Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довга́лівка — село Миргородського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 496 осіб. Входить до Великобагачанської селищної об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у смт Велика Багачка.
| село Довгалівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський район |
| Громада | Великобагачанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA53060030100017223 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 496 (2001 рік) |
| Територія | 1,778 км² |
| Густота населення | 278.97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38305 |
| Телефонний код | +380 5345 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′02″ пн. ш. 33°43′43″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 33.72861° сх. д.Координати: 49°44′02″ пн. ш. 33°43′43″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 33.72861° сх. д. |
| Водойми | Псел |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Найближча залізнична станція | Гоголеве |
| Відстань до залізничної станції | 26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38300, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, смт. Велика Багачка, вул. Європейська, 20 |
| Карта | |
  Довгалівка | |
 Довгалівка | |
| Мапа | |
Географія
Село Довгалівка розміщене на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Гарнокут, нижче за течією примикає село Шепелі, на протилежному березі — село Байрак. Біля села розташовано кілька озер, у тому числі озеро Чорне та озеро Коноплянка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1719.
Віддаль до центру громади — 7 км. Найближча залізнична станція Гоголеве — за 26 км.
Історія
Село Довгалівка виникло в другій половині XIX ст. як хутір Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.
За переписом 1900 року хутір Довгалівка Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії разом з іншими хуторами (Бондарів, Підгорщина, Гавронський, Деркачів) належав до Довгалівської козацької громади. Громада налічувала 132 двори, 839 жителів.
2 березня 1902 року членові земської управи Христенкові було виділено на побудову Довгалівського училища аванс у розмірі 837 рублів. У 1903 році заклад, будівництво якого фінансували земство й громада, розпочав свою діяльність. Попечителем училища була громадська діячка, графиня Єлизавета Василівна Капніст (1844 — ?), до шлюбу Магденко, яка стала дружиною великого землевласника графа Іполита Капніста і деякий час проживала в маєтку чоловіка в Довгалівці, а згодом, переїхавши із сім'єю до Одеси, часто бувала у мальовничому селі над Пслом, допомагала селянам матеріально. У 1906 році графиня пожертвувала 10 рублів на придбання навчальних посібників для найбідніших учнів школи.
У 1903 році в селі заснували бібліотеку, у фонді якої спочатку було 300 книг, читали їх переважно учні: із 100 читачів 83 були молодшими сімнадцяти років.
Відомо, що в 1906 році Довгалівський навчальний заклад Багачанської волості відвідували член училищної ради П. І. Лясковський–Тендетніков та член земської управи Христенко. На той час у селі вже було одне житло (квартира) для вчителя. Школою завідувала викладач Закону Божого, випускниця єпархіального училища Олена Кирилівна Маркова та учитель Марія Дементівна Кузнецевич, яка освіту здобула в прогімназії.
Станом на 1 січня 1907 року в сільській школі навчалося 53 хлопчики (за походженням селян — 3, козаків — 50) та 12 дівчаток, усі православні. Основними предметами вважалися арифметика, письмо, читання, церковний спів.
У 1912 році в хуторі було 275 жителів, діяла земська школа.
У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація
Станом на 1 лютого 1925 року Довгалівка була центром Довгалівської сільської ради Великобагачанського району Лубенської округи.
У період відбудови народного господарства після громадянської війни одним з найважливіших завдань була ліквідація неписьменності. У 1927 році серед жителів Великобагачанського району віком від 11 до 36 років було 4188 неписьменних. Тому райвиконком на своєму засіданні розглянув питання про роботу лікнепів і поставив завдання про їх збільшення. Відзначалась краща робота Великобагачанського, Якимівського і Довгалівського лікнепів. Лікнеп у селі Довгалівка розміщувався у порожніх хатах. Була азбука, папір, олівці. Лікнеп відвідували переважно жінки.
У 1932–1933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 128 мешканців.
З 14 вересня 1941 по 22 вересня 1943 року Довгалівка була окупована німецькими військами.
Сільська школа, збудована на початку ХХ століття, продовжувала працювати, лиш тимчасово зупиняючи навчальний процес у найтрагічніші часи: у голодні 1932–1933 роки та в час фашистської окупації.
Після вигнання німців у вересні 1943 року перед місцевим керівництвом постало питання організації навчання дітей. Вороги, відступаючи, спалили майже все село, лиш де-не-де залишилися вцілілі хати. Тож шкільні приміщення зробили з осель Оксани Михайлівни Коблик, Марії Андріївни Кропивки, Анастасії Наумівни Яремко. Не було паперу, ручок, підручників, не вистачало вчителів, за парти в класах сідали діти різного віку. Згодом було відбудоване старе приміщення школи. Після закінчення Німецько-радянської війни належним чином налагодився навчальний процес. У 1950–1960-х роках середня наповнюваність класів сягала 20 учнів, при школі була кролеферма, один гектар землі для ділянок, на яких працювали учні разом із учителями.
У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів і партизанів, загиблих 1943 року.
1 вересня 1968 року юні довгалівчани переступили поріг нової школи-восьмирічки.
У 1985 році в селі було встановлено пам'ятник на могилі воїна І. М. Новікова.
Село входило до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району.
12 жовтня 2016 року шляхом об'єднання Великобагачанської селищної ради та Багачанської Першої, Радивонівської, Степанівської, Якимівської сільських рад Великобагачанського району була утворена Великобагачанська селищна об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у смт Велика Багачка.
Нині в Довгалівській школі навчається більше тридцяти дітей.
Відомі люди
В Довгалівській школі навчався Костенко Володимир Семенович (1937—1990) — український кінорежисер, сценарист.
Народились
- Скляров Яків Павлович (1901—1992) — український і радянський фізіолог
Економіка
- Молочно-товарна ферма
- СФГ «Дім»
- ФГ «Довгалівка—Агро»
- ФГ «Агролан»
Об'єкти соціальної сфери
- Довгалівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Пам'ятки історії
- Пам'ятник В. І. Чапаєву
- Пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни
- Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів і партизанів, загиблих 1943 року
- Могила воїна І. М. Новікова
- На північній околиці села є поселення доби бронзи
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 24
Джерела
- Сайт Довгалівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів [ 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
- Погода в селі Довгалівка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dovgalivka Dovga livka selo Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 496 osib Vhodit do Velikobagachanskoyi selishnoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi z administrativnim centrom u smt Velika Bagachka selo DovgalivkaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Velikobagachanska selishna gromadaKod KATOTTG UA53060030100017223Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniNaselennya 496 2001 rik Teritoriya 1 778 km Gustota naselennya 278 97 osib km Poshtovij indeks 38305Telefonnij kod 380 5345Geografichni daniGeografichni koordinati 49 44 02 pn sh 33 43 43 sh d 49 73389 pn sh 33 72861 sh d 49 73389 33 72861 Koordinati 49 44 02 pn sh 33 43 43 sh d 49 73389 pn sh 33 72861 sh d 49 73389 33 72861Vodojmi PselVidstan do rajonnogo centru 7 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GogoleveVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 26 kmMisceva vladaAdresa radi 38300 Poltavska obl Velikobagachanskij r n smt Velika Bagachka vul Yevropejska 20KartaDovgalivkaDovgalivkaMapaGeografiyaSelo Dovgalivka rozmishene na pravomu berezi richki Psel vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Garnokut nizhche za techiyeyu primikaye selo Shepeli na protilezhnomu berezi selo Bajrak Bilya sela roztashovano kilka ozer u tomu chisli ozero Chorne ta ozero Konoplyanka Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1719 Viddal do centru gromadi 7 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gogoleve za 26 km IstoriyaSelo Dovgalivka viniklo v drugij polovini XIX st yak hutir Bagachanskoyi volosti Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Za perepisom 1900 roku hutir Dovgalivka Bagachanskoyi volosti Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi razom z inshimi hutorami Bondariv Pidgorshina Gavronskij Derkachiv nalezhav do Dovgalivskoyi kozackoyi gromadi Gromada nalichuvala 132 dvori 839 zhiteliv 2 bereznya 1902 roku chlenovi zemskoyi upravi Hristenkovi bulo vidileno na pobudovu Dovgalivskogo uchilisha avans u rozmiri 837 rubliv U 1903 roci zaklad budivnictvo yakogo finansuvali zemstvo j gromada rozpochav svoyu diyalnist Popechitelem uchilisha bula gromadska diyachka grafinya Yelizaveta Vasilivna Kapnist 1844 do shlyubu Magdenko yaka stala druzhinoyu velikogo zemlevlasnika grafa Ipolita Kapnista i deyakij chas prozhivala v mayetku cholovika v Dovgalivci a zgodom pereyihavshi iz sim yeyu do Odesi chasto buvala u malovnichomu seli nad Pslom dopomagala selyanam materialno U 1906 roci grafinya pozhertvuvala 10 rubliv na pridbannya navchalnih posibnikiv dlya najbidnishih uchniv shkoli U 1903 roci v seli zasnuvali biblioteku u fondi yakoyi spochatku bulo 300 knig chitali yih perevazhno uchni iz 100 chitachiv 83 buli molodshimi simnadcyati rokiv Vidomo sho v 1906 roci Dovgalivskij navchalnij zaklad Bagachanskoyi volosti vidviduvali chlen uchilishnoyi radi P I Lyaskovskij Tendetnikov ta chlen zemskoyi upravi Hristenko Na toj chas u seli vzhe bulo odne zhitlo kvartira dlya vchitelya Shkoloyu zaviduvala vikladach Zakonu Bozhogo vipusknicya yeparhialnogo uchilisha Olena Kirilivna Markova ta uchitel Mariya Dementivna Kuznecevich yaka osvitu zdobula v progimnaziyi Stanom na 1 sichnya 1907 roku v silskij shkoli navchalosya 53 hlopchiki za pohodzhennyam selyan 3 kozakiv 50 ta 12 divchatok usi pravoslavni Osnovnimi predmetami vvazhalisya arifmetika pismo chitannya cerkovnij spiv U 1912 roci v hutori bulo 275 zhiteliv diyala zemska shkola U sichni 1918 roku v seli rozpochalas radyanska okupaciya Stanom na 1 lyutogo 1925 roku Dovgalivka bula centrom Dovgalivskoyi silskoyi radi Velikobagachanskogo rajonu Lubenskoyi okrugi U period vidbudovi narodnogo gospodarstva pislya gromadyanskoyi vijni odnim z najvazhlivishih zavdan bula likvidaciya nepismennosti U 1927 roci sered zhiteliv Velikobagachanskogo rajonu vikom vid 11 do 36 rokiv bulo 4188 nepismennih Tomu rajvikonkom na svoyemu zasidanni rozglyanuv pitannya pro robotu liknepiv i postaviv zavdannya pro yih zbilshennya Vidznachalas krasha robota Velikobagachanskogo Yakimivskogo i Dovgalivskogo liknepiv Liknep u seli Dovgalivka rozmishuvavsya u porozhnih hatah Bula azbuka papir olivci Liknep vidviduvali perevazhno zhinki U 1932 1933 rokah vnaslidok Golodomoru provedenogo radyanskim uryadom u seli zaginulo 128 meshkanciv Z 14 veresnya 1941 po 22 veresnya 1943 roku Dovgalivka bula okupovana nimeckimi vijskami Silska shkola zbudovana na pochatku HH stolittya prodovzhuvala pracyuvati lish timchasovo zupinyayuchi navchalnij proces u najtragichnishi chasi u golodni 1932 1933 roki ta v chas fashistskoyi okupaciyi Pislya vignannya nimciv u veresni 1943 roku pered miscevim kerivnictvom postalo pitannya organizaciyi navchannya ditej Vorogi vidstupayuchi spalili majzhe vse selo lish de ne de zalishilisya vcilili hati Tozh shkilni primishennya zrobili z osel Oksani Mihajlivni Koblik Mariyi Andriyivni Kropivki Anastasiyi Naumivni Yaremko Ne bulo paperu ruchok pidruchnikiv ne vistachalo vchiteliv za parti v klasah sidali diti riznogo viku Zgodom bulo vidbudovane stare primishennya shkoli Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni nalezhnim chinom nalagodivsya navchalnij proces U 1950 1960 h rokah serednya napovnyuvanist klasiv syagala 20 uchniv pri shkoli bula kroleferma odin gektar zemli dlya dilyanok na yakih pracyuvali uchni razom iz uchitelyami U 1957 roci v seli bulo vstanovleno pam yatniki voyinam odnoselcyam yaki polyagli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni ta na bratskij mogili radyanskih voyiniv i partizaniv zagiblih 1943 roku 1 veresnya 1968 roku yuni dovgalivchani perestupili porig novoyi shkoli vosmirichki U 1985 roci v seli bulo vstanovleno pam yatnik na mogili voyina I M Novikova Selo vhodilo do Velikobagachanskoyi selishnoyi radi Velikobagachanskogo rajonu 12 zhovtnya 2016 roku shlyahom ob yednannya Velikobagachanskoyi selishnoyi radi ta Bagachanskoyi Pershoyi Radivonivskoyi Stepanivskoyi Yakimivskoyi silskih rad Velikobagachanskogo rajonu bula utvorena Velikobagachanska selishna ob yednana teritorialna gromada z administrativnim centrom u smt Velika Bagachka Nini v Dovgalivskij shkoli navchayetsya bilshe tridcyati ditej Vidomi lyudiV Dovgalivskij shkoli navchavsya Kostenko Volodimir Semenovich 1937 1990 ukrayinskij kinorezhiser scenarist Narodilis Sklyarov Yakiv Pavlovich 1901 1992 ukrayinskij i radyanskij fiziologEkonomikaMolochno tovarna ferma SFG Dim FG Dovgalivka Agro FG Agrolan Ob yekti socialnoyi sferiDovgalivska zagalnoosvitnya shkola I II stupenivPam yatki istoriyiPam yatnik V I Chapayevu Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki polyagli na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnik na bratskij mogili radyanskih voyiniv i partizaniv zagiblih 1943 roku Mogila voyina I M Novikova Na pivnichnij okolici sela ye poselennya dobi bronziPrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Poltavska oblast Uporyadn O A Bilousko Yu M Varchenko V O Moklyak T P Pustovit Poltava Oriyana 2008 S 24DzherelaSajt Dovgalivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv 2 kvitnya 2019 u Wayback Machine PosilannyaPogoda v seli Dovgalivka 25 chervnya 2008 u Wayback Machine