Ковалики | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Pheletes aeneoniger | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
Cebrionidae Dicronychidae | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Кова́лики (Elateridae) — родина ряду жуків, чисельність якої становить близько 7-и тис. видів. Розповсюджені по всій земній кулі. Особливістю коваликів є наявність особливого виросту на стерніті передньогрудей, який входить у відповідний жолобок на середньогрудях — це механізм перевертання зі спинної сторони на черевну. Завдяки різкому руху виросту, жук, що знаходиться на спинній стороні, підлітає у повітря, і зазвичай, падає на черевну сторону, при цьому чутно характерне клацання (через яке жуки отримали українську назву). Також клацання застосовується для відлякування хижаків.
Морфологія
Імаго
Більшість коваликів невеликі або середнього розміру жуки (до 2 см) сірого, чорного або буруватого кольору, хоча деякі види мають яскраве забарвлення і великі розміри. Імаго типово нічні комахи, фітофаги. За спекотної погоди часто вночі проникають до людського житла. Форма тіла видовжено-овальна. Передньоспинка опукла, передній край закриває голову майже до рівня очей, задні її кути голковидно витягнуті, спрямовані назад або у сторони. На передньогрудях є довгий відросток, що заходить у відповідне заглиблення на середньогрудях. Якщо комаху перевернути на спину, вона лише за допомогою ніг не зможе перевернутися. За таких умов жук починає згинатися, роблячи різкі рухи передньогрудьми. Відросток зачіплюється за край заглиблення на середньогрудях і зіскакує. Комаха, високо підстрибуючи від удару передньоспинкою та елітрами об поверхню, перевертається на ноги. Звук, що виникає, схожий на лускання. Звідси і назва — ковалики чи лускунчики, а російською мовою — щелкуны. Ноги 5-членикові, ходильного типу, короткі (Долин В. Г, 1964). Вони прикріплюються до тазикових западин наступним чином: передня пара — до заднього краю передньогрудей, середня пара — до переднього краю середньогрудей, задня пара — майже на межі між задньогрудьми та черевцем. Крила тонкі, перетинчасті, ширші і трохи довші за надкрила. У стані спокою складені у кілька поздовжніх складок і повністю прикриваються елітрами, у більшості видів добре розвинені. Надкрила хітинізовані, дещо опуклі, прикривають задньогруди з боків, трохи виступають за краї тіла. Вусики 11-членикові, зазвичай чоткоподібні або гребінчасті. Черевце складається з 5 стернітів. Забарвлення тіла зверху варіює від світло-жовтого до чорного. Розміри тіла імаго коливаються від 1,5 до 30 мм (Долин В. Г., 1987), у найпоширеніших видів — 7-14 мм. Статевий диморфізм у коваликів виражений досить слабко. Самиці мало відрізняються від самців. Мають дещо більші розміри, ширше тіло і коротші вусики.
Яйце
Відкладені яйця зазвичай молочно-білого або кремуватого забарвлення, мають кулеподібну, овальну або еліптичну форму, завдовжки 0,5 мм. Відносяться до неклейдоїчного типу. Під час розвитку вони абсорбують воду, збільшуючись в розмірах у 1,5 рази (Черепанов А. И., 1965).
Личинка
Личинки ковалика (дротяники) — тонкі, видовжені, циліндричні або дещо сплюснуті, мають відносно тверді покриви. Грудні ноги коротенькі, останній сегмент черевця направлений донизу, він слугує за додаткову кінцівку. Личинки розвиваються в ґрунті до 2-3 років, живлячись корінням рослин, часто завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам, особливо злаковим. Личинок коваликів важко позбутися, якщо вони з'явилися, найдієвішим засобом є зміна культур та належна підготовка ґрунту перед засіванням. Завдяки формі тіла, личинки дуже легко пересуваються під землею і мігрують від рослини до рослини, тому здатні пошкоджувати велику кількість рослин за невеликий проміжок часу. Личинки мають вузьке червоподібне тіло, що складається з 13 члеників. Форма тіла циліндрична або сплющена залежно від виду, покриви хітинізовані та блискучі, що робить личинок схожими на шматки мідного дроту, звідси і назва «дротяники». На відміну від личинок чорнотілок (Tenebrionidae) — несправжніх дротяників, в яких передня пара ніг більша за інші, у личинок коваликів всі три пари ніг однакових розмірів.
Голова прогнатична з добре розвиненими верхніми серпоподібними щелепами. Верхньої губи немає, передній край наличника склеротизований, утворює пластинку — назале, що може мати 1-3 зубці. Вусики 3-членикові. Нижні щелепи розміщені у виїмці головної капсули (Долин В. Г., 1964). Вся внутрішня поверхня преоральної порожнини (нижньощелепний апарат, гіпофарінкс, передній відділ глотки) у личинок вкриті довгими і короткими волосинками, спрямованими косо вперед, які перетинаються й утворюють оральні фільтри, що пропускають частки їжі, розміри яких складають кілька мікрон.
На середньогрудях, а також з боків 1-8 члеників черевця дротяників розміщені парні дихальця, які мають коротку чи видовжену овальну або звужену форму.
Каудальний сегмент у личинок залежно від виду буває різної форми: конусоподібної, циліндричної, сплющеної або заокругленої, може закінчуватися шипом або розділятися на 2 відростки — «урогомфи». Забарвлення тіла дротяників від світло-жовтого до червоно-коричневого. Розвиток личинок триває 3-5 років. При цьому вони проходять 9-12 віків.
Лялечка
Лялечки коваликів мають біле або жовте забарвлення, яке перед виходом імаго темніє. Довжина їх становить 8-16 мм. Покриви тіла м'які слабко хітинізовані. Лялечки дуже схожі на жуків. В них можна чітко розгледіти голову, вусики, передньоспинку, ноги, крила і надкрила, 6 черевних сегментів, з яких останній, при перетворенні лялечки на імаго, редукується. Жуки після виходу з лялечки мають світло-жовте або буре забарвлення, а також м'які покриви тіла, які за дві-три доби твердіють і темнішають.
Біологія та життєві цикли
Особливості вертикальної міграції
Під час зимівлі личинки більшості видів коваликів мігрують глибше 25-35 см, де температура ґрунту є порівняно більш стабільною і не опускається нижче критичної, яка, зокрема для коваликів степового і темного становить −3,9˚С (Семеняк С. А., 1969). Вертикальні переміщення цих комах у ґрунті відбуваються впродовж весняно-осіннього періоду і пов'язані, переважно, з пошуком корму та більш оптимальних умов для розвитку (Добровольский Б. В., 1959). При помірній температурі та високій вологості дротяники тримаються у шарі 5-7 см й інтенсивно живляться рослинами (Матис Э. Г., Глушкова Л. А., 1970; Цыбулькин П. Д., 1990).
Для початку весняної вертикальної міграції личинок коваликів необхідне встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см — +6,5˚С, на глибині 40 см — +4,7˚С. Для масового переміщення дротяників з глибших шарів ґрунту до верхніх потрібна середня декадна температура на глибині 20 см +8,1˚С, на глибині 40 см — +8,5˚С (Довгеля О. М., 2007). Існує залежність ефективності дії інсектицидів для обробки насіння цукрових буряків від швидкості весняного прогрівання ґрунту. За умов ранньої теплої весни та швидкого прогрівання ґрунту дротяники знаходяться у його верхніх шарах вже при сівбі цукрових буряків. Якщо токсикація рослин культури інсектицидами системної дії проходить повільно, то існує висока імовірність пошкодження їх ґрунтоживучими шкідниками у найвразливіші фази росту та розвитку. Одним із заходів захисту проростаючого насіння є його завчасна обробка інсектицидами контактної дії.
За умов пізньої холодної весни личинки коваликів повільно мігрують до верхніх шарів ґрунту і починають пошкоджувати ослаблені несприятливими погодними умовами рослини, які на цей час значною мірою втрачають набуту токсикацію. Як наслідок, виникає необхідність використання для обробки насіння інсектицидів з більш пролонгованою ефективністю (Федоренко В. П., 1998). У літній період в міру висихання верхнього шару ґрунту та підвищення його температури, дротяники переміщуються до глибших вологіших горизонтів. Позитивний гігротропізм цих комах сприяє пошукам корму, оскільки коренева система рослин, зокрема буряків, заглиблюється у місця з вищою вологістю ґрунту.
Восени розпочинається вертикальна міграція дротяників до глибших шарів через зниження температури ґрунту нижче +10˚С. Вже при температурі +6 ˚С рух личинок уповільнюється, а при зниженні до 4 ˚С — стає млявим, при 0 ˚С — вони ціпеніють (Черепанов А. И., 1965). Вертикальна міграція личинок коваликів у глибші горизонти ґрунту для проходження зимової діапаузи починається при зниженні його температури на глибині 20 см до +7,8-8,3 °С, на 40 см до +9,4-9,8°С (Довгеля О. М., 2007). Вертикальна міграція личинок коваликів до верхніх шарів ґрунту не відбувається за випадання високої кількості опадів при різкому зниженні температури ґрунту до +11,4-13,1 °С на глибині 5 см. В той же час повільне зростання температури ґрунту на глибині 20 см з + 7,7 до 9,4 °С, а на глибині 40 см з 9,9 до 10,1°С викликає міграцію дротяників до вищих шарів.
Систематика
Філогенія
Походження
Екологія
Консортивні зв'язки
Роль у екосистемах
Шкодочинність
Личинки деяких видів можуть завдавати серйозної шкоди сільському господарству, пошкоджуючи зернові та інші культури. Пошкодження рослин цукрових буряків личинками коваликів у 1905—1906 рр. (Васильев Е. М., 1906) в Україні у Південно-західному, Північно-східному та Південному регіонах становили 3-14,3 %, а у Подільській, Волинській, Чернігівській та Харківській губерніях від 4 до 22 % від пошкоджень всіма шкідниками. Личинки коваликів були здавна загальновідомі як «проволочные черви», «костяники», «дротяники». Вивчення їх шкідливості проводилося багатьма авторами. Було відмічено сильну пошкоджуваність цими фітофагами рослин цукрових буряків першого року життя, слабку — їх висадків (Мостовая Р. Н., 1988; Васильев Е. М., 1906). Ці фітофаги живляться протягом усього вегетаційного періоду культури: пошкоджують проростаюче насіння, яке гине і не утворює сходів, потім перегризають молоді рослини, проникають усередину коренів, викликаючи їх відмирання, недорозвиненість і потворність. Впродовж вегетації пошкоджені коренеплоди заражаються мікроорганізмами, стають сприйнятливими до ураження кореневими гнилями, що призводить до погіршення зберігання і якості сировини (Гумовская Г. Н., Ковбасюк Е.В, 1990). Для забезпечення себе поживними речовинами у достатній кількості дротяники пошкоджують велику кількість кормових рослин. Встановлено, що у посушливі роки дротяники, за чисельності 5-6 екз./м², можуть знищити до 35 %, а більше 20 екз./м² у вогнищах — до 80 % сходів. Тому ступінь загрози посівам цукрових буряків визначають, залежно від щільності популяції личинок коваликів у місцях їх зимівлі: до 2,5 екз./м² — слабкий, 2,6-7 екз./м² — середній, більше 7 екз./м² — сильний ступінь загрози (Шпаар Д., Дрегер Д., Каленська С. та ін., 2005). У результаті нерівномірного розподілу на полі цих шкідників, навіть за підвищення норми висіву насіння не можна запобігти частковій зрідженості посівів, що призводить до недобору врожаю коренеплодів. Для визначення ступеня загрози від дротяників та розробки заходів захисту культури від них на полях, що відводяться під посіви буряків, попередньо проводять обстеження на заселеність цими фітофагами (Петруха О. И., Бичук Ю. П., Трибель С. А., Береговой Д. К., 1981).
Розповсюдження
Література
- Федоренко В. П. Основні шкідники цукрових буряків в Україні та контроль їх чисельності. — К.: Колобіг, 2005, — 40 с.
- Долин В. Г. Семейство щелкунов — Elateridae // Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. — К.: Урожай, 1987. — Т. 1 — С. 364—383.
- Шуровенков Б. Г. О колебании численности вредных щелкунов в Степной зоне // Четвертый съезд Всесоюзного энтомологического общества: Тезисы докладов. — М.-Л.: Изд. Академии наук СССР. — 1959. — Т. 1. — С. 199—201.
- Шуровенков Б. Г. Вредные виды жуков-щелкунов. Материалы к обоснованию мер борьбы с их личинками-проволочниками в Курской области // Защита сельскохозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков в центрально-черноземной зоне: Научные труды. — Воронеж: Воронежский СХИ им. К. Д. Глинки, 1975, Т. 76, С. 33-44.
- Космачевский А. С. Вредные почвенные насекомые и меры борьбы с ними. — М.: Госизд. сельхоз. лит-ры, 1959, с. 5-45.
- Зверезомб-Зубовский Е. В. Вредители сахарной свеклы. — К.: Изд-во АН УССР, 1956. С. 59-68.
- Федоренко В. П., Маркарова К. А. Ковалики на цукрових буряках //Цукрові буряки. — 1999. — № 2. — С. 21.
- Персин С. А. Проволочники и меры борьбы с ними. — М.: Сельхозиздат. — 1962. — 11 с.
- Семеняк С. А. Зависимость миграции некоторых видов проволочников от их холодостойкости // Проблемы почвенной зоологии: Материалы III Всесоюзного совещания, Казань, 1969. — М.: Наука, 1969. — С. 146—147.
- Петруха О. И. Агротехника в борьбе с вредителями // Сахарная свекла, — 1980. — № 2. — С. 29-31.
- Федоренко В. П. Ентомокомплекс на цукрових буряках. — Київ: Аграрна наука, 1998. — 464 с.
- Стовбчатый В. Н., Гринкевич Г. Н. Динамика численности проволочников на посевах люцерны в условиях орошения Крайнего Юга Украины // Проблемы почвенной зоологии: Тезисы докладов VII Всесоюзного совещания. — К., 1981. — С. 219—220.
- Долин В. Г. Личинки жуков-щелкунов (проволочники) Европейской части СССР. — К.: Урожай, 1964. — 208 с.
- Черепанов А. И. Проволочники Западной Сибири. — М.: Наука, 1965. — 192 с.
- Добровольский Б. В. О ликвидации проволочников как массовых вредителей // Защита растений. — 1959. — № 3. — С. 27-28.
- Матис Э. Г., Глушкова Л. А. Проволочники и сроки сева зерновых // Защита растений. — М., 1970. № 2. — С.22-23.
- Цыбулькин П. Д. О сроках проведения почвенных обследований // Эффективные меры борьбы в борьбе с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. — К., 1990. — С. 189—191.
- Довгеля О. М. Личинки коваликів і контроль їх чисельності на посівах цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України. — Автореф. на здоб. наук. ступ. к.с.-г.н. — К.: Інститут аграрної економіки. — 20 с.
- Васильев Е. М. Вредители свекловицы въ 1905 и 1906 годахъ по свъдъніямъ заводоуправленій // Въстникъ сахарной промышленности. — К., 1906. -№ 35. — С. 336—343.
- Мостовая Р. Н. Меры защиты свеклы и семенников от вредителей // Сахарная свекла: производство и переработка, М., 1988. — № 3. — С.45-46.
- Васильев Е. М. Списокъ животныхъ вредителей свекловицы въ предълахъ Европейской Россіи и Западной Европы // Въстникъ сахарной промышленности. — К., 1906 а. — С. 557—558.
- Гумовская Г. Н., Ковбасюк Е. В. Распространение основных видов щелкунов в условиях Правобережья Украины // Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС — К., 1990.- С. 200—206.
- Шпаар Д., Дрегер Д., Каленська С. та ін. Цукрові буряки (вирощування, збирання, зберігання): під заг. ред. Д. Шпара. — К.: ННЦІ АЕ, 2005. — С. 231—242.
- Петруха О. И., Бичук Ю. П., Трибель С. А., Береговой Д. К. Защита свеклы при индустриальной технологии // Сахарная свекла. — 1981. — № 11. — С. 38-40.
- Зубенко В. Ф., Борисюк В. А., Балков И. Я. и др. Методика исследований по сахарной свекле. — К.: ВНИС, 1986. — 292 с.
- Знаменский А. В. Пособие для производства обследования энтомофауны почвы ЦУП ВСНХ СССР. — К.: Изд-во ССУ Сахаротреста, 1927. — 58 с.
- Долин В. Г. Определитель личинок жуков-щелкунов фауны СССР. — К.: Урожай, 1978. — 128 с.
- Трибель С. А. Рациональное применение инсектицидов на сахарной свекле // Защита растений. — 1990. — № 5. — С. 34-37.
- Шуровенков Б. Г. Пищевые связи личинок ктырей // Защита растений. — 1969. — № 8. — С. 47.
- Дурново З. П. Заболевание щелкунов Agriotes obscurus и A. sputator, вызванное грибом Enthomophtora sphaerosperma Fress. // Защита растений. — 1935. — № 3 — С. 151.
- Трибель С. О., Гетьман М. В. Контроль чисельності коваликів // Захист рослин. — К., 2004. — № 1. — С. 6-8.
- Балков В. И., Исмаилов В. Я. Аттрактивные ловушки щелкунов // Защита растений. — 1991. — № 10. — С. 21.
- Трибель С. А., Цыбулькин П. Д. Комплексная система против почвобитающих вредителей // Сахарная свекла. — 1987. — № 1. — С. 34-37.
- Сніжок Ю. В. Залежність чисельності коваликів і травневого хруща від системи удобрення в північно-західній зоні бурякосіяння України // В кн.: Наукові основи виробництва цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни у сучасних економічних та екологічних умовах. Книга 2. К.: ІЦБ. — 1998. — С. 65-71.
- Персин С. А. Токсичность минеральных удобрений для проволочников // Труды ВНИИЗР. — Л., 1977. — Вып. 53. — С. 57-61.
- Халидов А. Б. Влияние аммиачной воды на проволочников // Защита растений. — 1970. — № 8. — С. 25.
- Федоренко В. П., Миколинская Н. М. Комплексная обработка семян сахарной свеклы фунгицидами в борьбе с болезнями и вредителями всходов // Эффективные меры борьбы с болезнями и вредителями при интенсивной технологии возделывания сахарной свеклы: Сб. науч. тр. ВНИС. — К., 1990. — С. 31-34.
- Пестициди та агрохімікати України: Практичний довідник для фахівців сільського господарства. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. — 319 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KovalikiPheletes aeneonigerBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Nadrodina Rodina Kovaliki Elateridae Leach 1815Pidrodini Agrypninae 1857 Cardiophorinae 1860 Cebrioninae Latreille 1802 Dendrometrini Dendrometrinae 1856 Elyaterini Elaterinae Leach 1815 Hypnoidinae 1906 Melanotinae 1859 Negastriyini Negastriinae amp 1956 Plastocerinae 1972 Protagrypninae 1973 Semiotinae 1913 SinonimiCebrionidae DicronychidaePosilannyaVikishovishe ElateridaeVikividi ElateridaeEOL 7446ITIS 113879NCBI 30009Fossilworks 69353 Kova liki Elateridae rodina ryadu zhukiv chiselnist yakoyi stanovit blizko 7 i tis vidiv Rozpovsyudzheni po vsij zemnij kuli Osoblivistyu kovalikiv ye nayavnist osoblivogo virostu na sterniti perednogrudej yakij vhodit u vidpovidnij zholobok na serednogrudyah ce mehanizm perevertannya zi spinnoyi storoni na cherevnu Zavdyaki rizkomu ruhu virostu zhuk sho znahoditsya na spinnij storoni pidlitaye u povitrya i zazvichaj padaye na cherevnu storonu pri comu chutno harakterne klacannya cherez yake zhuki otrimali ukrayinsku nazvu Takozh klacannya zastosovuyetsya dlya vidlyakuvannya hizhakiv MorfologiyaImago Adelocera murina dogori cherevcemAdelocera murina na gilci Bilshist kovalikiv neveliki abo serednogo rozmiru zhuki do 2 sm sirogo chornogo abo buruvatogo koloru hocha deyaki vidi mayut yaskrave zabarvlennya i veliki rozmiri Imago tipovo nichni komahi fitofagi Za spekotnoyi pogodi chasto vnochi pronikayut do lyudskogo zhitla Forma tila vidovzheno ovalna Perednospinka opukla perednij kraj zakrivaye golovu majzhe do rivnya ochej zadni yiyi kuti golkovidno vityagnuti spryamovani nazad abo u storoni Na perednogrudyah ye dovgij vidrostok sho zahodit u vidpovidne zagliblennya na serednogrudyah Yaksho komahu perevernuti na spinu vona lishe za dopomogoyu nig ne zmozhe perevernutisya Za takih umov zhuk pochinaye zginatisya roblyachi rizki ruhi perednogrudmi Vidrostok zachiplyuyetsya za kraj zagliblennya na serednogrudyah i ziskakuye Komaha visoko pidstribuyuchi vid udaru perednospinkoyu ta elitrami ob poverhnyu perevertayetsya na nogi Zvuk sho vinikaye shozhij na luskannya Zvidsi i nazva kovaliki chi luskunchiki a rosijskoyu movoyu shelkuny Nogi 5 chlenikovi hodilnogo tipu korotki Dolin V G 1964 Voni prikriplyuyutsya do tazikovih zapadin nastupnim chinom perednya para do zadnogo krayu perednogrudej serednya para do perednogo krayu serednogrudej zadnya para majzhe na mezhi mizh zadnogrudmi ta cherevcem Krila tonki peretinchasti shirshi i trohi dovshi za nadkrila U stani spokoyu skladeni u kilka pozdovzhnih skladok i povnistyu prikrivayutsya elitrami u bilshosti vidiv dobre rozvineni Nadkrila hitinizovani desho opukli prikrivayut zadnogrudi z bokiv trohi vistupayut za krayi tila Vusiki 11 chlenikovi zazvichaj chotkopodibni abo grebinchasti Cherevce skladayetsya z 5 sternitiv Zabarvlennya tila zverhu variyuye vid svitlo zhovtogo do chornogo Rozmiri tila imago kolivayutsya vid 1 5 do 30 mm Dolin V G 1987 u najposhirenishih vidiv 7 14 mm Statevij dimorfizm u kovalikiv virazhenij dosit slabko Samici malo vidriznyayutsya vid samciv Mayut desho bilshi rozmiri shirshe tilo i korotshi vusiki Yajce Vidkladeni yajcya zazvichaj molochno bilogo abo kremuvatogo zabarvlennya mayut kulepodibnu ovalnu abo eliptichnu formu zavdovzhki 0 5 mm Vidnosyatsya do neklejdoyichnogo tipu Pid chas rozvitku voni absorbuyut vodu zbilshuyuchis v rozmirah u 1 5 razi Cherepanov A I 1965 Lichinka Lichinki kovalika drotyaniki tonki vidovzheni cilindrichni abo desho splyusnuti mayut vidnosno tverdi pokrivi Grudni nogi korotenki ostannij segment cherevcya napravlenij donizu vin sluguye za dodatkovu kincivku Lichinki rozvivayutsya v grunti do 2 3 rokiv zhivlyachis korinnyam roslin chasto zavdayuchi shkodi silskogospodarskim kulturam osoblivo zlakovim Lichinok kovalikiv vazhko pozbutisya yaksho voni z yavilisya najdiyevishim zasobom ye zmina kultur ta nalezhna pidgotovka gruntu pered zasivannyam Zavdyaki formi tila lichinki duzhe legko peresuvayutsya pid zemleyu i migruyut vid roslini do roslini tomu zdatni poshkodzhuvati veliku kilkist roslin za nevelikij promizhok chasu Lichinki mayut vuzke chervopodibne tilo sho skladayetsya z 13 chlenikiv Forma tila cilindrichna abo splyushena zalezhno vid vidu pokrivi hitinizovani ta bliskuchi sho robit lichinok shozhimi na shmatki midnogo drotu zvidsi i nazva drotyaniki Na vidminu vid lichinok chornotilok Tenebrionidae nespravzhnih drotyanikiv v yakih perednya para nig bilsha za inshi u lichinok kovalikiv vsi tri pari nig odnakovih rozmiriv Golova prognatichna z dobre rozvinenimi verhnimi serpopodibnimi shelepami Verhnoyi gubi nemaye perednij kraj nalichnika sklerotizovanij utvoryuye plastinku nazale sho mozhe mati 1 3 zubci Vusiki 3 chlenikovi Nizhni shelepi rozmisheni u viyimci golovnoyi kapsuli Dolin V G 1964 Vsya vnutrishnya poverhnya preoralnoyi porozhnini nizhnoshelepnij aparat gipofarinks perednij viddil glotki u lichinok vkriti dovgimi i korotkimi volosinkami spryamovanimi koso vpered yaki peretinayutsya j utvoryuyut oralni filtri sho propuskayut chastki yizhi rozmiri yakih skladayut kilka mikron Zliva doroslij pshenichnij zhuk i drotyanik Agriotes mancus Sprava Pisochnij zhuk i drotyanik Horistonotus uhlerii Na serednogrudyah a takozh z bokiv 1 8 chlenikiv cherevcya drotyanikiv rozmisheni parni dihalcya yaki mayut korotku chi vidovzhenu ovalnu abo zvuzhenu formu Kaudalnij segment u lichinok zalezhno vid vidu buvaye riznoyi formi konusopodibnoyi cilindrichnoyi splyushenoyi abo zaokruglenoyi mozhe zakinchuvatisya shipom abo rozdilyatisya na 2 vidrostki urogomfi Zabarvlennya tila drotyanikiv vid svitlo zhovtogo do chervono korichnevogo Rozvitok lichinok trivaye 3 5 rokiv Pri comu voni prohodyat 9 12 vikiv Lyalechka Lyalechki kovalikiv mayut bile abo zhovte zabarvlennya yake pered vihodom imago temniye Dovzhina yih stanovit 8 16 mm Pokrivi tila m yaki slabko hitinizovani Lyalechki duzhe shozhi na zhukiv V nih mozhna chitko rozglediti golovu vusiki perednospinku nogi krila i nadkrila 6 cherevnih segmentiv z yakih ostannij pri peretvorenni lyalechki na imago redukuyetsya Zhuki pislya vihodu z lyalechki mayut svitlo zhovte abo bure zabarvlennya a takozh m yaki pokrivi tila yaki za dvi tri dobi tverdiyut i temnishayut Biologiya ta zhittyevi cikliOsoblivosti vertikalnoyi migraciyiPid chas zimivli lichinki bilshosti vidiv kovalikiv migruyut glibshe 25 35 sm de temperatura gruntu ye porivnyano bilsh stabilnoyu i ne opuskayetsya nizhche kritichnoyi yaka zokrema dlya kovalikiv stepovogo i temnogo stanovit 3 9 S Semenyak S A 1969 Vertikalni peremishennya cih komah u grunti vidbuvayutsya vprodovzh vesnyano osinnogo periodu i pov yazani perevazhno z poshukom kormu ta bilsh optimalnih umov dlya rozvitku Dobrovolskij B V 1959 Pri pomirnij temperaturi ta visokij vologosti drotyaniki trimayutsya u shari 5 7 sm j intensivno zhivlyatsya roslinami Matis E G Glushkova L A 1970 Cybulkin P D 1990 Dlya pochatku vesnyanoyi vertikalnoyi migraciyi lichinok kovalikiv neobhidne vstanovlennya serednoyi dekadnoyi temperaturi gruntu na glibini 20 sm 6 5 S na glibini 40 sm 4 7 S Dlya masovogo peremishennya drotyanikiv z glibshih shariv gruntu do verhnih potribna serednya dekadna temperatura na glibini 20 sm 8 1 S na glibini 40 sm 8 5 S Dovgelya O M 2007 Isnuye zalezhnist efektivnosti diyi insekticidiv dlya obrobki nasinnya cukrovih buryakiv vid shvidkosti vesnyanogo progrivannya gruntu Za umov rannoyi teployi vesni ta shvidkogo progrivannya gruntu drotyaniki znahodyatsya u jogo verhnih sharah vzhe pri sivbi cukrovih buryakiv Yaksho toksikaciya roslin kulturi insekticidami sistemnoyi diyi prohodit povilno to isnuye visoka imovirnist poshkodzhennya yih gruntozhivuchimi shkidnikami u najvrazlivishi fazi rostu ta rozvitku Odnim iz zahodiv zahistu prorostayuchogo nasinnya ye jogo zavchasna obrobka insekticidami kontaktnoyi diyi Za umov piznoyi holodnoyi vesni lichinki kovalikiv povilno migruyut do verhnih shariv gruntu i pochinayut poshkodzhuvati oslableni nespriyatlivimi pogodnimi umovami roslini yaki na cej chas znachnoyu miroyu vtrachayut nabutu toksikaciyu Yak naslidok vinikaye neobhidnist vikoristannya dlya obrobki nasinnya insekticidiv z bilsh prolongovanoyu efektivnistyu Fedorenko V P 1998 U litnij period v miru visihannya verhnogo sharu gruntu ta pidvishennya jogo temperaturi drotyaniki peremishuyutsya do glibshih vologishih gorizontiv Pozitivnij gigrotropizm cih komah spriyaye poshukam kormu oskilki koreneva sistema roslin zokrema buryakiv zagliblyuyetsya u miscya z vishoyu vologistyu gruntu Voseni rozpochinayetsya vertikalna migraciya drotyanikiv do glibshih shariv cherez znizhennya temperaturi gruntu nizhche 10 S Vzhe pri temperaturi 6 S ruh lichinok upovilnyuyetsya a pri znizhenni do 4 S staye mlyavim pri 0 S voni cipeniyut Cherepanov A I 1965 Vertikalna migraciya lichinok kovalikiv u glibshi gorizonti gruntu dlya prohodzhennya zimovoyi diapauzi pochinayetsya pri znizhenni jogo temperaturi na glibini 20 sm do 7 8 8 3 S na 40 sm do 9 4 9 8 S Dovgelya O M 2007 Vertikalna migraciya lichinok kovalikiv do verhnih shariv gruntu ne vidbuvayetsya za vipadannya visokoyi kilkosti opadiv pri rizkomu znizhenni temperaturi gruntu do 11 4 13 1 S na glibini 5 sm V toj zhe chas povilne zrostannya temperaturi gruntu na glibini 20 sm z 7 7 do 9 4 S a na glibini 40 sm z 9 9 do 10 1 S viklikaye migraciyu drotyanikiv do vishih shariv SistematikaActenicerusFilogeniyaPohodzhennyaEkologiyaKonsortivni zv yazki Rol u ekosistemah Shkodochinnist Lichinki deyakih vidiv mozhut zavdavati serjoznoyi shkodi silskomu gospodarstvu poshkodzhuyuchi zernovi ta inshi kulturi Poshkodzhennya roslin cukrovih buryakiv lichinkami kovalikiv u 1905 1906 rr Vasilev E M 1906 v Ukrayini u Pivdenno zahidnomu Pivnichno shidnomu ta Pivdennomu regionah stanovili 3 14 3 a u Podilskij Volinskij Chernigivskij ta Harkivskij guberniyah vid 4 do 22 vid poshkodzhen vsima shkidnikami Lichinki kovalikiv buli zdavna zagalnovidomi yak provolochnye chervi kostyaniki drotyaniki Vivchennya yih shkidlivosti provodilosya bagatma avtorami Bulo vidmicheno silnu poshkodzhuvanist cimi fitofagami roslin cukrovih buryakiv pershogo roku zhittya slabku yih visadkiv Mostovaya R N 1988 Vasilev E M 1906 Ci fitofagi zhivlyatsya protyagom usogo vegetacijnogo periodu kulturi poshkodzhuyut prorostayuche nasinnya yake gine i ne utvoryuye shodiv potim peregrizayut molodi roslini pronikayut useredinu koreniv viklikayuchi yih vidmirannya nedorozvinenist i potvornist Vprodovzh vegetaciyi poshkodzheni koreneplodi zarazhayutsya mikroorganizmami stayut sprijnyatlivimi do urazhennya korenevimi gnilyami sho prizvodit do pogirshennya zberigannya i yakosti sirovini Gumovskaya G N Kovbasyuk E V 1990 Dlya zabezpechennya sebe pozhivnimi rechovinami u dostatnij kilkosti drotyaniki poshkodzhuyut veliku kilkist kormovih roslin Vstanovleno sho u posushlivi roki drotyaniki za chiselnosti 5 6 ekz m mozhut znishiti do 35 a bilshe 20 ekz m u vognishah do 80 shodiv Tomu stupin zagrozi posivam cukrovih buryakiv viznachayut zalezhno vid shilnosti populyaciyi lichinok kovalikiv u miscyah yih zimivli do 2 5 ekz m slabkij 2 6 7 ekz m serednij bilshe 7 ekz m silnij stupin zagrozi Shpaar D Dreger D Kalenska S ta in 2005 U rezultati nerivnomirnogo rozpodilu na poli cih shkidnikiv navit za pidvishennya normi visivu nasinnya ne mozhna zapobigti chastkovij zridzhenosti posiviv sho prizvodit do nedoboru vrozhayu koreneplodiv Dlya viznachennya stupenya zagrozi vid drotyanikiv ta rozrobki zahodiv zahistu kulturi vid nih na polyah sho vidvodyatsya pid posivi buryakiv poperedno provodyat obstezhennya na zaselenist cimi fitofagami Petruha O I Bichuk Yu P Tribel S A Beregovoj D K 1981 RozpovsyudzhennyaLiteraturaFedorenko V P Osnovni shkidniki cukrovih buryakiv v Ukrayini ta kontrol yih chiselnosti K Kolobig 2005 40 s Dolin V G Semejstvo shelkunov Elateridae Vrediteli selskohozyajstvennyh kultur i lesnyh nasazhdenij K Urozhaj 1987 T 1 S 364 383 Shurovenkov B G O kolebanii chislennosti vrednyh shelkunov v Stepnoj zone Chetvertyj sezd Vsesoyuznogo entomologicheskogo obshestva Tezisy dokladov M L Izd Akademii nauk SSSR 1959 T 1 S 199 201 Shurovenkov B G Vrednye vidy zhukov shelkunov Materialy k obosnovaniyu mer borby s ih lichinkami provolochnikami v Kurskoj oblasti Zashita selskohozyajstvennyh kultur ot vreditelej boleznej i sornyakov v centralno chernozemnoj zone Nauchnye trudy Voronezh Voronezhskij SHI im K D Glinki 1975 T 76 S 33 44 Kosmachevskij A S Vrednye pochvennye nasekomye i mery borby s nimi M Gosizd selhoz lit ry 1959 s 5 45 Zverezomb Zubovskij E V Vrediteli saharnoj svekly K Izd vo AN USSR 1956 S 59 68 Fedorenko V P Markarova K A Kovaliki na cukrovih buryakah Cukrovi buryaki 1999 2 S 21 Persin S A Provolochniki i mery borby s nimi M Selhozizdat 1962 11 s Semenyak S A Zavisimost migracii nekotoryh vidov provolochnikov ot ih holodostojkosti Problemy pochvennoj zoologii Materialy III Vsesoyuznogo soveshaniya Kazan 1969 M Nauka 1969 S 146 147 Petruha O I Agrotehnika v borbe s vreditelyami Saharnaya svekla 1980 2 S 29 31 Fedorenko V P Entomokompleks na cukrovih buryakah Kiyiv Agrarna nauka 1998 464 s Stovbchatyj V N Grinkevich G N Dinamika chislennosti provolochnikov na posevah lyucerny v usloviyah orosheniya Krajnego Yuga Ukrainy Problemy pochvennoj zoologii Tezisy dokladov VII Vsesoyuznogo soveshaniya K 1981 S 219 220 Dolin V G Lichinki zhukov shelkunov provolochniki Evropejskoj chasti SSSR K Urozhaj 1964 208 s Cherepanov A I Provolochniki Zapadnoj Sibiri M Nauka 1965 192 s Dobrovolskij B V O likvidacii provolochnikov kak massovyh vreditelej Zashita rastenij 1959 3 S 27 28 Matis E G Glushkova L A Provolochniki i sroki seva zernovyh Zashita rastenij M 1970 2 S 22 23 Cybulkin P D O srokah provedeniya pochvennyh obsledovanij Effektivnye mery borby v borbe s boleznyami i vreditelyami pri intensivnoj tehnologii vozdelyvaniya saharnoj svekly Sb nauch tr VNIS K 1990 S 189 191 Dovgelya O M Lichinki kovalikiv i kontrol yih chiselnosti na posivah cukrovih buryakiv u zoni Centralnogo Lisostepu Ukrayini Avtoref na zdob nauk stup k s g n K Institut agrarnoyi ekonomiki 20 s Vasilev E M Vrediteli sveklovicy v 1905 i 1906 godah po svdniyam zavodoupravlenij Vstnik saharnoj promyshlennosti K 1906 35 S 336 343 Mostovaya R N Mery zashity svekly i semennikov ot vreditelej Saharnaya svekla proizvodstvo i pererabotka M 1988 3 S 45 46 Vasilev E M Spisok zhivotnyh vreditelej sveklovicy v predlah Evropejskoj Rossii i Zapadnoj Evropy Vstnik saharnoj promyshlennosti K 1906 a S 557 558 Gumovskaya G N Kovbasyuk E V Rasprostranenie osnovnyh vidov shelkunov v usloviyah Pravoberezhya Ukrainy Effektivnye mery borby s boleznyami i vreditelyami pri intensivnoj tehnologii vozdelyvaniya saharnoj svekly Sb nauch tr VNIS K 1990 S 200 206 Shpaar D Dreger D Kalenska S ta in Cukrovi buryaki viroshuvannya zbirannya zberigannya pid zag red D Shpara K NNCI AE 2005 S 231 242 Petruha O I Bichuk Yu P Tribel S A Beregovoj D K Zashita svekly pri industrialnoj tehnologii Saharnaya svekla 1981 11 S 38 40 Zubenko V F Borisyuk V A Balkov I Ya i dr Metodika issledovanij po saharnoj svekle K VNIS 1986 292 s Znamenskij A V Posobie dlya proizvodstva obsledovaniya entomofauny pochvy CUP VSNH SSSR K Izd vo SSU Saharotresta 1927 58 s Dolin V G Opredelitel lichinok zhukov shelkunov fauny SSSR K Urozhaj 1978 128 s Tribel S A Racionalnoe primenenie insekticidov na saharnoj svekle Zashita rastenij 1990 5 S 34 37 Shurovenkov B G Pishevye svyazi lichinok ktyrej Zashita rastenij 1969 8 S 47 Durnovo Z P Zabolevanie shelkunov Agriotes obscurus i A sputator vyzvannoe gribom Enthomophtora sphaerosperma Fress Zashita rastenij 1935 3 S 151 Tribel S O Getman M V Kontrol chiselnosti kovalikiv Zahist roslin K 2004 1 S 6 8 Balkov V I Ismailov V Ya Attraktivnye lovushki shelkunov Zashita rastenij 1991 10 S 21 Tribel S A Cybulkin P D Kompleksnaya sistema protiv pochvobitayushih vreditelej Saharnaya svekla 1987 1 S 34 37 Snizhok Yu V Zalezhnist chiselnosti kovalikiv i travnevogo hrusha vid sistemi udobrennya v pivnichno zahidnij zoni buryakosiyannya Ukrayini V kn Naukovi osnovi virobnictva cukrovih buryakiv ta inshih kultur buryakovoyi sivozmini u suchasnih ekonomichnih ta ekologichnih umovah Kniga 2 K ICB 1998 S 65 71 Persin S A Toksichnost mineralnyh udobrenij dlya provolochnikov Trudy VNIIZR L 1977 Vyp 53 S 57 61 Halidov A B Vliyanie ammiachnoj vody na provolochnikov Zashita rastenij 1970 8 S 25 Fedorenko V P Mikolinskaya N M Kompleksnaya obrabotka semyan saharnoj svekly fungicidami v borbe s boleznyami i vreditelyami vshodov Effektivnye mery borby s boleznyami i vreditelyami pri intensivnoj tehnologii vozdelyvaniya saharnoj svekly Sb nauch tr VNIS K 1990 S 31 34 Pesticidi ta agrohimikati Ukrayini Praktichnij dovidnik dlya fahivciv silskogo gospodarstva Dnipropetrovsk ART PRES 2006 319 s