Джузепе де Сакко

Джузеппе де Сакко (італ. Giuseppe de Sacco; 1735, Верона, Італія — 1798, Гродно, Білорусь) — один з найбільших архітекторів розвиненого бароко і класицизму, що працювали на території сучасної Білорусі в XVIII столітті. Придворний архітектор короля Станіслава Августа Понятовського. Також працював в інших регіонах Речі Посполитої. У творчості виділяються ансамблі палацово-паркових резиденцій.

Джузепе де Сакко
італ. Giuseppe de Sacco
Народження	1735 Верона, Італія
Смерть	1798 Гродно, Білорусь
Країна (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Варшава, Гродно, Вільнюс
Архітектурний стиль	бароко, класицизм
Найважливіші споруди	Палац Тизенгауза (Постави)
Нереалізовані проєкти	Ратуша у Вільнюсі
Джузепе де Сакко у Вікісховищі

Біографія

У 1768 році Джузепе де Сакко був запрошений до Варшави, де займався мистецьким катафалком (castrum doloris) королеви Марії Лещинської і проектом перебудови костьолу святого Яна.

У 1771 році став архітектором Скарбової комісії ВКЛ. Був рекомендований гродненському старості Антонію Тизенгаузу і прийнятий на службу як архітектор королівських маєтків (Baudirektor) у ВКЛ. Іменувався також «Архітектором Його Королівської Милості у Гродно». У Речі Посполитій Сакко отримує ряд військових звань ВКЛ, а у 1775 році — шляхетство.

Узявшись до роботи в Гродно, Сакко розробляє проекти численних будівель Городниці: містобудівного ансамблю, котрий був частиною амбітного економічного проекту мецената Антонія Тизенгауза, покликаного підняти економіку регіону та наблизити рівень соціального життя до кращих європейських взірців. До ансамблю Городниці входив і власний палац Тизенгауза, також спроектований Сакко. За іншими даними, Сакко тільки брав участь у роботах над палацом, головним автором котрого був попередній архітектор Тизенгауза — Мьозер. Окрім того, Сакко створив декілька королівських резиденцій навкруги Гродно і займався реконструкцією королівського Нового замку, збудованого для короля Августа III.

У 70-х і 80-х роках XVIII ст. брав участь у роботах на найважливіших будівлях Вільнюса — Кафедральному костьолі і ратуші.

У 1770-1795 роках Джузепе де Сакко виконав ряд замовлень місцевих магнатів, спроектував кілька відомих палацово-паркових ансамблів і міських резиденцій, зокрема палац Воловичів, Щорсівський палац Хрептовичів, і, ймовірно, палаци Тизенгауза у Поставах та Вільнюсі.

Сакко помер у 1798, ймовірно, у власному маєтку, відомому як гродненський дім масонів. Похований на гродненському фарному католицькому цвинтарі.

Значні роботи

#	Зображення	Назва	Примітки	Розташування	Дата
1		Палац у Цьонжені	Зберігся	Цьонжень  Польща	XVIII ст.
2		Палац Хрептовичів у Щорсах	Не зберігся	Щорси   Білорусь	XVIII ст.
3		Театр Тизенгауза	Зберігся	Гродно   Білорусь	XVIII ст.
4		Ансамбль площі Тизенгауза	Зберігся	Гродно  Білорусь	XVIII ст.
5		Палац Тизенгауза	Не зберігся	Гродно   Білорусь	XVIII ст.
6		Палац Воловичів	Зберігся	Святськ  Білорусь	XVIII ст.
7		Станіславово (садиба)	Зберігся	Гродно  Білорусь	XVIII ст.
8		Мосарський палац	Не зберігся	Мосар  Білорусь	XVIII ст.

Примітки

1. Аляксеев Л. В. Гродна i помнікі Панямоння (біл.)

Література

• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т.2. МАінск, 2006. ISBN 985-11-378-0
• Аляксеев Л. У. Гродна i помнікі Панямоння- Мн.:Беларуская навука,1996.-191 з.:іл.

Посилання

• Джузеппе де Сакко [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]