Джу ринський райо н колишній район Могилівської і Вінницької округ Вінницької області Джуринський районОсновні даніКраїн

Джу́ринський райо́н — колишній район Могилівської і Вінницької округ, Вінницької області.

Джуринський район


Основні дані
Країна:	УРСР
Округа/Область:	Могилівська округа, Вінницька округа, Вінницька область
Утворений:	7 березня 1923
Ліквідований:	10 вересня 1959
Населені пункти та ради
Районний центр:	Джурин


Районна влада

Історія

Утворений 7 березня 1923 року з центром у Джурині в складі Могилівської округи Подільської губернії.

1 липня 1930 року після розформування Могилівської округи приєднаний до Вінницької округи.

15 вересня 1930 року ліквідований з віднесенням території до складу Шаргородського району.

20 березня 1946 року утворений знову в складі Вінницької області. До складу району ввійшли сільради: Ворошилівська, Голинчинецька, Деребчинська, Джуринська Перша, Джуринська Друга, Довжанська, Калитинська, Малодеребчинська, Писарівська, Покутинська, Політанська, Рекечинецька, Садковецька, Сапіжанська, Семенівська, Хоменківська зі складу Шаргородського району, Лопатинецька зі складу Тиврівського району, Попелівська і Стрільницька зі складу Шпиківського району.

7 вересня 1946 ліквідована Джуринська Друга сільська рада, територія передана до складу Джуринської Першої сільської ради, яку назвали Джуринською.

Ліквідований 10 вересня 1959 року з віднесенням території до складу Шаргородського району.

Родинна колиска - Джурин

Про історію існування Джуринського району, помітні події, пов’язані з цим, оповіді про людей, які трудилися там, створюючи загальний добробут, широко розповідається в історико-документальній книзі журналіста, публіциста, політолога і письменника Олександра Горобця «Родинна колиска – Джурин», який свого часу народився і виріс у Джурині. Книга видана автором 2008 року за сприяння щедрого спонсора, уродження цього ж села, нині знаного одеського бізнесмена Ігоря Нечіпайла. Нині цей твір є практично в кожній культурній сім’ї, родині населеного пункту.

Твір розповідає, чому в Джурині, до прикладу, було аж дві сільських ради. Виявляється, одна обліковувала громадян української і інших національностей, а інша – винятково юдеїв.

У творі багато історичних даних, різноманітних досліджень, які стосуються і безпосередньо часів існування Джуринського району. Є розповіді про людей, які там мешкали в пору існування такої управлінської структури, займали керівні пости в системі влади. Як приміром, головний лікар В. Смалюх, голови райвиконкому Марченко, Слічний, Журавльов, директор комбінату стінових матеріалів Боднар та багато інших.

Під рясними вишнями Подолії

2019 року, на кошти Вінницького , видано письменника Олександра Горобця «Під рясними вишнями». Це – історико-публіцистична і глибоко людинознавча розповідь на продовження попередньої книги цього ж автора «Родинна колиска – Джурин». Щоправда, оповіді в ній стосуються не лише подій села Джурина, колишнього райцентру, а й інших населених пунктів південного Поділля. Літератор, зокрема, повідує нам про те, як проводив свої молоді літа в цих краях майбутній письменник Михайло Коцюбинський – він свого часу вчителював у селі Лопатинці (Джуринськи район). О. Горобець на сторінках твору робить унікальне відкриття: з фактами в руках доводить, що світовий англійської літератури, поляк за позодженням Джозеф Конрад (Теодор Юзеф Конрад Коженьовський) насправді народився за два кільметри від Джурина, у селі Мала Деребчинка колишнього Джуринського району, а не десь під Бердичевом, як повідомляють підручники… До речі, в якому саме населеному пункті зарита пуповина Джозефа Конрада - офіційна історіографія встановити не може й до нині...

З Джурином і однойменним районом пов’язана доля відомого українського письменника , який працював з видобутку каменю-вапняка в місцевому підземному кар’єрі. Один з його романів «Берег» відтворює атмосферу життя повоєнного села, людських стосунків у трудовому колективі, колишньому райцентрі. Твір удостоєний однією з високих літературних премій України.

Книга Олександра Горобця "Під рясними вишнями" знайомить і з родиною місцевих лікарів Кутаф’євих: матір’ю – Євгенією Миронівною і її сином Віктором Борисовичем, які впродовж багатьох десятиліть були знаменитими терапевтами і уважно вислуховували серця практично всіх жителів колишнього Джуринського району. З особливою повагою подано тут і розповідь про родину джуринянина, полковника міліції Миколи Горобця, в якій всі дорослі – медики. Два його сини хірурги, один з яких – кандидат медичних наук, військовий медик, дружина глави сім'ї Наталія Іванівна і дві невістки – науковці-викладачі .

За сто літ повернулися Синьожупанники

Як відгомін далеких подій у колишньому Джуринському районі, з’явився нещодавно (відповідно до рішення Верховної Ради України від 16 травня 2016 р.) неподалік колишнього райцентру новий… населений пункт – селище (так офіційно називається древній хутір) Синьожупанники. Одне слово, декомунізація докотилася і до хутора Петровського, що загубився поміж лісами і подільськими садами. Тут тепер менше півсотні домогосподарств, мешкає не більше вісімдесяти осіб. Як же ж цим пов'язані синьожупанники?

Понад сто літ тому за кордоном, у Німеччині революційною органзацією українців «Союз визволення України» (СВУ) (першим його лідером був націоналіст Дмитро Донцов), було сформувано шеститисячну дивізію з вояків, які потрапили у полон під час Першої світової війни і перебували в . Вони стали під українські національні прапори, зголосившись боротися зі зброєю в руках за незалежну і Україну. А синьожупанниками це військо називалося тому, що на побажання командування українсько дивізії Німеччина пошила для їхнього війська форму із синього сукна. (До речі, була тоді ж сформована і дивізія біложупанників, але з бранців, які утримувалися в таборах військовополоненних Австрії).

Командував дивізією синьожупанників теж колишній полоненник, герой російсько-японської війни, генерал Віктор Зелінський. 1938 року, у Берліні, він видав книгу спогадів про свої бойові походи, яка так і називалася «Синьожупанники». В ній викладена детальна розповідь про шлях дивізії. Окремий полк її, з’єднавшись із бойовими порядками Української Галицької армії, вів активні бойові дії з більшовиками побіля станцій Журавлівка, Вапнярка. Якось уночі санітарний обоз синьожупанників прибув на невеличкий біля села Ямпільського повіту (згодом це буде територією Джуринського району). Люди розібрали по домівках скалічених вояків-українців. Ось, власне, чому колишній хутір, у радянські часи найменований на честь сталінського старапа Г. Петровського, перейменували на Синьожупанники.

Посилання

•Олександр Горобець "Родинна колиска - Джурин" [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Нова книжка про Джурин - "Під рясними вишнями" [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Хутір тепер величається - Синьожупанники [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Стою на форотях у фуфайці й кірзових чоботях [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Першим вітром до мами полечу [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Їхали роми до Варварки в гості [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобкць Очі бабусі Сандри [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Вухналь у сволоці [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Ювілей сивої горлиці [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Був у мене друг лісничий [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Це магічне слово "Джура" [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] •Олександр Горобець Загубилася джуринська макітра з варениками у ковід [ 10 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Олександр Горобець Стихла Муза співця Козаччини і Коліївщини Миколи Рябого [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
Олександр Горобець Безрукий майстер шедеврів із Покутиного [ 16 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1946 «Про утворення Джуринського району в складі Вінницької області»
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вересня 1946 «Про ліквідацію Джуринської другої сільської ради, Джуринського району, Жабокрицької і Городківської національних сільських рад, Крижопільського району і Ольгопільської національної сільської ради, Ольгопільського району, Вінницької області»
Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/28 від 10 вересня 1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області»
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2021. Процитовано 1 липня 2019.
. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 16.

[1] Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»

[2] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»

[3] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»

[4] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 березня 1946 «Про утворення Джуринського району в складі Вінницької області»

[5] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вересня 1946 «Про ліквідацію Джуринської другої сільської ради, Джуринського району, Жабокрицької і Городківської національних сільських рад, Крижопільського району і Ольгопільської національної сільської ради, Ольгопільського району, Вінницької області»

[6] Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/28 від 10 вересня 1959 «Про ліквідацію деяких районів Вінницької області»

[7] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2021. Процитовано 1 липня 2019.

[8] . Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()