Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дмитрієв Іва н Сергі йович Дми трієв рос дореф Іоанн Сергѣевъ Дмитр

Дмитрієв Іван Сергійович

Дмитрієв Іван Сергійович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дмитрієв.

Іва́н Сергі́йович Дми́трієв (рос. дореф. Іоанн Сергѣевъ Дмитріевъ; 1804, Херсонська губернія, Російська імперія — 26 серпня (7 вересня) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський кораблебудівник XIX століття, корабельний інженер-генерал, голова кораблебудівного відділення Морського технічного комітету.

Дмитрієв Іван Сергійович
image
Ім'я при народженнірос. дореф. Іоанн Сергѣевъ Дмитріевъ
Народження1804(1804)
Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть26 серпня (7 вересня) 1881
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняНоводівочий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
Вид збройних силimage Російський імператорський флот
Роки служби1814 — 1881
Член
Званнякорабельний інженер-генерал
Нагороди
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святого Володимира 3 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 1 ступеня
image
Орден Святого Володимира 2 ступеня
image
Орден Білого Орла (Російська Імперія)

Життєпис

Служба на Чорноморському флоті

Народився 1804 року в Херсонській губернії. Здобув домашню освіту. 15 червня 1814 року у віці одинадцяти років вступив тіммерманським учнем на службу до кораблебудівної команди Чорноморського флоту.

1 січня 1821 року проведений в тіммермани унтерофіцерського рангу. До 1827 року служив у нижніх чинах флоту. 1 липня 1827 року перейменований у кондуктори 1-го класу. 22 вересня 1827 року отримав перший офіцерський чин — Дмитрієв проведений у прапорщики корпусу корабельних інженерів, а 23 січня 1829 року — у підпоручники.

У 1833 році отримав чин поручника. У тому ж році відряджений до ескадри Чорноморського флоту віцеадмірала М. П. Лазарєва, яка в той час перебувала в Константинополі. В Константинополі займався переважно ремонтом кораблів і побудував на азіатському березі Босфору дві пристані для висадки десанту і артилерії російських військ. Склав креслення турецького 100-гарматного лінійного корабля «Султан Махмуд» і фрегата, що будувався в адміралтействі американськими будівельниками. У тому ж році нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня і турецькою золотою медаллю на згадку про перебування російських військ у Босфорі.

21 червня 1834 року заклав у Миколаївському адміралтействі свій перший корабель — пароплав , спущений на воду 1 серпня 1835 року. Вже 12 вересня того ж року заклав 10-гарматну яхту , спущену на воду 27 квітня 1835 року.

У 1837 році, після добудови пароплава «Північна зірка» і будівництва вантажного бота, Дмитрієва направлено у відрядження до британської військово-морської бази Портсмут задля покращення знань в галузі кораблебудування. Отримав дозвіл відвідати верфі і заводи Північної Америки, де був допущений до огляду всіх верфей, доків, морських арсеналів із правом купувати креслення, моделі та малюнки. Після піврічного перебування в Америці повернувся до Англії, де продовжив вивчення іноземного кораблебудування. Перебуваючи у відрядженні, 29 грудня 1835 року проведений у штабскапітани, а 2 листопада 1838 року — у капітани корпусу корабельних інженерів.

Навесні 1839 року повернувся із закордонного відрядження до Миколаєва, де до 1858 року будував лінійні кораблі та пароплави. 6 грудня 1847 року проведений у підполковники, а 26 вересня 1855 року у полковники корпусу корабельних інженерів. На початку 1850-х років опікувався введенням до ладу 84-гарматного флагманського корабля П. С. Нахімова «Імператриця Марія», шхуни «Досвід» і транспорту «Кишинів».

Протягом 1855—1858 років у Миколаївському адміралтействі Дмитрієв будував першу чорноморську імператорську 4-гарматну колісну яхту-пароплав , спущену на воду 9 жовтня 1858 року. Дерев'яний пароплав мав парову машину потужністю 400 кінських сил.

Служба в Санкт-Петербурзі

У 1858 році переведений на службу до Санкт-Петербурга і призначений на посаду старшого будівельника на , де протягом 1858—1861 років займався будівництвом двох гвинтових фрегати: 45-гарматного «Ослябя» і 54-гарматного «Олександр Невський».

З 1 квітня 1860 року обіймав посаду інспектора кораблебудівних робіт Петербурзького порту з призначенням у генерал-майори корпусу корабельних інженерів. У тому ж році тимчасово відряджений до Архангельська для виправлення пошкоджень після невдалого спуску на воду гвинтового фрегата «Пересвіт».

У 1864 році направлений за кордон для вивчення особливостей залізного і панцерного суднобудування. Після повернення, 28 квітня 1866 року, у дерев'яному елінгу Нового адміралтейства в присутності імператора Олександра II і генерал-адмірала князя Костянтина Миколайовича заклав дерев'яну колісну імператорську яхту , за побудову якої в 1870 році отримав нагороду 10 000 рублів.

1 січня 1868 року за відзнаки проведений у генерал-лейтенанти корпусу корабельних інженерів. 14 червня 1868 року призначений головою кораблебудівного відділення Морського технічного комітету, брав активну участь у здійсненні переходу до будівництва залізних парових суден. У 1877 році обраний членом Конференції Миколаївської морської академії.

Протягом 1870—1873 років за проєктом і корабельних інженерів І. С. Дмитрієва і на верфі Охтенського адміралтейства збудовано перший у світі океанський панцерний крейсер російського імператорського флоту «Генерал-адмірал».

У 1879 році Дмитрієва нагороджено діамантовим перснем із вензелевим зображенням цісаревича «за труди по розробці ідеї сучасного крейсера і технічній перевірці суднових проектів». 1 січня 1880 року призначений корабельним інженером-генералом із призначенням членом .

Помер 26 серпня 1881 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Нагороди

Примітки

  1. Половцов, А. А. (1905). Дмитриев, Иван Сергеевич. Русский биографический словарь (рос.). Санкт-Петербург: Типография товарищества «Общественная польза». с. 454—455.
  2. Веселаго, Ф. Ф. (1898). Царствование императора Николая I. Д — М. Общий морской список от основания флота до 1917 года (рос.). Т. 10. Санкт-Петербург: Типография морского ведомства. с. 53—56.
  3. Усенко, П. Г. (2004). Дмитрієв Іван Сергійович. Енциклопедія історії України (PDF). Т. 2. Київ: Наукова думка. с. 404. ISBN .
  4. Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 337. ISBN .
  5. Широкорад, 2007, с. 378.
  6. Сацкий, Анатолий (2004). Профессиональная подготовка адмиралтейских специалистов за рубежом. Краєзнавчий альманах: історія, культура, освіта (рос.). Миколаїв: Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
  7. Ларионов, А. Л. Из истории императорских яхт российского флота. № 22—24 (рос.). Санкт-Петербург: Гангут. Архів оригіналу за 6 листопада 2007.
  8. Зеленский, А. Г.; Крючков, Ю. С.; Костюк, Л. П.; Кухар-Онышко, Н. А.; Январев, Э. И.; Миронов, Ю. А. (1999). Дмитриев Иван Сергеевич. Николаевцы. Энциклопедический словарь (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 125. ISBN .
  9. Дмитриев Иван Сергеевич (рос.). Люди Петербурга. 13 лютого 2011. Архів оригіналу за 13 квітня 2014.
  10. Крючков, Ю. С. (2008). Алексей Самуилович Грейг и его время (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 235—236. ISBN .
  11. Быков, Н. Г. (1996). Прожитое и пережитое (рос.). Москва: Андреевский флаг. с. 5. ISBN .
  12. И. С. Дмитриев, генерал корпуса корабельных инженеров (некролог). Всемирная иллюстрация (рос.). Т. 26. Санкт-Петербург: Издательство Германа Гоппе. 1881. с. 339, 342. Архів оригіналу за 11 квітня 2021.
  13. Список кавалеров ордена Святого равноапостольного князя Владимира (PDF) (рос.). Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский Князь-Владимирский собор. с. 23. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2018.

Література

  • Широкорад, А. Б. 200 лет парусного флота России. 1696—1891. — Москва : Вече, 2007. — 448 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dmitriyev Iva n Sergi jovich Dmi triyev ros doref Ioann Sergѣev Dmitriev 1804 Hersonska guberniya Rosijska imperiya 26 serpnya 7 veresnya 1881 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij korablebudivnik XIX stolittya korabelnij inzhener general golova korablebudivnogo viddilennya Morskogo tehnichnogo komitetu Dmitriyev Ivan SergijovichIm ya pri narodzhenniros doref Ioann Sergѣev DmitrievNarodzhennya1804 1804 Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert26 serpnya 7 veresnya 1881 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaNovodivochij cvintarKrayinaRosijska imperiyaVid zbrojnih silRosijskij imperatorskij flotRoki sluzhbi1814 1881ChlenZvannyakorabelnij inzhener generalNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya ZhittyepisSluzhba na Chornomorskomu floti Narodivsya 1804 roku v Hersonskij guberniyi Zdobuv domashnyu osvitu 15 chervnya 1814 roku u vici odinadcyati rokiv vstupiv timmermanskim uchnem na sluzhbu do korablebudivnoyi komandi Chornomorskogo flotu 1 sichnya 1821 roku provedenij v timmermani unteroficerskogo rangu Do 1827 roku sluzhiv u nizhnih chinah flotu 1 lipnya 1827 roku perejmenovanij u konduktori 1 go klasu 22 veresnya 1827 roku otrimav pershij oficerskij chin Dmitriyev provedenij u praporshiki korpusu korabelnih inzheneriv a 23 sichnya 1829 roku u pidporuchniki U 1833 roci otrimav chin poruchnika U tomu zh roci vidryadzhenij do eskadri Chornomorskogo flotu viceadmirala M P Lazaryeva yaka v toj chas perebuvala v Konstantinopoli V Konstantinopoli zajmavsya perevazhno remontom korabliv i pobuduvav na aziatskomu berezi Bosforu dvi pristani dlya visadki desantu i artileriyi rosijskih vijsk Sklav kreslennya tureckogo 100 garmatnogo linijnogo korablya Sultan Mahmud i fregata sho buduvavsya v admiraltejstvi amerikanskimi budivelnikami U tomu zh roci nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava III stupenya i tureckoyu zolotoyu medallyu na zgadku pro perebuvannya rosijskih vijsk u Bosfori 21 chervnya 1834 roku zaklav u Mikolayivskomu admiraltejstvi svij pershij korabel paroplav spushenij na vodu 1 serpnya 1835 roku Vzhe 12 veresnya togo zh roku zaklav 10 garmatnu yahtu spushenu na vodu 27 kvitnya 1835 roku U 1837 roci pislya dobudovi paroplava Pivnichna zirka i budivnictva vantazhnogo bota Dmitriyeva napravleno u vidryadzhennya do britanskoyi vijskovo morskoyi bazi Portsmut zadlya pokrashennya znan v galuzi korablebuduvannya Otrimav dozvil vidvidati verfi i zavodi Pivnichnoyi Ameriki de buv dopushenij do oglyadu vsih verfej dokiv morskih arsenaliv iz pravom kupuvati kreslennya modeli ta malyunki Pislya pivrichnogo perebuvannya v Americi povernuvsya do Angliyi de prodovzhiv vivchennya inozemnogo korablebuduvannya Perebuvayuchi u vidryadzhenni 29 grudnya 1835 roku provedenij u shtabskapitani a 2 listopada 1838 roku u kapitani korpusu korabelnih inzheneriv Navesni 1839 roku povernuvsya iz zakordonnogo vidryadzhennya do Mikolayeva de do 1858 roku buduvav linijni korabli ta paroplavi 6 grudnya 1847 roku provedenij u pidpolkovniki a 26 veresnya 1855 roku u polkovniki korpusu korabelnih inzheneriv Na pochatku 1850 h rokiv opikuvavsya vvedennyam do ladu 84 garmatnogo flagmanskogo korablya P S Nahimova Imperatricya Mariya shhuni Dosvid i transportu Kishiniv Protyagom 1855 1858 rokiv u Mikolayivskomu admiraltejstvi Dmitriyev buduvav pershu chornomorsku imperatorsku 4 garmatnu kolisnu yahtu paroplav spushenu na vodu 9 zhovtnya 1858 roku Derev yanij paroplav mav parovu mashinu potuzhnistyu 400 kinskih sil Sluzhba v Sankt Peterburzi U 1858 roci perevedenij na sluzhbu do Sankt Peterburga i priznachenij na posadu starshogo budivelnika na de protyagom 1858 1861 rokiv zajmavsya budivnictvom dvoh gvintovih fregati 45 garmatnogo Oslyabya i 54 garmatnogo Oleksandr Nevskij Z 1 kvitnya 1860 roku obijmav posadu inspektora korablebudivnih robit Peterburzkogo portu z priznachennyam u general majori korpusu korabelnih inzheneriv U tomu zh roci timchasovo vidryadzhenij do Arhangelska dlya vipravlennya poshkodzhen pislya nevdalogo spusku na vodu gvintovogo fregata Peresvit U 1864 roci napravlenij za kordon dlya vivchennya osoblivostej zaliznogo i pancernogo sudnobuduvannya Pislya povernennya 28 kvitnya 1866 roku u derev yanomu elingu Novogo admiraltejstva v prisutnosti imperatora Oleksandra II i general admirala knyazya Kostyantina Mikolajovicha zaklav derev yanu kolisnu imperatorsku yahtu za pobudovu yakoyi v 1870 roci otrimav nagorodu 10 000 rubliv 1 sichnya 1868 roku za vidznaki provedenij u general lejtenanti korpusu korabelnih inzheneriv 14 chervnya 1868 roku priznachenij golovoyu korablebudivnogo viddilennya Morskogo tehnichnogo komitetu brav aktivnu uchast u zdijsnenni perehodu do budivnictva zaliznih parovih suden U 1877 roci obranij chlenom Konferenciyi Mikolayivskoyi morskoyi akademiyi Protyagom 1870 1873 rokiv za proyektom i korabelnih inzheneriv I S Dmitriyeva i na verfi Ohtenskogo admiraltejstva zbudovano pershij u sviti okeanskij pancernij krejser rosijskogo imperatorskogo flotu General admiral U 1879 roci Dmitriyeva nagorodzheno diamantovim persnem iz venzelevim zobrazhennyam cisarevicha za trudi po rozrobci ideyi suchasnogo krejsera i tehnichnij perevirci sudnovih proektiv 1 sichnya 1880 roku priznachenij korabelnim inzhenerom generalom iz priznachennyam chlenom Pomer 26 serpnya 1881 roku Pohovanij na Novodivichomu kladovishi v Sankt Peterburzi NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III stupenya 1833 Orden Svyatoyi Anni III stupenya 1842 Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya 1843 Orden Svyatoyi Anni II stupenya 1853 Orden Svyatogo Volodimira III stupenya 1863 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 1865 Orden Svyatoyi Anni I stupenya 1870 Orden Svyatogo Volodimira II stupenya 1874 Orden Bilogo orla 1877 Medali zokrema turecka zolota medal na zgadku pro perebuvannya rosijskih vijsk u Bosfori u 1833 roci 1833 PrimitkiPolovcov A A 1905 Dmitriev Ivan Sergeevich Russkij biograficheskij slovar ros Sankt Peterburg Tipografiya tovarishestva Obshestvennaya polza s 454 455 Veselago F F 1898 Carstvovanie imperatora Nikolaya I D M Obshij morskoj spisok ot osnovaniya flota do 1917 goda ros T 10 Sankt Peterburg Tipografiya morskogo vedomstva s 53 56 Usenko P G 2004 Dmitriyev Ivan Sergijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini PDF T 2 Kiyiv Naukova dumka s 404 ISBN 966 00 0632 2 Shirokorad A B 2007 200 let parusnogo flota Rossii ros Moskva Veche s 337 ISBN 978 5 9533 1517 3 Shirokorad 2007 s 378 Sackij Anatolij 2004 Professionalnaya podgotovka admiraltejskih specialistov za rubezhom Krayeznavchij almanah istoriya kultura osvita ros Mikolayiv Mikolayivskij oblasnij institut pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Larionov A L Iz istorii imperatorskih yaht rossijskogo flota 22 24 ros Sankt Peterburg Gangut Arhiv originalu za 6 listopada 2007 Zelenskij A G Kryuchkov Yu S Kostyuk L P Kuhar Onyshko N A Yanvarev E I Mironov Yu A 1999 Dmitriev Ivan Sergeevich Nikolaevcy Enciklopedicheskij slovar ros Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii s 125 ISBN 966 7676 00 5 Dmitriev Ivan Sergeevich ros Lyudi Peterburga 13 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Kryuchkov Yu S 2008 Aleksej Samuilovich Grejg i ego vremya ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 235 236 ISBN 978 966 8592 60 7 Bykov N G 1996 Prozhitoe i perezhitoe ros Moskva Andreevskij flag s 5 ISBN 5 85608 034 3 I S Dmitriev general korpusa korabelnyh inzhenerov nekrolog Vsemirnaya illyustraciya ros T 26 Sankt Peterburg Izdatelstvo Germana Goppe 1881 s 339 342 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Spisok kavalerov ordena Svyatogo ravnoapostolnogo knyazya Vladimira PDF ros Sankt Peterburg Sankt Peterburgskij Knyaz Vladimirskij sobor s 23 Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2018 LiteraturaShirokorad A B 200 let parusnogo flota Rossii 1696 1891 Moskva Veche 2007 448 s ISBN 978 5 9533 1517 3

Дата публікації:
Топ