Дика Оксана Володимирівна

Окса́на Володи́мирівна Ди́ка (лат. Oksana Dyka, 16 червня 1978(19780616), Буки, Житомирський район, Житомирська область) — українська оперна співачка, сопрано.

Оксана Дика лат. Oksana Dyka
Основна інформація
Повне ім'я	Дика Оксана Володимирівна
Дата народження	16 червня 1978(1978-06-16) (46 років)
Місце народження	Буки, Житомирський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Роки активності	2003 — тепер. час
Громадянство	Україна
Професії	оперна співачка
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (2004)
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	класична музика

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дика.

Життєпис

Народилася на Житомирщині в музичній родині: батько грав на баяні та гітарі, мама співала. У 1981 році сім'я переїхала до Києва, де Оксана почала вчитися грати на баяні.

Вокальні здібності у Оксани зауважив Петро Коваль — соліст Національного народного хору України імені Верьовки, який, після двох років занять у студії хору, порадив їй вступити до Київської консерваторії. Тут вона була єдиною дівчиною в класі професора, Народного артиста — Миколи Кондратюка (1931—2006), який набирав баритонів і басів. Після його смерті перейшла до класу Народної артистки України — Марії Стеф'юк.

Ще студенткою стала лавреаткою міжнародних конкурсів співаків:

• 2001 — Міжнародний конкурс вокалістів імені Івана Алчевського (Алчевськ, 3-я премія),
• 2002 — Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка (Київ, 1-а премія),
• 2003 — (Львів, 2-а премія),
• 2004 — Міжнародний конкурс вокалістів імені А. Александровської (Мінськ, 1-а премія).

У 2004 році закінчила Національну музичну академію України імені Петра Чайковського. З 2003 до 2007 року співала як солістка у Національній опері України імені Тараса Шевченка.

У 2003 році виграла Міжнародний оперний конкурс у Марселі, що дало можливість виступити у ролі Тоски в Національній опері міста Монпельє в 2005 році. У цьому ж році знову співала партію Тоски, разом з Сергієм Лейферкусом як Скарпіа, на Далгалському оперному фестивалі в Швеції. 2008 року вона ще раз співала цю партію у Римському оперному театрі (режисер Франко Дзефіреллі) і в античному римському амфітеатрі — Арена ді Верона.

2011 року молода виступила на сцені міланського театру Ла Скала, де підкорила вимогливу італійську публіку в головній партії опери «Тоска» Джакомо Пуччіні. Постановку опери здійснив швейцарський режисер Люк Бонді.

Дебют Оксани Дикої в Нью-Йоркській Метрополітен-опера відбувся в 2014 році, з партією Ярославни в опері Бородіна «Князь Ігор». У наступному сезоні вона виступила в Метрополітен-опера у ролі Аїди.

У жовтні та листопаді 2017 року виконувала головну роль принцеси в опері «Турандот» у постановці Франко Дзефіреллі з Олександром Антоненком, а згодом Арнольдом Ровлсом, у ролі Калафа, Марією Агрестою у ролі Лю, та ^[en] у ролі Тимура під керівництвом ^[it] в Метрополітен-опера.

Співпрацювала з диригентами Д. Баренбоймом, З. Метою, ^[en], Л. Слаткіним, ^[it].

Примітки

1. Оксана Дика: «Опера — магічне мистецтво» [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] OperaNews 18.08.2013 (рос.)
2. Дика Оксана Володимирівна [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] esu.com.ua
3. Голос України в театрі Ла Скала [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня 18.03.2011
4. Метрополітен-опера потребує оновлення тіньової статевої політики інсценування «Турандот» [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] observer.com 10.16.2017 (англ.)
5. «Турандот»: Арія «У цьому палаці» [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (італ.)
6. Оксана Дика opera.lviv.ua

Посилання

• Оксана Дика. Опера «Аїда» «Qui Radamès verra .. O patria mia» // youtube
• Оксана Дика. Опера «Тоска» «Vissi d'arte» // youtube [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Хосе Кура, Оксана Дика. Опера «Паяци» «No, Pagliaccio non son» // youtube