Дрмоул

Дрмоул (чеськ. Drmoul; нім. Dürrmaul) — селo в Чехії, розташоване в окресі  Хеб Карловарського краю за 3,5 кілометри на південний захід від міста Маріанські Лазні. Станом на 2024 рік у селі проживає трохи більше ніж 1000 людей.

Село Дрмоул чеськ. Drmoul Прапор Герб Координати ^H G O Країна  Чехія Чехія Край Карловарський край Окрес Хеб (округ) Муніципалітет Маріанські Лазні Межує з сусідні нас. пункти ^d, ^d, ^d, Маріанські Лазні ^? Староста Йозеф Швайгль Перша згадка 1479^[1] Площа 6,37 км² Висота центру 562 м Населення 1 016 (2024)   Часовий пояс Поштовий індекс 354 72, 353 01^[2] Автомобільний код CH GeoNames 3076410 OSM r439478  ·R Код LAU (NUTS) CZ554511 Офіційний сайт drmoul.cz Дрмоул Дрмоул (Чехія) Дрмоул Дрмоул (Карловарський край)  Дрмоул у Вікісховищі

Географія

Дрмоул розташовується в окресі Хеб Карловарського краю Чехії на висоті 562 метри над рівнем моря на височині Планська на самому краю гірського хребта . Село знаходиться за 3,5 кілометри на південний захід від міста Маріанські Лазні. Площа села складає 6,37 квадратних кілометри, з яких 1,79 квадратних кілометра зайнято лісом.

Історія

Інформація щодо першої письмової згадки про Дрмоул різниться. Відповідно до довідника, виданого Чеським статистичним управлінням, перша письмова згадка по Дрмоул датується 1479 роком. За іншими даними, перше повідомлення датується 1366—1368 роками, оскільки село Dürrenmaul тоді було зазначене серед місцевостей, що належали до так званої «Нової Богемії» короля Богемії та імператора Священої Римської імперії Карла IV.

Відповідно до даних із судового спору між Буріаном фон Ґутштайном і Гайнріхом фон Плауеном 1455 року Дрмоул належав до території

Відповідно до грамот, датованих 1460 роком, Дрмоул, ймовірно, належав лицарському роду Фрас з . Кашпар Фрас називав себе «засідаючим у Дрмоулі», але вже в наступній грамоті 1488 року так себе не титуловав, й імовірно вже не володів Дрмоулом.

В архіві міста Хеб є відомості, датовані 1522 роком, в який власником Дрмоулу вказується Вільгельм з Обенберґу. Після Вільгельма Дрмоулом володіли лицарі з Марктредвіца. Першим, хто називався лицарем Вітом з Марктредвіца (Veit von Redwitz) у 1532 році, був один із таховських васалів. Після 1555 року Віт продав чи передав своїм синам, які згодом втратили його через суперечки.

Після Тридцятилітньої війни Дрмоул перестав бути єдиним майновим комплексом. Відповідно до податкового реєстру 1654 року Дрмоул був поділений на дві частини між двома власниками. Першою частиною був Дюрмаул (нім. Dürrmaul) з водною фортецею, і належав до володіння , яке до 1622 року належало Йошту Адаму Ширнтінґару зі Ширтінґу, який втратив усе своє майно за участь у Богемському повстанні 1618—1620 років. Друга частина Дрмоула називалась «Трмали», також відома як «Дрмалово», до складу яких входили до яких належали володіння Панська гора і Рудник Святого Віта. Дрмоул залишався розділеним на дві частини до 1674 року, коли Трмали і Дюрмаул об'єдналися і стали однією громадою. Громада залишалася частиною володіння до скасування панського управління.

Після 1674 року Дрмоул був придбаний родом Гаймгаузенів з . Гаймгаузени володіли Дрмоулом до 1848 року. Зазначається, що граф володів на території громади землею та спорудами площею 128 гектарів, в громаді було 119 будинків, проживали 902 особи, з яких 101 особа були євреями. В громаді також була трикласна школа, поглиблена сільськогосподарська школа і єврейська школа. У 17 столітті неподалік від Дрмоулу виникло поселення Рудник Святого Віта, де видобували мідну руду. Рудник був знищений у 1756 році внаслідок пошкодження водяних насосів. У 1924 році в Дрмоулі була заснована однокласна школа для чеської меншини. Вона була ліквідована у 1937 році. У 1924 році було побудовано Церкву Святого Йосипа і в ній були встановлені дошки з іменами жертв Першої світової війни. Загалом у боях на фронтах у Сербії, Італії та Росії загинуло 52 чоловіки з Дрмоулу. Ще 9 чоловіків померли від наслідків поранень вдома. У 1929 році в Дрмоулі було відкрито поштове відділення і новий жандармський пост.

У період з 1938 до 1945 року Дрмоул, внаслідок укладення Мюнхенської угоди, був приєднаний до нацистської Німеччини. 9 листопада 1938 року, під час так званої Кришталевої ночі, була спалена місцева синагога. Дрмоул був звільнений американською армією 6 травня 1945 року. Після Другої світової війни відбулося виселення німецького населення. Після кількох хвиль депортацій село залишилося майже порожнім, в Дрмоулі не залишилося навіть німецьких антифашистів. Після цього відбувалось масове заселення з усіх куточків країни, переважно з Верхньої Сілезії та зі Словаччини. Поступово вдалося знову заселити село.

Економіка

У селі діє лісогосподарське підприємство, автофарбувальня, фірми зі складання проектів будівель та пожежної безпеки будівель, підприємство з ремонту і продажу насосної техніки, теплових насосів, ремонту електричних приладів, цукерня, кілька пансіонів, салон краси, ресторан, магазин продуктів харчування, товарів для дому та товарів для дрібних побутових потреб. Крім того, у селі надаються послуги з навчання іноземним мовам (німецькій, англійській, французькій та іспанській), а також послуги з різьби по рогам та кісткам тварин.

Освіта

У селі діє школа, в якій учні навчаються з 1-ого по 5-ий клас. В рамках школи діють різноманітні гуртки (читальний, екологічний, гурток мажореток, гурток рухливих ігор), а також мистецька школа. Крім того, у селі надаються послуги з навчання іноземним мовам (німецькій, англійській, французькій та іспанській).

Демографія

За переписом  у 1921 році в Дрмоулі проживало 1126 людей, в тому числі один чехословак, 1115 німців та десять іноземців. 1078 жителів були католиками, а 48 жителів — юдеями. Більшість мешканців працювала в сільському господарстві, частина їздила на роботу до Маріанськіх Лазнів. Після відкриття уранових рудників у у 1954 році відбувся приплив мешканців Дрмоулу.

Динаміка кількості жителів і будинків Дрмоула

рік	1869 рік	1880 рік	1890 рік	1900 рік	1910 рік	1921 рік	1930 рік	1950 рік	1961 рік	1970 рік	1980 рік	1991 рік	2001 рік	2011 рік
Населення	803	916	963	1,038	1240	1 126	1,349	680	773	739	734	720	751	923
Кількість будинків	119	135	130	137	154	158	218	178	170	163	170	203	222	287

За даними Чеського статистичного управління від 17 квітня 2024 року в Дрмоулі проживають 1016 осіб, з яких 507 — чоловіків і 509 — жінок. Середній вік мешканця Дрмоула — 43,8.

Єврейський цвинтар

Приблизно за 2 кілометри на захід від Дрмоулу розташований єврейський цвинтар. Площа цвинтаря становить близько 1511 м². Він був заснований заснований не пізніше XVII століття. Перша писемна згадка про нього датується 1676 роком.

Найдавніша могильна плита датується 1656 роком. Йдеться про чоловіка Іцхака, батька Якова.

Транспорт

Територією села проходить автодорога I/21, яка до 2020 року проходила через центр села, але після відкриття обїздної дороги навколо Дрмоула і в 2020 році, вона була перенаправлена. Також у 2020 році було відкрито з'єднання з автодорогою II/230 у напрямку до Маріанських Лазень.

Відомі люди

Айзек Меєр Вайз (1819—1900), американський реформістський рабин і письменник, навчався у Дрмоулі в хедері — єврейській релігійній початковій школі. У селі жив дід єврейського чеського письменника (1913—1976), який у своїй книзі «Зразок без ціни та пан єпископ» (чеськ. Vzorek bez ceny a pan biskup) описує цей регіон.

Галерея

• Сільська площа
• Єврейський цвинтар
• Вид з північного заходу
• Оглядова вежа на Панській горі
• Мінеральне джерело «Панська кіселька»
• Мінеральне джерело «Столова кіселька»

Посилання

1. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
   d:Track:Q22696185d:Track:Q22696171d:Track:Q3504917d:Track:Q22696163
2. Register of territorial identification, addresses and real estates
   d:Track:Q12049125
3. [Історія Дрмоулу]. www.drmoul.cz (чес.). Архів оригіналу за 26 лютого 2024. Процитовано 14 липня 2024.
4. Historický lexikon obcí České republiky - 1869 - 2005 [Історичний довідник муніципалітетів Чеської республіки: 1869-2005] (PDF) (чес.). Т. 1. Praha: Český statistický úřad. 2006. с. 340. ISBN .
5. Buchtele, Zdeněk; Švandrlík, Richard (2013). Drmoul a zaniklá vesnice Cech Svatého Víta [Дрмоул і зникле поселення Рудник Святого Віта] (чес.). vlastním nákladem. ISBN .
6. Firmy v obci [Фірми в населеному пункті]. www.drmoul.cz (чес.). Процитовано 16 липня 2024.
7. O škole [Про школу]. www.zsamsdrmoul.cz (чес.). Процитовано 16 липня 2024.
8. Kroužky [Гуртки]. www.zsamsdrmoul.cz (чес.). Процитовано 16 липня 2024.
9. Mateřská škola [Мистецька школа]. www.zsamsdrmoul.cz (чес.). Процитовано 16 липня 2024.
10. Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2024 [Чисельність населення в муніципалітетах Чеської Республіки - станом на 01.01.2024] (PDF). Český statistický úřad (чес.). 17 квітня 2024. Процитовано 15 липня 2024.
11. Rozkošná, Blanka; Jakubec, Pavel (2004). Židovské památky Čech [Єврейські пам'ятки у Чехії] (чес.). Brno: ERA. ISBN .
12. Dolanská, Jitka (5 червня 2020). Po obchvatu u Drmoulu se projeli první řidiči, čekali na něj třicet let [Перші водії проїхалися об'їзною дорогою в Дрмоулі, на яку чекали тридцять років.]. iDNES.cz (чес.). Процитовано 14 липня 2024.
13. Bežáková, Jana (23 грудня 2020). Mariánským Lázním se uleví. Řidiči mohou jezdit po obchvatu [Маріанським Лазням стане легше. Водії можуть користуватися об'їзною дорогою.]. Chebský deník (чес.). Процитовано 14 липня 2024.
14. Kozohorský, Petr (4 січня 2021). Řidiči už jezdí po novém obchvatu, z Mariánských Lázní odvede kamiony [Водії вже їздять по новому об'їзному шляху, який обходить Маріанські Лазні]. iDNES.cz (чес.). Процитовано 14 липня 2024.
15. Knox, Israel (1954). Rabbi in America: The Story of Isaac M. Wise [Рабин в Америці: історія Айзека М. Вайза] (англ.). Little, Brown and Company.
16. Heller, James C. (1965). Isaac M. Wise: his life, work, and thought [Айзек М. Вайз: його життя, праця та мислення] (англ.). New York: Union of American Hebrew Congregations.