Самáрівка (Йозефсталь, Йосипівка, Довге) — місцевість у Індустріальному районі Дніпра. Розташований на правому березі річки Кримки між Підгороднім та Шевченко (колишня давня Самарь).
Самарівка | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°31′54.810012100001″ пн. ш. 35°6′17.610012100002″ сх. д. / 48.53189° пн. ш. 35.10489° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Катеринослав | |||
Карта | ||||
Історія
Лошаківка у 1687—1776 рр.
Після початку будівництва у 1687 році Богородицької фортеці на місці Самарі, запорожці переселялися у навколішні зимівники. Можливо саме з цього часу існувала Лошаківка — село у злитті річок Кільчень та Самари.
Катеринослав у 1776—1784 рр.
У 1776 році, після скасування Запорозької Січі, за 3—4 км на північ від давньої Самарі, у місці злиття річок Кільчень, Самара та Кримка на північних околицях сучасної Самарівки, було закладене губернське місто Катеринослав.
у 1778—1784 роках місто Катеринослав було центром Азовської губернії з губернатором Григорієм Потьомкіним. Центр губернії був перенесений з центру Української лінії фортеці Білевськ.
1783 року Катеринослав Катерина II вирішила перенести на нове місце.
Новомосковськ в 1784—1794 рр.
1784 року Катеринослав було перенесено на правий берег у Половицю, а перший Катеринослав перейменовано на Новомосковськ — центр Новомосковського повіту.
1786 року Григорій Потьомкін рекомендував перенести повітове місто Новомосковськ у Новоселицю. Повітові і судові будинки було перенесено у Новоселицю, інші будинки — до Катеринослава, інші були розпродані.
«Повний звід законів Російської імперії» зафіксував роздільне існування у 1787—1788 роках міста Новомосковська (82 душі казенних поселян) і містечка Новоселиці (3663 душі), яка до 1775 року була центром Самарської паланки. Перейменування Новоселиці на Новомосковськ відбулося за царським указом лише 26 вересня 1794 року.
Йозефсталь (Довге, Йосипівка) з 1789 р.
1789 року пусті землі 1-го Катеринослава — Новомосковська було передано німецьким колоністам. На півночі, за річкою Кільчень засновано менонітський Кронсгартен і території, де поселялися посполиті мешканці самарського Катеринослава — у лютеранську Йозефсталь (Іозефсталь), яку місцеві козаки прозвали Йосипівкою. Також існувала українська народна назва — Довге, можливо яка йде з часів бродницько-козацького міста Самарь.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
История немецких колоний (рос.) |
Католицька церква колишнього Першого Катеринослаа була розібрана й відбудована до 15 січня 1791 року у Половиці-Катеринославі (на Успенській площі) замість згорілої козацької Петропавлівської, як церква Казанської Божої Матері.
Село забудовувалося вздовж дороги з Богородицької фортеці (Самарь) до Підгородного вздовж східного берега великого Самарського острова між річками Кримка та Самара, на колишній території самарського Катеринослава.
1886 року у документах колонія Йозефсталь, також названа офіційно — Довге. Тут проживало 1095 осіб, було 110 дворів, волосне правління, лютеранська кірха, школа, дві крамниці.
Колонія входила до складу Йозефстальської волості Новомосковського повіту.
У 1903 році у Йозефсталі мешкало 1800 осіб.
Перед Жовтневим переворотом, під час Першої світової війни і за радянської влади, німці покинули свої доми через вороже ставлення.
Самарівка
Йозефсталь була перейменована на Самарівку по причині ворожого ставлення радянської влади до віруючих німців.
Нова назва пов'язує її зі славетною Самаррю, північно-західним передмістям якого була кілька сторіч тому.
1932 року з підняттям вод Дніпровського водосховища підтопило деякі землі Самарівки.
Цвинтар та частина німецьких хат були знесені. Забудова селища почалася на правому, західному березі Кримки. Стара Йозефсталь, що лежала на острові на сході сучасної Самарівки зараз забудована дачами. Найдавніша вулиця Бутова - давній козацький шлях на Самарь.
2001 року студенти-історики випадково знайшли в комиші біля дач залишки надмогильної стели (піраміду з меморіальним надписом російською та німецькою мовами), що була частиною пам'ятника, який у XIX столітті був встановлений на могилі Самюеля Контеніуса (1748—1830), члена першого комітету Йозефсталі.
Самарівка увійшла до складу міст Нижньодніпровська та Дніпропетровська.
Вона розрослася на південь і захід і майже досягла Слобожанського проспекту (Новомосковський або Підгороднянський шлях) у вулиці Холодильна.
Примітки
- В. А. Векленко, В. Н. Шалобудов. Новобогородицька — перша російська фортеця на території Низового козацтва (рос.)
Джерела
- Культура та побут менонитів у Придніпров'ї (рос.)
- Дмитрий Иванович Яворницький Д. І. Історія міста Катеринослава [Архівовано 28 грудня 2004 у Wayback Machine.] (рос.)
- Самарівка [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samarivka Jozefstal Josipivka Dovge miscevist u Industrialnomu rajoni Dnipra Roztashovanij na pravomu berezi richki Krimki mizh Pidgorodnim ta Shevchenko kolishnya davnya Samar Samarivka Zagalna informaciya 48 31 54 810012100001 pn sh 35 6 17 610012100002 sh d 48 53189 pn sh 35 10489 sh d 48 53189 35 10489Krayina UkrayinaAdminodinicya Katerinoslav Karta Zmist 1 Istoriya 1 1 Loshakivka u 1687 1776 rr 1 2 Katerinoslav u 1776 1784 rr 1 3 Novomoskovsk v 1784 1794 rr 1 4 Jozefstal Dovge Josipivka z 1789 r 1 5 Samarivka 2 Primitki 3 DzherelaIstoriyared Loshakivka u 1687 1776 rr red Pislya pochatku budivnictva u 1687 roci Bogorodickoyi forteci na misci Samari zaporozhci pereselyalisya u navkolishni zimivniki Mozhlivo same z cogo chasu isnuvala Loshakivka selo u zlitti richok Kilchen ta Samari Katerinoslav u 1776 1784 rr red nbsp U 1776 roci pislya skasuvannya Zaporozkoyi Sichi za 3 4 km na pivnich vid davnoyi Samari u misci zlittya richok Kilchen Samara ta Krimka na pivnichnih okolicyah suchasnoyi Samarivki bulo zakladene gubernske misto Katerinoslav u 1778 1784 rokah misto Katerinoslav bulo centrom Azovskoyi guberniyi z gubernatorom Grigoriyem Potomkinim Centr guberniyi buv perenesenij z centru Ukrayinskoyi liniyi forteci Bilevsk 1783 roku Katerinoslav Katerina II virishila perenesti na nove misce Novomoskovsk v 1784 1794 rr red 1784 roku Katerinoslav bulo pereneseno na pravij bereg u Polovicyu a pershij Katerinoslav perejmenovano na Novomoskovsk centr Novomoskovskogo povitu 1786 roku Grigorij Potomkin rekomenduvav perenesti povitove misto Novomoskovsk u Novoselicyu Povitovi i sudovi budinki bulo pereneseno u Novoselicyu inshi budinki do Katerinoslava inshi buli rozprodani Povnij zvid zakoniv Rosijskoyi imperiyi zafiksuvav rozdilne isnuvannya u 1787 1788 rokah mista Novomoskovska 82 dushi kazennih poselyan i mistechka Novoselici 3663 dushi yaka do 1775 roku bula centrom Samarskoyi palanki 1 Perejmenuvannya Novoselici na Novomoskovsk vidbulosya za carskim ukazom lishe 26 veresnya 1794 roku Jozefstal Dovge Josipivka z 1789 r red 1789 roku pusti zemli 1 go Katerinoslava Novomoskovska bulo peredano nimeckim kolonistam Na pivnochi za richkoyu Kilchen zasnovano menonitskij Kronsgarten i teritoriyi de poselyalisya pospoliti meshkanci samarskogo Katerinoslava u lyuteransku Jozefstal Iozefstal yaku miscevi kozaki prozvali Josipivkoyu Takozh isnuvala ukrayinska narodna nazva Dovge mozhlivo yaka jde z chasiv brodnicko kozackogo mista Samar nbsp Zovnishni videofajli nbsp Istoriya nemeckih kolonij ros Katolicka cerkva kolishnogo Pershogo Katerinoslaa bula rozibrana j vidbudovana do 15 sichnya 1791 roku u Polovici Katerinoslavi na Uspenskij ploshi zamist zgoriloyi kozackoyi Petropavlivskoyi yak cerkva Kazanskoyi Bozhoyi Materi Selo zabudovuvalosya vzdovzh dorogi z Bogorodickoyi forteci Samar do Pidgorodnogo vzdovzh shidnogo berega velikogo Samarskogo ostrova mizh richkami Krimka ta Samara na kolishnij teritoriyi samarskogo Katerinoslava 1886 roku u dokumentah koloniya Jozefstal takozh nazvana oficijno Dovge Tut prozhivalo 1095 osib bulo 110 dvoriv volosne pravlinnya lyuteranska kirha shkola dvi kramnici Koloniya vhodila do skladu Jozefstalskoyi volosti Novomoskovskogo povitu U 1903 roci u Jozefstali meshkalo 1800 osib Pered Zhovtnevim perevorotom pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i za radyanskoyi vladi nimci pokinuli svoyi domi cherez vorozhe stavlennya Samarivkared Jozefstal bula perejmenovana na Samarivku po prichini vorozhogo stavlennya radyanskoyi vladi do viruyuchih nimciv Nova nazva pov yazuye yiyi zi slavetnoyu Samarryu pivnichno zahidnim peredmistyam yakogo bula kilka storich tomu 1932 roku z pidnyattyam vod Dniprovskogo vodoshovisha pidtopilo deyaki zemli Samarivki Cvintar ta chastina nimeckih hat buli zneseni Zabudova selisha pochalasya na pravomu zahidnomu berezi Krimki Stara Jozefstal sho lezhala na ostrovi na shodi suchasnoyi Samarivki zaraz zabudovana dachami Najdavnisha vulicya Butova davnij kozackij shlyah na Samar 2001 roku studenti istoriki vipadkovo znajshli v komishi bilya dach zalishki nadmogilnoyi steli piramidu z memorialnim nadpisom rosijskoyu ta nimeckoyu movami sho bula chastinoyu pam yatnika yakij u XIX stolitti buv vstanovlenij na mogili Samyuelya Konteniusa 1748 1830 chlena pershogo komitetu Jozefstali Samarivka uvijshla do skladu mist Nizhnodniprovska ta Dnipropetrovska Vona rozroslasya na pivden i zahid i majzhe dosyagla Slobozhanskogo prospektu Novomoskovskij abo Pidgorodnyanskij shlyah u vulici Holodilna Primitkired V A Veklenko V N Shalobudov Novobogorodicka persha rosijska fortecya na teritoriyi Nizovogo kozactva ros Dzherelared Kultura ta pobut menonitiv u Pridniprov yi ros Dmitrij Ivanovich Yavornickij D I Istoriya mista Katerinoslava Arhivovano 28 grudnya 2004 u Wayback Machine ros Samarivka Arhivovano 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samarivka amp oldid 43578133