Михайло Дзіндзьо (19 липня 1925, с. Красна Короснянського повіту, тепер Польща — 8 серпня 1993, м. Борислав Львівської області) — український журналіст, народний поет, збирач лемківського фольклору.
Біографічні дані
Народився в с. Красна Кроснянського повіту у селянській сім’ї. Батько Михайла,Василь, був сільським війтом.
1931 року померла мати Михайла, після чого батько одружився вдруге.
1938 р. успішно закінчив шестирічну початкову сільську школу. Далі навчатися йому не було змоги через матеріальні труднощі.
Після виселення 1945 р. в Україну деякий час жив у Борщеві на Тернопільщині. Згодом у 1948 р. переїхав до Борислава на Львівщині. 1951 року Михайло вступив учитися до вечірньої школи робітничої молоді, а у 1957 р. закінчив середню школу. 1962 р. закінчив Дрогобицький нафтовий технікум. Одержав диплом техніка-механіка нафтового і газового обладнання.
Був одружений, 1958 року народився його син Ярослав. Ярослав закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка, зараз є відомий у м.Борислав громадський діяч, неодноразово обирався депутатом Бориславської міської ради
Творчість
Ще на Лемківщині почав писати вірші та записувати фольклор. Цю роботу продовжив і розвинув у лемківському середовищі Борислава. Лише від Анни Драган записав кілька десятків народних лемківських (зокрема, весільних) пісень. На основі зібраних матеріалів опрацював «В Розділю на весіллю» («Наше слово», 1970—1971), «Лемківські хрестини» (1971), «Лемківські вечірки» (1974—1975).
Починаючи з 1964 року, тижневик «Наше слово» регулярно друкував статті, оповідання, нариси та вірші Михайла Дзіндзя на різноманітні теми, а також ряд гуморесок. Серед оповідань – «Навчаєся», «Не трафив», «Егомосць так казали», «Кумів могорич», «Як Гарась коня поміняв», «Прийшла коза до воза», оповідань часів Другої світової війни: «Як у Красній німців роззброїли», «Невинні жертви війни». Поряд із тим вміщено багато публікацій інформативного характеру, лемківських пісень.
Фрагмент «Лемківське весілля» друкувався у журналі «Жовтень» (1975, № 12). Окремі оповідання опублікувала газета «Нафтовик Борислава».
Написав сценарій «Лемківських вечірок», які на сцені «Ватри-93» у Ждині (Польща) поставила самодіяльна хорова група «Джерела Лемківщини» із села Маринопіль (Івано-Франківська область).
Помер Михайло Дзіндзьо 8 серпня 1993 року на 68-му році життя. Дружина Марія пережила його на 20 років і померла 26 лютого 2013 року. Похована біля свого чоловіка.
Джерела
- Діячі науки і культури Лемківщини [ 5 березня 2012 у Wayback Machine.];
- Вибрані гуморески Михайла Дзіндзя [ 31 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Dzindzo 19 lipnya 1925 s Krasna Korosnyanskogo povitu teper Polsha 8 serpnya 1993 m Borislav Lvivskoyi oblasti ukrayinskij zhurnalist narodnij poet zbirach lemkivskogo folkloru Biografichni daniNarodivsya v s Krasna Krosnyanskogo povitu u selyanskij sim yi Batko Mihajla Vasil buv silskim vijtom 1931 roku pomerla mati Mihajla pislya chogo batko odruzhivsya vdruge 1938 r uspishno zakinchiv shestirichnu pochatkovu silsku shkolu Dali navchatisya jomu ne bulo zmogi cherez materialni trudnoshi Pislya viselennya 1945 r v Ukrayinu deyakij chas zhiv u Borshevi na Ternopilshini Zgodom u 1948 r pereyihav do Borislava na Lvivshini 1951 roku Mihajlo vstupiv uchitisya do vechirnoyi shkoli robitnichoyi molodi a u 1957 r zakinchiv serednyu shkolu 1962 r zakinchiv Drogobickij naftovij tehnikum Oderzhav diplom tehnika mehanika naftovogo i gazovogo obladnannya Buv odruzhenij 1958 roku narodivsya jogo sin Yaroslav Yaroslav zakinchiv fakultet zhurnalistiki Lvivskogo universitetu imeni Ivana Franka zaraz ye vidomij u m Borislav gromadskij diyach neodnorazovo obiravsya deputatom Borislavskoyi miskoyi radiTvorchistShe na Lemkivshini pochav pisati virshi ta zapisuvati folklor Cyu robotu prodovzhiv i rozvinuv u lemkivskomu seredovishi Borislava Lishe vid Anni Dragan zapisav kilka desyatkiv narodnih lemkivskih zokrema vesilnih pisen Na osnovi zibranih materialiv opracyuvav V Rozdilyu na vesillyu Nashe slovo 1970 1971 Lemkivski hrestini 1971 Lemkivski vechirki 1974 1975 Pochinayuchi z 1964 roku tizhnevik Nashe slovo regulyarno drukuvav statti opovidannya narisi ta virshi Mihajla Dzindzya na riznomanitni temi a takozh ryad gumoresok Sered opovidan Navchayesya Ne trafiv Egomosc tak kazali Kumiv mogorich Yak Garas konya pominyav Prijshla koza do voza opovidan chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Yak u Krasnij nimciv rozzbroyili Nevinni zhertvi vijni Poryad iz tim vmisheno bagato publikacij informativnogo harakteru lemkivskih pisen Fragment Lemkivske vesillya drukuvavsya u zhurnali Zhovten 1975 12 Okremi opovidannya opublikuvala gazeta Naftovik Borislava Napisav scenarij Lemkivskih vechirok yaki na sceni Vatri 93 u Zhdini Polsha postavila samodiyalna horova grupa Dzherela Lemkivshini iz sela Marinopil Ivano Frankivska oblast Pomer Mihajlo Dzindzo 8 serpnya 1993 roku na 68 mu roci zhittya Druzhina Mariya perezhila jogo na 20 rokiv i pomerla 26 lyutogo 2013 roku Pohovana bilya svogo cholovika DzherelaDiyachi nauki i kulturi Lemkivshini 5 bereznya 2012 u Wayback Machine Vibrani gumoreski Mihajla Dzindzya 31 bereznya 2017 u Wayback Machine