Євпраксія (роман)

«Євпраксія» — історичний роман українського письменника Павла Загребельного з часів Київської Русі, про трагічну долю київської княжни Євпраксії Всеволодівни, яка зуміла позбавити престолу могутнього німецького імператора. Це четвертий роман Павла Загребельного з його серії книжок про Київську Русь, до яких також належать романи «Диво», , .

«Євпраксія»

Автор	Павло Загребельний
Країна	Україна
Мова	українська
Жанр	історичний роман
Видавництво	Фоліо
Видано	1975
Сторінок	350
ISBN	966-03-1600-3

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Євпраксія.

Сюжет

Події в романі відбуваються на межі XI–XII століть. Онуку Ярослава I Мудрого київську княжну Євпраксію, коли їй було лише 12 років відправляють до Німеччини, щоб вона стала дружиною маркграфа Північної Саксонії Генріха Штаденського Довгого. Коли Євпраксії виповнилося 15 — вони одружуються. Але вже через рік Євпраксія стає вдовою. Генріх IV — імператор Священної Римської імперії, зачарований її вродою пропонує ій руку та серце, і Євпраксія стає германською імператрицею. Але доля молодої жінки складається трагічно: на чужині вона зазнає тяжких принижень і страждань, втрачає любов. Проте, долаючи злобу, чвари, інтриги імператорського двору, Євпраксія дістається рідної землі.

Павло Загребельний про роман

«Євпраксія» — роман про долю людини. А що доля людська, надто в трагічних її вимірах, найвиразніше ростежується на прикладі жінки, то й написано цей роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, про трагедію втрати любові.

Джерела

• Євпраксія
• Євпраксія [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]