрагам твердо вирішив зайнятися біохімією і не змінив свого рішення. У процесі роботи над дисертацією він вперше зміг закристалізувати лізоцим з яєчного білка. Абрагам також вперше досліджував використання фталильного захисту аміногруп для пептидного синтезу, хоча його роботи по цій темі ніколи не були опубліковані.

Абрахам також вперше досліджував використання фталильного захисту аміногруп для пептидного синтезу, хоча його роботи по цій темі ніколи не були опубліковані.

У 1938-1939 рр. до свого повернення в Англію Абрагам працював в лабораторії Ханса фон Ейлера-Хельпіна в Стокгольмі, де проводив експерименти з дослідження флавінаденіндінуклеотіда (ФАДа).

Воєнний час

Коли почалася війна, Абрагам не зміг повернутися на батьківщину через серйозну інфекцію, що вразила його ноги. В кінці 1939 він все ж таки вирушив до Англії, де планував продовжити роботу над своєю докторською дисертацією, однак на той час теорія циклоли була спростована, і Робінсон наполіг на тому, щоб Абрагам припинив дослідження в області хімії білка. Абрагам продовжив роботу під керівництвом Говарда Уолтера Флорі, який нещодавно отримав докторський ступінь і вмовив його не йти на військову службу. Замість цього він вирішив спільно з Ернстом Борісом Чейном досліджувати явище травматичного шоку. У 1940 році він приєднався до науково — дослідницької групи Флорі при Лінкольн-коледжі при Оксфорді, де він пропрацював аж до свого виходу на пенсію в 1980 році.

Останні роки життя

Незважаючи на те, що Абрагам залишив свою посаду в університеті Оксфорда в 1980 році, він продовжив брати участь в житті школи імені Вільяма Дана і часто відвідував міжнародні конференції ще як мінімум 10 років.

Будучи на пенсії, Абрагам неодноразово відвідував школу імені Короля Едварда VI. Коли в 1977 році перед правлінням школи постав вибір між її незалежністю і відповідністю державній системі, яка засуджувала відбір при вступі відповідно до здібностей учнів, Абрагам зробив все можливе, щоб зберегти фінансову незалежність школи. На пожертвувані ним кошти були засновані нові лабораторії, організовані стипендії з хімії і біології.

Починаючи з 1990 року Абрагам повністю відійшов від справ. У 1993 році він пережив серйозний напад синдрому Гієна-Барре. Його остання наукова стаття була опублікована в 1996 роціа свою останню поїздку за кордон він зробив в 1997 році. Абрагам помер в лікарні Святого Люка в Гедінгтоні 9 травня 1999 року. За своїм заповітом, складеним у 1980 році, він залишив велику частину свого стану, який становив 10 мільйонів фунтів, довірчого фонду Абрагама і іншим благодійним організаціям. Він також залишив 1 мільйон фунтів Лінкольн-коледжу, школі імені Короля Едварда VI і Лондонському королівському товариству.

Науково-дослідницька діяльність

Визначення структури пеніциліну

У 1939 році Абрагам приєднався до досліджень антибактеріальних препаратів, що проводилися Флорі і Чейном. Одним з досліджуваних об'єктів був пеніцилін. На тій стадії дослідження він являв собою складну суміш речовин, що містить сильнодіючий компонент, що володіє антибіотичною активністю. 25 травня 1940 року Флорі вдалося довести, що пеніцилін є потенційною панацеєю від більшості бактеріальних інфекцій. Абрагам брав активну участь в його виділенні Он также был участником первых клинических испытаний пенициллина на людях.

У вересні 1942 року Абрагам і Чейн шляхом окислення бромної води отримали докази того, що при кислотному гідролізі пеніциліну виходить амінокислота, якій було присвоєно формулу C 5 H 11 O 7 N, і яка згодом опинилася невірною. Абрагам виділив цю амінокислоту, назвавши її .

У липні 1943 було показано, що пеніцилламін містить сірку. Далі Абрагам довів, що він є α-аміно-β-меркаптокіслотою, формула якої C₅H₁₁NO₂S. Потім вдалося з'ясувати, що пеніцилламін насправді являє собою β-β-диметилцистеїн.

В ході досліджень, що тривали, Робінсон зробив висновок, що пеніцилін являє собою тіазолідин-оксазолонову структуру. Однак Абрагам не міг знайти цьому підтвердження і припустив β-лактамну структуру, ізомерних тій, що запропонував Робінсон, і показав її Чейні. Він і Бейкер вирішили, що структура Абрагама набагато більше задовольняє наявним даним. У підсумку вона була включена до звіту Робінсона без його відома, що призвело до тривалої сварки між ним та Абрагамом. Цей звіт був опублікований 22 жовтня 1943 року.

У 1945 році Дороті Кроуфут Годжкін підтвердила структуру Абрагама кристалографічно.

Відкриття, визначення структури і дослідження цефалоспорина C

У найближчі післявоєнні роки Абрагам працював над кількома темами, пов'язаними з антибіотиками. Коли в 1948 році він повернувся в Оксфорд, відбулося дві події, які значно вплинули на всю його подальшу роботу. По-перше, Флорі запросив Гая Ньютона в школу імені сера Вільяма Дана для написання докторської дисертації, а по-друге, Джузеппе Бротзу, італійський фармаколог, послав Флорі культуру Cephalosporium acremonium, що володіла властивостями антибіотика.

Флорі назначив Абрагама безпосереднім керівником Ньютона. Після попереднього дослідження культури, надісланої Бротзу, було показано, що вона являє собою складну суміш різних речовин і розділяється на гідрофільну і гідрофобну фракції. Основним компонентом гидрофільної фракції виявився цефалоспорин P, названий так, тому що він містився в грам-позитивних бактеріях (positive — позитивний), а в гідрофільній — цефалоспорин N, так як він містився в грам-негативних бактеріях (negative — негативний). Він володів властивостями, подібними властивостям пеніциліну, і тому було прийнято рішення про його подальше дослідження, в ході якого він показав виняткову антиіотичну активність і був перейменований з цефалоспорина N в пеніцилін N.

У вересні 1953 року в процесі його виділення в суміші був виявлений ще один компонент, який виявляв антибіотичну активність і стійкість до дії пеніціллази. Абрагам і його співробітники назвали його цефалоспорин С.

Пізніше Флорі вдалося показати, що цефалоспорин С не токсичний і здатний перемагати стрептококові інфекції, смертельні за відсутності лікування цим препаратом.

У 1959 році структура цефалоспорина була остаточно встановлена. Детальна інформація по структурі цефалоспорина була опублікована в 1961 році, після чого її тут же було кристалографічно підтверджено.

Бета-лактамази

У співпраці з Чейном, Абрагам в 1940 році виявив, що препарати пеніциліну інактивуються бета-лактамазами, що містяться в екстракті пеніциліностійких штамів B.coli. У 1944 році він показав, що дія цих ферментів засноване на розкритті бета-лактамних кілець.

Після того, як цефалоспорин був виділений, його стійкість до пеніцилінази стала поштовхом до прискорення її досліджень. В ході досліджень було виявлено конкурентний інгібітор до цього ферменту. Культура B. coli, як виявилося, виробляє дві бета-лактамази. Вони були позначені відповідно бета-лактамаза I і II. Бета-лактамаза I була неактивна по відношенню до цефалоспорину С, на відміну від бета-лактамази II. Визначення механізму роботи цього і схожих ферментів, а також визначення подальшої долі продуктів розпаду цефалоспорина С, набагато складніших, ніж у випадку пеніциліну, стали головними напрямками подальших досліджень Абрагама.

β-лактамний синтез антибіотиків

Абрагаму вдалося встановити, що пеніцилін N і цефалоспорин C мають одну і ту ж вихідну речовину при біосинтезі, а саме α-аміноадіпілцістенілвалін (ACV). Однак перевірка цієї гіпотези не була тривіальною задачею, так як мічені пептиди при додаванні до неушкоджених культур не були здатні проникнути в клітини, де і проходив синтез досліджуваних сполук. Однак, в 1976 році було показано, що L, L, D-ACV (але не його епімери) здатні при проведенні експерименту в клітинному екстракті без змін вбудовуватися в структуру пеніциліну, що було підтверджено даними ЯМР в 1980 році. Пізніше, в 1981 році був детально описаний механізм переходу пеніциліну N в цефалоспорин С. Таким чином, використовуючи наявні дані, вченим вдалося встановити шляхи утворення цих антибіотиків до початку 1980-х років.

У світлі зроблених відкриттів Абрагам зміг приступити до дослідження механізмів утворення п'ятичленних і шестичленних циклів в ході біосинтезу антибіотиків і встановив, що вони проходять через утворення β-лактамів.

Інші наукові роботи

Крім описаних вище досліджень, Абарагам зробив відчутний внесок в хімію інших антибіотиків. У співпраці з Ньютоном він уточнив структуру антибіотика бацитрацину Aі нізина — поліцикічного антибактеріального пептида. Також у співпраці з Джоном Ернстом Вокером Абраму вдалося встановити структуру антибіотика бацілізіна.

Сім'я

Абрагам зустрів Асбьорну Гарунг в середині 1938 року під час її візиту в Оксфорд. Незабаром після цього вона повернулася до Норвегії, однак Абрагам продовжував доглядати за нею. В середині вересня 1939 року Абрагам відправився в Берген, де 1 листопада одружився з Асбьорн, після чого наприкінці 1939 року вирушив до Англії, щоб продовжити роботу над своєю докторською дисертацією. Асбьорн не поспішала залишати Норвегію, де в квітні 1940 року виявилася в нацистській окупації. Після цього вони з чоловіком таємно спілкувалися листуванням. Асбьорн, пішки перебравшись через гори до Швеції, втекла з Норвегії в Англію до чоловіка.

Єдина дитина Абрахама і Асбьорн, Майкл Ерлінг Пенлі Абрагам, який народився в Оксфорді в липні 1943 року, страждав від важкої форми інвалідності.

Нагороди та звання

Абрагам був удостоєний почесного докторського звання як мінімум в 4 університетах і почесного членства в семи Оксфордських колегіях. Він був почесним членом Американської академії мистецтв і наук і був номінований на Нобелівську премію в 1981 і в 1983 роках.

Список нагород Абрагама:

Благодійність

На кошти, отримані від цефалоспоринових патентів, Абрагам заснував два благодійних фонди, витративши більшу частину своїх коштів, третій був заснований спільно з Гаєм Ньютоном. Таким чином, дослідницький фонд імені Едварда Пенлі Абрагама для фінансування досліджень в областях медичної хімії та біології при Оксфорді був заснований 17 березня 1967 року, що дослідницький фонд імені Гая Ньютона при школі імені Вільяма Дана — 17 березня 1967 року, що цефалоспориновий фонд імені Едварда Абрагама Пенлі для фінансування освіти і досліджень в галузі медичної хімії — 18 травня 1970 року.

У перші роки свого функціонування ці фонди отримували дохід від коштів, отриманих Абрагамом і Ньютоном за їх дослідження. Протягом наступних 30 років Абрагаму вдавалося брати активну участь в діяльності цих фондів, яка включала в себе підтримку грантів, дослідницьких груп і фінансування будівництва лабораторних корпусів. У 2013-2014 рр. ці фонди мали засобами більш 10 мільйонів фунтів.

Примітки

  1. David S. Jones, John H. Jones. Sir Edward Penley Abraham CBE [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Biogr. Mems Fell. R. Soc. 2014. V. 60. P. 5-22.
  2. E. P. Abraham, R. Robinson. Crystallization of lysozyme // Nature. 1973. V. 140. P. 24
  3. E.P. Abraham, G. M. Brown, E. Chain, H. W. Florey, A. D. Gardner, A. G. Sanders. Tissue autolysis and shock // Exp. Physiol. 1941. V. 31. P. 79–100.
  4. E.P. Abraham, P. A. Whiteman.Phenoxymethylpenicillinamidohydrolases from Penicilliumchrysogenum // FEBS Lett. 1941. V. 394. P. 31–33.
  5. E.P. Abraham, E. Chain. Purification and some physical and chemical properties of penicillin // Br. J. Exp. Path. 1942. V. .23. P. 103—115.
  6. E.P. Abraham, H. W. Florey. The work on penicillin at Oxford // J. Hist. Med. 1951. V. 6. P. 302—317.
  7. E.P. Abraham, E. Chain, W. Baker, R. Robinson.Further studies of the degradation of penicillin. Formation of penilloaldehyde. Its oxidation to acid C8H13O3N. Structure of penilloaldehyde. Structure of penillic acid. Structures for penicillin (oxazolone-thiazolidine and β-lactam structures) // British Ministry of Supply Penicillin Production Committee Report no. 103, 23 October 1943.
  8. E.P. Abraham, H. S. Burton, H. M. E. Cardwell.Cephalosporin P1 and helvolic acid // Biochem. J. 1956. V. 62. P. 171—176.
  9. E.P. Abraham, G. G. F. Newton, C. W. Hale. Purification and some properties of cephalosporin N, a new penicillin // Biochem. J. 1954. V. 58. P. 94–102.
  10. E.P. Abraham, G. G. F. Newton. Isolation of cephalosporin C, a penicillin-like antibiotic containing d-α-aminoadipic acid // Biochem. J. 1956. V. 62. P. 651—658.
  11. E.P. Abraham, G. G. F. Newton. The structure of cephalosporin C // Biochem. J. 1961. V. 79. P. 377—393.
  12. E.P. Abraham, E. Chain, W. Baker & R. Robinson. Mechanism of action of penicillinase // Medical Research Council Committee on Penicillin Synthesis Report no. 21,1944
  13. E.P. Abraham, G. G. F. Newton.Cephalosporin C, a new antibiotic containing sulphur and d-α-aminoadipic acid // Nature. 1955. V. 175. C. 548.
  14. E.P. Abraham, B. Smith, S. C. Warren & G. G. F. Newton. Biosynthesis of penicillin N and cephalosporin C. Antibiotic production and other features of the metabolism of a Cephalosporiumsp // Biochem. J. 1967. V. 103. P. 877—890.
  15. E.P. Abraham, J. E. Baldwin, B. L. Johnson, J. J. Usher, J. A. Huddleston, R. L. White. Direct NMR observation of cell-free conversion of (l-α-amino-δ-adipyl)-l-cysteinyl-d-valine into isopenicillin// N. J. Chem. Soc. Chem. Commun — 1980 — C. 1271.
  16. E.P. Abraham, J. O'Sullivan, J. A. Huddleston. Biosynthesis of penicillins and cephalosporins in cell-free systems // Phil. Trans. R. Soc. Lond. B. 1980. V. 289. P. 363—365.
  17. E.P. Abraham, G. G. F. Newton. Observations on the nature of bacitracin A // Biochem. J. 1953. V. 53. P. 604—613.
  18. E.P. Abraham, G. G. F. Newton, N. J. Berridge. Sulphur-containing amino acids of nisin // Nature .1953. V. 171. P. 606.
  19. E.P. Abraham, J. E. Walker. Isolation of bacilysin and a new amino acid from culture filtrates of Bacillus subtilis // Biochem. J. 1970. V. 118. P. 557—561.
  20. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 13 грудня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

matir Edvard Penli AbragamEdward Penley AbrahamNarodivsya10 chervnya 1913 1913 06 10 Sautgempton GempshirPomer9 travnya 1999 1999 05 09 85 rokiv Oksford Pivdenno Shidna Angliya Angliya Velika Britaniya insultKrayinaVelika BritaniyaDiyalnistbiohimikAlma materKorolivskij koledzhGaluzbiohimiyaZakladOksfordskij universitetAspiranti doktorantiDzhon VokerChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i naukNagorodiOrden Britanskoyi imperiyi Licar bakalavrAvtograf Edvard Penli Abragam u Vikishovishi Edvard Penli Abraham angl Edward Penley Abraham 10 chervnya 1913 Sautgempton Gempshir 9 travnya 1999 britanskij biohimik yakij brav uchast u viznachenni strukturi penicilinu kavaler Ordena Britanskoyi imperiyi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1958 BiografiyaRanni roki zhittya Edvard Abragam narodivsya 10 chervnya 1913 roku v misti Sautgempton Gempshir Jogo batkami buli Albert Penli Abragam yakij pracyuvav mitnim i akciznim chinovnikom i Mariya Agness Abragam urodzhena Harni yaka narodilasya v Irlandiyi v sim yi tesli U 1924 roci Abragam vstupiv do shkoli imeni Korolya Edvarda VI v Sautgemptoni po stipendiyi viyavivshi neabiyaki zdibnosti yak do sportu tak i do nauki U 1932 roci Abragam yak stipendiat vid mista Sautgempton buv zaproshenij v Korolivskij koledzh pri Oksfordi yakij she pid chas navchannya Abragama v shkoli vidav jomu stipendiyu Jogo pershim nastavnikom buv Frederik Chatavej Odnak nezabarom pislya cogo Abragam pochav pracyuvati pid kerivnictvom Vilsona Bejkera yakij za viznannyam Abragama buv najpershim hto vplinuv na nogo yak naukovec Mozhlivo Bejker buduchi zasnovnikom Oksfama takozh prishepiv jomu shilnist do blagodijnosti Pershi naukovi roboti U 1936 roci Abragam zakinchiv koledzh otrimavshi diplom z vidznakoyu v 1936 1938 rokah pristupiv do naukovo doslidnickoyi diyalnosti v Oksfordi v laboratoriyi Dajsona Perrinsa pid kerivnictvom Roberta Robinsona de zajmavsya napisannyam doktorskoyi disertaciyi prisvyachenoyi himiyi peptidiv i bilkiv U toj chas Robinson zahopivsya robotami prisvyachenimi gipotezi cikloli pershoyi strukturnoyi modeli utvorennya bilkiv i zaproponuvav Abragamu provoditi doslidzhennya po cij temi V cej chas Abragam tverdo virishiv zajnyatisya biohimiyeyu i ne zminiv svogo rishennya U procesi roboti nad disertaciyeyu vin vpershe zmig zakristalizuvati lizocim z yayechnogo bilka Abragam takozh vpershe doslidzhuvav vikoristannya ftalilnogo zahistu aminogrup dlya peptidnogo sintezu hocha jogo roboti po cij temi nikoli ne buli opublikovani Abraham takozh vpershe doslidzhuvav vikoristannya ftalilnogo zahistu aminogrup dlya peptidnogo sintezu hocha jogo roboti po cij temi nikoli ne buli opublikovani U 1938 1939 rr do svogo povernennya v Angliyu Abragam pracyuvav v laboratoriyi Hansa fon Ejlera Helpina v Stokgolmi de provodiv eksperimenti z doslidzhennya flavinadenindinukleotida FADa Voyennij chas Koli pochalasya vijna Abragam ne zmig povernutisya na batkivshinu cherez serjoznu infekciyu sho vrazila jogo nogi V kinci 1939 vin vse zh taki virushiv do Angliyi de planuvav prodovzhiti robotu nad svoyeyu doktorskoyu disertaciyeyu odnak na toj chas teoriya cikloli bula sprostovana i Robinson napolig na tomu shob Abragam pripiniv doslidzhennya v oblasti himiyi bilka Abragam prodovzhiv robotu pid kerivnictvom Govarda Uoltera Flori yakij neshodavno otrimav doktorskij stupin i vmoviv jogo ne jti na vijskovu sluzhbu Zamist cogo vin virishiv spilno z Ernstom Borisom Chejnom doslidzhuvati yavishe travmatichnogo shoku U 1940 roci vin priyednavsya do naukovo doslidnickoyi grupi Flori pri Linkoln koledzhi pri Oksfordi de vin propracyuvav azh do svogo vihodu na pensiyu v 1980 roci Ostanni roki zhittya Nezvazhayuchi na te sho Abragam zalishiv svoyu posadu v universiteti Oksforda v 1980 roci vin prodovzhiv brati uchast v zhitti shkoli imeni Vilyama Dana i chasto vidviduvav mizhnarodni konferenciyi she yak minimum 10 rokiv Buduchi na pensiyi Abragam neodnorazovo vidviduvav shkolu imeni Korolya Edvarda VI Koli v 1977 roci pered pravlinnyam shkoli postav vibir mizh yiyi nezalezhnistyu i vidpovidnistyu derzhavnij sistemi yaka zasudzhuvala vidbir pri vstupi vidpovidno do zdibnostej uchniv Abragam zrobiv vse mozhlive shob zberegti finansovu nezalezhnist shkoli Na pozhertvuvani nim koshti buli zasnovani novi laboratoriyi organizovani stipendiyi z himiyi i biologiyi Pochinayuchi z 1990 roku Abragam povnistyu vidijshov vid sprav U 1993 roci vin perezhiv serjoznij napad sindromu Giyena Barre Jogo ostannya naukova stattya bula opublikovana v 1996 rocia svoyu ostannyu poyizdku za kordon vin zrobiv v 1997 roci Abragam pomer v likarni Svyatogo Lyuka v Gedingtoni 9 travnya 1999 roku Za svoyim zapovitom skladenim u 1980 roci vin zalishiv veliku chastinu svogo stanu yakij stanoviv 10 miljoniv funtiv dovirchogo fondu Abragama i inshim blagodijnim organizaciyam Vin takozh zalishiv 1 miljon funtiv Linkoln koledzhu shkoli imeni Korolya Edvarda VI i Londonskomu korolivskomu tovaristvu Naukovo doslidnicka diyalnistViznachennya strukturi penicilinu U 1939 roci Abragam priyednavsya do doslidzhen antibakterialnih preparativ sho provodilisya Flori i Chejnom Odnim z doslidzhuvanih ob yektiv buv penicilin Na tij stadiyi doslidzhennya vin yavlyav soboyu skladnu sumish rechovin sho mistit silnodiyuchij komponent sho volodiye antibiotichnoyu aktivnistyu 25 travnya 1940 roku Flori vdalosya dovesti sho penicilin ye potencijnoyu panaceyeyu vid bilshosti bakterialnih infekcij Abragam brav aktivnu uchast v jogo vidilenni On takzhe byl uchastnikom pervyh klinicheskih ispytanij penicillina na lyudyah U veresni 1942 roku Abragam i Chejn shlyahom okislennya bromnoyi vodi otrimali dokazi togo sho pri kislotnomu gidrolizi penicilinu vihodit aminokislota yakij bulo prisvoyeno formulu C 5 H 11 O 7 N i yaka zgodom opinilasya nevirnoyu Abragam vidiliv cyu aminokislotu nazvavshi yiyi U lipni 1943 bulo pokazano sho penicillamin mistit sirku Dali Abragam doviv sho vin ye a amino b merkaptokislotoyu formula yakoyi C H NO S Potim vdalosya z yasuvati sho penicillamin naspravdi yavlyaye soboyu b b dimetilcisteyin V hodi doslidzhen sho trivali Robinson zrobiv visnovok sho penicilin yavlyaye soboyu tiazolidin oksazolonovu strukturu Odnak Abragam ne mig znajti comu pidtverdzhennya i pripustiv b laktamnu strukturu izomernih tij sho zaproponuvav Robinson i pokazav yiyi Chejni Vin i Bejker virishili sho struktura Abragama nabagato bilshe zadovolnyaye nayavnim danim U pidsumku vona bula vklyuchena do zvitu Robinsona bez jogo vidoma sho prizvelo do trivaloyi svarki mizh nim ta Abragamom Cej zvit buv opublikovanij 22 zhovtnya 1943 roku U 1945 roci Doroti Kroufut Godzhkin pidtverdila strukturu Abragama kristalografichno Vidkrittya viznachennya strukturi i doslidzhennya cefalosporina C U najblizhchi pislyavoyenni roki Abragam pracyuvav nad kilkoma temami pov yazanimi z antibiotikami Koli v 1948 roci vin povernuvsya v Oksford vidbulosya dvi podiyi yaki znachno vplinuli na vsyu jogo podalshu robotu Po pershe Flori zaprosiv Gaya Nyutona v shkolu imeni sera Vilyama Dana dlya napisannya doktorskoyi disertaciyi a po druge Dzhuzeppe Brotzu italijskij farmakolog poslav Flori kulturu Cephalosporium acremonium sho volodila vlastivostyami antibiotika Flori naznachiv Abragama bezposerednim kerivnikom Nyutona Pislya poperednogo doslidzhennya kulturi nadislanoyi Brotzu bulo pokazano sho vona yavlyaye soboyu skladnu sumish riznih rechovin i rozdilyayetsya na gidrofilnu i gidrofobnu frakciyi Osnovnim komponentom gidrofilnoyi frakciyi viyavivsya cefalosporin P nazvanij tak tomu sho vin mistivsya v gram pozitivnih bakteriyah positive pozitivnij a v gidrofilnij cefalosporin N tak yak vin mistivsya v gram negativnih bakteriyah negative negativnij Vin volodiv vlastivostyami podibnimi vlastivostyam penicilinu i tomu bulo prijnyato rishennya pro jogo podalshe doslidzhennya v hodi yakogo vin pokazav vinyatkovu antiiotichnu aktivnist i buv perejmenovanij z cefalosporina N v penicilin N U veresni 1953 roku v procesi jogo vidilennya v sumishi buv viyavlenij she odin komponent yakij viyavlyav antibiotichnu aktivnist i stijkist do diyi penicillazi Abragam i jogo spivrobitniki nazvali jogo cefalosporin S Piznishe Flori vdalosya pokazati sho cefalosporin S ne toksichnij i zdatnij peremagati streptokokovi infekciyi smertelni za vidsutnosti likuvannya cim preparatom U 1959 roci struktura cefalosporina bula ostatochno vstanovlena Detalna informaciya po strukturi cefalosporina bula opublikovana v 1961 roci pislya chogo yiyi tut zhe bulo kristalografichno pidtverdzheno Beta laktamazi U spivpraci z Chejnom Abragam v 1940 roci viyaviv sho preparati penicilinu inaktivuyutsya beta laktamazami sho mistyatsya v ekstrakti penicilinostijkih shtamiv B coli U 1944 roci vin pokazav sho diya cih fermentiv zasnovane na rozkritti beta laktamnih kilec Pislya togo yak cefalosporin buv vidilenij jogo stijkist do penicilinazi stala poshtovhom do priskorennya yiyi doslidzhen V hodi doslidzhen bulo viyavleno konkurentnij ingibitor do cogo fermentu Kultura B coli yak viyavilosya viroblyaye dvi beta laktamazi Voni buli poznacheni vidpovidno beta laktamaza I i II Beta laktamaza I bula neaktivna po vidnoshennyu do cefalosporinu S na vidminu vid beta laktamazi II Viznachennya mehanizmu roboti cogo i shozhih fermentiv a takozh viznachennya podalshoyi doli produktiv rozpadu cefalosporina S nabagato skladnishih nizh u vipadku penicilinu stali golovnimi napryamkami podalshih doslidzhen Abragama b laktamnij sintez antibiotikiv Abragamu vdalosya vstanoviti sho penicilin N i cefalosporin C mayut odnu i tu zh vihidnu rechovinu pri biosintezi a same a aminoadipilcistenilvalin ACV Odnak perevirka ciyeyi gipotezi ne bula trivialnoyu zadacheyu tak yak micheni peptidi pri dodavanni do neushkodzhenih kultur ne buli zdatni proniknuti v klitini de i prohodiv sintez doslidzhuvanih spoluk Odnak v 1976 roci bulo pokazano sho L L D ACV ale ne jogo epimeri zdatni pri provedenni eksperimentu v klitinnomu ekstrakti bez zmin vbudovuvatisya v strukturu penicilinu sho bulo pidtverdzheno danimi YaMR v 1980 roci Piznishe v 1981 roci buv detalno opisanij mehanizm perehodu penicilinu N v cefalosporin S Takim chinom vikoristovuyuchi nayavni dani vchenim vdalosya vstanoviti shlyahi utvorennya cih antibiotikiv do pochatku 1980 h rokiv U svitli zroblenih vidkrittiv Abragam zmig pristupiti do doslidzhennya mehanizmiv utvorennya p yatichlennih i shestichlennih cikliv v hodi biosintezu antibiotikiv i vstanoviv sho voni prohodyat cherez utvorennya b laktamiv Inshi naukovi roboti Krim opisanih vishe doslidzhen Abaragam zrobiv vidchutnij vnesok v himiyu inshih antibiotikiv U spivpraci z Nyutonom vin utochniv strukturu antibiotika bacitracinu Ai nizina policikichnogo antibakterialnogo peptida Takozh u spivpraci z Dzhonom Ernstom Vokerom Abramu vdalosya vstanoviti strukturu antibiotika bacilizina Sim yaAbragam zustriv Asbornu Garung v seredini 1938 roku pid chas yiyi vizitu v Oksford Nezabarom pislya cogo vona povernulasya do Norvegiyi odnak Abragam prodovzhuvav doglyadati za neyu V seredini veresnya 1939 roku Abragam vidpravivsya v Bergen de 1 listopada odruzhivsya z Asborn pislya chogo naprikinci 1939 roku virushiv do Angliyi shob prodovzhiti robotu nad svoyeyu doktorskoyu disertaciyeyu Asborn ne pospishala zalishati Norvegiyu de v kvitni 1940 roku viyavilasya v nacistskij okupaciyi Pislya cogo voni z cholovikom tayemno spilkuvalisya listuvannyam Asborn pishki perebravshis cherez gori do Shveciyi vtekla z Norvegiyi v Angliyu do cholovika Yedina ditina Abrahama i Asborn Majkl Erling Penli Abragam yakij narodivsya v Oksfordi v lipni 1943 roku strazhdav vid vazhkoyi formi invalidnosti Nagorodi ta zvannyaAbragam buv udostoyenij pochesnogo doktorskogo zvannya yak minimum v 4 universitetah i pochesnogo chlenstva v semi Oksfordskih kolegiyah Vin buv pochesnim chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk i buv nominovanij na Nobelivsku premiyu v 1981 i v 1983 rokah Spisok nagorod Abragama 1953 Fello Londonskogo korolivskogo tovaristva Fellow of the Royal Society 1973 Ordena Britanskoyi imperiyi 1973 Korolivska medal 1975 Premiya Sheyele vid Shvedskoyi farmacevtichnoyi spilnoti Apotekarsocieteten 1980 Mullard Award 1980 Licar bakalavrBlagodijnistNa koshti otrimani vid cefalosporinovih patentiv Abragam zasnuvav dva blagodijnih fondi vitrativshi bilshu chastinu svoyih koshtiv tretij buv zasnovanij spilno z Gayem Nyutonom Takim chinom doslidnickij fond imeni Edvarda Penli Abragama dlya finansuvannya doslidzhen v oblastyah medichnoyi himiyi ta biologiyi pri Oksfordi buv zasnovanij 17 bereznya 1967 roku sho doslidnickij fond imeni Gaya Nyutona pri shkoli imeni Vilyama Dana 17 bereznya 1967 roku sho cefalosporinovij fond imeni Edvarda Abragama Penli dlya finansuvannya osviti i doslidzhen v galuzi medichnoyi himiyi 18 travnya 1970 roku U pershi roki svogo funkcionuvannya ci fondi otrimuvali dohid vid koshtiv otrimanih Abragamom i Nyutonom za yih doslidzhennya Protyagom nastupnih 30 rokiv Abragamu vdavalosya brati aktivnu uchast v diyalnosti cih fondiv yaka vklyuchala v sebe pidtrimku grantiv doslidnickih grup i finansuvannya budivnictva laboratornih korpusiv U 2013 2014 rr ci fondi mali zasobami bilsh 10 miljoniv funtiv PrimitkiDavid S Jones John H Jones Sir Edward Penley Abraham CBE 22 lyutogo 2017 u Wayback Machine Biogr Mems Fell R Soc 2014 V 60 P 5 22 E P Abraham R Robinson Crystallization of lysozyme Nature 1973 V 140 P 24 E P Abraham G M Brown E Chain H W Florey A D Gardner A G Sanders Tissue autolysis and shock Exp Physiol 1941 V 31 P 79 100 E P Abraham P A Whiteman Phenoxymethylpenicillinamidohydrolases from Penicilliumchrysogenum FEBS Lett 1941 V 394 P 31 33 E P Abraham E Chain Purification and some physical and chemical properties of penicillin Br J Exp Path 1942 V 23 P 103 115 E P Abraham H W Florey The work on penicillin at Oxford J Hist Med 1951 V 6 P 302 317 E P Abraham E Chain W Baker R Robinson Further studies of the degradation of penicillin Formation of penilloaldehyde Its oxidation to acid C8H13O3N Structure of penilloaldehyde Structure of penillic acid Structures for penicillin oxazolone thiazolidine and b lactam structures British Ministry of Supply Penicillin Production Committee Report no 103 23 October 1943 E P Abraham H S Burton H M E Cardwell Cephalosporin P1 and helvolic acid Biochem J 1956 V 62 P 171 176 E P Abraham G G F Newton C W Hale Purification and some properties of cephalosporin N a new penicillin Biochem J 1954 V 58 P 94 102 E P Abraham G G F Newton Isolation of cephalosporin C a penicillin like antibiotic containing d a aminoadipic acid Biochem J 1956 V 62 P 651 658 E P Abraham G G F Newton The structure of cephalosporin C Biochem J 1961 V 79 P 377 393 E P Abraham E Chain W Baker amp R Robinson Mechanism of action of penicillinase Medical Research Council Committee on Penicillin Synthesis Report no 21 1944 E P Abraham G G F Newton Cephalosporin C a new antibiotic containing sulphur and d a aminoadipic acid Nature 1955 V 175 C 548 E P Abraham B Smith S C Warren amp G G F Newton Biosynthesis of penicillin N and cephalosporin C Antibiotic production and other features of the metabolism of a Cephalosporiumsp Biochem J 1967 V 103 P 877 890 E P Abraham J E Baldwin B L Johnson J J Usher J A Huddleston R L White Direct NMR observation of cell free conversion of l a amino d adipyl l cysteinyl d valine into isopenicillin N J Chem Soc Chem Commun 1980 C 1271 E P Abraham J O Sullivan J A Huddleston Biosynthesis of penicillins and cephalosporins in cell free systems Phil Trans R Soc Lond B 1980 V 289 P 363 365 E P Abraham G G F Newton Observations on the nature of bacitracin A Biochem J 1953 V 53 P 604 613 E P Abraham G G F Newton N J Berridge Sulphur containing amino acids of nisin Nature 1953 V 171 P 606 E P Abraham J E Walker Isolation of bacilysin and a new amino acid from culture filtrates of Bacillus subtilis Biochem J 1970 V 118 P 557 561 PDF Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2019 Procitovano 13 grudnya 2018 Posilannyahttps www linc ox ac uk Famous AlumniSir Edward Penley Abraham 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ