Джузеппе Боніто італ Giuseppe Bonito 1 листопада 1707 Кастелламмаре ді Стабія 19 травня 1789 Неаполь неаполітанський худ

Джузеппе Боніто(італ. Giuseppe Bonito 1 листопада, 1707, Кастелламмаре-ді-Стабія — 19 травня, 1789, Неаполь) — неаполітанський художник доби пізнього бароко і рококо.

Джузеппе Боніто
Giuseppe Bonito


При народженні	Giuseppe Bonito
Народження	1 листопада 1707(1707-11-01) Кастелламмаре-ді-Стабія
Смерть	19 травня 1789(1789-05-19) (81 рік)
	Неаполь
Національність	італієць
Країна	Неаполітанське королівство
Жанр	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Навчання	у Франческо Солімена
Діяльність	художник
Напрямок	пізнє бароко, реалізм,рококо
Роки творчості	1725-1788
Покровитель	неаполітанська королівська родина
Вчитель	Франческо Солімена
Твори	побутовий жанр, портрет, релігійний живопис
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національний музей Швеції, Галерея Уффіці, Музей образотворчих мистецтв, ^d, ^d, ^d, Музей Гране, ^d, Королівський палац у Мадриді і Ель-Пардо



Джузеппе Боніто у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Кастелламаре ді Стабія.

Художню майстерність опановував під керівництвом неаполітанського художника Франческо Солімена, чий стиль вплинув на ранні твори художника.

Як і більшість італійських художників працював по замовленнях релігійних громад і працював майстром релігійного живопису. Художня еволюція майстра мала напрям від пізнього італійського бароко у бік рококо. Стилістика рококо притаманна і релігійному живопису Джузеппе Боніто.

На здібного молодого художника звернув увагу іспанський маркіз Хосе Хоакін де Монтеалегре, котрий обіймав посаду державного секретаря неаполітанського короля. Маркіз став першим покровителем художника і останній виконав декілька замов вельможі. Серед творчого доробку художника побільшало парадних портретів. Маркіз розповів про талановитого неаполітанця королівській родині й ті беруть його до себе у службу портретистом та художником по інтер'єрам.

Джузеппе Боніта був майстром фрескового живопису. Техніка виконання зображень по вологому тиньку потребувала міцних рук і швидкої праці, а також допомоги учнів. Помічником Джузеппе Боніта був художник (1696—1782).

На свято Тіла Господня у Неаполі відбувалась виставка побутових картин на колишній площі Ларго ди Палаццо (нині площа Плебісцит). Серед ранніх картин побутового жанру у Джузеппе Боніто — «Шкільний вчитель», «Поет», «Кравчиня», про котрі мало знав і історіограф неаполітанських майстрів Бернардо де Домінічі. Майстром створення побутових картин з настроями доброго гумору і малих, але кумедних, ситуацій був сучасник Боніто — неаполітанський художник Гаспаре Траверсі. До 20 століття низка картин Гаспаре Траверсі була віднесена до творчості Джузеппе Боніто. Творчим надбанням обох художників займався у 20 ст. Роберто Лонгі, котрому належить честь повернення у історію мистецтв імені Гаспаре Траверсі, а також розмежування їх картин і відповідна атрибуція полотен.

За сприяння Хосе Хоакіна де Монтеалегре художник почав виконувати замови неаполітанської королівської родини і створив низку парадних портретів як королівського подружжя, так і їх родичів. Серед творів художника — декор в Королівському палаці Портічі у Неаполі.

1751 року Джузеппе Боніто отримав посаду надвірного художника неаполітанського короля. 1752 року його обрали у члени академії святого Луки у Римі.

Згодом талановитий художник зробив і непогану адміністративну кар'єру. 1755 року була заснована . Її першим директором став Джузеппе Боніто й обіймав цю посаду до власної смерті. 1757 року він також став керівником королівської мануфактури гобеленів у Неаполі. Художник запропонував для переводу у гобелени ескізи — «Історія дон Кіхота» та алегорії Цноті та Істини.

Художник помер у Неаполі 1789 року.

Вибрані твори

«Шкільний вчитель»
«Кравчиня»
«Поет»
«Відпочинок мисливців»
«В майстерні художника»
«Карнавальна сцена з Пульчинелою», Музей Каподімонте
«Концерт», до 1789 р.
«Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
«Турецька дипломатична місія» (груповий портрет, 1741 р.), Національний музей Прадо
«Урок музики», 1745 р.
«Неаполітанський король Карло VII», Палац Казерта
«Неаполітанський король Карло VIII», 1745 р., Мадрид
«Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1745 р., Мадрид
«Портрет невідомої з дитиною на колінах», до 1789 р.
Вівтар «Мадонна непорочного зачаття», калиця палацу Казерта, Неаполь
«Св. Вероніка», до 1745 р.
«Мадонна зі святими»
«Св. Карло Борромео»
Декоративні фрески з архітектурою в королівському палаці Портічі.

Галерея вибраних творів

«Майстерня художника», середина 18 ст.
Джузеппе Боніто. «Архітектурні фрески палацу Портічі»
«Турецька дипломатична місія » (груповий портрет, 1741 р. ), Національний музей Прадо
« Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1740 р.
« Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
« Карнавальна сцена з Пульчинелою », Музей Каподімонте
«Марія Кароліна», Палаццо Реале, Мадрид.
«Маски неполітанського карнавалу», центральні персонажі картини Дж. Боніто.

Див. також

Джерела

Bernardo De Dominici, Vite de’ Pittori, scultori ed architetti napoletani, annotated edition in 3 vols., ed. Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza, Naples, 2008, II, p. 1354

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Боніто