Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Дулемб янка 21 жовтня 1861 1861 10 21 Краків 7 березня 1919 1919 03 07 Львів польська художниця письменниця і гром

Дулемб'янка Марія

Дулемб'янка Марія

Марія Дулемб'янка (21 жовтня 1861(1861-10-21), Краків — 7 березня 1919(1919-03-07), Львів) — польська художниця, письменниця і громадська діячка, феміністка та лесбійка на теренах Галичини. Співзасновниця та членкиня Союзу польських художниць, діячка феміністичного руху у Львові. Дулемб'янка, як і багато жінок-активісток, зникла з підручників історії аж до відродження фемінізму в 1990-х. Її відзначають за новаторську роботу з прав жінок, за сприяння вступу жінок до Академії мистецтв, а також за створення першої жіночої середньої школи у Львові. 2018 року на екрани вийшов фільм «Siłaczki» Марти Дзідо та Пьотра Слівовського. У ньому описується боротьба полячок за здобуття рівних прав, а Дулемб'янку зобразила Марія Северин.

Дулемб'янка Марія
пол. Maria Dulębianka
image
Народилася21 жовтня 1861(1861-10-21)[2]
Краків, Австрійська імперія
Померла7 березня 1919(1919-03-07)[1][2] (57 років)
Львів, Польська Республіка
·тиф
ПохованняМеморіал львівських орлят
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьхудожниця, громадська активістка, публіцистка, письменниця
Галузьправа жінок
Alma materВіденський університет прикладних мистецтв і Академія Жуліана
ВчителіЯн Матейко, d, Войцех Ґерсон, Адольф Вільям Бугро, Каролюс-Дюран, Жан-Жак Еннер і Тоні Робер-Флорі
Знання мовпольська
РідСлєповрон, Алабанда і Q106580553?
Нагороди
image

Життєпис

Народилася в сім'ї землевласників. Закінчила школу у Кракові, потім вивчала мистецтво у Варшаві, а також у Відні та Парижі.

Знана своїми феміністичними переконаннями. Зокрема, брала активну участь у жіночих рухах Галичини. Разом зі спільницями заснувала жіночу гімназію та жіночий виборчий комітет у Львові.

Навчалася у Відні, 1880—1885 рр. — Школа рисунку у Варшаві; 1885—1886 рр. — навчання в Академії Жюльєна (Париж). Після навчання працювала в Австрії та Італії.

1887 року повернулася до Варшави, маючи намір відкрити художню школу для жінок. Прихильниця виборчого права жінок, вона виступала за те, щоб жінок приймали до Краківської академії мистецтв ще 1885 року.

1889 року 29-річна Дулемб'янка познайомилася зі старшою на 19 років Марією Конопницькою, матір’ю восьми дітей і письменницею, що жила окремо і незалежно від свого чоловіка Ярослава Конопницького. Вони стали нерозлучними, і з моменту їхньої зустрічі Конопніцька стала головною темою картин Дулемб'янки. Природа їхніх стосунків не була остаточно визначена науковцями й науковицями. Частково тому, що після їхньої смерті листи спалила родина, а також тому, що Конопніцька, знаючи, що офіційні цензори могли читати її, рідко писала про сімейні справи навіть у опублікованих роботах. Кшиштоф Томашік, який писав про Дулемб'янку в «Homobiografie» (2008), підтвердив, що вона мала інші стосунки з жінками та що у пари були подруги, які були відомими лесбійками, хоча цей термін на той час не використовувався.

З 1896 року — активна трудова та громадська діяльність у Львові. Зокрема, працювала головною доглядачкою Художньо-промислового музею (1915).

Чільне місце у творчості Марії Дулемб'янки посідав портрет. Зображала художниця переважно жінок, зокрема численними є образи М. Конопніцької. Особливе місце займають автопортрети художниці (зберігаються у збірці Львівської національної галереї мистецтв), характерними рисами яких є аскетичність зображення та малий формат. Її роботи були визнані на Паризькій виставці 1900 року. Від 1903 року — учасниця мистецьких виставок у Львові. 1919 року відбулася персональна виставка художниці (посмертна). Роботи зберігаються у Львові (Львівська галерея мистецтв) і Польщі. Після 1889 року більшість картин належали Марії Конопніцькій.

Продовжуючи свою роботу щодо захисту прав жінок та допомоги бідним, Дулемб'янка заснувала Związek Uprawnienia Kobiet (Союз прав жінок), Liga Mężczyzn dla Obrony Praw Kobiet (Чоловіча ліга захисту прав жінок) та Komitet Prawnienia Kobiet (Жіночий комітет громадської праці). Очолюючи Комітет громадської праці, вона заснувала кухні для бідних, дитячі ясла та Klub Uliczników (Вуличний дитячий клуб), надаючи допомогу вуличним дітям та сиротам. Коли у Львові було створено Стрілецьке товариство, Дулемб'янка стала однією із перших його членкинь. 1914 року вона закликала членів «Громадської праці» підтримати легіони Пілсудського, коли Львів окупувала російська імператорська армія. Вона та Комітет громадської праці надавали допомогу військам і цивільному населенню, поки місто було під владою Росії.

1917 рік — співзасновниця та членкиня Союзу польських художниць (Львів).

1918 року, коли Польща відновила свою незалежність, жінки нарешті отримали право голосу. Була делегаткою Тимчасового урядового комітету, обрана головою Жіночої ліги. Коли в листопаді почалася польсько-українська війна, вона вступила до Польського Червоного Хреста, організувала польську санітарну службу, брала участь в обороні Львова. Спочатку працювала медсестрою, але покинула пост, щоб служити як посильна. Організувала допомогу польським солдатам, інтернованим в українських таборах військовополонених. Подорожуючи нерегулярно курсуючими потягами, а також пішки та верхи, Дулемб'янка та дві працівниці лікарні, Теодозя Дзедушицька і Марія Опєнська, пробиралися через сніг до табору в Мікулінцях. У таборі вона захворіла на тиф і група повернулася до Львова.

Померла 7 березня 1919 року у Львові, похована у могилі Конопницької на Личаківському цвинтарі. Похорон був широко відвідуваним як патріотичний захід, залучивши активісток жіночого руху, матерів-одиначок та мешканок притулків. Пізніше тіло Дулемб'янки було знову поховано в окремій могилі.

Творчий доробок

  • «Тріо» (1884),
  • «Читання» (1890-і рр.),
  • «Господарка», «Сирітська доля» (обидва — 1890),
  • «Без роботи» (1900),
  • «Автопортрет у береті» (1901),
  • «Автопортрет зі скрипкою», «Автопортрет із палітрою», «Дівчина з мандоліною», «Море» (усі — 1909),
  • «Читання», «Вид костелу св. Лизавети у Львові».

Галерея

  • image
    Портрет Марії Конопницької (1902)
  • image
    Марія Конопницька (1902)
  • image
    Марія Конопницька (1910)
  • image
    Море
  • image
    Вчений з книгою (до 1919)
  • image
    Надгробна плита М. Дулемб'янки

Подальше читання

  • Tomasik, Krzysztof (2008). Homobiografie: pisarki i pisarze polscy XIX i XX wieku [Homobiographies: male and female Polish writers of the 19th and 20th centuries] (Polish) . Warsaw, Poland: Wydawnictwo Krytyki Politycznej. ISBN .

Джерела та література

  1. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. Ersoy, Ahmet; G¢rny, Maciej; Kechriotis, Vangelis (1 січня 2010). (англ.). Central European University Press. ISBN . Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  4. . www.strony.ca. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
  5. . web.archive.org. 7 квітня 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2022.
  6. . web.archive.org. 7 червня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 4 квітня 2022.
  7. «Художники Львова доби модерну в автопортретах: від особистості до образу» [ 28 січня 2018 у Wayback Machine.] — доповідь на міжнародній науково-практичній конференції «Ерделівські читання», Закарпатський художній інститут, Ужгород, 13-14. 05. 2014.
  8. . web.archive.org. 7 березня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 4 квітня 2022.
  9. . wyborcza.pl. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  10. . web.archive.org. 6 березня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2022.
  11. Przekładaniec, 2 (2010) vol 24 - English Version (англ.). Wydawnictwo UJ. ISBN .
  12. . queer.pl (пол.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
  13. . web.archive.org. 10 квітня 2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2022.
  14. . web.archive.org. 19 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 4 квітня 2022.
  15. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 5 жовтня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Dulemb yanka 21 zhovtnya 1861 1861 10 21 Krakiv 7 bereznya 1919 1919 03 07 Lviv polska hudozhnicya pismennicya i gromadska diyachka feministka ta lesbijka na terenah Galichini Spivzasnovnicya ta chlenkinya Soyuzu polskih hudozhnic diyachka feministichnogo ruhu u Lvovi Dulemb yanka yak i bagato zhinok aktivistok znikla z pidruchnikiv istoriyi azh do vidrodzhennya feminizmu v 1990 h Yiyi vidznachayut za novatorsku robotu z prav zhinok za spriyannya vstupu zhinok do Akademiyi mistectv a takozh za stvorennya pershoyi zhinochoyi serednoyi shkoli u Lvovi 2018 roku na ekrani vijshov film Silaczki Marti Dzido ta Potra Slivovskogo U nomu opisuyetsya borotba polyachok za zdobuttya rivnih prav a Dulemb yanku zobrazila Mariya Severin Dulemb yanka Mariyapol Maria DulebiankaNarodilasya21 zhovtnya 1861 1861 10 21 2 Krakiv Avstrijska imperiyaPomerla7 bereznya 1919 1919 03 07 1 2 57 rokiv Lviv Polska Respublika tifPohovannyaMemorial lvivskih orlyatKrayina Respublika PolshaDiyalnisthudozhnicya gromadska aktivistka publicistka pismennicyaGaluzprava zhinokAlma materVidenskij universitet prikladnih mistectv i Akademiya ZhulianaVchiteliYan Matejko d Vojceh Gerson Adolf Vilyam Bugro Karolyus Dyuran Zhan Zhak Enner i Toni Rober FloriZnannya movpolskaRidSlyepovron Alabanda i Q106580553 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v sim yi zemlevlasnikiv Zakinchila shkolu u Krakovi potim vivchala mistectvo u Varshavi a takozh u Vidni ta Parizhi Znana svoyimi feministichnimi perekonannyami Zokrema brala aktivnu uchast u zhinochih ruhah Galichini Razom zi spilnicyami zasnuvala zhinochu gimnaziyu ta zhinochij viborchij komitet u Lvovi Navchalasya u Vidni 1880 1885 rr Shkola risunku u Varshavi 1885 1886 rr navchannya v Akademiyi Zhyulyena Parizh Pislya navchannya pracyuvala v Avstriyi ta Italiyi 1887 roku povernulasya do Varshavi mayuchi namir vidkriti hudozhnyu shkolu dlya zhinok Prihilnicya viborchogo prava zhinok vona vistupala za te shob zhinok prijmali do Krakivskoyi akademiyi mistectv she 1885 roku 1889 roku 29 richna Dulemb yanka poznajomilasya zi starshoyu na 19 rokiv Mariyeyu Konopnickoyu matir yu vosmi ditej i pismenniceyu sho zhila okremo i nezalezhno vid svogo cholovika Yaroslava Konopnickogo Voni stali nerozluchnimi i z momentu yihnoyi zustrichi Konopnicka stala golovnoyu temoyu kartin Dulemb yanki Priroda yihnih stosunkiv ne bula ostatochno viznachena naukovcyami j naukovicyami Chastkovo tomu sho pislya yihnoyi smerti listi spalila rodina a takozh tomu sho Konopnicka znayuchi sho oficijni cenzori mogli chitati yiyi ridko pisala pro simejni spravi navit u opublikovanih robotah Kshishtof Tomashik yakij pisav pro Dulemb yanku v Homobiografie 2008 pidtverdiv sho vona mala inshi stosunki z zhinkami ta sho u pari buli podrugi yaki buli vidomimi lesbijkami hocha cej termin na toj chas ne vikoristovuvavsya Z 1896 roku aktivna trudova ta gromadska diyalnist u Lvovi Zokrema pracyuvala golovnoyu doglyadachkoyu Hudozhno promislovogo muzeyu 1915 Chilne misce u tvorchosti Mariyi Dulemb yanki posidav portret Zobrazhala hudozhnicya perevazhno zhinok zokrema chislennimi ye obrazi M Konopnickoyi Osoblive misce zajmayut avtoportreti hudozhnici zberigayutsya u zbirci Lvivskoyi nacionalnoyi galereyi mistectv harakternimi risami yakih ye asketichnist zobrazhennya ta malij format Yiyi roboti buli viznani na Parizkij vistavci 1900 roku Vid 1903 roku uchasnicya misteckih vistavok u Lvovi 1919 roku vidbulasya personalna vistavka hudozhnici posmertna Roboti zberigayutsya u Lvovi Lvivska galereya mistectv i Polshi Pislya 1889 roku bilshist kartin nalezhali Mariyi Konopnickij Prodovzhuyuchi svoyu robotu shodo zahistu prav zhinok ta dopomogi bidnim Dulemb yanka zasnuvala Zwiazek Uprawnienia Kobiet Soyuz prav zhinok Liga Mezczyzn dla Obrony Praw Kobiet Cholovicha liga zahistu prav zhinok ta Komitet Prawnienia Kobiet Zhinochij komitet gromadskoyi praci Ocholyuyuchi Komitet gromadskoyi praci vona zasnuvala kuhni dlya bidnih dityachi yasla ta Klub Ulicznikow Vulichnij dityachij klub nadayuchi dopomogu vulichnim dityam ta sirotam Koli u Lvovi bulo stvoreno Strilecke tovaristvo Dulemb yanka stala odniyeyu iz pershih jogo chlenkin 1914 roku vona zaklikala chleniv Gromadskoyi praci pidtrimati legioni Pilsudskogo koli Lviv okupuvala rosijska imperatorska armiya Vona ta Komitet gromadskoyi praci nadavali dopomogu vijskam i civilnomu naselennyu poki misto bulo pid vladoyu Rosiyi 1917 rik spivzasnovnicya ta chlenkinya Soyuzu polskih hudozhnic Lviv 1918 roku koli Polsha vidnovila svoyu nezalezhnist zhinki nareshti otrimali pravo golosu Bula delegatkoyu Timchasovogo uryadovogo komitetu obrana golovoyu Zhinochoyi ligi Koli v listopadi pochalasya polsko ukrayinska vijna vona vstupila do Polskogo Chervonogo Hresta organizuvala polsku sanitarnu sluzhbu brala uchast v oboroni Lvova Spochatku pracyuvala medsestroyu ale pokinula post shob sluzhiti yak posilna Organizuvala dopomogu polskim soldatam internovanim v ukrayinskih taborah vijskovopolonenih Podorozhuyuchi neregulyarno kursuyuchimi potyagami a takozh pishki ta verhi Dulemb yanka ta dvi pracivnici likarni Teodozya Dzedushicka i Mariya Opyenska probiralisya cherez snig do taboru v Mikulincyah U tabori vona zahvorila na tif i grupa povernulasya do Lvova Pomerla 7 bereznya 1919 roku u Lvovi pohovana u mogili Konopnickoyi na Lichakivskomu cvintari Pohoron buv shiroko vidviduvanim yak patriotichnij zahid zaluchivshi aktivistok zhinochogo ruhu materiv odinachok ta meshkanok pritulkiv Piznishe tilo Dulemb yanki bulo znovu pohovano v okremij mogili Tvorchij dorobok Trio 1884 Chitannya 1890 i rr Gospodarka Siritska dolya obidva 1890 Bez roboti 1900 Avtoportret u bereti 1901 Avtoportret zi skripkoyu Avtoportret iz palitroyu Divchina z mandolinoyu More usi 1909 Chitannya Vid kostelu sv Lizaveti u Lvovi GalereyaPortret Mariyi Konopnickoyi 1902 Mariya Konopnicka 1902 Mariya Konopnicka 1910 More Vchenij z knigoyu do 1919 Nadgrobna plita M Dulemb yankiPodalshe chitannyaTomasik Krzysztof 2008 Homobiografie pisarki i pisarze polscy XIX i XX wieku Homobiographies male and female Polish writers of the 19th and 20th centuries Polish Warsaw Poland Wydawnictwo Krytyki Politycznej ISBN 978 83 61006 59 6 Dzherela ta literaturaFemBio database d Track Q61356138 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Ersoy Ahmet G rny Maciej Kechriotis Vangelis 1 sichnya 2010 angl Central European University Press ISBN 978 963 7326 61 5 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 4 kvitnya 2022 www strony ca Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2022 web archive org 7 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 4 kvitnya 2022 web archive org 7 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2022 Hudozhniki Lvova dobi modernu v avtoportretah vid osobistosti do obrazu 28 sichnya 2018 u Wayback Machine dopovid na mizhnarodnij naukovo praktichnij konferenciyi Erdelivski chitannya Zakarpatskij hudozhnij institut Uzhgorod 13 14 05 2014 web archive org 7 bereznya 2019 Arhiv originalu za 7 bereznya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2022 wyborcza pl Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 4 kvitnya 2022 web archive org 6 bereznya 2016 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2022 Przekladaniec 2 2010 vol 24 English Version angl Wydawnictwo UJ ISBN 978 83 233 8669 8 queer pl pol Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2022 web archive org 10 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2022 web archive org 19 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 4 kvitnya 2022 esu com ua Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 5 zhovtnya 2019 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ