У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Дорогобуж Дорогобуж місто в Росії адміністративний центр До

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дорогобуж.

Дорогобуж — місто в Росії, адміністративний центр Дорогобузького району Смоленської області. Населення 10,24 тис. осіб (2014). Місто розташоване на Дніпрі, за 113 км від Смоленська

місто Дорогобуж

Дорогобуж


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Смоленська область

Муніципальний район

Код ЗКАТУ:

66214501000

Код ЗКТМО:

66614101001

Основні дані

Час заснування

10 242 (2014)

10 км²

215710 і 215713

+7 48144

Географічні координати:

54°55′12″ пн. ш. 33°18′28″ сх. д. / 54.92000000002777682° пн. ш. 33.307777777805775° сх. д.Координати: 54°55′12″ пн. ш. 33°18′28″ сх. д. / 54.92000000002777682° пн. ш. 33.307777777805775° сх. д.

Часовий пояс

UNC+3, у літку UNC+4

Влада

Вебсторінка

admin.smolensk.ru/~dorogob/

Міський голова

Володимир Єгорович Цуренков

Мапа

Дорогобуж

Дорогобуж

Дорогобуж у Вікісховищі

Історія

Вигляд з мосту через Дніпро до революції

Місто Дорогобуж уперше було згадано у грамоті князя Ростислава у 1150. Спочатку місто називали Дорогобужець (з давньоруської дороги бужати — дороги будувати). Є й інше пояснення: Дорогобуж — дорога в гору (буж — гора).

Дорогобуж, розташований у верхів'ях Дніпра поблизу , був важливим торговельним пунктом. Протягом тривалого часу Дорогобуж був центром одного з питомих князівств Смоленської землі.

Навесні 1238 степова кіннота Золотої Орди спалила Дорогобуж на шляху від Селігера до Смоленську . В XV столітті місто було захоплено литовцями, в XV столітті — поляками. В 1667 за Андрусівським миром між Росією і Річчю Посполитою Дорогобуж був остаточно приєднаний до Московської державі.

У роки Другої світової війни місто було окуповано німцями 5 жовтня 1941. Звільненням міста займалися партизанські загони «Ураган», «Дєд» і «Дєдушка» у ході Ржевско-В'яземській операції 1942 року. В період з 15 лютого 1942 — 7 червня 1942 місто було під контролем радянських військ. Остаточно місто звільнено 1 вересня 1943 військами Західного Фронту в ході Єльнинсько-Дорогобузької операції силами 5-ї армії радянських військ.

Економіка

Льонопереробний, сироробний і цегельний заводи, хлібозавод. Виробництво меблів. Лісгосп, друкарня. Завод з виробництва аміаку, аміачної селітри, складних мінеральних добрив — NPK і сухих змішаних добрив, продукції неорганічної хімії ВАТ «Дорогобуж» компанії «Акрон». Обсяг відвантажених товарів власного виробництва по виду "обробні виробництва " (2008 рік) — 10,9 млрд рублів.

Культура, визначні пам'ятки

У місті збереглася церква Петра й Павла (1835), земляний вал — залишки Дорогобузської фортеці. За 19 км до сходу від Дорогобужа, у селі Болдіно, — Герасимо-Болдінський чоловічий монастир.

Біля Дорогобужа побудовано сучасний автодром — траси для автомобільних кільцевих гонок ^[en]» (відкрито 3 липня 2010 року)

Примітки

Посилання

(рос.)
Сайт города Дорогобуж [ 29 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Дорогобуж 850 [ 21 вересня 2002 у Wayback Machine.](рос.)