Доротея Видинська (сербохорв. Doroteja Vidinska / Доротеја Видинска, болг. Доротея Видинска), також відома як Доротея Болгарська (сербохорв. Doroteja Bugarska / Доротеја Бугарска, болг. Доротея Българска) або Дорослава (болг. і сербохорв. Дорослава / Doroslava; нар. невідомо — пом.. 1390) — болгарська царівна, баніца і перша королева Боснії; дружина першого короля Боснії Стефана Твртко I Котроманича.
Доротея Видинська | |
---|---|
болг. Доротея Видинска | |
Народилася | 1355 Видин, Болгарія |
Померла | 1390 Боснія, Боснія і Герцеговина |
Країна | Друге Болгарське царство |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | болгарська, боснійська і угорська |
Титул | королева-консорт |
Конфесія | православ'я |
Рід | Шишмановичі |
Батько | Іван Срацимир |
Мати | Анна Бесараб |
Брати, сестри | Костянтин II Асен |
У шлюбі з | Твртко I |
Діти | Твртко II |
|
Життєпис
Доротея була донькою болгарського царя Івана Срацимира та Анни Бесараб, доньки волоського воєводи Миколи Олександра Бесараба. Народилася в місті Видин. Її батька в 1365 році було захоплено в полон угорцями, які захопили Видинське царство та правили там чотири роки.
Угорський король Людовік I відправив у замок Хумник всю царську родину: Доротею, її сестру і батьків. За версією таких істориків, як Мавро Орбіні або Младен Анчіч, Доротея залишалася заручницею і після звільнення свого батька, ставши придворною дамою угорської королеви Єлизавети Боснійської і королеви-матері Єлизавети Польської.
Невдовзі сестра Доротеї померла. Доротея ж завоювала довіру угорського короля, і він сприяв укладенню шлюбу Доротеї з боснійськім баном Твртко I, з двоюрідною сестрою якого він був одружений. 8 грудня 1374 року Доротея одружилась з Твртко I Котроманичем у Светі-Іліє (нині Ілінці) і отримала титул баніци Боснійської. 26 жовтня 1377 року її чоловік Мілешево був коронований королем Боснії і правителем всіх сербських земель, а Доротея, відповідно, стала королевою Боснії. Вона в присутності матері свого чоловіка і своєї свекрухи Олени Шубич приймала всі клятви, яких обіцяв дотримуватися чоловік.
Як дружина боснійського короля, Доротея стала однією з найвідоміших представниць європейської аристократії нарівні з представниками австрійських Габсбургів і графській династії Цілі.
Доротея померла в 1390 році. За офіційною версією, дітей вона не залишила; неофіційною версією, саме король Боснії Твртко II був її сином. Чоловік помер через рік, не встигнувши поріднитися з родиною Габсбургів.
Примітки
- Павлов, Пламен. Търновските царици. В. Т.:ДАр-РХ, 2006.
- Mladen Ančić, Putanja klatna: Ugarsko-hrvatsko kraljevstvo i Bosna u XIV. stoljeću, Hrvatska akademija znanosti i umjetnosti, 1997
- Vjekoslav Klaić i Trpimir Macan, Povijest Hrvata od najstarijih vremena do svršetka XIX stoljeća, Nakladni zavod MH, 1981
- Vinko Foretić, Povijest Dubrovnika do 1808: dio. Od osnutka do 1526, Nakladni zavod MH, 1980
- Krunoslav Draganović, Poviest hrvatskih zemalja Bosne i Hercegovine, Hrvatsko kulturno društvo «Napredak», 1942
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroteya Vidinska serbohorv Doroteja Vidinska Doroteјa Vidinska bolg Doroteya Vidinska takozh vidoma yak Doroteya Bolgarska serbohorv Doroteja Bugarska Doroteјa Bugarska bolg Doroteya Blgarska abo Doroslava bolg i serbohorv Doroslava Doroslava nar nevidomo pom 1390 bolgarska carivna banica i persha koroleva Bosniyi druzhina pershogo korolya Bosniyi Stefana Tvrtko I Kotromanicha Doroteya Vidinskabolg Doroteya VidinskaNarodilasya 1355 Vidin BolgariyaPomerla 1390 Bosniya Bosniya i GercegovinaKrayina Druge Bolgarske carstvoDiyalnist aristokratkaZnannya mov bolgarska bosnijska i ugorskaTitul koroleva konsortKonfesiya pravoslav yaRid ShishmanovichiBatko Ivan SracimirMati Anna BesarabBrati sestri Kostyantin II AsenU shlyubi z Tvrtko IDiti Tvrtko II Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDoroteya bula donkoyu bolgarskogo carya Ivana Sracimira ta Anni Besarab donki voloskogo voyevodi Mikoli Oleksandra Besaraba Narodilasya v misti Vidin Yiyi batka v 1365 roci bulo zahopleno v polon ugorcyami yaki zahopili Vidinske carstvo ta pravili tam chotiri roki Ugorskij korol Lyudovik I vidpraviv u zamok Humnik vsyu carsku rodinu Doroteyu yiyi sestru i batkiv Za versiyeyu takih istorikiv yak Mavro Orbini abo Mladen Anchich Doroteya zalishalasya zaruchniceyu i pislya zvilnennya svogo batka stavshi pridvornoyu damoyu ugorskoyi korolevi Yelizaveti Bosnijskoyi i korolevi materi Yelizaveti Polskoyi Nevdovzi sestra Doroteyi pomerla Doroteya zh zavoyuvala doviru ugorskogo korolya i vin spriyav ukladennyu shlyubu Doroteyi z bosnijskim banom Tvrtko I z dvoyuridnoyu sestroyu yakogo vin buv odruzhenij 8 grudnya 1374 roku Doroteya odruzhilas z Tvrtko I Kotromanichem u Sveti Iliye nini Ilinci i otrimala titul banici Bosnijskoyi 26 zhovtnya 1377 roku yiyi cholovik Mileshevo buv koronovanij korolem Bosniyi i pravitelem vsih serbskih zemel a Doroteya vidpovidno stala korolevoyu Bosniyi Vona v prisutnosti materi svogo cholovika i svoyeyi svekruhi Oleni Shubich prijmala vsi klyatvi yakih obicyav dotrimuvatisya cholovik Yak druzhina bosnijskogo korolya Doroteya stala odniyeyu z najvidomishih predstavnic yevropejskoyi aristokratiyi narivni z predstavnikami avstrijskih Gabsburgiv i grafskij dinastiyi Cili Doroteya pomerla v 1390 roci Za oficijnoyu versiyeyu ditej vona ne zalishila neoficijnoyu versiyeyu same korol Bosniyi Tvrtko II buv yiyi sinom Cholovik pomer cherez rik ne vstignuvshi poridnitisya z rodinoyu Gabsburgiv PrimitkiPavlov Plamen Trnovskite carici V T DAr RH 2006 Mladen Ancic Putanja klatna Ugarsko hrvatsko kraljevstvo i Bosna u XIV stoljecu Hrvatska akademija znanosti i umjetnosti 1997 Vjekoslav Klaic i Trpimir Macan Povijest Hrvata od najstarijih vremena do svrsetka XIX stoljeca Nakladni zavod MH 1981 Vinko Foretic Povijest Dubrovnika do 1808 dio Od osnutka do 1526 Nakladni zavod MH 1980 Krunoslav Draganovic Poviest hrvatskih zemalja Bosne i Hercegovine Hrvatsko kulturno drustvo Napredak 1942