Доце́нко Сергі́й Олекса́ндрович (нар. 7 вересня 1947, м. Караганда, Казахська РСР, СРСР — пом. 6 лютого 2006, м. Ташкент, Узбекистан) — колишній радянський футболіст, що виступав на позиції захисника. Найбільше відомий завдяки виступам у складі ташкентського «Пахтакора», київського «Динамо» та олімпійської збірної СРСР. Після завершення кар'єри футболіста тренував цілу низку узбецьких та українських клубів. Чемпіон Європи серед юнаків (1966). Майстер спорту (1966).
Сергій Доценко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Олександрович Доценко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 7 липня 1947 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
м. Караганда, КРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 6 лютого 2006 (58 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
м. Ташкент, Узбекистан | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | Боткінське кладовище | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 67 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
Сергій Доценко — вихованець узбецького футболу. Першим тренером Доценка був . Певний час грав за юнацьку команду «Динамо» (Ташкент), а 1962–1964 роки провів у групі підготовки «Пахтакора». У кінці 1964 року почав залучатися до ігор дублюючого складу ташкентців. Проте першу гру у команді майстрів Доценко провів, захищаючи кольори команди «Політвідділ», що базувалася у Ташкентській області.
У 1966 році Сергій Доценко повернувся до «Пахтакора», але у осноному складі провів лише одну гру. У тому ж році у складі юнацької збірної СРСР став переможцем Чемпіонату Європи у Югославії. Це була перша в історії перемога юнацької збірної країни у турнірах під егідою УЄФА. У 1967 році «Пахтакор» очолив відомий тренер Борис Аркадьєв, який почав сміливо залучати до ігор молодих гравців, серед яких був і Доценко, що став стабільним гравцем основного складу. У наступному році Сергій у складі своєї команди, яку очолював вже , став фіналістом Кубка СРСР, поступившись у фіналі лише московському «Торпедо».
У 1971 році Доценко перейшов до складу київського «Динамо». Головний тренер киян Олександр Севідов одразу ж довірив новачку місце на правому фланзі захисту, де він дебютував 8 квітня у матчі проти «Нефтчі». Динамівці завершили сезон перемогою, а Сергій, відігравши 29 поєдинків з 30, заслужено отримав золоту медаль, ставши єдиним вихованцем узбецького футболу, що ставав чемпіоном СРСР.
У вересні 1971 року Сергій отримав виклик до олімпійської збірної СРСР, що саме готувалася до відбіркових матчів. У її складі Доценко взяв участь у організованомух Спорткомітетом СРСР неофіційному міжнародному турнірі, який проходив у Києві. А вже 6 жовтня дебютував за збірну у офіційному товариському матчі проти команди з ФРН (1:1). Тиждень потому Сергій Доценко вдягнув форму збірної ще раз, взявши участь у відбірковому матчі Олімпіади проти збірної Австрії у Львові.
У 1972 році динамівці стали срібними призерами чемпіонату та стартували у розіграші Кубка Європейських чемпіонів, де Доценко дебютував 13 вересня 1972 року у гостьовому матчі проти «Сваровськи-Ваккер», який закінчився перемогою киян з рахунком 1:0. Загалом у європейських кубках Сергій провів 9 поєдинків (у Кубку європейських чемпіонів — 5 ігор, у Кубку УЄФА — 4 гри).
Сезон 1973 року «Динамо» знову завершило на другому місці в турнірній таблиці, а у розіграші Кубка СРСР дійшло до фіналу, у якому Доценко участі не брав (кияни поступилися єреванському «Арарату» з рахунком 1:2). Вже наступного дня колегія Спорткомітета України звільнила з посади Олександра Севідова і команду очолив новий керманич — Валерій Лобановський, котрий не зміг знайти Сергію місця у основному складі.
У березні 1974 року Доценко залишив київський клуб та перебрався до одеського «Чорноморця», проте через травми у новому клубі так і не заграв. Повернувшись до Ташкента, зіграв 13 матчів за «Пахтакор» у сезоні 1976 та вирішив завершити ігрову кар'єру.
Кар'єра тренера
Повісивши буци на цвях, Сергій Олександрович протягом шести років тренував команду другої ліги «Хорезм». У 1983 році працював у тренерському штабі «Пахтакора», після чого, з 1984 року очолював цілу низку команд другої ліги Узбекистана. У 1987 році повернувся до «Пахтакора», обійнявши посаду начальника команди. На новому місці роботи працював до близько двох років та отримав підвищення, ставши головою ради клубу. У 1990 році Доценко очолив футбольний клуб «Согдіана», проте залишив його вже в середині року, повернувшись до «Пахтакора», де він увійшов до складу тренерського штабу.
Після розпаду СРСР переїжджає жити до України та очолює полтавську «Ворсклу» у 1992 році. Далі, транзитом через шепетівський «Темп», Доценко опиняється у Харкові, де його було призначено керманичем «Металіста». З 1993 по 1995 рік обіймає посаду відповідального секретаря федерації міні-футболу України, а з вересня 1994 суміщає ці обов'язки з роботою на посту головного тренера сумського клуба СБТС. У 1995 році стає президентом оновленого клуба з Сум.
У 1996 році Доценко повертається до Узбекистана, де тренує клуб «Динамо» (Самарканд). У 2000–2003 роках очолює створений ним же клуб ДАС (Чагатай). У 2003–2004 роках — віце-президент клубу «Трактор» з Ташкента. Останньою командою у кар'єрі Сергій Олександровича став гузарський «Шуртан».
6 лютого 2006 року Сергій Олександрович Доценко помер у Ташкенті на 59-му році життя. Похований на Боткінському кладовищі.
Досягнення
- Командні трофеї
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1968
- Чемпіон СРСР (1): 1971
- Срібний призер чемпіонату СРСР (2): 1972, 1973
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1973
- Особисті здобутки
- Майстер спорту СРСР (1966)
- У списках «33 найкращих футболістів СРСР» (1): № 2 (1972)
- У списках «33 найкращих футболістів Української РСР» (3): № 1 (1971), № 2 (1972), № 3 (1973)
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 17 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 17 червня 2012.
- Помер колишный гравець київського «Динамо»[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл гравця на сайті «Одеський футбол» [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл гравця на сайті КЛІСФ [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл на сайті «Меморіал пам'яті» [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doce nko Sergi j Oleksa ndrovich nar 7 veresnya 1947 m Karaganda Kazahska RSR SRSR pom 6 lyutogo 2006 m Tashkent Uzbekistan kolishnij radyanskij futbolist sho vistupav na poziciyi zahisnika Najbilshe vidomij zavdyaki vistupam u skladi tashkentskogo Pahtakora kiyivskogo Dinamo ta olimpijskoyi zbirnoyi SRSR Pislya zavershennya kar yeri futbolista trenuvav cilu nizku uzbeckih ta ukrayinskih klubiv Chempion Yevropi sered yunakiv 1966 Majster sportu 1966 Sergij Docenko Sergij Docenko Osobisti dani Povne im ya Sergij Oleksandrovich Docenko Narodzhennya 7 lipnya 1947 1947 07 07 m Karaganda KRSR Smert 6 lyutogo 2006 2006 02 06 58 rokiv m Tashkent Uzbekistan Pohovannya Botkinske kladovishe Zrist 170 sm Vaga 67 kg Gromadyanstvo Ukrayina Poziciya Zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1965 Politviddil Dustlik 1 0 1966 1970 Pahtakor Tashkent 108 5 1971 1973 Dinamo Kiyiv 71 1 1974 Chornomorec Odesa 3 0 1976 Pahtakor Tashkent 13 0 Nacionalna zbirna Roki Klub I g 1971 SRSR olimp 2 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1977 1982 Horezm Hanka 1984 Avtomobilist Namangan 1985 Horezm Hanka 1986 Eshlik Dzhizak 1990 Sogdiana Dzhizak 1992 Vorskla Poltava 1993 Temp Shepetivka 1993 Metalist Harkiv 1994 1995 SBTS Sumi 1996 Dinamo Samarkand 2000 2003 DAS Chagataj 2005 Shurtan Guzar Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Docenko Klubna kar yeraSergij Docenko vihovanec uzbeckogo futbolu Pershim trenerom Docenka buv Pevnij chas grav za yunacku komandu Dinamo Tashkent a 1962 1964 roki proviv u grupi pidgotovki Pahtakora U kinci 1964 roku pochav zaluchatisya do igor dublyuyuchogo skladu tashkentciv Prote pershu gru u komandi majstriv Docenko proviv zahishayuchi kolori komandi Politviddil sho bazuvalasya u Tashkentskij oblasti U 1966 roci Sergij Docenko povernuvsya do Pahtakora ale u osnonomu skladi proviv lishe odnu gru U tomu zh roci u skladi yunackoyi zbirnoyi SRSR stav peremozhcem Chempionatu Yevropi u Yugoslaviyi Ce bula persha v istoriyi peremoga yunackoyi zbirnoyi krayini u turnirah pid egidoyu UYeFA U 1967 roci Pahtakor ocholiv vidomij trener Boris Arkadyev yakij pochav smilivo zaluchati do igor molodih gravciv sered yakih buv i Docenko sho stav stabilnim gravcem osnovnogo skladu U nastupnomu roci Sergij u skladi svoyeyi komandi yaku ocholyuvav vzhe stav finalistom Kubka SRSR postupivshis u finali lishe moskovskomu Torpedo U 1971 roci Docenko perejshov do skladu kiyivskogo Dinamo Golovnij trener kiyan Oleksandr Sevidov odrazu zh doviriv novachku misce na pravomu flanzi zahistu de vin debyutuvav 8 kvitnya u matchi proti Neftchi Dinamivci zavershili sezon peremogoyu a Sergij vidigravshi 29 poyedinkiv z 30 zasluzheno otrimav zolotu medal stavshi yedinim vihovancem uzbeckogo futbolu sho stavav chempionom SRSR U veresni 1971 roku Sergij otrimav viklik do olimpijskoyi zbirnoyi SRSR sho same gotuvalasya do vidbirkovih matchiv U yiyi skladi Docenko vzyav uchast u organizovanomuh Sportkomitetom SRSR neoficijnomu mizhnarodnomu turniri yakij prohodiv u Kiyevi A vzhe 6 zhovtnya debyutuvav za zbirnu u oficijnomu tovariskomu matchi proti komandi z FRN 1 1 Tizhden potomu Sergij Docenko vdyagnuv formu zbirnoyi she raz vzyavshi uchast u vidbirkovomu matchi Olimpiadi proti zbirnoyi Avstriyi u Lvovi U 1972 roci dinamivci stali sribnimi prizerami chempionatu ta startuvali u rozigrashi Kubka Yevropejskih chempioniv de Docenko debyutuvav 13 veresnya 1972 roku u gostovomu matchi proti Svarovski Vakker yakij zakinchivsya peremogoyu kiyan z rahunkom 1 0 Zagalom u yevropejskih kubkah Sergij proviv 9 poyedinkiv u Kubku yevropejskih chempioniv 5 igor u Kubku UYeFA 4 gri Sezon 1973 roku Dinamo znovu zavershilo na drugomu misci v turnirnij tablici a u rozigrashi Kubka SRSR dijshlo do finalu u yakomu Docenko uchasti ne brav kiyani postupilisya yerevanskomu Araratu z rahunkom 1 2 Vzhe nastupnogo dnya kolegiya Sportkomiteta Ukrayini zvilnila z posadi Oleksandra Sevidova i komandu ocholiv novij kermanich Valerij Lobanovskij kotrij ne zmig znajti Sergiyu miscya u osnovnomu skladi U berezni 1974 roku Docenko zalishiv kiyivskij klub ta perebravsya do odeskogo Chornomorcya prote cherez travmi u novomu klubi tak i ne zagrav Povernuvshis do Tashkenta zigrav 13 matchiv za Pahtakor u sezoni 1976 ta virishiv zavershiti igrovu kar yeru Kar yera treneraPovisivshi buci na cvyah Sergij Oleksandrovich protyagom shesti rokiv trenuvav komandu drugoyi ligi Horezm U 1983 roci pracyuvav u trenerskomu shtabi Pahtakora pislya chogo z 1984 roku ocholyuvav cilu nizku komand drugoyi ligi Uzbekistana U 1987 roci povernuvsya do Pahtakora obijnyavshi posadu nachalnika komandi Na novomu misci roboti pracyuvav do blizko dvoh rokiv ta otrimav pidvishennya stavshi golovoyu radi klubu U 1990 roci Docenko ocholiv futbolnij klub Sogdiana prote zalishiv jogo vzhe v seredini roku povernuvshis do Pahtakora de vin uvijshov do skladu trenerskogo shtabu Pislya rozpadu SRSR pereyizhdzhaye zhiti do Ukrayini ta ocholyuye poltavsku Vorsklu u 1992 roci Dali tranzitom cherez shepetivskij Temp Docenko opinyayetsya u Harkovi de jogo bulo priznacheno kermanichem Metalista Z 1993 po 1995 rik obijmaye posadu vidpovidalnogo sekretarya federaciyi mini futbolu Ukrayini a z veresnya 1994 sumishaye ci obov yazki z robotoyu na postu golovnogo trenera sumskogo kluba SBTS U 1995 roci staye prezidentom onovlenogo kluba z Sum U 1996 roci Docenko povertayetsya do Uzbekistana de trenuye klub Dinamo Samarkand U 2000 2003 rokah ocholyuye stvorenij nim zhe klub DAS Chagataj U 2003 2004 rokah vice prezident klubu Traktor z Tashkenta Ostannoyu komandoyu u kar yeri Sergij Oleksandrovicha stav guzarskij Shurtan 6 lyutogo 2006 roku Sergij Oleksandrovich Docenko pomer u Tashkenti na 59 mu roci zhittya Pohovanij na Botkinskomu kladovishi DosyagnennyaKomandni trofeyi Chempion Yevropi sered yunakiv 1 1966 Pahtakor Tashkent Finalist Kubka SRSR 1 1968 Dinamo Kiyiv Chempion SRSR 1 1971 Sribnij prizer chempionatu SRSR 2 1972 1973 Finalist Kubka SRSR 1 1973 Osobisti zdobutki Majster sportu SRSR 1966 U spiskah 33 najkrashih futbolistiv SRSR 1 2 1972 U spiskah 33 najkrashih futbolistiv Ukrayinskoyi RSR 3 1 1971 2 1972 3 1973 Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 chervnya 2012 Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 17 chervnya 2012 Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2012 Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 17 chervnya 2012 Pomer kolishnyj gravec kiyivskogo Dinamo nedostupne posilannya z travnya 2019 PosilannyaProfajl na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu 6 travnya 2016 u Wayback Machine ros Profajl gravcya na sajti Odeskij futbol 6 travnya 2016 u Wayback Machine ros Profajl gravcya na sajti KLISF 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Profajl na sajti Memorial pam yati 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros