Дубровський Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубровський.

Василь Васильович Дубровський (19 травня 1897, Чернігів — 23 березня 1966, Ричмонд, США) — український громадський і релігійний діяч, історик, педагог, архівіст, громадський діяч, музеєзнавець, краєзнавець, письменник, сходознавець (тюрколог). Псевдоніми: В.Лісковицький, Іллінський, В. Чорногай, І. Захаревський-Лісковицький. Жертва сталінського терору.

Василь Васильович Дубровський
Народився	19 травня 1897(1897-05-19) Чернігів, Чернігівська губернія
Помер	23 березня 1966(1966-03-23) (68 років) Вірджинія, Ричмонд, США
Діяльність	письменник, історик, філолог, орієнталіст, архівіст, музеєзнавець
Alma mater	(1906 −1911), Чернігівська духовна семінарія (1911 −1915), Ніжинський історико-філологічний інститут князя О. Безбородька (1915-1919)
Галузь	Історія, архівознавство, краєзнавство, сходознавство (тюркологія)
Заклад	Академія Наук України
Відомий завдяки:	відновив (1939)
Роботи у Вікіджерелах

Життєпис

Народився 19 травня 1897 р. у місті Чернігові. Василь Дубровський походив з родини священика Василя Михайловича Дубровського та вчительки Юліанії Дубровської (Яковенко).

Після смерті чоловіка Ю. Дубровська мусила повернутися з с. Редьківка Чернігівського повіту Чернігівської губернії (зараз Ріпкінського району Чернігівської області) до своїх батьків у Чернігів. Саме тут, на затишній околиці Чернігова − Лісковиці, 19 травня 1897 р. народився і провів дитячі та юнацькі роки В. Дубровський, названий на честь покійного батька.

Навчався у Чернігівському духовному училищі (1906 −1911 рр.) та Чернігівській духовній семінарії (1911 −1915 рр.). У семінарії В. Дубровський приятелював з В. Елланським та В. Євфимовським. Вочевидь, оточення однодумців, закоханих у історію та захоплених ідеями українського національного відродження, спричинило зміну життєвої стратегії В. Дубровського, який відмовився від духовної кар'єри і у 1915 році вступив до Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька.

З «легкої руки» професора Максимовича В. Дубровський обрав тему дипломної роботи з історії козаччини − «Данило Апостол і його гетьманство», яку успішно захистив у 1919 році. Це дало Г. Максимовичу підставу порушити питання перед Конференцією Ніжинського історико-філологічного інституту князя О. Безбородька щодо «залишення В. Дубровського при Київському університеті св. Володимира як стипендіата для підготовки до професорського звання». Втім, клопотання залишилося без відповіді, а матеріальні негаразди змусили В. Дубровського переїхати до Чернігова.

Повернувшись у 1919 р. до рідного міста, В. Дубровський протягом п'яти наступних років поєднував роботу в радянських установах з педагогічною діяльністю у середніх й вищих закладах освіти Чернігова: Інституті народної освіти (1919 − 1925), Кооперативному технікумі (1919 − 1924 рр.) та семирічній школі ім. В. Короленка (зараз ЗОШ № 3).

З 1 травня 1919 р. він працював інструктором музейно-бібліотечної секції, потім її завідувачем, з кінця грудня 1919 р. — завідувачем позашкільного відділу повітнаросвіти, з лютого 1921 р. до початку 1922 р. — завідувачем Чернігівської повітполітосвіти, у 1922 − 1923 рр. очолював відділ наукової пропаганди Чернігівської губполітпосвіти.

У 1920 р. він був включений до складу губернської комісії з відзначення річниці Жовтневої революції і виявив організаторські здібності під час влаштування виставки з історії революції та радянського будівництва. Того ж таки 1920 р. В. Дубровський став членом заснованого як філія Всеукраїнської Академії наук Чернігівського наукового товариства, яке відіграло важливу роль у розгортанні історико-краєзнавчого руху в регіоні. Наступного року він увійшов до складу Чернігівського повітового комітету охорони пам'яток мистецтва та старовини.

У 1923 р. В. Дубровський виконував обов'язки секретаря Комісії по дослідженню Спасо-Преображенського та Успенського соборів, а протягом 1923 − 1925 рр. − відповідального секретаря новоствореного Чернігівського інституту краєзнавства.

У 1923—1925 рр. навчався в аспірантурі. Захистив дисертацію «Селянські рухи на Україні після 1861», працював у Чернігівському та Харківському інститутах народної освіти (1925—1928), в історичній секції Всеукраїнської АН, був головою історичної секції Харківського наукового товариства (1925—1929). Був заарештований, ув'язнений (1934—1939). Після звільнення мешкав у Харкові, був головою «Просвіти».

У 1943 р. перебрався до Львова, потім до Німеччини. Жив у Мюнхені та Штутгарті, редагував «Бюлетень Благовісництва УАПЦ», журнал «Церква і життя».

У 1956 р. переїхав до США, поселився у Річмонді (Вірджинія), працював у бібліотеці.

В еміграції В. Дубровський поступово відновив наукову діяльність. Переважна більшість його студій мала мемуарний характер й стосувалася української тематики. Проте в американській пресі побачили також світ його розвідки з історії Громадянської війни у США 1861—1865 рр., джерельною базою для яких стали матеріали місцевого архіву, виявлені та опрацьовані В. Дубровським.

Праці В. Дубровського друкувались на сторінках багатьох еміграційних видань. Зокрема, науковець став одним із засновників, а у 1964 р. ввійшов до редколегії журналу «Український історик», співпрацював з турецьким журналом «Дергі», часописом «Український селянин» (Мюнхен), газетою «Наш клич» (Буенос-Айрес). Статті та розвідки В. Дубровського були також оприлюднені на шпальтах багатьох еміграційних періодичних видань та Календарів-альманахів: «Свобода» (США), «Проблеми» (Мюнхен), «Меч і Воля» (Мюнхен), «Євангельський Ранок» (Детройт), «На чужині» (Фільсбібург), «Вільна думка» (Сідней), «Новий шлях» (Герсфельд) та інших.

Помер 23 квітня 1966 р. у Річмонді.

Наукові роботи

• Азербайджанский государственный тюркский художественный театр. Гастрольная поездка по СССР [рецензия] // Кочубей Ю. М. В. В. Дубровський (1897−1966) як сходознавець. − К.: Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, 2011. − С. 126−127.
• Академік Дмитро Іванович Багалій (1857 − 1932) (сторінка з спогадів) // Календар-альманах «Відродження» на 1960 р. − Буенос-Айрес, 1959. − С. 28−50.
• Архів Пульхерії Івановни [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Прага: Видання Українського історично-філологічного товариства в Празі, 1944. — 11 с.
• Библиотеки школе // Красное знамя (Чернигов). − 1922. − 22 квітня − С. 4.
• Богдан Хмельницький і Туреччина [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Український історик. — 1975. — № 3–4 (47–48). — С. 22–27.
• Будівництво державних бібліотек // Культура і побут. — 1926. — № 33 (17 серпня). — С. 1–2.
• Велике гульбище (З 1-го тому спогадів «Лісковиця») // Наш клич (Буенос-Айрес, Аргентина). — 1962. — 14 червня. — С. 5.
• Відновлення Харківської «Просвіти» // Наш клич (Буенос-Айрес, Аргентина). — 1962. — 15 березня. — С. 5.
• Гайнц Грісбах-Туган. Новітнє турецьке красне письменство / [авторизований переклад з німецької мови В. Дубровського]. — На чужині, 1948. — 30 с.
• До питання про міжнародню торговлю України в першій чверті XVIII ст. [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1931. — Книга 26.
• Досвід архівної роботи в округах // Червоний архівіст. — 1925. — № 1 (2). — С. 5–10.
• Другий відділ Бамлагу'у ГПУ-НКВД .– Нью-Йорк: Наша Батьківщина, 1965. — 79 с.
• Життя й діла Феодосія Углицького (Полоницького); Вид. 2. — Харків: Державне видавництво України, 1930. — 191 с.
• З побуту українських монахів другої половини XVIII сторіччя. — Харків: Державне видавництво України, 1930. — 44 с.
• Историко-архивный кружок при Черниговском губархе (1922—1924 гг.) // Летопись революции. — 1925. — № 1. — С. 233—235.
• Історично-культурні заповідники та пам'ятки України. — Харків: Державне видавництво України, 1930. — 76 с.
• К итогам 2-го Всеукраинского совещания по народному образованию // Трудовое воспитание (Чернигов). − 1920. − № 7. − С. 15−20.
• Нариси з історії Чернігівської Троїцько-Іллінської друкарні в першій половині ХІХ ст. — К.: Український науково-дослідний інститут книгознавства, 1928. — 66 с.
• Омар Сейф Еддін. Життєпис та характеристика творчості // Східний світ. — 1929. — Ч. 1–2. — С. 317—329.
• Омар Сейф Еддін. Три оповідання / [переклад та передмова В. Дубровського] // Червоний шлях. — 1930. — № 2 (83) лютий. — С. 27–39.
• Оповідання про кріпацтво // Селянське життя (Чернігів).– 1924. — Ч. 14−15 (41). — С. 24–26; Ч. 17(43). − С. 14−16; Ч. 29−30 (55). − С. 21−23.
• Оповідання про попів та монахів // Селянське життя (Чернігів). − 1924. — Ч. 31–32 (56). — С. 18–20; Ч. 33(57). − С. 13−14; Ч. 37(61). − С. 15−16; Ч. 38. − С. 12−13.
• Поточні справи охорони пам'яток культури на Україні // Наука на Україні. — 1927. — № 2–4. — С. 348—356.
• Потрібна охорона історичних пам'яток м .Чернігова // Культура і побут. — 1927. — № 15. — С. 7.
• Про Гилянський похід 1725 року [ 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського. — К., 1928. — Т. 1. — С. 227—233.
• Про наукові бібліотеки // Культура і побут. — 1925. — № 30. — С. 1.
• Про перепідготовку і підготовку архівістів та про історико-архівні гуртки // Червоний архівіст. — 1925. — № 2 (3). — С. 9–16.
• Проблеми історичного вивчення Чернігівщини [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2005. — № 1.
• Проф. В. Г. Ляскоронський [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Український історик. — 1965. — Рік II. — № 3–4 (7–8). — С. 48–52.
• Автор втраченої праці «Данило Апостол».
• Дубровський В. Селянські рухи на Україні після 1861 року. Т. 1 : Чернігівська губ. (1861—1866 р.) / В. Дубровський. – Харків : Держ. вид-во України, 1928. – 215 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Дубровський В. Перша фабрика на Україні : Слобідська Глушківська мануфактура (1719—1927 рр.) / В. Дубровський. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 120 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Дубровський В. Охорона памяток культури в УРСР / В. Дубровський. – Харків : б. в., 1927. – 11 с. – (Охорона памяток культури на Україні ; ч. 1). [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Дубровський В. Нариси з історії Чернігівської Троїцько-Іллінської друкарні в першій половині XIX ст. / Василь Дубровський ; Укр. НДІ книгознавства. — Київ : б. в., 1928. – 63 с. [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Дубровський В. Історично-культурні заповідники та пам’ятки України / В. Дубровський. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 74, 2 с. [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела та література

• О. В. Ясь. Дубровський Василь Васильович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 488. — .
• О. Г. Астаф'єв, І. Б. Матяш. Дубровський Василь Васильович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Маркусь В. Дубровський Василь // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк-Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С.259.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Нюх В. До питання про педагогічну діяльність В. В. Дубровського в Чернігівському кооперативному технікумі (1919 − 1924) / В. Нюх // Знаки питання в історії України: особа і суспільство в історико-культурному просторі: Збірник матеріалів IV Міжнародної наукової конференції. — Ніжин, 2009. — С. 132—136.
• Казимір В. Селянство на Чернігівщині у науковій спадщині Василя Дубровського / В. Казимір // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. — К.; Глухів, 2010. − Вип. 3. — С. 297—299.
• Казимір В. Історія Чернігівщини у науковому доробку В. Дубровського (1987 − 1966) / В. Казимір // Історія та географія: Збірник наукових праць. — Харків, 2011. — Вип. 42. — С. 175 − 179.
• Казимір В. Духовенство Чернігівщини у науковому доробку В.Дубровського / В. Казимір // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. — К.; Глухів, 2011. — Вип. 4.– С. 386 − 388.
• Казимір В. Діяльність В. Дубровського на чолі харківської «Просвіти» (1941 − 1943) / В. Казимір // Сіверянський літопис. − 2011. − № 6. − С. 96 − 103.
• Казимір В. Науково-організаційна діяльність В. Дубровського (1911 − 1925) / В. Казимір // Історія та географія: Збірник наукових праць. — Харків, 2012. — Вип. 45. — С. 184 − 190.
• Казимір В. Василь Дубровський: становлення особистості (1897 − 1919) / В. Казимір // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія: Історичні і політичні науки. − Рівне, 2012. − Вип. 13. − С. 43 − 46.
• Казимір В. Музейна справа у науковому доробку В. Дубровського / В. Казимір // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць. — К.; Глухів, 2012. — Вип. 5. — С. 361 − 363.
• Казимір В. До питання про педагогічну діяльність В. Дубровського (1919 − 1925 рр.) / В. Казимір // Гілея. − К, 2012. − Вип. 4 (59). − С. 49 − 52.
• Казимір В. До питання про громадську діяльність В. Дубровського у 1925−1930-х рр. / В. Казимір // Література та культура Полісся. − Ніжин, 2012. − Вип. 70. − С. 101 − 109.
• Казимір В. До питання про внесок В. Дубровського у вивчення турецької літератури / В. Казимір // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Історичні науки. Вип. 106. − Чернігів, 2012. − № 9. − С. 225 − 228.
• Казимир В. А. Вклад Василия Дубровского в развитие библиотечного дела в Украине (1925 − 1930 гг.) / В. А. Казимир // Научная дискуссия: вопросы социологии, политологии, философии, истории: Материалы VIII международной заочной научно-практической конференции. − Москва, 2012.− С. 31 − 42.
• Казимір В.А. «Правда і добра воля переможуть». Життя та діяльність Василя Дубровського в Україні (1897-1943): монографія. – Харків-Чернігів, 2018. – 312 с.
• Салтан Н.М. Внесок Василя Дубровського та Дмитра Соловея у розбудову громадсько-політичного життя Харкова за часів німецької окупації, 1941 – 1943 рр. / Н.М. Салтан Збірник наукових праць «Сіверщина в історії Україні» / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — 2018. — Випуск №11. — С. 332 – 337. http://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/sivershuna_2018.pdf [ 19 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Салтан Н.М., Салтан О.М. «Історія Руси-України має відношення до московської, не більше ніж історія Англії до історії США». Проекти програм з рідної історії, для народних шкіл Харкова на 1942 – 1943 навчальний рік / Н.М.Салтан, О.М. Салтан // Сіверянський літопис. Всеукраїнський науковий журнал. — 2019. — №2 (146).http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2018/siv_05_18.pdf
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 146–147. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]