Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Диво» — перший історичний роман українського письменника Павла Загребельного 1968 року про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об'єднання земель руських та було зведено Софійський собор у Києві.
| Диво | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | роман | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Павло Загребельний | |||
| Мова | українська | |||
| Опубліковано | 1968 | |||
| | ||||
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Історія написання
Задум написати роман про історію Київської Русі виник у П. Загребельного в 1961 році, ще під час роботи над «Днем для прийдешнього». Як зазначав сам автор:
 | … я хотів у цю книжку, суто сучасну, сказати б, гостро сучасну, вставити кілька розділів про Київ найдавніший, щоб поєднати духом історії будови минулого з сьогоднішнім… Ясна річ, розділи ті мали включати в себе щось про Софійський собор, бо кого ж не хвилює ще й сьогодні ця найдавніша мистецька споруда, власне, найдавніша не лише на Україні, а на всій території, що колись іменувалася Київською Руссю… . |  |
Роман вийшов у світ 1968 року. Загалом, як згадував автор, роман був сприйнятий прихильно. Загребельний про свій роман писав так:
| | Ясна річ, простіше було б написати відшліфовано-узвичаєний роман, не відступаючи від канонів, які вже склалися в нас у цьому жанрі, вибудувати таку-сяку кількапланову споруду з ритмічними й урівноваженими відповідно розділами про князів, смердів, воїнів, іноземців, додавши потрібну дозу кохання і наділивши всіх державних мужів державними роздумами, висловлюваннями й почуваннями, пильнуючи послідовно, щоб ніде не вийшли зі своєї високої ролі й не змаловажили таким чином свого історичного призначення. | |
При роботі над створенням роману П. Загребельний використовував літописні свідчення про епоху, але як автор художнього образу, синтезував історичний прототип і власне бачення персонажа. У П. Загребельного зримі сліди традицій, а ще більш очевидне художнє, людинознавче новаторство у висвітленні культурного життя, мирної праці та побуту часів Київської Русі. Київська Русь привертала до себе пильну увагу багатьох поколінь дослідників, поетів, оповідачів.
Твір «Диво» написано за науковими джерелами, як завжди у Загребельного, докладно дослідженими. Але це передусім художня творчість бо найдавніші державні, соціальні, культурні події відображені в загальних картинах і в індивідуальних долях та характерах людей, в їх прагненнях і пристрастях. Є багато достовірних і художніх описів міст, передмість, споруд, картин природи. П. Загребельний відверто й докладно розповідає про свої професійні секрети:
| | Поряд з процесом обдумування і виношування задуму іде процес накопичення знань, фактів, вивчення всього, що так або інакше може бути корисним при написанні задуманої книги. На час стаєш немовби фахівцем у тій галузі знань і людської діяльності, до якої дотичний твій, ти мусиш знати в тисячу разів більше, аніж напишеш про це, власне, знати безліч, здавалося б, зовсім не потрібних речей, інакше під час писання постійно будеш відчувати обмеженість, невпевненість, не будеш мати під рукою тієї свободи володіння матеріалом, яка тільки й приводить до справжніх літературних винаходів. | |
Сюжет
Життєві шляхи героїв — зодчого Сивоока та князя Ярослава — перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з'єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.
Події першої сюжетної площини відбуваються в часовому проміжку від літа 992 р. до осені 1037 р. XI ст., другої — від осені 1941 р. до весни 1942 р. XX ст., третьої — з весни 1965 р. до літа 1966 р. XX ст.) І сюжетна площина -події сорокарічних поневірянь героя: Сивоок розпочинає свою подорож із пущі (життя у діда Родима й у Ситника), потім прямує до Києва, Радогості, потрапляє в Болгарське царство, у Константинополь, на острів Пелагос, після чого знову опининяється в Київській Русі, а саме в Києві. Тут сюжетна лінія Сивоока переплітається з лінією Ярослава. ІІ сюжетна площина — події другої часової площини розгортаються в Києві. У цій площині лише одна сюжетна лінія: Гордія Отави — професора Шнурре. Дія третьої сюжетної площини розпочинається в надмор'ї, розгортається в Києві через зображення подорожей Бориса Отави до Західніої Німеччини, Москви, а завершується в Києві.
Інші твори серії
«Диво» - це перший роман Павла Загребельного з його серії книжок про Київську Русь, до яких також належать романи , , «Євпраксія».
Посилання
- Бондаренко Ю. Феномен історичності в романі Павла Загребельного “Диво” (до проблеми формування історичної свідомості школярів засобами літератури) // Дивослово. – 2006. – №2. – С.2-8.http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/664
- Роман «Диво» Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел [ 31 березня 2010 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Divo Divo pershij istorichnij roman ukrayinskogo pismennika Pavla Zagrebelnogo 1968 roku pro Kiyivsku Rus dobi Yaroslava Mudrogo za chasiv yakogo stalosya ob yednannya zemel ruskih ta bulo zvedeno Sofijskij sobor u Kiyevi DivoZhanr romanForma romanAvtor Pavlo ZagrebelnijMova ukrayinskaOpublikovano 1968 Cej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubuIstoriya napisannyaZadum napisati roman pro istoriyu Kiyivskoyi Rusi vinik u P Zagrebelnogo v 1961 roci she pid chas roboti nad Dnem dlya prijdeshnogo Yak zaznachav sam avtor ya hotiv u cyu knizhku suto suchasnu skazati b gostro suchasnu vstaviti kilka rozdiliv pro Kiyiv najdavnishij shob poyednati duhom istoriyi budovi minulogo z sogodnishnim Yasna rich rozdili ti mali vklyuchati v sebe shos pro Sofijskij sobor bo kogo zh ne hvilyuye she j sogodni cya najdavnisha mistecka sporuda vlasne najdavnisha ne lishe na Ukrayini a na vsij teritoriyi sho kolis imenuvalasya Kiyivskoyu Russyu Roman vijshov u svit 1968 roku Zagalom yak zgaduvav avtor roman buv sprijnyatij prihilno Zagrebelnij pro svij roman pisav tak Yasna rich prostishe bulo b napisati vidshlifovano uzvichayenij roman ne vidstupayuchi vid kanoniv yaki vzhe sklalisya v nas u comu zhanri vibuduvati taku syaku kilkaplanovu sporudu z ritmichnimi j urivnovazhenimi vidpovidno rozdilami pro knyaziv smerdiv voyiniv inozemciv dodavshi potribnu dozu kohannya i nadilivshi vsih derzhavnih muzhiv derzhavnimi rozdumami vislovlyuvannyami j pochuvannyami pilnuyuchi poslidovno shob nide ne vijshli zi svoyeyi visokoyi roli j ne zmalovazhili takim chinom svogo istorichnogo priznachennya Pri roboti nad stvorennyam romanu P Zagrebelnij vikoristovuvav litopisni svidchennya pro epohu ale yak avtor hudozhnogo obrazu sintezuvav istorichnij prototip i vlasne bachennya personazha U P Zagrebelnogo zrimi slidi tradicij a she bilsh ochevidne hudozhnye lyudinoznavche novatorstvo u visvitlenni kulturnogo zhittya mirnoyi praci ta pobutu chasiv Kiyivskoyi Rusi Kiyivska Rus privertala do sebe pilnu uvagu bagatoh pokolin doslidnikiv poetiv opovidachiv Tvir Divo napisano za naukovimi dzherelami yak zavzhdi u Zagrebelnogo dokladno doslidzhenimi Ale ce peredusim hudozhnya tvorchist bo najdavnishi derzhavni socialni kulturni podiyi vidobrazheni v zagalnih kartinah i v individualnih dolyah ta harakterah lyudej v yih pragnennyah i pristrastyah Ye bagato dostovirnih i hudozhnih opisiv mist peredmist sporud kartin prirodi P Zagrebelnij vidverto j dokladno rozpovidaye pro svoyi profesijni sekreti Poryad z procesom obdumuvannya i vinoshuvannya zadumu ide proces nakopichennya znan faktiv vivchennya vsogo sho tak abo inakshe mozhe buti korisnim pri napisanni zadumanoyi knigi Na chas stayesh nemovbi fahivcem u tij galuzi znan i lyudskoyi diyalnosti do yakoyi dotichnij tvij ti musish znati v tisyachu raziv bilshe anizh napishesh pro ce vlasne znati bezlich zdavalosya b zovsim ne potribnih rechej inakshe pid chas pisannya postijno budesh vidchuvati obmezhenist nevpevnenist ne budesh mati pid rukoyu tiyeyi svobodi volodinnya materialom yaka tilki j privodit do spravzhnih literaturnih vinahodiv SyuzhetZhittyevi shlyahi geroyiv zodchogo Sivooka ta knyazya Yaroslava perehrestilisya na majdani de pidijmavsya velichnij ta divovizhnij hram Sofiya Kiyivska z yednala doli talanovitogo majstra i mudrogo pravitelya Dvi lyudski drami rozgortayutsya na storinkah romanu Sivook dlya yakogo budivnictvo hramu staye golovnoyu spravoyu zhittya tragichno gine i jogo hovayut pid plitami soboru Yaroslav Mudrij vinchayetsya v Sofiyi na kesarya zemli Ruskoyi Ale i vin dijshov cogo cinoyu velikih dushevnih vtrat zrikshis zaradi vladi yedinogo v svoyemu zhitti spravzhnogo kohannya Podiyi pershoyi syuzhetnoyi ploshini vidbuvayutsya v chasovomu promizhku vid lita 992 r do oseni 1037 r XI st drugoyi vid oseni 1941 r do vesni 1942 r XX st tretoyi z vesni 1965 r do lita 1966 r XX st I syuzhetna ploshina podiyi sorokarichnih poneviryan geroya Sivook rozpochinaye svoyu podorozh iz pushi zhittya u dida Rodima j u Sitnika potim pryamuye do Kiyeva Radogosti potraplyaye v Bolgarske carstvo u Konstantinopol na ostriv Pelagos pislya chogo znovu opininyayetsya v Kiyivskij Rusi a same v Kiyevi Tut syuzhetna liniya Sivooka pereplitayetsya z liniyeyu Yaroslava II syuzhetna ploshina podiyi drugoyi chasovoyi ploshini rozgortayutsya v Kiyevi U cij ploshini lishe odna syuzhetna liniya Gordiya Otavi profesora Shnurre Diya tretoyi syuzhetnoyi ploshini rozpochinayetsya v nadmor yi rozgortayetsya v Kiyevi cherez zobrazhennya podorozhej Borisa Otavi do Zahidnioyi Nimechchini Moskvi a zavershuyetsya v Kiyevi Inshi tvori seriyi Divo ce pershij roman Pavla Zagrebelnogo z jogo seriyi knizhok pro Kiyivsku Rus do yakih takozh nalezhat romani Yevpraksiya PosilannyaBondarenko Yu Fenomen istorichnosti v romani Pavla Zagrebelnogo Divo do problemi formuvannya istorichnoyi svidomosti shkolyariv zasobami literaturi Divoslovo 2006 2 S 2 8 http lib ndu edu ua dspace handle 123456789 664 Roman Divo Pavla Zagrebelnogo istorichna pravda j hudozhnij vimisel 31 bereznya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi