Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Друга книга Ездри — це второканонічна книга Ездри. В інших текстах носить інші назви. У перекладах: древньо-італійському, сирійському і у Ватиканському кодексі LXX вона називається першою книгою Ездри і поміщається попереду канонічної книги Ездри. У Вульгаті, де книги Ездри і Неємії називаються першою та другою книгами Ездри, неканонічна книга Ездри називається вже третьою. Вже в давнину там, де книги Ездри і Неємії вважалися за одну і називалися «книгою Ездри», розглянута книга була відома під назвою друга книга Ездри, яке і прийнято в нашій Біблії. У новітніх дослідників книга називається також: «Псевдо-Ездра», «Апокриф Ездри» і частіше «Грецька книга Ездри». Останнім назвою книга відрізняється, з одного боку, від канонічної книги Ездри, яка існує в єврейському тексті, з іншого — від «Апокаліпсису Ездри» (Третя книга Ездри), який зберігся в латинському тексті.
Зміст
Друга книга Ездри починається розповіддю про урочисте святкування Пасхи за царя Йосії в 18-й рік його царювання і нарисом подальшої історії юдейського царства до вавилонського полону (гл. 1). З гл. 2 і далі у книзі оглядається післяполонний період історії юдейського народу від повернення юдеїв при Кирі до реформи Ездри включно (гл. 2-10:55). При цьому в гл. 3:1-5:6 знаходиться вставлений епізод: розповідь про суперечку трьох охоронців царя Дарія і про перемогу, здобуту в цій суперечці з Зоровавелем. Зазначений епізод представляє, власне, щось оригінальне. В інших же частинах друга книга Ездри викладає з незначними змінами розповідь канонічних книга 2 Хронік, 1 Ездри і Неємії, саме: Гл. 1 = 2 Хр 35-36.
Гл 2:1-14 = 1 Езд 1.
Гл. 2:15-25 = 1 Езд 4:7-24.
Гл. 5:7-70 = 1 Езд 2:1, 4:5.
Гл. 6:1, 7:15 = 1 Езд 5-6.
Гл. 8:1-9:36 = 1 Езд 7-10.
Гл. 9:37-55 = Неєм 7:37-8:13.
Походження
Звідки упорядник книги взяв розділ 3:1 — 5:6, невідомо. Можливо як те, що в основі оповіді зазначених глав лежить якась перська придворна розповідь, так і те, що автор користувався в оповіданні юдейським переказом. Що стосується інших частин 2 книги Ездри, то щодо них виникає питання: якими текстами своїх джерел (Хр, 1 Езд і Неємії) користувався автор при написанні зазначених частин. Екзегети Міхаеліс, Трендельбург, Берто, Фріче, Нельдеке, Кауто та ін. вважають, що автор 2 Езд мав під руками єврейський текст названих джерел і то в редакції більш справній, ніж та, в якій ці джерела дійшли до нас. На думку ж дослідників Дена, Ланге, Кейлі, Ширера, Цокклера, письменник 2 Езд користувався тільки грецьким текстом своїх джерел, піддавши цей текст переробці. Більше аргументів на стороні захисників першої думки. Деякі прочитання 2 Езд можуть бути пояснені лише припущенням єврейського оригіналу. Так, в 2:16 автор читає ім'я одного з ворогів юдеїв як Βήλεμος (Вілем), що могло виникнути тільки з єврейського bischlam (1 Езд 4:7), а не з грецького εν ειρήνη (LXX зрозуміли bischlam в сенсі номінальною beschlom — «у світі»). У 1:10 читання έχοντες τα αζυμα («тримаючи опрісноки»), відмінне від паралельного 2 Хр 35:10 κατά τήν έντολήν τού βασιλέως («за наказом царя») могло статися внаслідок помилкового змішання євр. mizvath (веління) з абсолютно подібним по зображенню mazhoth. У 2:17 читання κριται («судді») замість власного імені Дінеі також могло виникнути тільки з помилкового розуміння єврейського dinaje в сенсі dajjane, «судді», тоді — як у LXX слово правильно передається власним Δειναιοι. (Інші приклади у Nestle, Marginalien und Materialien Tubingen. 1898. S. 24 — 26). Посилання ж захисників думки про користування автором 2 Езд грецьким оригіналом на схожість 2 Езд з текстом LXX у вживанні рідкісних слів (8:86, порівн. 1 Езд 9:13; 9:51; порівн. Неєм 8:10), а також у відступах від єврейського оригіналу (1:3, порівн. 2 Хр. 35:3;19, порівн. 2 Хр 35:9 тощо) не мають значення, як це показано Нестле (Marginalien S. 26-27). Але, припускаючи єврейський оригінал для 2 книги Ездри, немає підстав стверджувати разом з деякими авторами, що цей оригінал являв собою кращу редакцію єврейського тексту книг Хронік, Ездри і Неємії, ніж яка дійшла до нас: вказуються Трендельбургом кращі читання передбачуваного оригіналу в дійсності не має переваги перед масоретським текстом (Bissel, The Apokrypha, p. 66-68).
Особливості
Що стосується ставлення упорядника 2 Езд до своїх оригіналів, то про це можна сказати наступне. Автор користується єврейським текстом вільно, піклуючись про ясність думки і легкості викладу. Відповідно до цього він уникає гебраїзмів (8:6. порівн. 1 Езд 7:9) скорочує оригінал (1:10 порівн. 2 Хр 35:10-12; 2:16, порівн. 1 Ездра 4:7-11; 6:3-4, порівн. 1 Ездра 5:3-4), робить додавання (1:56; порівн. 2 Хр 36:20; 2:5, порівн. 1 Езд I:3; 2:9, порівн. 1 Езд 1:4; 5:46, порівн. 1 Езд 2:70 і багато ін.), пояснення (2:17,24-25; 6:3, порівн. 1 Езд 4:8,13,17; 2:19; порівн. 1 Езд 4:13; 2:20, порівн. 1 Езд 4:14,19), змінює форму власних імен (пор. 5:8 і д., 1 Езд 2; Неєм 7). У деяких випадках автор виявляє і хибне розуміння оригіналу, уявляючи, наприклад, Зоровавеля сучасником Дарія Гістаспа (гл. 5), неправильно витлумачуючи розділ 1 Езд 4:7-23 (пор. 2 Езд 2,(6) і деякі окремі повідомлення (порівн. 5:70; 6:27; 9:49).
Оповідання 2 Езд не має закінченого характеру. Зважаючи на це припускають, що кінець книги, що, ймовірно, розповідав про Неєм 8-9, не дійшов до нас (Цунц). На думку Тренделенбурга і Ейхгорна, ми не маємо і початку книги, так як автор, мабуть, не обмежився оглядом подій з 18-го року Йосії, а згадав і про перші роки Йосії, включивши в свій виклад 34 глави 2 Хр. Але твердого підґрунтя подібні припущення під собою не мають.
Дата та місце створення
Про час походження 2 Езд важко сказати щось певне. Перша історична вказівка на книгу є у Й.Флавія, який у своєму викладі подій початку післяполонну часу (Древн. X і XI) слідує саме 2 Езд. Звідси можна зробити висновок, що книга написана не пізніше 1-го століття нашої ери — але коли саме, невідомо. Фріче вважає автором книги якогось еллініста, який жив у Палестині. Ден, Ланген і Біссел вважають, що книга створювалась в Єгипті. Вказівку на Єгипет Біссел бачить в зауваженні 4:23 («готовий плавати по морю і річках»), а інші автори — в особливостях мови книги. За загальними міркуваннями, потреба в грецькому тексті книги Ездри швидше могла виникнути в Єгипті, ніж в Палестині.
Канонічність
Першим письменником, що користувався 2 книгою Ездри, як зазначено вище, був Й.Флавій. Ставлячись до книги з довірою, намагаючись усунути деякі порушувані нею суперечності, Й.Флавій, однак, в деяких місцях відступає від неї і слідує її оригіналам при передачі (1:9; 1:38; 2:15). У церковних учителів 2 книга Ездри цитується дуже часто. Посилання на книгу знаходяться, наприклад, у Климента Александрійського (Strom, I, 21), у Орігена (Homil. XI, Comment, in loann. T. VI, 1), у Кипріяна (Ер. 74, 9), у Ієроніма (Praef. in vers, lib. Ezr.) і Августина (De Civit. Dei XVIII, 36; De doctr. Christ. II, 8). Діглель (Ceschichte AT im Christi-Kirche, ст. 182) каже, що більшість батьків церкви, за винятком Ієроніма, вважали 2 книги Ездри канонічною. Але з цитат отців, які відносяться головним чином до епізоду спору охоронців, видно тільки, що книга користувалася повагою, належала до Св. Письма і цитувалася. У каталогах канонічних книг 2 книги Ездри немає. Тільки блажанний Августин визнавав у книгах, саме в мові про істину (4:34-40) месіансько-пророчий сенс і, мабуть, зараховував її до канонічних. Блаженний Ієронім, навпаки, цінував книгу невисоко, відносячи її до апокрифам. Дотримуючись погляду блаж. Ієроніма, Тридентський собор не прийняв книгу в канон, і в офіційних виданнях Вульгати вона чи не міститься зовсім, або міститься як додаток. Погляду блаж. Ієроніма дотримувався і Лютер, який говорив, що в 2 і 3 книгах Ездри немає нічого такого, чого б не можна було знайти в кращій формі у Езопа або в інших менш важливих книгах. Тому багато протестантських екзегетів не надають ніякого значення 2 книзі Ездри і при дослідженні післяполонного періоду зовсім не користуються нею.
Значення книги для сучасної біблеїстики
Всупереч зазначеним поглядам, новітня критика, як уже зазначено, піднесла значення книги. Сучасні біблійні вчені припускають, що канонічна Книга Ездри та второканонічна Друга книга Ездри є двома варіантами однієї книги, які утворились внаслідок раннього поділу книги на дві версії, які в подальшому розвивались окремо і стали Першою та Другою книгами Ездри. Лише один з варіантів книги був визнаний канонічним, інший варіант поповнив перелік другоканонічних книг. Вивчення Другої книги Ездри допомагає краще зрозуміти процес створення та розвитку канонічної Першої книги Ездри.
Див. також
- Дітер Болер «Дві редакції книги Ездри: Ездра-Неємія (MT) і 2 Ездри (LXX)» [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Історія Зоровавеля (походження історії трьох тілоохоронців) [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП – 2009 рік.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druga kniga Ezdri ce vtorokanonichna kniga Ezdri V inshih tekstah nosit inshi nazvi U perekladah drevno italijskomu sirijskomu i u Vatikanskomu kodeksi LXX vona nazivayetsya pershoyu knigoyu Ezdri i pomishayetsya poperedu kanonichnoyi knigi Ezdri U Vulgati de knigi Ezdri i Neyemiyi nazivayutsya pershoyu ta drugoyu knigami Ezdri nekanonichna kniga Ezdri nazivayetsya vzhe tretoyu Vzhe v davninu tam de knigi Ezdri i Neyemiyi vvazhalisya za odnu i nazivalisya knigoyu Ezdri rozglyanuta kniga bula vidoma pid nazvoyu druga kniga Ezdri yake i prijnyato v nashij Bibliyi U novitnih doslidnikiv kniga nazivayetsya takozh Psevdo Ezdra Apokrif Ezdri i chastishe Grecka kniga Ezdri Ostannim nazvoyu kniga vidriznyayetsya z odnogo boku vid kanonichnoyi knigi Ezdri yaka isnuye v yevrejskomu teksti z inshogo vid Apokalipsisu Ezdri Tretya kniga Ezdri yakij zberigsya v latinskomu teksti ZmistDruga kniga Ezdri pochinayetsya rozpoviddyu pro urochiste svyatkuvannya Pashi za carya Josiyi v 18 j rik jogo caryuvannya i narisom podalshoyi istoriyi yudejskogo carstva do vavilonskogo polonu gl 1 Z gl 2 i dali u knizi oglyadayetsya pislyapolonnij period istoriyi yudejskogo narodu vid povernennya yudeyiv pri Kiri do reformi Ezdri vklyuchno gl 2 10 55 Pri comu v gl 3 1 5 6 znahoditsya vstavlenij epizod rozpovid pro superechku troh ohoronciv carya Dariya i pro peremogu zdobutu v cij superechci z Zorovavelem Zaznachenij epizod predstavlyaye vlasne shos originalne V inshih zhe chastinah druga kniga Ezdri vikladaye z neznachnimi zminami rozpovid kanonichnih kniga 2 Hronik 1 Ezdri i Neyemiyi same Gl 1 2 Hr 35 36 Gl 2 1 14 1 Ezd 1 Gl 2 15 25 1 Ezd 4 7 24 Gl 5 7 70 1 Ezd 2 1 4 5 Gl 6 1 7 15 1 Ezd 5 6 Gl 8 1 9 36 1 Ezd 7 10 Gl 9 37 55 Neyem 7 37 8 13 PohodzhennyaZvidki uporyadnik knigi vzyav rozdil 3 1 5 6 nevidomo Mozhlivo yak te sho v osnovi opovidi zaznachenih glav lezhit yakas perska pridvorna rozpovid tak i te sho avtor koristuvavsya v opovidanni yudejskim perekazom Sho stosuyetsya inshih chastin 2 knigi Ezdri to shodo nih vinikaye pitannya yakimi tekstami svoyih dzherel Hr 1 Ezd i Neyemiyi koristuvavsya avtor pri napisanni zaznachenih chastin Ekzegeti Mihaelis Trendelburg Berto Friche Neldeke Kauto ta in vvazhayut sho avtor 2 Ezd mav pid rukami yevrejskij tekst nazvanih dzherel i to v redakciyi bilsh spravnij nizh ta v yakij ci dzherela dijshli do nas Na dumku zh doslidnikiv Dena Lange Kejli Shirera Cokklera pismennik 2 Ezd koristuvavsya tilki greckim tekstom svoyih dzherel piddavshi cej tekst pererobci Bilshe argumentiv na storoni zahisnikiv pershoyi dumki Deyaki prochitannya 2 Ezd mozhut buti poyasneni lishe pripushennyam yevrejskogo originalu Tak v 2 16 avtor chitaye im ya odnogo z vorogiv yudeyiv yak Bhlemos Vilem sho moglo viniknuti tilki z yevrejskogo bischlam 1 Ezd 4 7 a ne z greckogo en eirhnh LXX zrozumili bischlam v sensi nominalnoyu beschlom u sviti U 1 10 chitannya exontes ta azyma trimayuchi oprisnoki vidminne vid paralelnogo 2 Hr 35 10 kata thn entolhn toy basilews za nakazom carya moglo statisya vnaslidok pomilkovogo zmishannya yevr mizvath velinnya z absolyutno podibnim po zobrazhennyu mazhoth U 2 17 chitannya kritai suddi zamist vlasnogo imeni Dinei takozh moglo viniknuti tilki z pomilkovogo rozuminnya yevrejskogo dinaje v sensi dajjane suddi todi yak u LXX slovo pravilno peredayetsya vlasnim Deinaioi Inshi prikladi u Nestle Marginalien und Materialien Tubingen 1898 S 24 26 Posilannya zh zahisnikiv dumki pro koristuvannya avtorom 2 Ezd greckim originalom na shozhist 2 Ezd z tekstom LXX u vzhivanni ridkisnih sliv 8 86 porivn 1 Ezd 9 13 9 51 porivn Neyem 8 10 a takozh u vidstupah vid yevrejskogo originalu 1 3 porivn 2 Hr 35 3 19 porivn 2 Hr 35 9 tosho ne mayut znachennya yak ce pokazano Nestle Marginalien S 26 27 Ale pripuskayuchi yevrejskij original dlya 2 knigi Ezdri nemaye pidstav stverdzhuvati razom z deyakimi avtorami sho cej original yavlyav soboyu krashu redakciyu yevrejskogo tekstu knig Hronik Ezdri i Neyemiyi nizh yaka dijshla do nas vkazuyutsya Trendelburgom krashi chitannya peredbachuvanogo originalu v dijsnosti ne maye perevagi pered masoretskim tekstom Bissel The Apokrypha p 66 68 OsoblivostiSho stosuyetsya stavlennya uporyadnika 2 Ezd do svoyih originaliv to pro ce mozhna skazati nastupne Avtor koristuyetsya yevrejskim tekstom vilno pikluyuchis pro yasnist dumki i legkosti vikladu Vidpovidno do cogo vin unikaye gebrayizmiv 8 6 porivn 1 Ezd 7 9 skorochuye original 1 10 porivn 2 Hr 35 10 12 2 16 porivn 1 Ezdra 4 7 11 6 3 4 porivn 1 Ezdra 5 3 4 robit dodavannya 1 56 porivn 2 Hr 36 20 2 5 porivn 1 Ezd I 3 2 9 porivn 1 Ezd 1 4 5 46 porivn 1 Ezd 2 70 i bagato in poyasnennya 2 17 24 25 6 3 porivn 1 Ezd 4 8 13 17 2 19 porivn 1 Ezd 4 13 2 20 porivn 1 Ezd 4 14 19 zminyuye formu vlasnih imen por 5 8 i d 1 Ezd 2 Neyem 7 U deyakih vipadkah avtor viyavlyaye i hibne rozuminnya originalu uyavlyayuchi napriklad Zorovavelya suchasnikom Dariya Gistaspa gl 5 nepravilno vitlumachuyuchi rozdil 1 Ezd 4 7 23 por 2 Ezd 2 6 i deyaki okremi povidomlennya porivn 5 70 6 27 9 49 Opovidannya 2 Ezd ne maye zakinchenogo harakteru Zvazhayuchi na ce pripuskayut sho kinec knigi sho jmovirno rozpovidav pro Neyem 8 9 ne dijshov do nas Cunc Na dumku Trendelenburga i Ejhgorna mi ne mayemo i pochatku knigi tak yak avtor mabut ne obmezhivsya oglyadom podij z 18 go roku Josiyi a zgadav i pro pershi roki Josiyi vklyuchivshi v svij viklad 34 glavi 2 Hr Ale tverdogo pidgruntya podibni pripushennya pid soboyu ne mayut Data ta misce stvorennyaPro chas pohodzhennya 2 Ezd vazhko skazati shos pevne Persha istorichna vkazivka na knigu ye u J Flaviya yakij u svoyemu vikladi podij pochatku pislyapolonnu chasu Drevn X i XI sliduye same 2 Ezd Zvidsi mozhna zrobiti visnovok sho kniga napisana ne piznishe 1 go stolittya nashoyi eri ale koli same nevidomo Friche vvazhaye avtorom knigi yakogos ellinista yakij zhiv u Palestini Den Langen i Bissel vvazhayut sho kniga stvoryuvalas v Yegipti Vkazivku na Yegipet Bissel bachit v zauvazhenni 4 23 gotovij plavati po moryu i richkah a inshi avtori v osoblivostyah movi knigi Za zagalnimi mirkuvannyami potreba v greckomu teksti knigi Ezdri shvidshe mogla viniknuti v Yegipti nizh v Palestini KanonichnistPershim pismennikom sho koristuvavsya 2 knigoyu Ezdri yak zaznacheno vishe buv J Flavij Stavlyachis do knigi z doviroyu namagayuchis usunuti deyaki porushuvani neyu superechnosti J Flavij odnak v deyakih miscyah vidstupaye vid neyi i sliduye yiyi originalam pri peredachi 1 9 1 38 2 15 U cerkovnih uchiteliv 2 kniga Ezdri cituyetsya duzhe chasto Posilannya na knigu znahodyatsya napriklad u Klimenta Aleksandrijskogo Strom I 21 u Origena Homil XI Comment in loann T VI 1 u Kipriyana Er 74 9 u Iyeronima Praef in vers lib Ezr i Avgustina De Civit Dei XVIII 36 De doctr Christ II 8 Diglel Ceschichte AT im Christi Kirche st 182 kazhe sho bilshist batkiv cerkvi za vinyatkom Iyeronima vvazhali 2 knigi Ezdri kanonichnoyu Ale z citat otciv yaki vidnosyatsya golovnim chinom do epizodu sporu ohoronciv vidno tilki sho kniga koristuvalasya povagoyu nalezhala do Sv Pisma i cituvalasya U katalogah kanonichnih knig 2 knigi Ezdri nemaye Tilki blazhannij Avgustin viznavav u knigah same v movi pro istinu 4 34 40 mesiansko prorochij sens i mabut zarahovuvav yiyi do kanonichnih Blazhennij Iyeronim navpaki cinuvav knigu nevisoko vidnosyachi yiyi do apokrifam Dotrimuyuchis poglyadu blazh Iyeronima Tridentskij sobor ne prijnyav knigu v kanon i v oficijnih vidannyah Vulgati vona chi ne mistitsya zovsim abo mistitsya yak dodatok Poglyadu blazh Iyeronima dotrimuvavsya i Lyuter yakij govoriv sho v 2 i 3 knigah Ezdri nemaye nichogo takogo chogo b ne mozhna bulo znajti v krashij formi u Ezopa abo v inshih mensh vazhlivih knigah Tomu bagato protestantskih ekzegetiv ne nadayut niyakogo znachennya 2 knizi Ezdri i pri doslidzhenni pislyapolonnogo periodu zovsim ne koristuyutsya neyu Znachennya knigi dlya suchasnoyi bibleyistikiVsuperech zaznachenim poglyadam novitnya kritika yak uzhe zaznacheno pidnesla znachennya knigi Suchasni biblijni vcheni pripuskayut sho kanonichna Kniga Ezdri ta vtorokanonichna Druga kniga Ezdri ye dvoma variantami odniyeyi knigi yaki utvorilis vnaslidok rannogo podilu knigi na dvi versiyi yaki v podalshomu rozvivalis okremo i stali Pershoyu ta Drugoyu knigami Ezdri Lishe odin z variantiv knigi buv viznanij kanonichnim inshij variant popovniv perelik drugokanonichnih knig Vivchennya Drugoyi knigi Ezdri dopomagaye krashe zrozumiti proces stvorennya ta rozvitku kanonichnoyi Pershoyi knigi Ezdri Div takozhDiter Boler Dvi redakciyi knigi Ezdri Ezdra Neyemiya MT i 2 Ezdri LXX 9 bereznya 2014 u Wayback Machine Istoriya Zorovavelya pohodzhennya istoriyi troh tiloohoronciv 9 bereznya 2014 u Wayback Machine DzherelaBibliya Knigi svyashennogo pisannya Starogo ta Novogo zavitu Vidannya Kiyivskoyi patriarhiyi UPC KP 2009 rik ISBN 978 966 472 052 3