Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«До критики політичної економії» (нім. Zur Kritik der politischen Ökonomie) — книжка німецького філософа й економіста Карла Маркса (1818-1883). Книга стала своєрідним підсумком економічних досліджень Маркса в 1850-1858 й ознаменувала революційний переворот у політичній економії.
 | |
| Автор | Карл Маркс |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Zur Kritik der politischen Ökonomie |
| Країна |  |
| Мова | німецька |
| Тема | політична економія |
| Видавництво | Verlag von Franz Duncker (Берлін, Прусія) |
| Видано | червень 1859 |
| Видано українською | 1923 |
| Перекладач(і) | Микола Порш |
| Сторінок | ≈200 |
| Попередній твір | Вісімнацяте Брюмера Луї Бонапарта |
| Наступний твір | Пан Фоґт |
| |
Зміст твору
У передмові до «До критики політичної економії» Маркс дав класичну характеристику матеріалістичного розуміння історії. Він зазначив, що в суспільному виробництві люди вступають у певні виробничі відносини, що не залежать від їхньої волі, що вони відповідають певному щаблю розвитку продукційних сил. «В суспільнім творенню свого життя люде входять у певні, неминучі, од їхньої волі незалежні відносини, в продукційні відносини, що відповідають певному ступневі розвитку їхніх матеріяльних продукційних сил. Сукупність цих продукційних відносин творить економічну структуру суспільства, реальну базу, на якій підноситься юридична й політична надбудова і якій відповідають певні суспільні форми свідомости. Спосіб продукції матеріяльного життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процес життя взагалі. Не свідомість людей зумовлює їхнє буття, а навпаки — їхнє буття зумовлює їхню свідомість. На певнім ступні свого розвитку матеріяльні продукційні сили суспільства стають у суперечність до сучасних їм продукційних відносин, або, вживаючи для цього юридичного вислову, до відносин власности, серед яких вони досі рухалися. З форм розвитку /40/ продукційних сил ці відносини обертаються в пута на нього. Тоді заходить епоха соціяльної революції». Буржуазні виробничі відносини є останньою антаґоністичною формою суспільного процесу продукції. Але разом з тим продукційні сили, що розвиваються у надрах буржуазного суспільства, створюють матеріяльні умови для розв’язання цього антаґонізму. Тим то буржуазною «суспільною формацією кінчається передісторія людського суспільства». Маючи на увазі насамперед капіталізм, Маркс писав, що «ні одна суспільна формація ніколи не гине доти, доки не розвинуто всіх тих продуктивних сил, для яких вона дає досить простору».
У цьому творі Маркс заклав основи аналізу капіталістичного способу виробництва. Дослідження товарної клітинки капіталізму та її подальшого розвитку у вигляді грошей Маркс розглядав як передумову для аналізу капіталу та додаткової вартості, всієї сукупності виробничих відносин капіталізму.
Аналіз двох боків товару — споживчої вартості та вартості — вимагав розгляду подвійного характеру праці, що створює товар. Маркс показав, що однією з характерних особливостей праці в умовах приватної власності є те, що суспільні відносини між людьми представляються як відносини речей. Вартість виступає як відношення між товаровласниками, завуальоване речовою оболонкою.
У «До критики…» Маркс ще не простежує розвиток форм вартості — від простої до грошової. Як вартість, так і мінова вартість він виражає одним і тим самим терміном «мінова вартість». Тут відсутній також аналіз двох полюсів вираження вартості — відносної форми вартості та еквівалентної. Проте матеріал з теорії грошей, що міститься у «До критики…», ширший за відповідні розділи найбільшого з опублікованих за життя Марксових творів — 1-го тому «Капіталу». Маркс показав, що гроші породжує їх обіг. У ролі грошей починає функціонувати особливий товар, що його природні властивості дозволяють саме йому служити адекватним буттям вартості, виступати в процесі обміну між приватними товаровиробниками як втілення суспільної праці. Золото та срібло виступають як гроші та мають вартість не тому, що вони виконують певну суспільну функцію, а тому, що вони є продуктами праці. Гроші є найрозвиненішим вираженням вартості, результатом розвитку закладеної в товарі суперечності між конкретною й абстрактною працею, між споживною вартістю і вартістю. У цій формі приватна праця виступає як праця суспільна.
Проаналізувавши різні функції грошей (міра вартості, засіб циркуляції, засіб утворення скарбу, засіб платежу, світові гроші), Маркс показав, що всі ці функції розвиваються разом з розвитком капіталістичного способу виробництва. Так, функція грошей як платіжного засобу з розвитком буржуазного виробництва розширюється за рахунок їх функції як купівельного засобу (засобу циркуляції), а з руйнуванням кордонів внутрішнього обігу, з постанням світового ринку гроші чимраз більше грають ролю світових грошей, загального засобу обміну. Маркс сформулював закон, що визначає кількість грошей, необхідних для нормальної циркуляції, виявляє залежність маси грошей, що обертається, від цін товарів, від швидкости їх циркуляції та від суми платежів, що взаємно погашаються.
У «До критики…» Маркс завершив критичну аналізу буржуазної утопічної теорій «робітних грошей», що її розробляли Дж. Ґрей, Дж. Ф. Брей та инші анґлійські соціялісти, а також П. Ж. Прудон і його послідовники. Маркс показав, що вже форма грошей містить абстрактну можливість кризи. Щоб ця можливість перетворилася на дійсність, необхідний перехід від простого товарного виробництва до капіталістичного. З цим переходом протиріччя між приватною та суспільною працею, що містяться у товарі, переростає у розвиненішу форму — у протиріччя між суспільним характером виробництва та приватно-капіталістичним способом привласнення. Тільки в умовах капіталістичного способу виробництва абстрактна можливість криз переходить у дійсність. Так, вперше у зрілій формі економічно обґрунтовується необхідність боротьби проти буржуазії та основ капіталістичного ладу як ладу кризового.
Історія написання і видання
У серпні 1857 Маркс розпочав систематизацію матеріалу та написання великого економічного твору. Перший план цього твору Маркс склав у серпні—вересні 1857. Протягом наступних кількох місяців Маркс деталізує свій план і в квітні 1858 вирішує, що вся праця складатиметься з шести книг. Першу книгу він намічав присвятити дослідженню капіталу, причому автор збирався перед викладом проблєм капіталу вставити кілька вступних глав; другу книгу — земельній власності, третю — дослідженню найманої праці, четверту — державі, п'яту — міжнародній торгівлі, а шосту — світовому ринку. Передбачалось, що перша книга включатиме чотири відділи, причому до першого, названого Марксом «Капітал взагалі», увійдуть три глави: 1) вартість, 2) гроші і 3) капітал.
Працюючи над першою книгою, себто над книгою «Про капітал» , Маркс з серпня 1857 по червень 1858 написав рукопис обсягом близько 50 друкованих аркушів, виданий пізніше, після смерти автора, німецькою мовою під назвою «Grundrisse der Kritik der politischen Oekonomie (Rohentwurf)» («Основні начерти критики політичної економії (чернетка)»). У цьому рукописі, що містить загальний вступ, розділ про гроші та значно більший розділ про капітал, Маркс виклав перші результати своїх багаторічних економічних досліджень, у тому числі основні положення своєї теорії додаткової вартости. Рукопис 1857-1858 рр. є, по суті, початковим незавершеним варіантом першої частини задуманого тоді ж Марксом фундаментального економічного твору.
На початку 1858 Маркс вирішує розпочати видання своєї праці окремими випусками. Уклавши попередній договір з берлінським видавцем Францом Дункером, він працює над першим випуском. Протягом серпня 1858 — січня 1859 Маркс переробив главу про гроші, написав главу про товар, відредагувавши остаточний текст цього рукопису і, давши його назву «До критики політичної економії», 26 січня 1859 відправив до видавця у Берлін. Замість запланованих 5-6 друкованих аркушів перший випуск розрісся до 12 друкованих аркушів і вмістив уже не три розділи, як передбачав план, а лише два — «Товар» і «Гроші або проста циркуляція». У лютому 1859 Маркс відправив до видавця і передмову. У червні 1859 твір «До критики...» вийшов друком.
Слідом за першим випуском Маркс мав намір опублікувати другий випуск, що мав звернутися до проблеми капіталу. Подальші дослідження, одначе, спонукали Маркса змінити початковий план своєї великої праці. План з шести книг змінився планом чотирьох томів «Капіталу». Тому замість другого та наступних випусків Маркс підготував «Капітал», що до нього включив у переробленому вигляді також деякі основні положення книги «До критики політичної економії».
За життя Маркса книга «До критики політичної економії» не перевидавалася. Виняток становила передмова, що її у скороченому вигляді було опубліковано 4 червня 1859 також у лондонській німецькій газеті «Das Volk» («Народ»). Уривок з другого розділу книги, присвячений критиці утопічної теорії «робітних грошей», Енґельс включав як доповнення до німецькі видання 1885 і 1892 рр. Марксового твору «Злидні філософії».
Видання українською
Перший український переклад надрукувало українсько-американське видавництво «Космос», створене членами Комуністичної партії Західної України, 1923 року. З 9-го німецького видання переклав Микола Порш за редакції Євгена Касяненка.
Відомі цитати з твору
 | Спосіб продукції матеріяльного життя зумовлює соціяльний, політичний і духовний процес життя взагалі. Не свідомість людей зумовлює їхнє буття, а навпаки — їхнє буття зумовлює їхню свідомість. |  |
| | Як не можна судити про те, чим є індивід, з того, що він сам про себе думає, так само не можна судити й про якусь епоху перевороту на підставі її свідомости... | |
| | Ні одна суспільна формація ніколи не гине доти, доки не розвинуто всіх тих продуктивних сил, для яких вона дає досить простору, а нові вищі продукційні відносини ніколи не заступають її місця, доки не народяться в лоні самого старого суспільства матеріяльні умови для їхнього існування. | |
Література
- Карл Маркс. До критики політичної економії / Пер. з нім. М.Порша за ред. Є.Касяненка. — Харків-Берлін-Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923. — 204 стор.
- Карл Маркс. До критики політичної економії / Пер. з нім. М.Порша за ред. Є.Касяненка. — Харків: Державне видавництво України, 1926. — 198 стор.
- Лев Леонтьев. О работе К. Маркса «К критике политической экономии» (1859-1959). — Москва: Государственное издательство политической литературы, 1959. — 133 с.
Примітки
- Карл Маркс. До критики політичної економії / Пер. з нім. М. Порша за ред. Є. Касяненка. — Харків: Державне видавництво України, 1926. — Стор. 40-41.
- Там само. — Стор. 42.
- Там само. — Стор. 41.
Див. також
Посилання
- К. Маркс. До критики політичної економії (Харків, 1926) [ 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do kritiki politichnoyi ekonomiyi nim Zur Kritik der politischen Okonomie knizhka nimeckogo filosofa j ekonomista Karla Marksa 1818 1883 Kniga stala svoyeridnim pidsumkom ekonomichnih doslidzhen Marksa v 1850 1858 j oznamenuvala revolyucijnij perevorot u politichnij ekonomiyi Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Obkladinka pershogo vidannya 1859 r BerlinAvtorKarl MarksNazva movoyu originaluZur Kritik der politischen OkonomieKrayinaMovanimeckaTemapolitichna ekonomiyaVidavnictvoVerlag von Franz Duncker Berlin Prusiya Vidanocherven 1859Vidano ukrayinskoyu1923Perekladach i Mikola PorshStorinok 200Poperednij tvirVisimnacyate Bryumera Luyi BonapartaNastupnij tvirPan Fogt Do kritiki politichnoyi ekonomiyi u VikishovishiZmist tvoruU peredmovi do Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Marks dav klasichnu harakteristiku materialistichnogo rozuminnya istoriyi Vin zaznachiv sho v suspilnomu virobnictvi lyudi vstupayut u pevni virobnichi vidnosini sho ne zalezhat vid yihnoyi voli sho voni vidpovidayut pevnomu shablyu rozvitku produkcijnih sil V suspilnim tvorennyu svogo zhittya lyude vhodyat u pevni neminuchi od yihnoyi voli nezalezhni vidnosini v produkcijni vidnosini sho vidpovidayut pevnomu stupnevi rozvitku yihnih materiyalnih produkcijnih sil Sukupnist cih produkcijnih vidnosin tvorit ekonomichnu strukturu suspilstva realnu bazu na yakij pidnositsya yuridichna j politichna nadbudova i yakij vidpovidayut pevni suspilni formi svidomosti Sposib produkciyi materiyalnogo zhittya zumovlyuye socialnij politichnij i duhovnij proces zhittya vzagali Ne svidomist lyudej zumovlyuye yihnye buttya a navpaki yihnye buttya zumovlyuye yihnyu svidomist Na pevnim stupni svogo rozvitku materiyalni produkcijni sili suspilstva stayut u superechnist do suchasnih yim produkcijnih vidnosin abo vzhivayuchi dlya cogo yuridichnogo vislovu do vidnosin vlasnosti sered yakih voni dosi ruhalisya Z form rozvitku 40 produkcijnih sil ci vidnosini obertayutsya v puta na nogo Todi zahodit epoha sociyalnoyi revolyuciyi Burzhuazni virobnichi vidnosini ye ostannoyu antagonistichnoyu formoyu suspilnogo procesu produkciyi Ale razom z tim produkcijni sili sho rozvivayutsya u nadrah burzhuaznogo suspilstva stvoryuyut materiyalni umovi dlya rozv yazannya cogo antagonizmu Tim to burzhuaznoyu suspilnoyu formaciyeyu kinchayetsya peredistoriya lyudskogo suspilstva Mayuchi na uvazi nasampered kapitalizm Marks pisav sho ni odna suspilna formaciya nikoli ne gine doti doki ne rozvinuto vsih tih produktivnih sil dlya yakih vona daye dosit prostoru U comu tvori Marks zaklav osnovi analizu kapitalistichnogo sposobu virobnictva Doslidzhennya tovarnoyi klitinki kapitalizmu ta yiyi podalshogo rozvitku u viglyadi groshej Marks rozglyadav yak peredumovu dlya analizu kapitalu ta dodatkovoyi vartosti vsiyeyi sukupnosti virobnichih vidnosin kapitalizmu Analiz dvoh bokiv tovaru spozhivchoyi vartosti ta vartosti vimagav rozglyadu podvijnogo harakteru praci sho stvoryuye tovar Marks pokazav sho odniyeyu z harakternih osoblivostej praci v umovah privatnoyi vlasnosti ye te sho suspilni vidnosini mizh lyudmi predstavlyayutsya yak vidnosini rechej Vartist vistupaye yak vidnoshennya mizh tovarovlasnikami zavualovane rechovoyu obolonkoyu U Do kritiki Marks she ne prostezhuye rozvitok form vartosti vid prostoyi do groshovoyi Yak vartist tak i minova vartist vin virazhaye odnim i tim samim terminom minova vartist Tut vidsutnij takozh analiz dvoh polyusiv virazhennya vartosti vidnosnoyi formi vartosti ta ekvivalentnoyi Prote material z teoriyi groshej sho mistitsya u Do kritiki shirshij za vidpovidni rozdili najbilshogo z opublikovanih za zhittya Marksovih tvoriv 1 go tomu Kapitalu Marks pokazav sho groshi porodzhuye yih obig U roli groshej pochinaye funkcionuvati osoblivij tovar sho jogo prirodni vlastivosti dozvolyayut same jomu sluzhiti adekvatnim buttyam vartosti vistupati v procesi obminu mizh privatnimi tovarovirobnikami yak vtilennya suspilnoyi praci Zoloto ta sriblo vistupayut yak groshi ta mayut vartist ne tomu sho voni vikonuyut pevnu suspilnu funkciyu a tomu sho voni ye produktami praci Groshi ye najrozvinenishim virazhennyam vartosti rezultatom rozvitku zakladenoyi v tovari superechnosti mizh konkretnoyu j abstraktnoyu praceyu mizh spozhivnoyu vartistyu i vartistyu U cij formi privatna pracya vistupaye yak pracya suspilna Proanalizuvavshi rizni funkciyi groshej mira vartosti zasib cirkulyaciyi zasib utvorennya skarbu zasib platezhu svitovi groshi Marks pokazav sho vsi ci funkciyi rozvivayutsya razom z rozvitkom kapitalistichnogo sposobu virobnictva Tak funkciya groshej yak platizhnogo zasobu z rozvitkom burzhuaznogo virobnictva rozshiryuyetsya za rahunok yih funkciyi yak kupivelnogo zasobu zasobu cirkulyaciyi a z rujnuvannyam kordoniv vnutrishnogo obigu z postannyam svitovogo rinku groshi chimraz bilshe grayut rolyu svitovih groshej zagalnogo zasobu obminu Marks sformulyuvav zakon sho viznachaye kilkist groshej neobhidnih dlya normalnoyi cirkulyaciyi viyavlyaye zalezhnist masi groshej sho obertayetsya vid cin tovariv vid shvidkosti yih cirkulyaciyi ta vid sumi platezhiv sho vzayemno pogashayutsya U Do kritiki Marks zavershiv kritichnu analizu burzhuaznoyi utopichnoyi teorij robitnih groshej sho yiyi rozroblyali Dzh Grej Dzh F Brej ta inshi anglijski sociyalisti a takozh P Zh Prudon i jogo poslidovniki Marks pokazav sho vzhe forma groshej mistit abstraktnu mozhlivist krizi Shob cya mozhlivist peretvorilasya na dijsnist neobhidnij perehid vid prostogo tovarnogo virobnictva do kapitalistichnogo Z cim perehodom protirichchya mizh privatnoyu ta suspilnoyu praceyu sho mistyatsya u tovari pererostaye u rozvinenishu formu u protirichchya mizh suspilnim harakterom virobnictva ta privatno kapitalistichnim sposobom privlasnennya Tilki v umovah kapitalistichnogo sposobu virobnictva abstraktna mozhlivist kriz perehodit u dijsnist Tak vpershe u zrilij formi ekonomichno obgruntovuyetsya neobhidnist borotbi proti burzhuaziyi ta osnov kapitalistichnogo ladu yak ladu krizovogo Istoriya napisannya i vidannyaU serpni 1857 Marks rozpochav sistematizaciyu materialu ta napisannya velikogo ekonomichnogo tvoru Pershij plan cogo tvoru Marks sklav u serpni veresni 1857 Protyagom nastupnih kilkoh misyaciv Marks detalizuye svij plan i v kvitni 1858 virishuye sho vsya pracya skladatimetsya z shesti knig Pershu knigu vin namichav prisvyatiti doslidzhennyu kapitalu prichomu avtor zbiravsya pered vikladom problyem kapitalu vstaviti kilka vstupnih glav drugu knigu zemelnij vlasnosti tretyu doslidzhennyu najmanoyi praci chetvertu derzhavi p yatu mizhnarodnij torgivli a shostu svitovomu rinku Peredbachalos sho persha kniga vklyuchatime chotiri viddili prichomu do pershogo nazvanogo Marksom Kapital vzagali uvijdut tri glavi 1 vartist 2 groshi i 3 kapital Pracyuyuchi nad pershoyu knigoyu sebto nad knigoyu Pro kapital Marks z serpnya 1857 po cherven 1858 napisav rukopis obsyagom blizko 50 drukovanih arkushiv vidanij piznishe pislya smerti avtora nimeckoyu movoyu pid nazvoyu Grundrisse der Kritik der politischen Oekonomie Rohentwurf Osnovni nacherti kritiki politichnoyi ekonomiyi chernetka U comu rukopisi sho mistit zagalnij vstup rozdil pro groshi ta znachno bilshij rozdil pro kapital Marks viklav pershi rezultati svoyih bagatorichnih ekonomichnih doslidzhen u tomu chisli osnovni polozhennya svoyeyi teoriyi dodatkovoyi vartosti Rukopis 1857 1858 rr ye po suti pochatkovim nezavershenim variantom pershoyi chastini zadumanogo todi zh Marksom fundamentalnogo ekonomichnogo tvoru Na pochatku 1858 Marks virishuye rozpochati vidannya svoyeyi praci okremimi vipuskami Uklavshi poperednij dogovir z berlinskim vidavcem Francom Dunkerom vin pracyuye nad pershim vipuskom Protyagom serpnya 1858 sichnya 1859 Marks pererobiv glavu pro groshi napisav glavu pro tovar vidredaguvavshi ostatochnij tekst cogo rukopisu i davshi jogo nazvu Do kritiki politichnoyi ekonomiyi 26 sichnya 1859 vidpraviv do vidavcya u Berlin Zamist zaplanovanih 5 6 drukovanih arkushiv pershij vipusk rozrissya do 12 drukovanih arkushiv i vmistiv uzhe ne tri rozdili yak peredbachav plan a lishe dva Tovar i Groshi abo prosta cirkulyaciya U lyutomu 1859 Marks vidpraviv do vidavcya i peredmovu U chervni 1859 tvir Do kritiki vijshov drukom Slidom za pershim vipuskom Marks mav namir opublikuvati drugij vipusk sho mav zvernutisya do problemi kapitalu Podalshi doslidzhennya odnache sponukali Marksa zminiti pochatkovij plan svoyeyi velikoyi praci Plan z shesti knig zminivsya planom chotiroh tomiv Kapitalu Tomu zamist drugogo ta nastupnih vipuskiv Marks pidgotuvav Kapital sho do nogo vklyuchiv u pereroblenomu viglyadi takozh deyaki osnovni polozhennya knigi Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Za zhittya Marksa kniga Do kritiki politichnoyi ekonomiyi ne perevidavalasya Vinyatok stanovila peredmova sho yiyi u skorochenomu viglyadi bulo opublikovano 4 chervnya 1859 takozh u londonskij nimeckij gazeti Das Volk Narod Urivok z drugogo rozdilu knigi prisvyachenij kritici utopichnoyi teoriyi robitnih groshej Engels vklyuchav yak dopovnennya do nimecki vidannya 1885 i 1892 rr Marksovogo tvoru Zlidni filosofiyi Vidannya ukrayinskoyuPershij ukrayinskij pereklad nadrukuvalo ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos stvorene chlenami Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini 1923 roku Z 9 go nimeckogo vidannya pereklav Mikola Porsh za redakciyi Yevgena Kasyanenka Vidomi citati z tvoruSposib produkciyi materiyalnogo zhittya zumovlyuye sociyalnij politichnij i duhovnij proces zhittya vzagali Ne svidomist lyudej zumovlyuye yihnye buttya a navpaki yihnye buttya zumovlyuye yihnyu svidomist Yak ne mozhna suditi pro te chim ye individ z togo sho vin sam pro sebe dumaye tak samo ne mozhna suditi j pro yakus epohu perevorotu na pidstavi yiyi svidomosti Ni odna suspilna formaciya nikoli ne gine doti doki ne rozvinuto vsih tih produktivnih sil dlya yakih vona daye dosit prostoru a novi vishi produkcijni vidnosini nikoli ne zastupayut yiyi miscya doki ne narodyatsya v loni samogo starogo suspilstva materiyalni umovi dlya yihnogo isnuvannya LiteraturaKarl Marks Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Per z nim M Porsha za red Ye Kasyanenka Harkiv Berlin Nyu Jork Ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos 1923 204 stor Karl Marks Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Per z nim M Porsha za red Ye Kasyanenka Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1926 198 stor Lev Leontev O rabote K Marksa K kritike politicheskoj ekonomii 1859 1959 Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1959 133 s PrimitkiKarl Marks Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Per z nim M Porsha za red Ye Kasyanenka Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1926 Stor 40 41 Tam samo Stor 42 Tam samo Stor 41 Div takozhKarl Marks Najmana pracya i kapital KapitalPosilannyaK Marks Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Harkiv 1926 28 sichnya 2014 u Wayback Machine