Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Ло (англ. John Law of Lauriston; 21 квітня 1671, Единбург — 21 березня 1729, Венеція) — шотландський фінансист, засновник і творець так званої «системи Ло».
| Джон Ло | |
|---|---|
| англ. John Law of Lauriston | |
 | |
| Народився | 21 квітня 1671[4][5] Единбург, Шотландське королівство[1] |
| Помер | 21 березня 1729[1][2][…] (57 років) Венеція, Венеційська республіка[6] ·пневмонія |
| Поховання | d |
| Країна |  Шотландське королівство[7] Королівство Велика Британія |
| Діяльність | економіст, фінансист, статистик, бретер |
| Галузь | економіка |
| Знання мов | англійська[2] |
| Членство | Французька академія наук |
| Посада | d і d |
| Рід | d |
| Автограф |  |
| |
Народжений в сім'ї ювеліра, Джон Ло з юності вів широкий спосіб життя. Цей спосіб життя вимагав грошей, а грошей завжди не вистачало. Джон Ло був молодий і красивий (навіть заробив прізвисько Beau Law), був бретером і гультіпакою, примудрився потрапити у в'язницю і втекти з неї. Джон Ло був романтиком і знайшов романтику в банківській справі. І він випередив у розумінні суті банківської справи свій час на століття: лише у 1971 р. світ остаточно перейде до системи фіатних грошей, не забезпечених золотом, що занурить його у епоху постійної інфляції.
Для виходу Шотландії з економічної кризи Джон Ло запропонував реформу системи грошового обігу. Проєкт Ло був викладений у книзі, яка вийшла в 1705 році в Единбурзі і названа їм «Гроші і торгівля, розглянуті у зв'язку з пропозицією про забезпечення нації грошима». Ло стверджував, що джерелом економічного процвітання є достаток грошей у країні. Гроші повинні бути не металевими, а кредитними, створюватися банком відповідно до потреб господарства, інакше кажучи, паперовими: «Використання банків — найкращий спосіб, який дотепер застосовувався для збільшення кількості грошей».
Система Ло
Система Ло доповнювалася ще двома принципами, значення яких важко переоцінити.
- По-перше, для банків він передбачав політику кредитної експансії, тобто надання позичок, що у багато разів перевищували запас металевих грошей у банку.
- По-друге, він вимагав, щоб банк був державним і проводив економічну політику держави.
Кредит відіграє найважливішу роль у розвитку капіталістичного виробництва, і Ло був одним з перших, хто побачив це. Але у такому принципі закладена небезпека для стійкості банківської системи. Банки схильні «зариватися», розширяти свої позики заради прибутків. Звідси й можливість їх краху, який може мати для економіки дуже важкі наслідки. Інша небезпека, або, скоріше, інший аспект цієї небезпеки, — експлуатація надзвичайних можливостей банків державою. Що станеться, якщо банку доведеться розширювати випуск своїх банкнот не для задоволення дійсних потреб господарства, а просто для покриття дефіциту у державному бюджеті? Слово «інфляція» ще не було винайдено, але саме вона загрожувала й банку, і країні, у якій він би діяв.
Джон Ло в Парижі
Джон Ло, не зумівши знайти умови для реалізації свого блискучого проєкту в Англії, Шотландії, Савойї і Лігурії, з'явився, зрештою, у Парижі.
Після смерті Людовика XIV Франція була напередодні фінансового банкрутства. Король-сонце залишив грандіозний борг, розвалену переслідуваннями гугенотів економіку, занедбані фінанси. Все це отримав у спадок його племінник — регент Філіп Орлеанський. Новому регенту потрібні були гроші.
Ло довелося відмовитися від ідеї державного банку й погодитися на приватний акціонерний банк. Втім, це був лише обхідний маневр: із самого початку банк був тісно пов'язаний з державою. Заснований у травні 1716 року Загальний банк у перші два роки своєї діяльності мав приголомшливий успіх.
Наприкінці 1717 року була створена , яка отримала монополію на торгівлю з французькими колоніями в Новому Світі. Оскільки більшість цих володінь були розташовані в долині річки Міссісіпі, між собою французи іменували «міссісіпською». Її акції були повністю оплачені державними облігаціями. В 1719 році «Західній компанії» були інші торговельні компанії на кшталт Ост-Індської, а сама вона стала іменуватися . ЇЇ акції продавалися вони лише за дзвінку монету, натомість для купівлі цінних паперів кожної наступної серії треба було пред'явити акції попереднього випуску.
Банку, за думкою Ло, належало забезпечувати пропозицію грошей і підтримувати низький рівень відсотка за позиками, що мало стимулювати господарську активність. Що стосується компанії, то хоч вона формально і створювалася для підтримки колоній, але свої права і привілеї отримала під зобов'язання з управління державним боргом. Фактично Компанія ставала посередником між скарбницею і її кредиторами, запропонувавши останнім конвертувати цінні папери в акції компанії.
Система Ло запрацювала — кредит став дешевим. Промисловість і торгівля прийшли в рух, скарбниця звільнилася від основної частини державного боргу. Однак ефект виявився недовгим.
Крах системи Джона Ло і подальший розвиток
Численні вороги й недоброзичливці й просто далекоглядні спекулянти поспішали позбутися і від акцій, і від банкнот. Ло відповів на це підтримкою твердого курсу акцій і обмеженням розміну банкнот на метал. Однак через те, що для підтримки акцій були потрібні гроші, Ло друкував їх дедалі більше й більше. Численні розпорядження, які він видавав у ці місяці, вказують на ознаки розгубленості. Ло опинився в безвиході, система гинула. До осені 1720 року банкноти, що перетворилися в інфляційні паперові гроші, коштували не більше чверті своєї загальної вартості у сріблі. Ціни всіх товарів істотно зросли. У Парижі бракувало продовольства, посилювалося народне обурення. З листопада банкноти перестали бути законним платіжним засобом. Почалася ліквідація системи. На цих останніх рубежах Ло продовжував вести завзяту боротьбу. У липні він ледь урятувався від розлюченої юрби, що вимагала обміну знецінених папірців на повноцінні гроші, й з труднощами знайшов порятунок у палаці регента. У середині грудня 1720 року Джон Ло із сином, залишивши у Парижі дружину, доньку й брата, таємно виїхав у Брюссель. Усе його майно було незабаром конфісковане й використане для задоволення вимог кредиторів.
Але ідеї Джона Ло не загинули. З розвитком великих акціонерних товариств, що захопили панівні позиції в цілих галузях промисловості, із зростанням гігантських банків і їх злиттям із промисловими монополіями на межі XIX і XX століть утворився фінансовий капітал.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118726838 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- Ло Джон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- . Еспресо. 2020-07-06. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Ло
- Джон Ло [ 25 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Lo angl John Law of Lauriston 21 kvitnya 1671 Edinburg 21 bereznya 1729 Veneciya shotlandskij finansist zasnovnik i tvorec tak zvanoyi sistemi Lo Dzhon Loangl John Law of LauristonNarodivsya21 kvitnya 1671 1671 04 21 4 5 Edinburg Shotlandske korolivstvo 1 Pomer21 bereznya 1729 1729 03 21 1 2 57 rokiv Veneciya Venecijska respublika 6 pnevmoniyaPohovannyadKrayina Shotlandske korolivstvo 7 Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistekonomist finansist statistik breterGaluzekonomikaZnannya movanglijska 2 ChlenstvoFrancuzka akademiya naukPosadad i dRiddAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Narodzhenij v sim yi yuvelira Dzhon Lo z yunosti viv shirokij sposib zhittya Cej sposib zhittya vimagav groshej a groshej zavzhdi ne vistachalo Dzhon Lo buv molodij i krasivij navit zarobiv prizvisko Beau Law buv breterom i gultipakoyu primudrivsya potrapiti u v yaznicyu i vtekti z neyi Dzhon Lo buv romantikom i znajshov romantiku v bankivskij spravi I vin viperediv u rozuminni suti bankivskoyi spravi svij chas na stolittya lishe u 1971 r svit ostatochno perejde do sistemi fiatnih groshej ne zabezpechenih zolotom sho zanurit jogo u epohu postijnoyi inflyaciyi Dlya vihodu Shotlandiyi z ekonomichnoyi krizi Dzhon Lo zaproponuvav reformu sistemi groshovogo obigu Proyekt Lo buv vikladenij u knizi yaka vijshla v 1705 roci v Edinburzi i nazvana yim Groshi i torgivlya rozglyanuti u zv yazku z propoziciyeyu pro zabezpechennya naciyi groshima Lo stverdzhuvav sho dzherelom ekonomichnogo procvitannya ye dostatok groshej u krayini Groshi povinni buti ne metalevimi a kreditnimi stvoryuvatisya bankom vidpovidno do potreb gospodarstva inakshe kazhuchi paperovimi Vikoristannya bankiv najkrashij sposib yakij doteper zastosovuvavsya dlya zbilshennya kilkosti groshej Sistema LoSistema Lo dopovnyuvalasya she dvoma principami znachennya yakih vazhko pereociniti Po pershe dlya bankiv vin peredbachav politiku kreditnoyi ekspansiyi tobto nadannya pozichok sho u bagato raziv perevishuvali zapas metalevih groshej u banku Po druge vin vimagav shob bank buv derzhavnim i provodiv ekonomichnu politiku derzhavi Kredit vidigraye najvazhlivishu rol u rozvitku kapitalistichnogo virobnictva i Lo buv odnim z pershih hto pobachiv ce Ale u takomu principi zakladena nebezpeka dlya stijkosti bankivskoyi sistemi Banki shilni zarivatisya rozshiryati svoyi poziki zaradi pributkiv Zvidsi j mozhlivist yih krahu yakij mozhe mati dlya ekonomiki duzhe vazhki naslidki Insha nebezpeka abo skorishe inshij aspekt ciyeyi nebezpeki ekspluataciya nadzvichajnih mozhlivostej bankiv derzhavoyu Sho stanetsya yaksho banku dovedetsya rozshiryuvati vipusk svoyih banknot ne dlya zadovolennya dijsnih potreb gospodarstva a prosto dlya pokrittya deficitu u derzhavnomu byudzheti Slovo inflyaciya she ne bulo vinajdeno ale same vona zagrozhuvala j banku i krayini u yakij vin bi diyav Dzhon Lo v ParizhiMoney and trade considered with a proposal for supplying the Nation with money 1934 Dzhon Lo ne zumivshi znajti umovi dlya realizaciyi svogo bliskuchogo proyektu v Angliyi Shotlandiyi Savojyi i Liguriyi z yavivsya zreshtoyu u Parizhi Pislya smerti Lyudovika XIV Franciya bula naperedodni finansovogo bankrutstva Korol sonce zalishiv grandioznij borg rozvalenu peresliduvannyami gugenotiv ekonomiku zanedbani finansi Vse ce otrimav u spadok jogo pleminnik regent Filip Orleanskij Novomu regentu potribni buli groshi Lo dovelosya vidmovitisya vid ideyi derzhavnogo banku j pogoditisya na privatnij akcionernij bank Vtim ce buv lishe obhidnij manevr iz samogo pochatku bank buv tisno pov yazanij z derzhavoyu Zasnovanij u travni 1716 roku Zagalnij bank u pershi dva roki svoyeyi diyalnosti mav prigolomshlivij uspih Naprikinci 1717 roku bula stvorena yaka otrimala monopoliyu na torgivlyu z francuzkimi koloniyami v Novomu Sviti Oskilki bilshist cih volodin buli roztashovani v dolini richki Missisipi mizh soboyu francuzi imenuvali missisipskoyu Yiyi akciyi buli povnistyu oplacheni derzhavnimi obligaciyami V 1719 roci Zahidnij kompaniyi buli inshi torgovelni kompaniyi na kshtalt Ost Indskoyi a sama vona stala imenuvatisya YiYi akciyi prodavalisya voni lishe za dzvinku monetu natomist dlya kupivli cinnih paperiv kozhnoyi nastupnoyi seriyi treba bulo pred yaviti akciyi poperednogo vipusku Banku za dumkoyu Lo nalezhalo zabezpechuvati propoziciyu groshej i pidtrimuvati nizkij riven vidsotka za pozikami sho malo stimulyuvati gospodarsku aktivnist Sho stosuyetsya kompaniyi to hoch vona formalno i stvoryuvalasya dlya pidtrimki kolonij ale svoyi prava i privileyi otrimala pid zobov yazannya z upravlinnya derzhavnim borgom Faktichno Kompaniya stavala poserednikom mizh skarbniceyu i yiyi kreditorami zaproponuvavshi ostannim konvertuvati cinni paperi v akciyi kompaniyi Sistema Lo zapracyuvala kredit stav deshevim Promislovist i torgivlya prijshli v ruh skarbnicya zvilnilasya vid osnovnoyi chastini derzhavnogo borgu Odnak efekt viyavivsya nedovgim Krah sistemi Dzhona Lo i podalshij rozvitokChislenni vorogi j nedobrozichlivci j prosto dalekoglyadni spekulyanti pospishali pozbutisya i vid akcij i vid banknot Lo vidpoviv na ce pidtrimkoyu tverdogo kursu akcij i obmezhennyam rozminu banknot na metal Odnak cherez te sho dlya pidtrimki akcij buli potribni groshi Lo drukuvav yih dedali bilshe j bilshe Chislenni rozporyadzhennya yaki vin vidavav u ci misyaci vkazuyut na oznaki rozgublenosti Lo opinivsya v bezvihodi sistema ginula Do oseni 1720 roku banknoti sho peretvorilisya v inflyacijni paperovi groshi koshtuvali ne bilshe chverti svoyeyi zagalnoyi vartosti u sribli Cini vsih tovariv istotno zrosli U Parizhi brakuvalo prodovolstva posilyuvalosya narodne oburennya Z listopada banknoti perestali buti zakonnim platizhnim zasobom Pochalasya likvidaciya sistemi Na cih ostannih rubezhah Lo prodovzhuvav vesti zavzyatu borotbu U lipni vin led uryatuvavsya vid rozlyuchenoyi yurbi sho vimagala obminu znecinenih papirciv na povnocinni groshi j z trudnoshami znajshov poryatunok u palaci regenta U seredini grudnya 1720 roku Dzhon Lo iz sinom zalishivshi u Parizhi druzhinu donku j brata tayemno viyihav u Bryussel Use jogo majno bulo nezabarom konfiskovane j vikoristane dlya zadovolennya vimog kreditoriv Ale ideyi Dzhona Lo ne zaginuli Z rozvitkom velikih akcionernih tovaristv sho zahopili panivni poziciyi v cilih galuzyah promislovosti iz zrostannyam gigantskih bankiv i yih zlittyam iz promislovimi monopoliyami na mezhi XIX i XX stolit utvorivsya finansovij kapital Div takozhFiziokratiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118726838 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Lo Dzhon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Espreso 2020 07 06 Arhiv originalu za 7 veresnya 2020 Procitovano 5 veresnya 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhon Lo Dzhon Lo 25 listopada 2014 u Wayback Machine ros