Довжок (до 1946 р. — Кетроси) — село в Україні, у Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення за переписом 2001 р. становить 2013 осіб. До 2020 центр сільської ради.
село Довжок | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Могилів-Подільський район | ||||
Громада | Ямпільська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | кінець 17 ст. | ||||
Населення | 2013 | ||||
Площа | 8,05 км² | ||||
Густота населення | 250,06 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 24544 | ||||
Телефонний код | +380 4336 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 120 м | ||||
Водойми | Марківка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2 | ||||
Карта | |||||
Довжок | |||||
Довжок | |||||
Мапа | |||||
Довжок у Вікісховищі |
Географія
Розташоване у південній частині району на річці Марківка. Межує з селами колишнього Крижопільського, Піщанського районів та селом Грушка Каменського району Молдови.
Історія
Стара назва села Довжок — Кетроси, походить від молдавського слова Chetrosu, що в перекладі на українську означає «кам'янистий».
1705-м роком датується будівництво дерев'яної церкви Воздвиження Хреста Господнього, яка була збудована прихожанами за власні кошти. Церква ця не збереглася до нашого часу. На старовинному цвинтарі, на могильних плитах та хрестах, збереглися написи дат поховання починаючи з 1740 року.
Більше відомостей з'являється вже після призначення на вільну землю, площею 500 десятин, відставного генерала, статського радника Біднякова Тихона, що прибув у Кетроси з Кам'янця-Подільського 1831 року. Його стараннями та казенним коштом, а це, за письмовими джерелами, 20 000 рублів, у 1853 році розпочалося будівництво кам'яної п'ятикупольної Хресто-Воздвиженської церкви, що завершилось у 1868 році. Ця церква теж була зруйнована, але залишились фото, завдяки яким ми можемо оцінити її красу. За років незалежності розпочато будівництво нової церкви, що залишила за собою назву Хресто-Воздвиженська.
У Кетросах, незважаючи на переважну більшість православних прихожан (за даними 1900-го року — 2649 із 3175 душ населення), уживалося кілька різних релігійних конфесій (288 католиків, 235 юдеїв, 3 лютеран).
Значне місце в історії села займає відкриття 1864 року церковно-приходської школи з трьохрічним строком навчання для хлопчиків не тільки Кетрос, а й кількох навколишніх сіл — Підлісівки, Слободи-Підлісівської. Завідував школою місцевий священик Яків Савчинський. Вже у 1892 році було збудовано перше окреме шкільне приміщення, для будівництва якого було найнято підрядчика Манзара Єфіма. У 1898 році відкрито школу грамоти для дівчат, першою вчителькою якої була росіянка Воскресенська. А в 1915 році побудували ще одну — Земську чотирирічну школу, якою завідував Крижанівський В. Д. Дмитро Кетрос у своїй книзі «Так творилося українське військо» (Лондон, 1958) пише, що село Кетроси мало аж чотири школи: «…дві церковнопарафіяльні, земська двокласова та вищепочаткова».
У 1917 році у Кетросах був створений військовий підрозділ Марківська сотня, що нараховував 700—800 чоловік і мав на меті обороняти село. Командував підрозділом полковник Семен Ільницький, уродженець села Кетроси. З часом Марківська сотня стала стержнем Наддністрянського куреня, що оперував по Ямпільщині і на її околицях. Завдяки козакам куреня на території сучасного Ямпільського району була створена так звана Ямпільська республіка, яка мала увійти в лоно Української Держави гетьмана Скоропадського.
Проте, Наддністрянський курінь так і не зміг утримати своїх позицій і відступаючи увійшов до регулярних частин Армії Української Народної Республіки.
Сьогоднішню назву село Довжок отримало лише в березні 1946 року, указом Президії ВР УРСР, за назвою найбільшої сільської дільниці.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Ямпільської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу Могилів-Подільського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2210 осіб, з яких 936 чоловіків та 1274 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2003 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99 % |
російська | 0 % |
молдовська | 1 % |
Відомі люди
- Вдовцов Михайло Леонтійович — український письменник, краєзнавець, природоохоронець.
- Вдовцов Михайло Кирилович — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань.
- Горницький Леонтій Іванович (1892-1924) - учасник партизанського загону свого односельця Семена Ільницького. Як контррозвідник Горницький вказував Ільницькому про розташування радянських військ, брав іноді час у нальотах. Коли Ільницького вбили, Горницький із дружиною виїхали до Бессарабії. Розстріляний чекістами.
- Ільницький Семен (1883-1920) — повстанський отаман, засновник Ямпільської Республіки, на зразок Холодноярівської, підпрапорщик царської армії, полковник Армії УНР, командир Окремого Наддністрянського куреня.
- Кістіон Володимир Євсевійович — Віце-прем'єр-міністр України.
- Сокирко Микола Васильович — народний депутат України 4-го та 5-го скликань.
- Харчинський Олександр Павлович (* 1985) — учасник російсько-української війни.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Вінницької області»
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- Атаман Федорченко Ч. 5/7 Операция "Сеть" (1923) | Аресты украинцев в Румынии | Петлюра в опасности (укр.), процитовано 19 травня 2023
Література
- Довжо́к // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.736
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довжок (Могилів-Подільський район) |
- Погода в селі Довжок [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Мапа [ 19 червня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dovzhok Dovzhok do 1946 r Ketrosi selo v Ukrayini u Yampilskij miskij gromadi Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 r stanovit 2013 osib Do 2020 centr silskoyi radi selo DovzhokGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Mogiliv Podilskij rajonGromada Yampilska miska gromadaOsnovni daniZasnovane kinec 17 st Naselennya 2013Plosha 8 05 km Gustota naselennya 250 06 osib km Poshtovij indeks 24544Telefonnij kod 380 4336Geografichni daniGeografichni koordinati 48 14 21 pn sh 28 31 34 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 120 mVodojmi MarkivkaMisceva vladaAdresa radi 24500 Vinnicka obl Mogiliv Podilskij r n m Yampil vul Zamkova 94 2KartaDovzhokDovzhokMapa Dovzhok u VikishovishiGeografiyaRoztashovane u pivdennij chastini rajonu na richci Markivka Mezhuye z selami kolishnogo Krizhopilskogo Pishanskogo rajoniv ta selom Grushka Kamenskogo rajonu Moldovi IstoriyaStara nazva sela Dovzhok Ketrosi pohodit vid moldavskogo slova Chetrosu sho v perekladi na ukrayinsku oznachaye kam yanistij 1705 m rokom datuyetsya budivnictvo derev yanoyi cerkvi Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo yaka bula zbudovana prihozhanami za vlasni koshti Cerkva cya ne zbereglasya do nashogo chasu Na starovinnomu cvintari na mogilnih plitah ta hrestah zbereglisya napisi dat pohovannya pochinayuchi z 1740 roku Bilshe vidomostej z yavlyayetsya vzhe pislya priznachennya na vilnu zemlyu plosheyu 500 desyatin vidstavnogo generala statskogo radnika Bidnyakova Tihona sho pribuv u Ketrosi z Kam yancya Podilskogo 1831 roku Jogo starannyami ta kazennim koshtom a ce za pismovimi dzherelami 20 000 rubliv u 1853 roci rozpochalosya budivnictvo kam yanoyi p yatikupolnoyi Hresto Vozdvizhenskoyi cerkvi sho zavershilos u 1868 roci Cya cerkva tezh bula zrujnovana ale zalishilis foto zavdyaki yakim mi mozhemo ociniti yiyi krasu Za rokiv nezalezhnosti rozpochato budivnictvo novoyi cerkvi sho zalishila za soboyu nazvu Hresto Vozdvizhenska U Ketrosah nezvazhayuchi na perevazhnu bilshist pravoslavnih prihozhan za danimi 1900 go roku 2649 iz 3175 dush naselennya uzhivalosya kilka riznih religijnih konfesij 288 katolikiv 235 yudeyiv 3 lyuteran Znachne misce v istoriyi sela zajmaye vidkrittya 1864 roku cerkovno prihodskoyi shkoli z trohrichnim strokom navchannya dlya hlopchikiv ne tilki Ketros a j kilkoh navkolishnih sil Pidlisivki Slobodi Pidlisivskoyi Zaviduvav shkoloyu miscevij svyashenik Yakiv Savchinskij Vzhe u 1892 roci bulo zbudovano pershe okreme shkilne primishennya dlya budivnictva yakogo bulo najnyato pidryadchika Manzara Yefima U 1898 roci vidkrito shkolu gramoti dlya divchat pershoyu vchitelkoyu yakoyi bula rosiyanka Voskresenska A v 1915 roci pobuduvali she odnu Zemsku chotiririchnu shkolu yakoyu zaviduvav Krizhanivskij V D Dmitro Ketros u svoyij knizi Tak tvorilosya ukrayinske vijsko London 1958 pishe sho selo Ketrosi malo azh chotiri shkoli dvi cerkovnoparafiyalni zemska dvoklasova ta vishepochatkova U 1917 roci u Ketrosah buv stvorenij vijskovij pidrozdil Markivska sotnya sho narahovuvav 700 800 cholovik i mav na meti oboronyati selo Komanduvav pidrozdilom polkovnik Semen Ilnickij urodzhenec sela Ketrosi Z chasom Markivska sotnya stala sterzhnem Naddnistryanskogo kurenya sho operuvav po Yampilshini i na yiyi okolicyah Zavdyaki kozakam kurenya na teritoriyi suchasnogo Yampilskogo rajonu bula stvorena tak zvana Yampilska respublika yaka mala uvijti v lono Ukrayinskoyi Derzhavi getmana Skoropadskogo Prote Naddnistryanskij kurin tak i ne zmig utrimati svoyih pozicij i vidstupayuchi uvijshov do regulyarnih chastin Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Sogodnishnyu nazvu selo Dovzhok otrimalo lishe v berezni 1946 roku ukazom Prezidiyi VR URSR za nazvoyu najbilshoyi silskoyi dilnici 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Yampilskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Yampilskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Mogiliv Podilskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2210 osib z yakih 936 cholovikiv ta 1274 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2003 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 rosijska 0 moldovska 1 Vidomi lyudiVdovcov Mihajlo Leontijovich ukrayinskij pismennik krayeznavec prirodoohoronec Vdovcov Mihajlo Kirilovich deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 10 go sklikan Gornickij Leontij Ivanovich 1892 1924 uchasnik partizanskogo zagonu svogo odnoselcya Semena Ilnickogo Yak kontrrozvidnik Gornickij vkazuvav Ilnickomu pro roztashuvannya radyanskih vijsk brav inodi chas u nalotah Koli Ilnickogo vbili Gornickij iz druzhinoyu viyihali do Bessarabiyi Rozstrilyanij chekistami Ilnickij Semen 1883 1920 povstanskij otaman zasnovnik Yampilskoyi Respubliki na zrazok Holodnoyarivskoyi pidpraporshik carskoyi armiyi polkovnik Armiyi UNR komandir Okremogo Naddnistryanskogo kurenya Kistion Volodimir Yevsevijovich Vice prem yer ministr Ukrayini Sokirko Mikola Vasilovich narodnij deputat Ukrayini 4 go ta 5 go sklikan Harchinskij Oleksandr Pavlovich 1985 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Vinnickoyi oblasti www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 5 listopada 2019 Ataman Fedorchenko Ch 5 7 Operaciya Set 1923 Aresty ukraincev v Rumynii Petlyura v opasnosti ukr procitovano 19 travnya 2023LiteraturaDovzho k Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 736PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dovzhok Mogiliv Podilskij rajon Pogoda v seli Dovzhok 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Mapa 19 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi