Дитмар Мерзебурзький

Ті́тмар Ме́рзебурзький (іноді Дитмар Ме́рзебурзький25 липня 975 — 1 грудня 1018) — німецький церковний діяч і хроніст.

Тітмар Мерзебурзький
нім. Thietmar von Merseburg
Народився	25 липня 975
Помер	1 грудня 1019 (44 роки) Мерзебург, Німеччина
Поховання	^d
Країна	Німеччина^[1]
Діяльність	історик, письменник, літописець, католицький священник, католицький єпископ
Галузь	хроніка^[2]
Знання мов	латина^[2]^[3]
Посада	^d і єпископ^[2]
Конфесія	християнство і католицька церква^[4]
Рід	^d
Батько	^d
Мати	^d
Брати, сестри	^d, ^d, ^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Сторінка Хроніки Тітмара Мерзебурзького

Життєпис

Належав до одного з наймогутніших німецьких родів. Син саксонського графа Готфріда фон Бальбека, родич імператорів Саксонської династії.

З 1000 року — канонік у Магдебурзі. Впродовж 1009–1018 років — ^[de] єпископ (Саксонія). Мерзебурзьке єпископство, яке очолював Тітмар Мерзебурзький, було відновлене імператором Генріхом II для поширення християнства серед полабських слов'ян та посилення впливу Німеччини на слов'янські народи. Тітмар Мерзебурзький — автор цінної «Хроніки» (написана латинською мовою у 1012–1018 роках), в котрій висвітлюються події 908–1018 у Німеччині й сусідніх з нею країнах. «Хроніка» насичена багатим фактичним матеріалом, який авторові вдалося зібрати завдяки високому становищу у Священній Римській імперії. Значна частина цього матеріалу стосується відносин зі слов'янськими народами, відомості про які Тітмар Мерзебурзький, зокрема, черпав під час безпосередніх контактів з ними (знав слов'янські мови). Він тенденційно підходить до висвітлення німецько-слов'янських, особливо німецько-польських, взаємин (можливо, через те, що імперія в цей період — 1003–1005, 1007–1013 і 1015–1018 вела війни з Болеславом I Хоробрим).

Доброзичливо пише про Київську Русь, розповідаючи про події, що відбувались за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Тітмар Мерзебурзький називає Великих князів Київських — королями.

Твір Тітмара Мерзебурзького містить опис Києва як великого міста: «У тому великому місті, який є столицею цього королівства, є 400 церков, 8 ярмарків, а людей — велика кількість; вони, як і вся та держава, складаються з сильних людей, рабів-утікачів, що звідусіль прибули сюди, і, особливо, з швидких данів; до сих пір вони успішно опирались сильно їм докучаючим печенігам, перемагали їх та інших..»

Примітки

1. LIBRIS — 2012.
   d:Track:Q1798125
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
4. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
   d:Track:Q30d:Track:Q3892772
5. Międzyrzecz, niem. Meseritz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 382. (пол.) — S. 382—383. (пол.)

Джерела

• Плахонін А. Г. Тітмар Мерзебурзький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 99. — .
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Тітмар Мерзебурзький // Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• «Літопис Руський». — Київ: Дніпро, 1989. — С. 83, 513. — .

Посилання

• Тітмар Мерзебурзький // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с. 251—252
• Грушевський М. Титмар // Виїмки з жерел до історії України-Руси до половини XI віку / Грушевський М. С. Твори у 50 томах. — Львів: Світ, 2004. — Т. 6. — С. 109—113.
• Тітмар з Мерзебурґа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Дітмар, граф фон Вальбек // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 354. — 1000 екз.
• Титмар из Мерзебурга. Хроника. В 8 кн. (Пер. с лат. И. В. Дьяконова. М.: «SPSL»-«Русская панорама», 2005.) (рос.)