Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дуна́йська банови́на (сербохорв. Dunavska banovina/Дунавска бановина, угор. Dunai Bánság, нім. Donau-Banschaft) — бановина Королівства Югославії, одна з дев'ятьох провінцій югославської держави за адміністративним поділом, чинним з 1929 по 1941 рік.
| Дунайська бановина Dunavska banovina Дунавска бановина | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Нові Сад (1929-1941), Смедерево (1941) | ||||||||||||||
| Державний устрій | Не вказано | ||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||
| - Засновано | 1929 | ||||||||||||||
| - Ліквідовано | 1941 | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Сьогодні є частиною | Сербія, Хорватія | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
Географія
Дунайська бановина розташовувалася в північно-східній частині королівства, складалася з географічних областей Срем, Бачка, Банат, Бараня, Шумадія та Бранічево. На півночі межувала з Угорщиною, на сході — з Румунією, на півдні — з Моравською і Дринською бановиною, на заході — з Дринською та Савською бановинами. В центрі бановини розташовувався Белград, який утворював окрему адміністративну одиницю. Столицею бановини був Нові-Сад. Провінцію було названо по ріці Дунай.
Історія
В 1939 р. після утворення бановини Хорватії частина території Дунайської бановини ввійшла до її складу. В 1941 р. територію Бановини було поділено між Угорщиною, незалежною державою Хорватія і окупованою німцями Сербією.
В 1945 р. територію колишньої бановини було розподілено між Соціалістиною Республікою Сербією, Соціалістиною Республікою Хорватією та складовою частиною Сербії Соціалістичним Автономним Краєм Воєводина.
Населення
На 1931 р. населення бановини складалося з таких етнічних груп:
Крім того в провінції проживали словаки, румуни, русини, цигани тощо.
- Дака Попович (1929–1930)
- Радослав Дунич (1930)
- Светомір Матич (1930–1931)
- Мілан Ніколич (1931–1933)
- Добріца Маткович (1933–1935)
- Мілойко Васович (1935)
- Светіслав Паунович (1935–1936)
- Светіслав Раїч (1936–1939)
- Йован Радивоєвич (1939–1940)
- Бранко Кіюріна (1940–1941)
- Мілорад Влашкалін (1941)
Див. також
Посилання
- Карта [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Карта [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duna jska banovi na serbohorv Dunavska banovina Dunavska banovina ugor Dunai Bansag nim Donau Banschaft banovina Korolivstva Yugoslaviyi odna z dev yatoh provincij yugoslavskoyi derzhavi za administrativnim podilom chinnim z 1929 po 1941 rik Dunajska banovina Dunavska banovina Dunavska banovina1929 1941 Dunajskoyi banovini istorichni kordoni na kartiStolicya Novi Sad 1929 1941 Smederevo 1941 Derzhavnij ustrij Ne vkazanoIstoriya Zasnovano 1929 Likvidovano 1941Poperednik NastupnikBanat Bachka i Baranya Banat 1941 1944 Avtonomnij kraj Voyevodina 1945 1963 Socialistichna Respublika SerbiyaSocialistichna Respublika HorvatiyaSogodni ye chastinoyu Serbiya HorvatiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dunajska banovinaKarta Dunajskoyi banovini iz zaznachennyam istorichnih oblastejBudivlya vladi banovini nini misceperebuvannya uryadu Voyevodini v Novomu SadiGeografiyaDunajska banovina roztashovuvalasya v pivnichno shidnij chastini korolivstva skladalasya z geografichnih oblastej Srem Bachka Banat Baranya Shumadiya ta Branichevo Na pivnochi mezhuvala z Ugorshinoyu na shodi z Rumuniyeyu na pivdni z Moravskoyu i Drinskoyu banovinoyu na zahodi z Drinskoyu ta Savskoyu banovinami V centri banovini roztashovuvavsya Belgrad yakij utvoryuvav okremu administrativnu odinicyu Stoliceyu banovini buv Novi Sad Provinciyu bulo nazvano po rici Dunaj IstoriyaV 1939 r pislya utvorennya banovini Horvatiyi chastina teritoriyi Dunajskoyi banovini vvijshla do yiyi skladu V 1941 r teritoriyu Banovini bulo podileno mizh Ugorshinoyu nezalezhnoyu derzhavoyu Horvatiya i okupovanoyu nimcyami Serbiyeyu V 1945 r teritoriyu kolishnoyi banovini bulo rozpodileno mizh Socialistinoyu Respublikoyu Serbiyeyu Socialistinoyu Respublikoyu Horvatiyeyu ta skladovoyu chastinoyu Serbiyi Socialistichnim Avtonomnim Krayem Voyevodina NaselennyaNa 1931 r naselennya banovini skladalosya z takih etnichnih grup Serbi i horvati 56 9 Ugorci 18 2 Nimci 16 3 Krim togo v provinciyi prozhivali slovaki rumuni rusini cigani tosho BaniDaka Popovich 1929 1930 Radoslav Dunich 1930 Svetomir Matich 1930 1931 Milan Nikolich 1931 1933 Dobrica Matkovich 1933 1935 Milojko Vasovich 1935 Svetislav Paunovich 1935 1936 Svetislav Rayich 1936 1939 Jovan Radivoyevich 1939 1940 Branko Kiyurina 1940 1941 Milorad Vlashkalin 1941 Div takozhKorolivstvo Yugoslaviya VoyevodinaPosilannyaKarta 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine Karta 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Primitkihttp www jasatomic org monografija