Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дунґани — народ, що мешкає в Киргизстані, південному Казахстані та Узбекистані. Також в КНР проживає понад 9800000 китайськомовних мусульман гуейцзу, яких часто відносять до тієї ж національності.
| Дунґани | |
|---|---|
 Дунґани у Сортобе, Казахстан | |
| Кількість | 110,024 |
| Ареал |  Киргизстан (2013)64,565  Казахстан (1999)36,900  Монголія5,300  Таджикистан6,000  Узбекистан1,900  Росія (2010)1651  Україна (2001)133 |
| Близькі до: | хуей китайці |
| Мова | дунґанська російська казахська киргизька |
| Релігія | іслам |
Назва
У СРСР в процесі національно-державного розмежування в Середній Азії, ініційованого в 1924 році, як офіційна назва для китайськомовних мусульман був обраний і використовувався раніше в російській літературі етнонім «дунґани». У внутрішньому Китаї це слово не було відомо. У Сіньцзяні воно стало вживатися оточуючими народами як назва (але не самоназва) тих хуейцзу, які були масово переселені з провінцій Ганьсу і Шеньсі як військові поселенці - головним чином в 1871 р під час утворення Ілійського генерал-губернаторства з центром у Кульдже. За однією з версій, слово «дунгани» має тюркське походження. За іншою, нещодавно запропонованої професором синьцзянськімі університету Хай Фен, слово дунгани схоже до китайського слову тунькень (屯垦) - «військові поселення прикордонних земель», широко поширеній в Сіньцзяні в період його освоєння Китаєм. У китайській літературі слова дунґаньжень (东 干 人) "дунгани", дунганьцзу 东 干 族 «національність дуньгань» вживається тільки стосовно до дунгани СРСР / країн СНД. Одна з багатьох їдалень на ринку «Дордой» в передмісті Бішкека, що рекламують «Дунґанську кухню»
Чисельність
Зараз дунгани найширше представлені у населенні Джамбульської області Казахстану (близько 40 тис. осіб; 36,9 тис. У всьому Казахстані за переписом 1999), а також в північній Киргизії, де цей народ нараховує приблизно 55 тис. або 1,2% населення республіки (51766 за переписом 1999). У Росії, згідно з переписом 2010 року, мешкало 1651 дунган, що більш ніж удвічі вище показника попереднього перепису (за 2002 рік) - 800. В Україні, згідно з переписом 2001 року мешкає, 133 дунґани.
Походження
Дунґани є нащадками гуейцзу, частина яких, як і більш численні уйгурів, переселилися на територію Російської імперії в 1880-х роках після поразки антіцінского повстання дунган в північно-західному Китаї.
Олександр Кадирбаев, доктор історичних наук, в.н.с. Інститут сходознавства Російської Академії Наук:
«У етногенезі гуей, що живуть в Юньнані, Гуандуні, Фуцзяні, на острові Хайнань, певну роль зіграли нащадки змішаних шлюбів арабів і іранців, торгові громади яких з VIII по XIII століття поколіннями жили в портових китайських містах, з китаянками, що знайшло відображення у фольклорі хуей, в їх легендах. Одна з легенд, що існують і понині серед хуей і дунган, відносить їх появу як наслідок шлюбів арабів, що жили в Китаї і одружених з китаянками, хоча й проектує ці події на ще більш ранні часи епохи Тан. Гуей або дунгани - мусульмани суннітського напрямку ханіфітського масхабу. Спроби їх асиміляції китайцями впродовж сторіч, в тому числі і в порівняно недавній час (1949-1979 рр.), були безуспішні. Серед причин живучості мусульманської громади в Китаї, насамперед їхня ревна віра в ісламські духовні цінності, оскільки саме іслам став основою формування хуей як етносу, народу. Сприяли виживанню хуей їх географічна розпорошеність і багатоликість. З одного боку, китайська влада не мали перед собою компактної маси мусульман, яку можна було б розчленувати і тим самим послабити. З іншого боку, хуей виступали одночасно і як релігійна, і як етнокультурна, а нерідко і як професійна група населення. У результаті у влади не було єдиного критерію кваліфікації мусульманських підданих. Таким критерієм виявлялося поведінка самих мусульман. Поки хуей поводилися смирно, вони були частиною "доброго народу", хоча і дуже своєрідним за своїми звичаями в строкатому складі жителів "Піднебесної імперії". Варто було їм обуритися, як вони в очах китайської влади втрачали саме право на життя. Хуей, близькі з мови та багатьом особливостям культури китайцям, поза сумнівом окремий від них етнос з чітко вираженим Етнорелігійний самосвідомістю, що визнається сучасним китайською державою. У КНР хуей мають статус національної меншини і мають національно-державну автономію - Нінся-Хуейський автономний район, зіставний з нашим поняттям краю або республіки. З 1979 р і до наших днів після приходу до влади "патріарха китайських реформ" Ден Сяопіна почалося відродження ісламу в Китаї та відновлення зв'язків його мусульманських народів з ісламським світом, що в цілому сприяло зміцненню лояльності хуей по відношенню до китайської держави. На китайську мову була переведена священна книга мусульман - Коран. Саме народ хуей є ісламським обличчям однієї з найбільших цивілізацій світу - китайської цивілізації. Таким чином, прихильники Аллаха слідували заповітам Пророка Мухаммада, який, як стверджують, казав: «За знаннями не лінуйтеся навіть йти в Китай, оскільки оволодіння знаннями обов'язково для мусульман».
З кінця XVI ст. у зв'язку із занепадом міжнародної торгівлі на північно-західних окраїнах мінського Китаю регулярно відбувалися повстання хуей як реакція на утиски китайської влади.»
Дунґани, у своїй більшості, є торговцями (в минулому, багатими купцями), банкірами, і по праву вважаються досвідченими бізнесменами. У період гонінь і переселення хуецуйцев в Російську Імперію (країни Центральної Азії), багато хто був змушений залишити свої будинки і майно, покидаючи межі Китаю.
Відомі дунґани
- Майя Манеза — казахська важкоатлетка.
- Зульфія Чиншанло — казахська важкоатлетка.
Література
- Allès, Elisabeth. 2005. «The Chinese-speaking Muslims (Dungans) of Central Asia: A Case of Multiple Identities in a Changing Context», Asian Ethnicity 6, No. 2 (June): 121-134.(англ.)
- Ding Hong. 2005. "A Comparative Study on the Cultures of the Dungan and the Hui People," Asian Ethnicity 6, No. 2 (June): 135-140.
- Svetlana Rimsky-Korsakoff Dyer. 1979. «Soviet Dungan kolkhozes in the Kirghiz SSR and the Kazakh SSR (Oriental monograph series)». Faculty of Asian Studies, Australian National University. .(англ.)
- Svetlana Rimsky-Korsakoff Dyer. , with an English translation of V.Tsibuzgin and A.Shmakov's work. "Asian Folklore Studies", Vol. 51 (1992), pp. 243–279.(англ.)
- Сушанло Мухамед, Имазов Мухаме. «Совет хуэйзў вынщүә». Фрунзе, «Мектеп» чубаншә, 1988. (киргиз.)
- Дунгане // Этноатлас Красноярского края / Совет администрации Красноярского края. Управление общественных связей ; гл. ред. Р. Г. Рафиков ; редкол.: В. П. Кривоногов, Р. Д. Цокаев. — 2-е изд., перераб. и доп. — Красноярск: Платина (PLATINA), 2008. — 224 с. (рос.)
- Дунганские народные сказки и предания / запись текстов и перевод Б. Л. Рифтина, М. А. Хасанова, И. И. Юсупова. 2-е изд. М.: Наука — Восточная литература, 2013. 473 с. (рос.)
- Имазов М. Х. (ред.), «Дунганская энциклопедия». Бишкек, «Илим», 2005. (рос.)
- Варшавская Л. Бакир Баяхунов: «Я — модель взаимодействия культур» (интервью с первым дунганским композитором Казахстана). «Известия Казахстана», 11 дек 2006(рос.)
- Завьялова О. И. Китайские мусульмане хуэйцзу: язык и письменные традиции // Проблемы Дальнего Востока. 2007. № 3. C. 153—160.(рос.)
- Калимов А. Несколько замечаний о путях развития дунганского языка // Социолингвистические проблемы развивающихся стран. М., 1975.(рос.)
- Калимов А.Дж. Имена среднеазиатских дунган: словарь-справочник личных имен. Бишкек: Илим, 2003. (рос.)
- Стратанович Г. Г. Вопрос о происхождении дунган в русской и советской литературе // Советская этнография. 1954. № 1.(рос.)
- Сушанло Мухамед. Дунгане Семиречья. Фрунзе, 1959.(рос.)
- 海峰。 中亚东干语言研究. Урумчі, 2003. 479 с.
- 海峰。"东干"来自"屯垦" // Сібей міньцзу яньцзю. Вип. 1. 2005.
Примітки
- (PDF). Bishkek: National Committee on Statistics. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2018. Процитовано 9 лютого 2020.
- Александр Алексеенко, «Республика в зеркале переписей населения» Sotsiologicheskie Issledovaniia. 2001, No. 12. pp. 58-62.
- Ki, 2002
- Всероссийская перепись населения 2002 года [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- . Ukraine Census 2001. State Statistics Committee of Ukraine. Архів оригіналу за 17 December 2011. Процитовано 17 січня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
Посилання
- Дунґани // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Мапа розселення дунґанів у Казахстані та Киргистані
- Admiral Zheng HE – the Great Son of the Dungans [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
- The Dungans and the Renaissance [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dungani narod sho meshkaye v Kirgizstani pivdennomu Kazahstani ta Uzbekistani Takozh v KNR prozhivaye ponad 9800000 kitajskomovnih musulman guejczu yakih chasto vidnosyat do tiyeyi zh nacionalnosti DunganiDungani u Sortobe KazahstanKilkist 110 024Areal Kirgizstan 2013 64 565 Kazahstan 1999 36 900 Mongoliya 5 300 Tadzhikistan 6 000 Uzbekistan 1 900 Rosiya 2010 1651 Ukrayina 2001 133Blizki do huej kitajciMova dunganska rosijska kazahska kirgizkaReligiya islamNazvaU SRSR v procesi nacionalno derzhavnogo rozmezhuvannya v Serednij Aziyi inicijovanogo v 1924 roci yak oficijna nazva dlya kitajskomovnih musulman buv obranij i vikoristovuvavsya ranishe v rosijskij literaturi etnonim dungani U vnutrishnomu Kitayi ce slovo ne bulo vidomo U Sinczyani vono stalo vzhivatisya otochuyuchimi narodami yak nazva ale ne samonazva tih huejczu yaki buli masovo pereseleni z provincij Gansu i Shensi yak vijskovi poselenci golovnim chinom v 1871 r pid chas utvorennya Ilijskogo general gubernatorstva z centrom u Kuldzhe Za odniyeyu z versij slovo dungani maye tyurkske pohodzhennya Za inshoyu neshodavno zaproponovanoyi profesorom sinczyanskimi universitetu Haj Fen slovo dungani shozhe do kitajskogo slovu tunken 屯垦 vijskovi poselennya prikordonnih zemel shiroko poshirenij v Sinczyani v period jogo osvoyennya Kitayem U kitajskij literaturi slova dunganzhen 东 干 人 dungani dunganczu 东 干 族 nacionalnist dungan vzhivayetsya tilki stosovno do dungani SRSR krayin SND Odna z bagatoh yidalen na rinku Dordoj v peredmisti Bishkeka sho reklamuyut Dungansku kuhnyu ChiselnistZaraz dungani najshirshe predstavleni u naselenni Dzhambulskoyi oblasti Kazahstanu blizko 40 tis osib 36 9 tis U vsomu Kazahstani za perepisom 1999 a takozh v pivnichnij Kirgiziyi de cej narod narahovuye priblizno 55 tis abo 1 2 naselennya respubliki 51766 za perepisom 1999 U Rosiyi zgidno z perepisom 2010 roku meshkalo 1651 dungan sho bilsh nizh udvichi vishe pokaznika poperednogo perepisu za 2002 rik 800 V Ukrayini zgidno z perepisom 2001 roku meshkaye 133 dungani PohodzhennyaDungani Dungani ye nashadkami guejczu chastina yakih yak i bilsh chislenni ujguriv pereselilisya na teritoriyu Rosijskoyi imperiyi v 1880 h rokah pislya porazki anticinskogo povstannya dungan v pivnichno zahidnomu Kitayi Oleksandr Kadirbaev doktor istorichnih nauk v n s Institut shodoznavstva Rosijskoyi Akademiyi Nauk U etnogenezi guej sho zhivut v Yunnani Guanduni Fuczyani na ostrovi Hajnan pevnu rol zigrali nashadki zmishanih shlyubiv arabiv i iranciv torgovi gromadi yakih z VIII po XIII stolittya pokolinnyami zhili v portovih kitajskih mistah z kitayankami sho znajshlo vidobrazhennya u folklori huej v yih legendah Odna z legend sho isnuyut i ponini sered huej i dungan vidnosit yih poyavu yak naslidok shlyubiv arabiv sho zhili v Kitayi i odruzhenih z kitayankami hocha j proektuye ci podiyi na she bilsh ranni chasi epohi Tan Guej abo dungani musulmani sunnitskogo napryamku hanifitskogo mashabu Sprobi yih asimilyaciyi kitajcyami vprodovzh storich v tomu chisli i v porivnyano nedavnij chas 1949 1979 rr buli bezuspishni Sered prichin zhivuchosti musulmanskoyi gromadi v Kitayi nasampered yihnya revna vira v islamski duhovni cinnosti oskilki same islam stav osnovoyu formuvannya huej yak etnosu narodu Spriyali vizhivannyu huej yih geografichna rozporoshenist i bagatolikist Z odnogo boku kitajska vlada ne mali pered soboyu kompaktnoyi masi musulman yaku mozhna bulo b rozchlenuvati i tim samim poslabiti Z inshogo boku huej vistupali odnochasno i yak religijna i yak etnokulturna a neridko i yak profesijna grupa naselennya U rezultati u vladi ne bulo yedinogo kriteriyu kvalifikaciyi musulmanskih piddanih Takim kriteriyem viyavlyalosya povedinka samih musulman Poki huej povodilisya smirno voni buli chastinoyu dobrogo narodu hocha i duzhe svoyeridnim za svoyimi zvichayami v strokatomu skladi zhiteliv Pidnebesnoyi imperiyi Varto bulo yim oburitisya yak voni v ochah kitajskoyi vladi vtrachali same pravo na zhittya Huej blizki z movi ta bagatom osoblivostyam kulturi kitajcyam poza sumnivom okremij vid nih etnos z chitko virazhenim Etnoreligijnij samosvidomistyu sho viznayetsya suchasnim kitajskoyu derzhavoyu U KNR huej mayut status nacionalnoyi menshini i mayut nacionalno derzhavnu avtonomiyu Ninsya Huejskij avtonomnij rajon zistavnij z nashim ponyattyam krayu abo respubliki Z 1979 r i do nashih dniv pislya prihodu do vladi patriarha kitajskih reform Den Syaopina pochalosya vidrodzhennya islamu v Kitayi ta vidnovlennya zv yazkiv jogo musulmanskih narodiv z islamskim svitom sho v cilomu spriyalo zmicnennyu loyalnosti huej po vidnoshennyu do kitajskoyi derzhavi Na kitajsku movu bula perevedena svyashenna kniga musulman Koran Same narod huej ye islamskim oblichchyam odniyeyi z najbilshih civilizacij svitu kitajskoyi civilizaciyi Takim chinom prihilniki Allaha sliduvali zapovitam Proroka Muhammada yakij yak stverdzhuyut kazav Za znannyami ne linujtesya navit jti v Kitaj oskilki ovolodinnya znannyami obov yazkovo dlya musulman Z kincya XVI st u zv yazku iz zanepadom mizhnarodnoyi torgivli na pivnichno zahidnih okrayinah minskogo Kitayu regulyarno vidbuvalisya povstannya huej yak reakciya na utiski kitajskoyi vladi Dungani u svoyij bilshosti ye torgovcyami v minulomu bagatimi kupcyami bankirami i po pravu vvazhayutsya dosvidchenimi biznesmenami U period gonin i pereselennya huecujcev v Rosijsku Imperiyu krayini Centralnoyi Aziyi bagato hto buv zmushenij zalishiti svoyi budinki i majno pokidayuchi mezhi Kitayu Vidomi dunganiMajya Maneza kazahska vazhkoatletka Zulfiya Chinshanlo kazahska vazhkoatletka LiteraturaAlles Elisabeth 2005 The Chinese speaking Muslims Dungans of Central Asia A Case of Multiple Identities in a Changing Context Asian Ethnicity 6 No 2 June 121 134 angl Ding Hong 2005 A Comparative Study on the Cultures of the Dungan and the Hui People Asian Ethnicity 6 No 2 June 135 140 Svetlana Rimsky Korsakoff Dyer 1979 Soviet Dungan kolkhozes in the Kirghiz SSR and the Kazakh SSR Oriental monograph series Faculty of Asian Studies Australian National University ISBN 0 909879 11 7 angl Svetlana Rimsky Korsakoff Dyer with an English translation of V Tsibuzgin and A Shmakov s work Asian Folklore Studies Vol 51 1992 pp 243 279 angl Sushanlo Muhamed Imazov Muhame Sovet huejzy vynshүә Frunze Mektep chubanshә 1988 ISBN 5 658 00068 8 kirgiz Dungane Etnoatlas Krasnoyarskogo kraya Sovet administracii Krasnoyarskogo kraya Upravlenie obshestvennyh svyazej gl red R G Rafikov redkol V P Krivonogov R D Cokaev 2 e izd pererab i dop Krasnoyarsk Platina PLATINA 2008 224 s ISBN 978 5 98624 092 3 ros Dunganskie narodnye skazki i predaniya zapis tekstov i perevod B L Riftina M A Hasanova I I Yusupova 2 e izd M Nauka Vostochnaya literatura 2013 473 s ISBN 978 5 8381 0253 9 ros Imazov M H red Dunganskaya enciklopediya Bishkek Ilim 2005 ISBN 5 8355 1435 2 ros Varshavskaya L Bakir Bayahunov Ya model vzaimodejstviya kultur intervyu s pervym dunganskim kompozitorom Kazahstana Izvestiya Kazahstana 11 dek 2006 ros Zavyalova O I Kitajskie musulmane huejczu yazyk i pismennye tradicii Problemy Dalnego Vostoka 2007 3 C 153 160 ros Kalimov A Neskolko zamechanij o putyah razvitiya dunganskogo yazyka Sociolingvisticheskie problemy razvivayushihsya stran M 1975 ros Kalimov A Dzh Imena sredneaziatskih dungan slovar spravochnik lichnyh imen Bishkek Ilim 2003 ISBN 5 8355 1286 4 ros Stratanovich G G Vopros o proishozhdenii dungan v russkoj i sovetskoj literature Sovetskaya etnografiya 1954 1 ros Sushanlo Muhamed Dungane Semirechya Frunze 1959 ros 海峰 中亚东干语言研究 Urumchi 2003 479 s 海峰 东干 来自 屯垦 Sibej minczu yanczyu Vip 1 2005 Primitki PDF Bishkek National Committee on Statistics 2014 Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 9 lyutogo 2020 Aleksandr Alekseenko Respublika v zerkale perepisej naseleniya Sotsiologicheskie Issledovaniia 2001 No 12 pp 58 62 Ki 2002 Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ukraine Census 2001 State Statistics Committee of Ukraine Arhiv originalu za 17 December 2011 Procitovano 17 sichnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2019 Procitovano 9 lyutogo 2020 PosilannyaDungani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mapa rozselennya dunganiv u Kazahstani ta Kirgistani Admiral Zheng HE the Great Son of the Dungans 13 veresnya 2012 u Wayback Machine angl The Dungans and the Renaissance 13 veresnya 2012 u Wayback Machine angl