Дьйордь Áлмаші (угор. György Ede Almásy de Zsadány et Törökszentmiklós; 11 серпня 1867, Град, Австро-Угорщина — 23 вересня 1933, Ґрац, Австрія) — угорський сходознавець, мандрівник, зоолог і етнограф. Його син [ru] був авіатором, дослідником Африки та солдатом.
Дьйордь Алмаші | |
---|---|
угор. Almásy György | |
Народився | 11 серпня 1867 Град, Словенія |
Помер | 23 вересня 1933 (66 років) Грац, Штирія |
Країна | Угорське королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник, орнітолог, зоолог, етнограф |
Alma mater | Ґрацький університет |
Галузь | зоологія і етнографія |
Науковий ступінь | d |
Діти | d d |
Дьйордь Алмаші у Вікісховищі |
Біографія
Батько — , один із засновників [hu].
Дьйордь Алмаші здобув докторський ступінь з права в університеті Граца. Після закінчення університету працював службовцем у Будапешті, але пізніше повернувся додому, щоб керувати маєтком. Цікавився зоологією, зокрема орнітологією. Опублікував книгу в співавторстві з Іштваном Чернелом. Здійснив першу більш-менш серйозну подорож у дельту Дунаю для вивчення орнітофауни.
Вирушив у першу подорож в Азію 1900 року разом зі своїм викладачем зоології з університету Ґраца, Рудольфом Штуммером фон Траунфельсом. Вони дослідили басейн річки Або, район на схід від Іссик-Куля і раніше недосліджений третій хребет Тянь-Шаню. Зоологічним результатом їхньої подорожі стала колекція з понад 20 000 екземплярів тварин (здебільшого птахів), серед яких багато нових видів. Вони також залишили етнографічні замітки, що оповідають про щоденне життя киргизького і казахського народів.
Алмаші зіграв важливу роль в ознайомленні західної аудиторії з киргизьким епосом «Манас».
Примітки
- нині — Помурський регіон, Словенія
Література
- Асанов У. А., Джуманазарова А. З., Чоротегин Т. К. Кыргызская наука в лицах: Краткий исторический и био-библиографический свод / Отв. ред. академик У. А. Асанов. — Бишкек: Центр госязыка и энциклопедии, 2002. — 544 стр., илл. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Almashi Djord Almashi ugor Gyorgy Ede Almasy de Zsadany et Torokszentmiklos 11 serpnya 1867 Grad Avstro Ugorshina 23 veresnya 1933 Grac Avstriya ugorskij shodoznavec mandrivnik zoolog i etnograf Jogo sin ru buv aviatorom doslidnikom Afriki ta soldatom Djord Almashiugor Almasy GyorgyNarodivsya11 serpnya 1867 1867 08 11 Grad SloveniyaPomer23 veresnya 1933 1933 09 23 66 rokiv Grac ShtiriyaKrayina Ugorske korolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnik ornitolog zoolog etnografAlma materGrackij universitetGaluzzoologiya i etnografiyaNaukovij stupindDitid d Djord Almashi u VikishovishiBiografiyaBatko odin iz zasnovnikiv hu Djord Almashi zdobuv doktorskij stupin z prava v universiteti Graca Pislya zakinchennya universitetu pracyuvav sluzhbovcem u Budapeshti ale piznishe povernuvsya dodomu shob keruvati mayetkom Cikavivsya zoologiyeyu zokrema ornitologiyeyu Opublikuvav knigu v spivavtorstvi z Ishtvanom Chernelom Zdijsniv pershu bilsh mensh serjoznu podorozh u deltu Dunayu dlya vivchennya ornitofauni Virushiv u pershu podorozh v Aziyu 1900 roku razom zi svoyim vikladachem zoologiyi z universitetu Graca Rudolfom Shtummerom fon Traunfelsom Voni doslidili basejn richki Abo rajon na shid vid Issik Kulya i ranishe nedoslidzhenij tretij hrebet Tyan Shanyu Zoologichnim rezultatom yihnoyi podorozhi stala kolekciya z ponad 20 000 ekzemplyariv tvarin zdebilshogo ptahiv sered yakih bagato novih vidiv Voni takozh zalishili etnografichni zamitki sho opovidayut pro shodenne zhittya kirgizkogo i kazahskogo narodiv Almashi zigrav vazhlivu rol v oznajomlenni zahidnoyi auditoriyi z kirgizkim eposom Manas Primitkinini Pomurskij region SloveniyaLiteraturaAsanov U A Dzhumanazarova A Z Chorotegin T K Kyrgyzskaya nauka v licah Kratkij istoricheskij i bio bibliograficheskij svod Otv red akademik U A Asanov Bishkek Centr gosyazyka i enciklopedii 2002 544 str ill ISBN 5 89750 142 4