Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довгий Ринок (пол. Długi Targ, нім. Langemarkt) — площа в Гданську, Польща, розташовується у районі (пол. dzielnica) Середмістя, розташована в Головному Місті, одне з головних визначних місць міста.
Довгий Ринок Республіка Польща | |
|---|---|
 | |
| Населений пункт | Гданськ |
| Район | Середмістя |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 200м |
| Координати | 54°20′54″ пн. ш. 18°39′13″ сх. д. / 54.34850000002777648° пн. ш. 18.65366667002777845° сх. д.Координати: 54°20′54″ пн. ш. 18°39′13″ сх. д. / 54.34850000002777648° пн. ш. 18.65366667002777845° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2597485 ·R (Гданськ) |
| Мапа | |
 Довгий ринок у Вікісховищі | |
Площа розташована між вулицею Довгою, її кінцем, і Золотими воротами.
Довгий Ринок є продовженням вулиці Довгої. Разом із вулицею Довгою, вони мають неофіційну назву — Королівський шлях або Королівська дорога (пол. Droga Królewska).
Історія
Площу було створено в 13 столітті в якості торгової дороги, що веде до овального ринку. Незабаром після захоплення Гданська Тевтонським орденом, вулиця стала головною артерією міста. Офіційна назва латинською мовою вперше згадується в міських документах, в 1331 році, як лат. Longa Platea, німецька назва нім. Langgasse з'явилася пізніше, польський варіант пол. Ulica Długa було введено в 1552 році. До поділу Польщі вулицю також називали Королівський шлях, тому що тут проходила урочиста дорога в місто під час відвідин Гданська польськими монархами. Ця назва набула популярності поміж 1457—1552 роками. Під час свята королівської сім'ї, міська рада тут влаштовувала феєрверки. На вулиці жили найвідоміші і найбагатші мешканці Королівського міста Гданська.
В 14-15 століттях по суботах, на Довгому ринку йшла торгівля м'ясом, а на ділянці між фонтаном Нептуна і міською ратушею продавали живих поросят, через це, дану частину королівської дороги було названо Ринком Поросят. На Довгому Ринку також влаштовувалися страти відьом, єретиків і злочинців, які були виключно дворянами або законними містянами. Всіх інших стратили на Шибеничної Горі (пол. Szubieniczna Góra) або у Камері тортур (пол. Katownia).
Довгий Ринок як і вулиця Довга, були вимощені в 1882 році кубиками, привезеними зі Скандинавії. Пізніше було запущено трамвай. Трамвайні колії були прибрані в повоєнний час під час реконструкції міста, оскільки, в результаті бойових дій, переважна більшість будівель на Довгому Ринку були знищені. Кубик був замінений полірованим гранітом.
Визначні пам'ятки
Ратуша Головного міста Гданська
Двір Артуса
Будівля за адресою Довгий Ринок 44. Колишнє місце зустрічі купців, центр суспільного життя, пізніше тут працювала біржа. Сьогодні — філія музею Гданська.
Фонтан Нептуна
Історичний фонтан, який було споруджено в 1606-1633 рр. за ініціативою мера Гданська Бартоломея Шахмана і міської ради. Стоїть перед входом у Двір Артуса. Дизайн статуї, що зображує Нептуна був створений архітектором і скульптором Абрахамом ван ден Блоке, модель фігури зробив фламандець Петер Хузен. Скульптура була відлита з бронзи у 1612-1615 рр. на міському ливарному заводі. Маса фігури становить 650 кілограмів.
Фонтан був відкритий 9 жовтня 1633 р. Затримка запуску виникла з багатьох причин: реконструкція Двора Артуса, проблеми із надійністю системи водопостачання, герметичністю споруди, Тридцятилітня війна, і насамкінець — смерть Абрахама ван ден Блоке.
Зелені Ворота
Зелені Ворота Головного Міста (пол. Brama Zielona, раніше — ворота Коги (пол. Brama Kogi), нім. Grünes Tor, каш. kaszb. Zelonô Bróma) — ймовірно, найстаріші водяні ворота Гданська, вперше згадуються у 1357 році.
У Реєстрі Пам'яток Польщі під номером 295 від 24 лютого 1967г.
Зелені Ворота є першим прикладом нідерландського маньєризму, стилю, який згодом став притаманний всьому місту та надав йому архітектурну оособисту красу.
Зелені Ворота зведені на місці готичних воріт Когі в 1564 та 1565-58 роках. Це було роботою Реньє з Амстердаму та Ганса Крамера із Дрездена, як міська резиденція польських королів.
Разом з Золотими (пол. Złota Brama) і Високими воротами (пол. Brama Wyżynna), Зелені ворота обмежують частину Довгої вулиці з Довгим ринком, яку називають Королівська дорога (пол. Droga Królewska).
Для будівництва воріт використовували цеглу невеликого розміру, яку досі не використовували при містобудівництві у Гданську, тому вона отримала назву "голландська" через те, що вона була завезена як баласт у трюмах кораблів з Амстердаму.
Архітектурно це триповерхова будівля з двома крилами і чотирма прохідними аркадами. Фасади прикрашені пілястрами і барельєфами, а фасади горищних приміщень увінчані декоративними фронтонами.
Хоча будівлю була збудовано як міську резиденцію польських королів, проте, польські королі ніколи тут не зупинялися, за винятком Марії Луїзи Ґонзаґа (11–20 лютого 1646) - майбутньої дружини короля Владислава IV, а пізніше - Яна II Казимира. Вона була тут проїздом, тому що прямувала до Варшави на одруження з Владиславом IV.
У 1746-1829 рр.тут було розсташоване Гданьське Товариство Натуралістів.
З 1880 по 1939 роки тут знаходився Західнопруський музей.
Сьогодні в Зелених Воротах знаходяться виставкова філія Національного музею Гданьска і Гданська галерея фотографії.
Тут влаштовуються тимчасові виставки, конференції, різного роду зустрічі і заходи.
В одному з приміщень Зелених воріт знаходився офіс колишнього президента Третьої Республіки Польщі Леха Валенси, але пізніше, у 2015 році, офіс було перенесено до штаб-квартири Європейського центру солідарності.
Посилання
- Długi Targ [ 8 червня 2021 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Gdańska — Gedanopedia
 | Це незавершена стаття про Польщу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgij Rinok pol Dlugi Targ nim Langemarkt plosha v Gdansku Polsha roztashovuyetsya u rajoni pol dzielnica Seredmistya roztashovana v Golovnomu Misti odne z golovnih viznachnih misc mista Dovgij Rinok Respublika PolshaNaselenij punktGdanskRajonSeredmistyaZagalni vidomostiProtyazhnist200mKoordinati54 20 54 pn sh 18 39 13 sh d 54 34850000002777648 pn sh 18 65366667002777845 sh d 54 34850000002777648 18 65366667002777845 Koordinati 54 20 54 pn sh 18 39 13 sh d 54 34850000002777648 pn sh 18 65366667002777845 sh d 54 34850000002777648 18 65366667002777845Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 2597485 R Gdansk Mapa Dovgij rinok u Vikishovishi Plosha roztashovana mizh vuliceyu Dovgoyu yiyi kincem i Zolotimi vorotami Dovgij Rinok ye prodovzhennyam vulici Dovgoyi Razom iz vuliceyu Dovgoyu voni mayut neoficijnu nazvu Korolivskij shlyah abo Korolivska doroga pol Droga Krolewska IstoriyaPloshu bulo stvoreno v 13 stolitti v yakosti torgovoyi dorogi sho vede do ovalnogo rinku Nezabarom pislya zahoplennya Gdanska Tevtonskim ordenom vulicya stala golovnoyu arteriyeyu mista Oficijna nazva latinskoyu movoyu vpershe zgaduyetsya v miskih dokumentah v 1331 roci yak lat Longa Platea nimecka nazva nim Langgasse z yavilasya piznishe polskij variant pol Ulica Dluga bulo vvedeno v 1552 roci Do podilu Polshi vulicyu takozh nazivali Korolivskij shlyah tomu sho tut prohodila urochista doroga v misto pid chas vidvidin Gdanska polskimi monarhami Cya nazva nabula populyarnosti pomizh 1457 1552 rokami Pid chas svyata korolivskoyi sim yi miska rada tut vlashtovuvala feyerverki Na vulici zhili najvidomishi i najbagatshi meshkanci Korolivskogo mista Gdanska V 14 15 stolittyah po subotah na Dovgomu rinku jshla torgivlya m yasom a na dilyanci mizh fontanom Neptuna i miskoyu ratusheyu prodavali zhivih porosyat cherez ce danu chastinu korolivskoyi dorogi bulo nazvano Rinkom Porosyat Na Dovgomu Rinku takozh vlashtovuvalisya strati vidom yeretikiv i zlochinciv yaki buli viklyuchno dvoryanami abo zakonnimi mistyanami Vsih inshih stratili na Shibenichnoyi Gori pol Szubieniczna Gora abo u Kameri tortur pol Katownia Dovgij Rinok yak i vulicya Dovga buli vimosheni v 1882 roci kubikami privezenimi zi Skandinaviyi Piznishe bulo zapusheno tramvaj Tramvajni koliyi buli pribrani v povoyennij chas pid chas rekonstrukciyi mista oskilki v rezultati bojovih dij perevazhna bilshist budivel na Dovgomu Rinku buli znisheni Kubik buv zaminenij polirovanim granitom Viznachni pam yatkiRatusha Golovnogo mista Gdanska Dokladnishe Ratusha Golovnogo mista Gdansk Dvir Artusa Budivlya za adresoyu Dovgij Rinok 44 Kolishnye misce zustrichi kupciv centr suspilnogo zhittya piznishe tut pracyuvala birzha Sogodni filiya muzeyu Gdanska Fontan Neptuna Istorichnij fontan yakij bulo sporudzheno v 1606 1633 rr za iniciativoyu mera Gdanska Bartolomeya Shahmana i miskoyi radi Stoyit pered vhodom u Dvir Artusa Dizajn statuyi sho zobrazhuye Neptuna buv stvorenij arhitektorom i skulptorom Abrahamom van den Bloke model figuri zrobiv flamandec Peter Huzen Skulptura bula vidlita z bronzi u 1612 1615 rr na miskomu livarnomu zavodi Masa figuri stanovit 650 kilogramiv Fontan buv vidkritij 9 zhovtnya 1633 r Zatrimka zapusku vinikla z bagatoh prichin rekonstrukciya Dvora Artusa problemi iz nadijnistyu sistemi vodopostachannya germetichnistyu sporudi Tridcyatilitnya vijna i nasamkinec smert Abrahama van den Bloke Zeleni Vorota Zeleni Vorota Golovnogo Mista pol Brama Zielona ranishe vorota Kogi pol Brama Kogi nim Grunes Tor kash kaszb Zelono Broma jmovirno najstarishi vodyani vorota Gdanska vpershe zgaduyutsya u 1357 roci U Reyestri Pam yatok Polshi pid nomerom 295 vid 24 lyutogo 1967g Zeleni Vorota ye pershim prikladom niderlandskogo manyerizmu stilyu yakij zgodom stav pritamannij vsomu mistu ta nadav jomu arhitekturnu oosobistu krasu Zeleni Vorota zvedeni na misci gotichnih vorit Kogi v 1564 ta 1565 58 rokah Ce bulo robotoyu Renye z Amsterdamu ta Gansa Kramera iz Drezdena yak miska rezidenciya polskih koroliv Razom z Zolotimi pol Zlota Brama i Visokimi vorotami pol Brama Wyzynna Zeleni vorota obmezhuyut chastinu Dovgoyi vulici z Dovgim rinkom yaku nazivayut Korolivska doroga pol Droga Krolewska Dlya budivnictva vorit vikoristovuvali ceglu nevelikogo rozmiru yaku dosi ne vikoristovuvali pri mistobudivnictvi u Gdansku tomu vona otrimala nazvu gollandska cherez te sho vona bula zavezena yak balast u tryumah korabliv z Amsterdamu Arhitekturno ce tripoverhova budivlya z dvoma krilami i chotirma prohidnimi arkadami Fasadi prikrasheni pilyastrami i barelyefami a fasadi gorishnih primishen uvinchani dekorativnimi frontonami Hocha budivlyu bula zbudovano yak misku rezidenciyu polskih koroliv prote polski koroli nikoli tut ne zupinyalisya za vinyatkom Mariyi Luyizi Gonzaga 11 20 lyutogo 1646 majbutnoyi druzhini korolya Vladislava IV a piznishe Yana II Kazimira Vona bula tut proyizdom tomu sho pryamuvala do Varshavi na odruzhennya z Vladislavom IV U 1746 1829 rr tut bulo rozstashovane Gdanske Tovaristvo Naturalistiv Z 1880 po 1939 roki tut znahodivsya Zahidnopruskij muzej Sogodni v Zelenih Vorotah znahodyatsya vistavkova filiya Nacionalnogo muzeyu Gdanska i Gdanska galereya fotografiyi Tut vlashtovuyutsya timchasovi vistavki konferenciyi riznogo rodu zustrichi i zahodi V odnomu z primishen Zelenih vorit znahodivsya ofis kolishnogo prezidenta Tretoyi Respubliki Polshi Leha Valensi ale piznishe u 2015 roci ofis bulo pereneseno do shtab kvartiri Yevropejskogo centru solidarnosti PosilannyaDlugi Targ 8 chervnya 2021 u Wayback Machine Encyklopedia Gdanska Gedanopedia Ce nezavershena stattya pro Polshu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij