Дзінцу (Jintsu, яп. 神通) — легкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
«Дзінцу» | ||
---|---|---|
神通 | ||
Служба | ||
Тип/клас | легкий крейсер типу «Сендай» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф Kawasaki у Кобе | |
Замовлено | 1920 фінансовий рік | |
Закладено | 4 серпня 1922 | |
Спущено на воду | 8 грудня 1923 | |
Введено в експлуатацію | 31 липня 1925 | |
На службі | 1925—1943 | |
Загибель | 13 липня 1943 потоплений у битві при Коломбангарі | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 5195 | |
Довжина | 162,2 м | |
Ширина | 14,2 м | |
Осадка | 4,8 м | |
Бронювання | пояс 64 мм, палуба 29 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 парові турбіни, 12 парових котлів | |
Потужність | 90 000 к.с. (67 МВт) | |
Швидкість | 32,25 вузла | |
Дальність плавання | 5000 миль (9300 км) на швидкості 14 вузлів | |
Екіпаж | 440 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 7 × 140-мм / 50 калібрів гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (4х2) × 610-мм торпедних апаратів (1925), 8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів (1941) | |
Зенітне озброєння | 2х 80-мм гармати, 2 х 13,2-мм зенітних кулемети | |
Авіація | 1 гідролітак + 1 катапульта (1929) |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Сендай», спорудили у 1925 році на верфі компанії Kawasaki в Кобе.
24 серпня 1927 року під час нічних навчань неподалік від маяка Jizo Zaki (Міхоносекі), на вході до порту Йонагі (обернене до Японського моря узбережжя острова Хоншу), Дзінцу протаранив есмінець «». Крейсер втратив значну секцію носової частини та був приведений на буксирі до Майдзуру, а от есмінець затонув, загинуло 92 члени екіпажу.
Відомо, що 20—21 серпня 1937-го на тлі початку Другої японо-китайської війни, Дзінцу разом з великою групою важких крейсерів та есмінців вирушив до узбережжя Центрального Китаю, де з 13 серпня почались бої в Шанхаї. Загін доправив сюди військовослужбовців і 22 серпня відбулась висадка японського десанту за кілька десятків кілометрів на схід від Шанхаю, що зменшило тиск китайських військ на значно менш численний гарнізон, який японці утримували у певній зоні міста після конфлікту 1932 року («Інцидент 28 січня»).
Станом на 1941 рік Дзінцу був флагманом 2-ї ескадри ескадрених міноносців та разом із двома з чотирьох її дивізій (8 есмінців) прибув на початку грудня з Японії до Палау (важлива база на заході Каролінських островів). 6 грудня крейсер та 4 есмінці вийшли звідси для прикриття загону легкого авіаносця «Рюдзьо», який в день нападу на Перл-Гарбор здійснив рейд на Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао).
10—11 грудня 1941-го Дзінцу разом із двома есмінцями прикривав мінний загороджувач «Яеяма», який здійснив постановку мін у протоці Сурігао (веде зі внутрішніх морів Філіппін до Філіппінського моря між островами Лейте та Мінданао). Потім вони приєднались до супроводу конвою, що мав висадити десант на південно-східному завершенні острова Лусон у Легаспі (японське командування запланувало кілька допоміжних десантів на Філіппінах, які передували вторгненню головних сил до затоки Лінгаєн на заході Лусону). Десантування відбулось 12 грудня, а 14 числа крейсер повернувся на Палау.
17 грудня 1941-го Дзінцу та 6 есмінців вирушили з Палау для супроводу загону, який мав захопити Давао. Висадка відбулась 20 грудня та не зустріла серйозного спротиву.
23 грудня 1941-го Дзінцу з 4 есмінцями рушив з Давао для прикриття десанту на острів Голо у філіппінському архіпелазі Сулу (тут планували створити базу для подальшого просування у нафтовидобувні регіони на сході острова Борнео). Висадка розпочалась наприкінці 24 грудня та вже вранці наступного дня Голо опинився в руках японців. 29 грудня Дзінцу повернувся до Давао.
9 січня 1942-го Дзінцу, ще один легкий крейсер «Нагара» та 8 есмінців вирушили з Давао на південь для прикриття десантної операції в районі Менадо на північно-східному півострові острова Целебес (Сулавесі), висадкова частина якої відбулася в ніч проти 11 січня. 17 січня під час розвідувального польоту в районі Менадо був втрачений гідролітак з Дзінцу.
18 січня 1942-го крейсер прибув в район Давао, а 26—27 числа повернувся в район Менадо до якірної стоянки Бангка (можливо відзначити, що у цьому проміжку есмінці його ескадри встигли взяти участь у захопленні Кендарі на південно-східному півострові Целебесу). 29 січня 1942-го Дзінцу та 12 есмінців 2-ї ескадри (на той час до Давао прибула третя дивізія з її складу) рушили зі стоянки Бангка для прикриття сил висадки на острів Амбон, десантування на який почалось у ніч проти 31 січня. Цього разу бої з союзними силами затягнулись на кілька діб і лише 3 лютого острів узяли під повний контроль. 8—9 лютого Дзінцу здійснив рейс з Амбону до Кендарі та назад.
16—17 лютого 1942-го з Амбону вийшли два транспортні загони, які мали здійснити висадку в нідерландській та португальській частинах острова Тимор. Їх супроводжували Дзінцу та 9 есмінців (в тому числі 7 із 2-ї ескадри). Висадка на Тиморі відбулася в ніч проти 20 лютого, а на світанку того ж дня неподалік від Ділі (центр східної, португальської частини Тимору) американський підводний човен спробував вийти в атаку на Дзінцу, який скинув швидкість для підйому з води свого розвідувального гідролітака. У підсумку субмарина так і не змогла зайняти позицію для залпу, а потім сама була атакована глибинними бомбами зі сторони Дзінцу та есмінця, втім, безрезультатно.
Відтак Дзінцу дістався Купангу (центр західної частини Тимору), а 24—25 лютого 1942-го пройшов звідси до Макассару на південно-західному півострові Целебеса. Невдовзі він рушив далі та зустрівся з великим конвоєм транспортних суден, які перевозили сили вторгнення на схід острова Яви. З урахуванням інших загонів прикриття транспортів забезпечували 2 важкі та 2 легкі крейсери і 16 есмінців. 27 лютого відбулась битва у Яванському морі. Дзінцу провадив розвідку за допомогою свого гідролітака, а далі взяв участь у третій масованій торпедній атаці. Як і під час перших двох, які провели легкий крейсер «Нака» з есмінцями своєї ескадри, жодна з кількох десятків торпед не влучила в ціль (а от важкий крейсер «Хагуро» використовував свою торпедну зброю значно ефективніше та зміг під час битви уразити два ворожі кораблі). Розгром союзників у битві дозволив японцям 1 березня здійснити висадку на сході Яви біля Крагану.
2 березня 1942-го в районі острова Бавеан (у центральній частині Яванського моря за півтори сотні кілометрів на північ від Сурабаї) американський підводний човен S-38 атакував два кораблі, класифіковані як легкий крейсер та есмінець. Ймовірно, саме Дзінцу став ціллю для чотириторпедного залпу S-38, який, втім, виявився безуспішним.
Ще до завершення яванської операції Дзінцу рушив на північ. З 4 по 12 березня крейсер перебував на Таракані (центр нафтовидобувної промисловості біля північно-східного узбережжя Борнео), потім провів кілька діб у Макассарі, а 15—23 березня здійснив перехід до Куре, де став на короткостроковий доковий ремонт. 18 квітня на Японію здійснили перший за війну авіаналіт, відомий як рейд Дуліттла. 19 числа Дзінцу разом з іншими кораблями японського флоту вийшов у спробі віднайти вороже з'єднання, проте ці дії залишились без результату і 23 квітня крейсер повернувся до Куре.
21—25 травня 1942-го в межах підготовки операції проти атола Мідвей Дзінцу разом з 11 есмінцями своєї ескадри пройшов з Куре на острів Сайпан (Маріанські острови). 28 травня вони вийшли з Сайпану, супроводжуючи транспорти з військами. Катастрофічна поразка авіаносного з'єднання в битві 4—5 червня під Мідвеєм призвела до скасування операції, після чого 13 червня Дзінцу разом з есмінцями із двох дивізій прибув на Гуам (втім, існують дані, що спершу 13 червня транспортний загін прибув на атол Трук у центральній частині Каролінських островів і лише 15—16 червня пройшов до Маріанських островів на Гуам). 21 червня Дзінцу прибув у Японію.
7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування спрямовувати в регіон підкріплення та матеріальні запаси. Як наслідок, 11—15 серпня Дзінцу пройшов з Йокосуки на Трук разом з есмінцем «Кагеро» (останній залишився єдиним боєздатним у своїй дивізії і тепер був призначений для поповнення ескадри «Дзінцу»). Вже 16 серпня Дзінцу вийшов з Труку, становлячи разом з двома патрульними кораблями безпосередню охорону другого ешелону конвою, що мав доправити значні підкріплення на Гуадалканал. Усього ж до участі в цій операції залучили великі сили флоту — 2 важкі та 1 легкий авіаносець, 3 лінкори, 13 важких крейсерів, не рахуючи численних більш легких кораблів. Американці вжили контрзаходів і 24 серпня через велику битву авіаносних з'єднань біля східних Соломонових островів рух другого та третього ешелонів конвою призупинився (перший ешелон зі швидкохідних есмінців уже кілька діб як розвантажився на Гуадалканалі і доправлені ним бійці вже загинули в бою біля річки Тенару).
25 серпня 1942-го конвой рушив далі. Відповідно до японських очікувань, авіаносна авіація не атакувала його, проте удари літаків з Гуадалканалу та Еспіриту-Санто призвели до загибелі та пошкодження кількох кораблів. Зокрема, 454-кг бомба влучила в носову частину Дзінцу та викликала пожежу, що змусило затопити передній погріб боєзапасу. Ці нальоти примусили скасувати операцію і завернути вцілілі кораблі конвою на захід, до Рабаула (головна передова база японців у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї) та якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів). Користуючись своєю швидкістю, Дзінцу вже у ніч проти 26 серпня прибув на Шортленд, а потім у супроводі есмінця «Судзукадзе» здійснив перехід на Трук, якого дістався 25 серпня.
Більш як місяць Дзінцу проходив аварійне відновлення за допомогою ремонтного судна «Акасі», а 2—8 жовтня 1942-го здійснив перехід з Труку до Куре для повноцінного відновлення. Воно тривало до 9 січня 1943-го та включало підсилення протиповітряної оборони встановленням двох строєних установок 25-мм зенітних автоматів. 18—24 січня Дзінцу пройшов назад на Трук.
З 31 січня по 9 лютого 1943-го Дзінцу входив до складу сил, що патрулювали північніше від Соломонових островів у межах операції з евакуації японських військ з Гуадалканала (безпосередньо вивозили гарнізон острова два десятки есмінців). У наступні кілька місяців інтенсивність боїв у архіпелазі істотно спала, хоча підсилення та постачання гарнізонів на островах Нью-Джорджія (центральна частина Соломонових островів) час від часу супроводжувались втратами (так, 8 травня одразу три есмінці 2-ї ескадри загинули біля острова Коломбангара).
14 червня 1943-го Дзінцу вийшов з Труку до Маршаллових островів для доставки туди наземного персоналу авіації, 16—17 числа розвантажився на атолі Кваджелейн, а 19 червня повернувся на Трук.
30 червня 1943-го американські війська висадились на островах Нью-Джорджія, що започаткувало тримісячну битву за цей архіпелаг у центральній частині Соломонових островів. 8—10 липня Дзінцу разом з одним есмінцем своєї ескадри пройшов з Труку до Рабаула. 12 липня крейсер вийшов із Рабаула разом з 5 есмінцями, маючи завдання супроводжувати 4 есмінці транспортної групи, які рушили з Шортленду для доставки підкріплень на Коломбангару. В ніч проти 13 липня японські кораблі зустрілись із загоном союзників, що призвело до бою, відомого як битва при Коломбангарі. Супротивники дали торпедні залпи, після чого Дзінцу включив прожектор і відкрив артилерійський вогонь. Сили союзників за відомою тактикою зосередили вогонь на найбільшому кораблі противника, при цьому вогонь трьох крейсерів коректували за показниками радарів. Всього по «Дзінцу» випустили 2630 155-мм та 353 127-мм снаряди, японський корабель втратив здатність до кермування, а потім і хід. Через 35 хвилин після початку обстрілу Дзінцу був уражений торпедою, яку по ньому випустили американські кораблі, що переслідували супротивника. На крейсері стався потужний вибух і за три хвилини він затонув (можливо відзначити, що Дзінцу став єдиною японською втратою в цьому бою, причому завдяки вдалим торпедним атакам есмінців японцям вдалось завдати істотної шкоди союзникам — 1 есмінець потонув, пошкоджені 3 легкі крейсери). Враховуючи обставини загибелі корабля, майже весь екіпаж Дзінцу — 482 особи — загинув, 21 моряка врятував підводний човен I-180, 2 члени екіпажу потрапили у полон.
У 2019 році рештки крейсера, розірваного на дві частини, виявили в районі з глибиною моря 900 метрів.
Примітки
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 29 жовтня 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 29 жовтня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzincu Jintsu yap 神通 legkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Dzincu 神通 Sluzhba Tip klas legkij krejser tipu Sendaj Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verf Kawasaki u Kobe Zamovleno 1920 finansovij rik Zakladeno 4 serpnya 1922 Spusheno na vodu 8 grudnya 1923 Vvedeno v ekspluataciyu 31 lipnya 1925 Na sluzhbi 1925 1943 Zagibel 13 lipnya 1943 potoplenij u bitvi pri Kolombangari Identifikaciya Parametri Tonnazh 5195 Dovzhina 162 2 m Shirina 14 2 m Osadka 4 8 m Bronyuvannya poyas 64 mm paluba 29 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovi turbini 12 parovih kotliv Potuzhnist 90 000 k s 67 MVt Shvidkist 32 25 vuzla Dalnist plavannya 5000 mil 9300 km na shvidkosti 14 vuzliv Ekipazh 440 Ozbroyennya Artileriya 7 140 mm 50 kalibriv garmat Torpedno minne ozbroyennya 8 4h2 610 mm torpednih aparativ 1925 8 2h4 610 mm torpednih aparativ 1941 Zenitne ozbroyennya 2h 80 mm garmati 2 h 13 2 mm zenitnih kulemeti Aviaciya 1 gidrolitak 1 katapulta 1929 Krejser Dzincu u 1927 roci pislya zitknennya 13 07 43Rajon potoplennya Dzincu Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Sendaj sporudili u 1925 roci na verfi kompaniyi Kawasaki v Kobe 24 serpnya 1927 roku pid chas nichnih navchan nepodalik vid mayaka Jizo Zaki Mihonoseki na vhodi do portu Jonagi obernene do Yaponskogo morya uzberezhzhya ostrova Honshu Dzincu protaraniv esminec Krejser vtrativ znachnu sekciyu nosovoyi chastini ta buv privedenij na buksiri do Majdzuru a ot esminec zatonuv zaginulo 92 chleni ekipazhu Vidomo sho 20 21 serpnya 1937 go na tli pochatku Drugoyi yapono kitajskoyi vijni Dzincu razom z velikoyu grupoyu vazhkih krejseriv ta esminciv virushiv do uzberezhzhya Centralnogo Kitayu de z 13 serpnya pochalis boyi v Shanhayi Zagin dopraviv syudi vijskovosluzhbovciv i 22 serpnya vidbulas visadka yaponskogo desantu za kilka desyatkiv kilometriv na shid vid Shanhayu sho zmenshilo tisk kitajskih vijsk na znachno mensh chislennij garnizon yakij yaponci utrimuvali u pevnij zoni mista pislya konfliktu 1932 roku Incident 28 sichnya Stanom na 1941 rik Dzincu buv flagmanom 2 yi eskadri eskadrenih minonosciv ta razom iz dvoma z chotiroh yiyi divizij 8 esminciv pribuv na pochatku grudnya z Yaponiyi do Palau vazhliva baza na zahodi Karolinskih ostroviv 6 grudnya krejser ta 4 esminci vijshli zvidsi dlya prikrittya zagonu legkogo avianoscya Ryudzo yakij v den napadu na Perl Garbor zdijsniv rejd na Davao pivdenne uzberezhzhya filippinskogo ostrova Mindanao 10 11 grudnya 1941 go Dzincu razom iz dvoma esmincyami prikrivav minnij zagorodzhuvach Yaeyama yakij zdijsniv postanovku min u protoci Surigao vede zi vnutrishnih moriv Filippin do Filippinskogo morya mizh ostrovami Lejte ta Mindanao Potim voni priyednalis do suprovodu konvoyu sho mav visaditi desant na pivdenno shidnomu zavershenni ostrova Luson u Legaspi yaponske komanduvannya zaplanuvalo kilka dopomizhnih desantiv na Filippinah yaki pereduvali vtorgnennyu golovnih sil do zatoki Lingayen na zahodi Lusonu Desantuvannya vidbulos 12 grudnya a 14 chisla krejser povernuvsya na Palau 17 grudnya 1941 go Dzincu ta 6 esminciv virushili z Palau dlya suprovodu zagonu yakij mav zahopiti Davao Visadka vidbulas 20 grudnya ta ne zustrila serjoznogo sprotivu 23 grudnya 1941 go Dzincu z 4 esmincyami rushiv z Davao dlya prikrittya desantu na ostriv Golo u filippinskomu arhipelazi Sulu tut planuvali stvoriti bazu dlya podalshogo prosuvannya u naftovidobuvni regioni na shodi ostrova Borneo Visadka rozpochalas naprikinci 24 grudnya ta vzhe vranci nastupnogo dnya Golo opinivsya v rukah yaponciv 29 grudnya Dzincu povernuvsya do Davao 9 sichnya 1942 go Dzincu she odin legkij krejser Nagara ta 8 esminciv virushili z Davao na pivden dlya prikrittya desantnoyi operaciyi v rajoni Menado na pivnichno shidnomu pivostrovi ostrova Celebes Sulavesi visadkova chastina yakoyi vidbulasya v nich proti 11 sichnya 17 sichnya pid chas rozviduvalnogo polotu v rajoni Menado buv vtrachenij gidrolitak z Dzincu 18 sichnya 1942 go krejser pribuv v rajon Davao a 26 27 chisla povernuvsya v rajon Menado do yakirnoyi stoyanki Bangka mozhlivo vidznachiti sho u comu promizhku esminci jogo eskadri vstigli vzyati uchast u zahoplenni Kendari na pivdenno shidnomu pivostrovi Celebesu 29 sichnya 1942 go Dzincu ta 12 esminciv 2 yi eskadri na toj chas do Davao pribula tretya diviziya z yiyi skladu rushili zi stoyanki Bangka dlya prikrittya sil visadki na ostriv Ambon desantuvannya na yakij pochalos u nich proti 31 sichnya Cogo razu boyi z soyuznimi silami zatyagnulis na kilka dib i lishe 3 lyutogo ostriv uzyali pid povnij kontrol 8 9 lyutogo Dzincu zdijsniv rejs z Ambonu do Kendari ta nazad 16 17 lyutogo 1942 go z Ambonu vijshli dva transportni zagoni yaki mali zdijsniti visadku v niderlandskij ta portugalskij chastinah ostrova Timor Yih suprovodzhuvali Dzincu ta 9 esminciv v tomu chisli 7 iz 2 yi eskadri Visadka na Timori vidbulasya v nich proti 20 lyutogo a na svitanku togo zh dnya nepodalik vid Dili centr shidnoyi portugalskoyi chastini Timoru amerikanskij pidvodnij choven sprobuvav vijti v ataku na Dzincu yakij skinuv shvidkist dlya pidjomu z vodi svogo rozviduvalnogo gidrolitaka U pidsumku submarina tak i ne zmogla zajnyati poziciyu dlya zalpu a potim sama bula atakovana glibinnimi bombami zi storoni Dzincu ta esmincya vtim bezrezultatno Vidtak Dzincu distavsya Kupangu centr zahidnoyi chastini Timoru a 24 25 lyutogo 1942 go projshov zvidsi do Makassaru na pivdenno zahidnomu pivostrovi Celebesa Nevdovzi vin rushiv dali ta zustrivsya z velikim konvoyem transportnih suden yaki perevozili sili vtorgnennya na shid ostrova Yavi Z urahuvannyam inshih zagoniv prikrittya transportiv zabezpechuvali 2 vazhki ta 2 legki krejseri i 16 esminciv 27 lyutogo vidbulas bitva u Yavanskomu mori Dzincu provadiv rozvidku za dopomogoyu svogo gidrolitaka a dali vzyav uchast u tretij masovanij torpednij ataci Yak i pid chas pershih dvoh yaki proveli legkij krejser Naka z esmincyami svoyeyi eskadri zhodna z kilkoh desyatkiv torped ne vluchila v cil a ot vazhkij krejser Haguro vikoristovuvav svoyu torpednu zbroyu znachno efektivnishe ta zmig pid chas bitvi uraziti dva vorozhi korabli Rozgrom soyuznikiv u bitvi dozvoliv yaponcyam 1 bereznya zdijsniti visadku na shodi Yavi bilya Kraganu 2 bereznya 1942 go v rajoni ostrova Bavean u centralnij chastini Yavanskogo morya za pivtori sotni kilometriv na pivnich vid Surabayi amerikanskij pidvodnij choven S 38 atakuvav dva korabli klasifikovani yak legkij krejser ta esminec Jmovirno same Dzincu stav cillyu dlya chotiritorpednogo zalpu S 38 yakij vtim viyavivsya bezuspishnim She do zavershennya yavanskoyi operaciyi Dzincu rushiv na pivnich Z 4 po 12 bereznya krejser perebuvav na Tarakani centr naftovidobuvnoyi promislovosti bilya pivnichno shidnogo uzberezhzhya Borneo potim proviv kilka dib u Makassari a 15 23 bereznya zdijsniv perehid do Kure de stav na korotkostrokovij dokovij remont 18 kvitnya na Yaponiyu zdijsnili pershij za vijnu avianalit vidomij yak rejd Dulittla 19 chisla Dzincu razom z inshimi korablyami yaponskogo flotu vijshov u sprobi vidnajti vorozhe z yednannya prote ci diyi zalishilis bez rezultatu i 23 kvitnya krejser povernuvsya do Kure 21 25 travnya 1942 go v mezhah pidgotovki operaciyi proti atola Midvej Dzincu razom z 11 esmincyami svoyeyi eskadri projshov z Kure na ostriv Sajpan Marianski ostrovi 28 travnya voni vijshli z Sajpanu suprovodzhuyuchi transporti z vijskami Katastrofichna porazka avianosnogo z yednannya v bitvi 4 5 chervnya pid Midveyem prizvela do skasuvannya operaciyi pislya chogo 13 chervnya Dzincu razom z esmincyami iz dvoh divizij pribuv na Guam vtim isnuyut dani sho spershu 13 chervnya transportnij zagin pribuv na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv i lishe 15 16 chervnya projshov do Marianskih ostroviv na Guam 21 chervnya Dzincu pribuv u Yaponiyu 7 serpnya 1942 go soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya spryamovuvati v region pidkriplennya ta materialni zapasi Yak naslidok 11 15 serpnya Dzincu projshov z Jokosuki na Truk razom z esmincem Kagero ostannij zalishivsya yedinim boyezdatnim u svoyij diviziyi i teper buv priznachenij dlya popovnennya eskadri Dzincu Vzhe 16 serpnya Dzincu vijshov z Truku stanovlyachi razom z dvoma patrulnimi korablyami bezposerednyu ohoronu drugogo eshelonu konvoyu sho mav dopraviti znachni pidkriplennya na Guadalkanal Usogo zh do uchasti v cij operaciyi zaluchili veliki sili flotu 2 vazhki ta 1 legkij avianosec 3 linkori 13 vazhkih krejseriv ne rahuyuchi chislennih bilsh legkih korabliv Amerikanci vzhili kontrzahodiv i 24 serpnya cherez veliku bitvu avianosnih z yednan bilya shidnih Solomonovih ostroviv ruh drugogo ta tretogo esheloniv konvoyu prizupinivsya pershij eshelon zi shvidkohidnih esminciv uzhe kilka dib yak rozvantazhivsya na Guadalkanali i dopravleni nim bijci vzhe zaginuli v boyu bilya richki Tenaru 25 serpnya 1942 go konvoj rushiv dali Vidpovidno do yaponskih ochikuvan avianosna aviaciya ne atakuvala jogo prote udari litakiv z Guadalkanalu ta Espiritu Santo prizveli do zagibeli ta poshkodzhennya kilkoh korabliv Zokrema 454 kg bomba vluchila v nosovu chastinu Dzincu ta viklikala pozhezhu sho zmusilo zatopiti perednij pogrib boyezapasu Ci naloti primusili skasuvati operaciyu i zavernuti vcilili korabli konvoyu na zahid do Rabaula golovna peredova baza yaponciv u arhipelazi Bismarka z yakoyi provadilis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi ta yakirnoyi stoyanki Shortlend prikrita grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriya bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil de zazvichaj vidstoyuvalis bojovi korabli ta perevalyuvalis vantazhi dlya podalshoyi vidpravki dali na shid Solomonovih ostroviv Koristuyuchis svoyeyu shvidkistyu Dzincu vzhe u nich proti 26 serpnya pribuv na Shortlend a potim u suprovodi esmincya Sudzukadze zdijsniv perehid na Truk yakogo distavsya 25 serpnya Bilsh yak misyac Dzincu prohodiv avarijne vidnovlennya za dopomogoyu remontnogo sudna Akasi a 2 8 zhovtnya 1942 go zdijsniv perehid z Truku do Kure dlya povnocinnogo vidnovlennya Vono trivalo do 9 sichnya 1943 go ta vklyuchalo pidsilennya protipovitryanoyi oboroni vstanovlennyam dvoh stroyenih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ 18 24 sichnya Dzincu projshov nazad na Truk Z 31 sichnya po 9 lyutogo 1943 go Dzincu vhodiv do skladu sil sho patrulyuvali pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv u mezhah operaciyi z evakuaciyi yaponskih vijsk z Guadalkanala bezposeredno vivozili garnizon ostrova dva desyatki esminciv U nastupni kilka misyaciv intensivnist boyiv u arhipelazi istotno spala hocha pidsilennya ta postachannya garnizoniv na ostrovah Nyu Dzhordzhiya centralna chastina Solomonovih ostroviv chas vid chasu suprovodzhuvalis vtratami tak 8 travnya odrazu tri esminci 2 yi eskadri zaginuli bilya ostrova Kolombangara Krejser Dzincu u 1925 roci 14 chervnya 1943 go Dzincu vijshov z Truku do Marshallovih ostroviv dlya dostavki tudi nazemnogo personalu aviaciyi 16 17 chisla rozvantazhivsya na atoli Kvadzhelejn a 19 chervnya povernuvsya na Truk 30 chervnya 1943 go amerikanski vijska visadilis na ostrovah Nyu Dzhordzhiya sho zapochatkuvalo trimisyachnu bitvu za cej arhipelag u centralnij chastini Solomonovih ostroviv 8 10 lipnya Dzincu razom z odnim esmincem svoyeyi eskadri projshov z Truku do Rabaula 12 lipnya krejser vijshov iz Rabaula razom z 5 esmincyami mayuchi zavdannya suprovodzhuvati 4 esminci transportnoyi grupi yaki rushili z Shortlendu dlya dostavki pidkriplen na Kolombangaru V nich proti 13 lipnya yaponski korabli zustrilis iz zagonom soyuznikiv sho prizvelo do boyu vidomogo yak bitva pri Kolombangari Suprotivniki dali torpedni zalpi pislya chogo Dzincu vklyuchiv prozhektor i vidkriv artilerijskij vogon Sili soyuznikiv za vidomoyu taktikoyu zoseredili vogon na najbilshomu korabli protivnika pri comu vogon troh krejseriv korektuvali za pokaznikami radariv Vsogo po Dzincu vipustili 2630 155 mm ta 353 127 mm snaryadi yaponskij korabel vtrativ zdatnist do kermuvannya a potim i hid Cherez 35 hvilin pislya pochatku obstrilu Dzincu buv urazhenij torpedoyu yaku po nomu vipustili amerikanski korabli sho peresliduvali suprotivnika Na krejseri stavsya potuzhnij vibuh i za tri hvilini vin zatonuv mozhlivo vidznachiti sho Dzincu stav yedinoyu yaponskoyu vtratoyu v comu boyu prichomu zavdyaki vdalim torpednim atakam esminciv yaponcyam vdalos zavdati istotnoyi shkodi soyuznikam 1 esminec potonuv poshkodzheni 3 legki krejseri Vrahovuyuchi obstavini zagibeli korablya majzhe ves ekipazh Dzincu 482 osobi zaginuv 21 moryaka vryatuvav pidvodnij choven I 180 2 chleni ekipazhu potrapili u polon U 2019 roci reshtki krejsera rozirvanogo na dvi chastini viyavili v rajoni z glibinoyu morya 900 metriv Primitki www combinedfleet com Arhiv originalu za 14 sichnya 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 29 zhovtnya 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2021