Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
І́гор Йо́́сифович Ді́дач (20 листопада 1974 — 17 січня 2015) — український військовик, старший солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України. Лицар ордену «За мужність». Доброволець, з 15 квітня 2014-го року перебував у зоні бойових дій, стрілець-гранатометник Київської окремої бригади Північного ОТО НГУ.
| Ігор Дідач | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 листопада 1974 Дрогобич | |
| Смерть | 17 січня 2015 (40 років) (помер від ран) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях
Ігор Дідач народився 20 листопада 1974 року в м Дрогобич, мешкав у місті до 7 років. Пішов у перший клас в Дрогобицькьку СШ № 14. Згодом рам з батьками переїхала у місто Трускавець. Навчався та закічив та дитячу школу мистецтв — клас баяна. Після здобуття неповної середньої освіти поступив у медичне училище в місті Костополі Рівненської області, за спеціальністю «Медсестринська справа».
Працював у фізкабінеті санаторію «Дніпро-Бескид» міста Трускавця, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталею. Згодом працювавав у санаторій , масажистом у міста Трускавця. Потім узяв в оренду масажний кабінет, згодом винайняв друге приміщення, де відкрив салон краси.
У 2010 році Ігор Дідач переїхав у Київ.
У листопаді 2013 року, коли розпочалася Революція Гідності, доньки Ігоря, зібравши друзів, вирушили в столицю. На Майдані Вікторія та Роксолана потрапили під кийки беркутівців (це був перший розгін Майдану — 30 листопада). Після цих подій тато вийшов на Майдан. Він казав: «Я не дозволяю, щоб били моїх дітей, нікому не дозволю». Вони працювали волонтерами, а Ігор записався до лав самооборони: спершу у 9-ту сотню, пізніше у 12-ту. Після кожного робочого дня він приходив на Майдан, де був цілу ніч, зранку знову йшов на роботу. Як розповідали його друзі, Ігор зі своїм товаришем одними із перших почали робити коктейлі молотова, вони ж підпалили перший ворожий БТР. Ігор був учасником усіх подій на Грушевського 19-20 лютого 2014 року: озброєний лише бітою, він носив шини під Жовтневий палац — лише чудом тоді залишився живий.
Після анексії Криму, Ігор Дідач вступив до Правого сектору. У квітні 2014-го він один із перших записався до лав Національної Гвардії України, проходив навчання в Нових Петрівцях. Після цього їхній 1-й батальйон НГУ відправили на гору Карачун, біля м. Слов'янська. На горі не було умов для проживання: їм не привозили ні води, ні харчів. Ігор з побратимами змушені були за їжею спускатися до найближчого блокпоста (де стояла 95-та десантна бригада). Спали бійці в приміщенні телевежі. На другу ротацію Ігор зі своїм батальйоном стояли на блокпості в с. Шандриголове.
У Слов'янську деякі люди ставилися до них, як до ворогів, але чимало людей допомагали, приносили харчі: якийсь чоловік подарував Ігореві ікону св. Олександра. Багатьом жителям Слов'янська і с. Шандриголове робив масаж.
Під час відпустки літом 2014-го у Трускавці затримав злодія, який пограбував жінку, та передав його правоохоронцям.
У січні 2015-го Ігор Дідач відряджений на схід України — для забезпечення ротації підрозділів резервного батальйону ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького. До цього виникало багато складнощів із документами для відправки на передову, чотири рази поїздку відкладали. 4 січня 2015 року врешті документи батька були оформлені, українські вояки автобусом виїхали з військової частини міста Києва. Під час останньої телефонної розмови з доньками, він, перебуваючи у Слов'янську, розказував, як там усе змінилося: люди стали патріотичні, на будинках майорять українські прапори.
Обставини загибелі
5 січня перебував у мікроавтобусі «Богдан», котрий при перевезенні взводу резервістів потрапив у ДТП поблизу Артемівська. З «Богданом» зіштовхнувся військовий «КрАЗ». Сергій Бабічев був досвідченим водієм, за свідченнями тих, хто вижив, до останнього намагався зробити все можливе для того, щоб уникнути зіткнення та врятувати побратимів. Тоді загинуло 12 військовиків, ще 21 зазнав травм. 17 січня помер в київському шпиталі від поранень. Серед загиблих: Віктор Бурка, Юрій Лінивенко, Тарас Герасимюк, Ігор Каплуненко, Роман Малюта, Володимир Матківський, Максим Щіпов.
Без Ігоря лишились батьки, дружина, дві доньки: Роксолана та Вікторія. Донька Вікторія є радником голови Національного агентствава з питань запобігання корупції.
19 січня 2015-го похований в селі Модричі.
Вшанування пам'яті
- 3 вересня 2015 року перед , де навчався Ігор Дідач, була встановлена меморіальна таблиця на його честь.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (28 червня 2015, посмертно) — особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки
- У Трускавці вшанували пам'ять Героїв-трускавчан Ігоря Дідача та Артура Гулика [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Трускавецький вісник»
- Дідач Вікторія Ігорівна [ 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] ЄДРД, Національне агентство з питань запобігання корупці
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
-
![image]()
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 січня на YouTube - Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Дідач Ігор Йосифович [ 28 квітня 2017 у Wayback Machine.] «Книга пам'яті полеглих за Україну»
- Ігор Дідач [ 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Трускавецької міської ради
- Ігор Дідач [ 3 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Jo sifovich Di dach 20 listopada 1974 17 sichnya 2015 ukrayinskij vijskovik starshij soldat rezervu Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini Licar ordenu Za muzhnist Dobrovolec z 15 kvitnya 2014 go roku perebuvav u zoni bojovih dij strilec granatometnik Kiyivskoyi okremoyi brigadi Pivnichnogo OTO NGU Igor Didach Starshij soldatZagalna informaciyaNarodzhennya 20 listopada 1974 1974 11 20 DrogobichSmert 17 sichnya 2015 2015 01 17 40 rokiv pomer vid ran Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2014 2015Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Nacionalna gvardiyaFormuvannya Bataljon im KulchickogoVijni bitvi Vijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZhittyevij shlyahIgor Didach narodivsya 20 listopada 1974 roku v m Drogobich meshkav u misti do 7 rokiv Pishov u pershij klas v Drogobickku SSh 14 Zgodom ram z batkami pereyihala u misto Truskavec Navchavsya ta zakichiv ta dityachu shkolu mistectv klas bayana Pislya zdobuttya nepovnoyi serednoyi osviti postupiv u medichne uchilishe v misti Kostopoli Rivnenskoyi oblasti za specialnistyu Medsestrinska sprava Pracyuvav u fizkabineti sanatoriyu Dnipro Beskid mista Truskavcya de j poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Nataleyu Zgodom pracyuvavav u sanatorij masazhistom u mista Truskavcya Potim uzyav v orendu masazhnij kabinet zgodom vinajnyav druge primishennya de vidkriv salon krasi U 2010 roci Igor Didach pereyihav u Kiyiv Revolyuciya Gidnosti U listopadi 2013 roku koli rozpochalasya Revolyuciya Gidnosti donki Igorya zibravshi druziv virushili v stolicyu Na Majdani Viktoriya ta Roksolana potrapili pid kijki berkutivciv ce buv pershij rozgin Majdanu 30 listopada Pislya cih podij tato vijshov na Majdan Vin kazav Ya ne dozvolyayu shob bili moyih ditej nikomu ne dozvolyu Voni pracyuvali volonterami a Igor zapisavsya do lav samooboroni spershu u 9 tu sotnyu piznishe u 12 tu Pislya kozhnogo robochogo dnya vin prihodiv na Majdan de buv cilu nich zranku znovu jshov na robotu Yak rozpovidali jogo druzi Igor zi svoyim tovarishem odnimi iz pershih pochali robiti koktejli molotova voni zh pidpalili pershij vorozhij BTR Igor buv uchasnikom usih podij na Grushevskogo 19 20 lyutogo 2014 roku ozbroyenij lishe bitoyu vin nosiv shini pid Zhovtnevij palac lishe chudom todi zalishivsya zhivij Vijna na shodi Ukrayini Pislya aneksiyi Krimu Igor Didach vstupiv do Pravogo sektoru U kvitni 2014 go vin odin iz pershih zapisavsya do lav Nacionalnoyi Gvardiyi Ukrayini prohodiv navchannya v Novih Petrivcyah Pislya cogo yihnij 1 j bataljon NGU vidpravili na goru Karachun bilya m Slov yanska Na gori ne bulo umov dlya prozhivannya yim ne privozili ni vodi ni harchiv Igor z pobratimami zmusheni buli za yizheyu spuskatisya do najblizhchogo blokposta de stoyala 95 ta desantna brigada Spali bijci v primishenni televezhi Na drugu rotaciyu Igor zi svoyim bataljonom stoyali na blokposti v s Shandrigolove U Slov yansku deyaki lyudi stavilisya do nih yak do vorogiv ale chimalo lyudej dopomagali prinosili harchi yakijs cholovik podaruvav Igorevi ikonu sv Oleksandra Bagatom zhitelyam Slov yanska i s Shandrigolove robiv masazh Pid chas vidpustki litom 2014 go u Truskavci zatrimav zlodiya yakij pograbuvav zhinku ta peredav jogo pravoohoroncyam U sichni 2015 go Igor Didach vidryadzhenij na shid Ukrayini dlya zabezpechennya rotaciyi pidrozdiliv rezervnogo bataljonu im Geroya Ukrayini general majora S Kulchickogo Do cogo vinikalo bagato skladnoshiv iz dokumentami dlya vidpravki na peredovu chotiri razi poyizdku vidkladali 4 sichnya 2015 roku vreshti dokumenti batka buli oformleni ukrayinski voyaki avtobusom viyihali z vijskovoyi chastini mista Kiyeva Pid chas ostannoyi telefonnoyi rozmovi z donkami vin perebuvayuchi u Slov yansku rozkazuvav yak tam use zminilosya lyudi stali patriotichni na budinkah majoryat ukrayinski prapori Obstavini zagibeli 5 sichnya perebuvav u mikroavtobusi Bogdan kotrij pri perevezenni vzvodu rezervistiv potrapiv u DTP poblizu Artemivska Z Bogdanom zishtovhnuvsya vijskovij KrAZ Sergij Babichev buv dosvidchenim vodiyem za svidchennyami tih hto vizhiv do ostannogo namagavsya zrobiti vse mozhlive dlya togo shob uniknuti zitknennya ta vryatuvati pobratimiv Todi zaginulo 12 vijskovikiv she 21 zaznav travm 17 sichnya pomer v kiyivskomu shpitali vid poranen Sered zagiblih Viktor Burka Yurij Linivenko Taras Gerasimyuk Igor Kaplunenko Roman Malyuta Volodimir Matkivskij Maksim Shipov Bez Igorya lishilis batki druzhina dvi donki Roksolana ta Viktoriya Donka Viktoriya ye radnikom golovi Nacionalnogo agentstvava z pitan zapobigannya korupciyi 19 sichnya 2015 go pohovanij v seli Modrichi Vshanuvannya pam yati3 veresnya 2015 roku pered de navchavsya Igor Didach bula vstanovlena memorialna tablicya na jogo chest Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 17 sichnya NagorodiOrden Za muzhnist III stupenya 28 chervnya 2015 posmertno osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi PrimitkiU Truskavci vshanuvali pam yat Geroyiv truskavchan Igorya Didacha ta Artura Gulika 30 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Truskaveckij visnik Didach Viktoriya Igorivna 3 serpnya 2021 u Wayback Machine YeDRD Nacionalne agentstvo z pitan zapobigannya korupci Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 11 listopada 2017 mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 Rankovij ceremonial vshanuvannya zagiblih ukrayinskih geroyiv 17 sichnya na YouTube Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 chervnya 2015 roku 365 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaDidach Igor Josifovich 28 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Igor Didach 3 serpnya 2021 u Wayback Machine Oficijnij sajt Truskaveckoyi miskoyi radi Igor Didach 3 serpnya 2021 u Wayback Machine