Дю ла угор Gyula вимовляється ˈɟulɒ прослухати нім Jula рум Jula або Giula тур Göle місто на південному сході Угорщини д

Дю́ла (угор. Gyula вимовляється [ˈɟulɒ] ( прослухати); нім. Jula; рум. Jula або Giula; тур. Göle) — місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці — Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.

Дьюла
Gyula


Герб	Прапор

Основні дані

Південний Великий Альфельд

Перша згадка

1313

32 055

255,8 км²

125,16 осіб/км²

5700, 5711

Телефонний код

+36-66

Географічні координати

46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д.Координати: 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д.

Місцева влада

Вебсторінка

gyula.hu

Мапа

Дьюла

Дьюла у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Дюла (значення).

Географія і транспорт

Місто розташоване за 200 кілометрів на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто — Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в .

Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.

Історія

Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.

З XV століття Дьюла стала центром .

1810 року в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.

У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом — курортом. 1959 року тут була відкрита перша купальня, 1969 року отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. 1985 року Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.

Населення

Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина — румуни. За даними перепису 2001 року 94,2 % населення Дьюли — угорці, 2,3 % — румуни, 1,6 % — німці, 0,4 % — цигани і 0,3 % — словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.

Відомі особистості

В поселенні народились:

Золтан Бай (1900—1992) — угорський фізик.
Едіт Фаркаш (1921—1993) — новозелландська дослідниця Антарктики.

Пам'ятки

Фортеця — чудово збережена середньовічна фортеця.
Замок Алмаші — замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, у якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
Румунський православний собор. Побудований 1867 року.
Міська ратуша.

Примітки

Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюла (Угорщина)

Це незавершена стаття з географії Угорщини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ДАС2010-1] Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.

[Атлас2005-2] Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.

[УРЕ-3] Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.