Джон Базіл Турчин (англ. John Basil Turchin, John B. Turchin; ім'я при народженні — Іва́н Васи́льович Турчанинов (Турчин) (рос. Турчанинов Иван Васильевич); нар. 24 грудня 1822 (за іншими даними — 30 січня 1823), станиця Констянтинівська, Область Війська Донського, тепер м. Константиновськ Ростовської області РФ (за іншими даними, зокрема, за документами Центрального державного військово-історичного архіву (ЦДВІА) РФ, народився у м. Новочеркаську) — пом. 19 червня 1901, м. Енн (Анна), штат Іллінойс, США) — російський та американський військовик, полковник (генштабу[]) російської імператорської армії (1855), бригадний генерал армії Сполучених Штатів (від 17 липня 1862 р.). Учасник Угорського походу російської армії під командуванням князя І. Ф. Паскевича(-Ериванського) (1849), Кримської війни 1853—1856 років, громадянської війни у США 1861—1865 років (в часі громадянської війни у США займав командні посади у федеративних військах (північні штати) з 1861 по 1864 роки).
Джон Базіл Турчин | |
---|---|
рос. Иван Васильевич Турчанинов | |
Ім'я при народженні | Іва́н Васи́льович Турчанинов |
Народився | 24 грудня 1822 Область Війська Донського, Російська імперія |
Помер | 19 червня 1901 (78 років) Анна, Юніон, Іллінойс, США |
Поховання | d |
Підданство | Російська імперія |
Діяльність | військовик |
Alma mater | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) (1835), Михайлівське артилерійське училище (1843) і Академія Генерального штабу (1852) |
Знання мов | англійська |
Учасник | Громадянська війна в США, Кримська війна, d, Битва біля Чаттануги, d і Революція 1848—1849 років в Угорщині |
Військове звання | бригадний генерал |
Конфесія | православ'я |
Батько | Василь Турчанінов |
Автограф | |
|
З біографії
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2019) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2019) |
Іван Турчин ввійшов в американську історію як герой Громадянської війни США (1861—1865 рр.) Джон Базиль Турчин. Перед його іменем упродовж усього життя незмінним залишався титул «козак». У 1890–х роках на вулицях Чикаго перехожі зупинялися, щоби послухати гру на скрипці, яку виконував красивий із сивиною джентльмен, заробляючи собі на хліб. Кидаючи скромні пожертви виконавцеві, ніхто і не здогадувався, що перед ними — жива легенда громадянської війни, сподвижник Абрагама Лінкольна. Це його в 1865 році це місто зустрічало як національного героя. Влаштувавши парад на його честь, американці подарували іменну шаблю козакові.
Козацький син та онук Іван Турчин (прізвище батька — Турчанинов) народився в 1822 році на донській землі. З дитинства слухав розповіді старожилів про Січ Запорозьку, куди сходились донці з запорожцями і разом йшли в походи проти татар і турків, захищаючи українські землі від руйнувань, разом боролися проти шляхетської Польщі. Пригадував, як дід оповідав про Булавінське повстання 1705—1707 років. Це була війна донських і запорозьких козаків проти московської експансії на козацькі землі Дону. Бойові дії велися переважно на території земель Війська Донського — від річки Айдар до Азовського моря. У повстанні брала участь більшість станиць Війська Донського та близько п’яти тисяч запорозьких козаків (загалом січовиків на Запоріжжі було 10—12 тисяч). Після поразки у війні донське козацтво втратило всі свої вольності і перетворилося на «служилоє сословіє» — допоміжні війська при царській армії, що виконували розвідувальні та поліцейські функції.
Іван хотів якнайшвидше опанувати військову науку. Він навчався в І–му кадетському корпусі військового училища в Петербурзі, згодом у військовій класичній гімназії в Новочеркаську. В 1842 році закінчує Михайлівське артилерійське училище і як козацький офіцер відбуває на службу в Донську козачу гвардію. У 1853 році після закінчення військової академії перед тридцятирічним офіцером генерального штабу відкривалася військова кар’єра. Утім після придушення Угорської революції (1848—1849) та Кримської війни (1853—1856) Іван Турчин подає прохання про відставку.
Небажання служити в царській армії було рівносильним зраді. Іван не міг змиритися з узаконеним в Росії рабством–кріпацтвом, з убогим становищем козацьких полків та намірами імператора захоплювати чужі землі. Разом зі своєю дружиною Надією, донською козачкою, яка була сестрою однополчанина Євгенія Григор’єва, Іван Турчин покидає Росію в 1856 році. Після кількох місяців у Німеччині, Франції та Англії козацький полковник стає політичним емігрантом і в серпні 1856 року прибуває до Америки. Спершу притулок молодому подружжю знайшовся у Філадельфії. Через листування Турчина з приятелем Герценом, який перебував у Лондоні, відомо, що з 1847 року за ним таємно стежили царські «пси» на чолі з графом Бекендорфом. Їм вдалося вийти на слід приналежності Івана Турчина до Донського козачого політичного руху, що мав на меті домогтися повної самостійності Дону. Раптове зникнення одного з кращих офіцерів спричинило потік різних здогадок, проте тільки сам Турчин знав ціну розплати — це довічна еміграція. Через три роки в листі до Герцена він напише, що розчарований браком справжньої свободи в Республіці Америка, яка є «раєм для багатих і де за гроші відмиваються найважчі гріхи». Одночасно дякує Америці за те, що допомогла подолати в ньому амбіції вельможі та стати в один ряд зі звичайними смертними людьми.
Допомагав освоїтись на новій землі емігрантам Джордж Б. Мак–Кіллен, американський капітан Генерального штабу, урожденець Ілліною. Ще в 1856 році в Білорусі Іван Турчин служив начальником штабу окремого гвардійського корпусу, дислокованого на західних, окупованих Росією, землях. Американський військовий міністр Джеферсон Девіс відрядив у Росію військово–технічну місію, у складі якої був ветеран війни між США і Мексикою (1846—1848), згодом віце–президент та головний інженер Іллінойської центральної залізниці Мак–Кіллен... Іван закінчив у Філадельфії трирічне вище інженерне училище, Надія — дворічне медичне училище. У Чикаго Іван став завідувати технічним відділом Іллінойської центральної залізниці. У повітрі пахло війною між Північчю і Півднем. Уже тоді Турчин писав про права і свободи чорношкірого населення, зацікавивши своїми поглядами конгресмена штату Ілліной Абрагама Лінкольна. Особисте знайомство відбулося у Спрінфілді, столиці Ілліною, в 1860 році. Під час виступу майбутнього президента представники Півдня зчинили бійку, під час якої Турчин, ризикуючи життям, допоміг Лінкольну втекти.
Війна почалася в 1861–му. Турчин добровільно вступає до армії Півночі. Його призначають командиром 19 полку добровольців–іллінойців. Переважно це були вчорашні робітники залізниці, фермери, шахтарі. Він складає посібник настанов для бойових занять командирам, редагує газету, де у своїх дописах вказує на помилки командування та бійців. Не маючи власного досвіду ведення війни, американське командування впроваджувало турчиновський на всьому фронті: дії піхоти в розгорненому ланцюгу, штиковий бій, дії мобільних кавалерійських частин, концентрація піхоти та артилерії на головних станціях та стратегічних позиціях, будівництво укріплень у місцях складів із боєприпасами та продуктами харчування і нарешті телефонний зв’язок.
Наприкінці 1861 року Турчин стає командиром бригади в армії генерала Карлоса Бюела. Зимою 1862 року полк у складі дивізії здійснює марш на південь країни — в Північну Алабаму. Добре підготовлена кавалерія Південної армії зустріла противника несподіваними атаками. Для протидії конфедератам Турчин виставляє засідки в місцях ймовірної появи ворога, а сам із захопленого паротяга та залізничних платформ робить бронепоїзд, який здійснює рейди в тил «південних». Бригада Турчина однією з перших набирає чорношкірих новобраців, а військовий польовий шпиталь очолює лікар Надія Турчин. Коли одного дня приступ малярії прикував командира до ліжка, мужня козачка повела солдатів у бій. Із книги про історію Чикаго від найдавніших часів до теперішніх (A. T. Andreas: «History of Chicago from earliest period to the present time» Vol.2, p.181,1885) довідуємося про громадянські подвиги бойового подружжя. Так у першій половині вересня 1861 року поїзд, у якому їхали солдати і офіцери 19–го Іллінойського добровільного піхотного полку, переїжджаючи міст на річці Потомак поблизу містечка Гюрон (штат Індіана) зазнав аварії. Кілька вагонів впали з моста в річку. Полковник Турчин разом із дружиною та іншими військовими, чиї вагони вціліли, кинулися рятувати солдатів. Героїзм та жертовність жінки, її присутність на фронті викликали захоплення в американському суспільстві. Мер містечка Гален — Роберт Брант через пресу подякував рятівникам. Він писав про Надію: «Ця відважна жінка виявила чудо героїзму. Вона стояла в річці, витягувала вбитих та поранених із водяного гробу, розірвала на шматки свій одяг, щоби перев’язати рани воїнам. Своєю поведінкою пані Турчин засвідчила, що вона є вірною бойовою подругою свого чоловіка–командира, який веде за собою в бій хоробрих синів штату Ілліной».
Військово–польовий трибунал звинуватив Турчина у жорстокості та протизаконних діях щодо мирного населення в містечку Афіни у штаті Алабама. Судді, серед яких було немало прихильників політики Півдня, не могли пробачити Турчину того, що вводив кольорове населення до складу бригади. Рішенням суду Турчина звільняють з армії. Після публікації цієї справи у пресі, американська газета Chicago Tribune 7 липня 1862 року писала: «Більш здравомислячого, досвідченого офіцера, доблесного і хороброго, як полковник Турчин, немає в Північній армії сьогодні». Турчин шукає правди у президента США Абрагама Лінкольна.
Вислухавши його, президент не лише скасував рішення суду, а й призначив Івана бригадним генералом, наказавши прийняти командування армійською бригадою. Американська військова мемуаристика зберігає цікаві матеріали про перемоги дивізії під командуванням Турчина під Гантсвілем, Чикамога, Чатануга, на гірському хребті Місіонери–Рідж та знаменитий «марш до океану».
Генерал Турчин із дружиною кілька років прожили в Чикаго, на околиці Кенвуд. Він працював у головному управлінні Центральної Іллінойської залізниці. На цей час припадає перша хвиля еміграції з країн східної Європи. Турчини спричинилися до заснування містечка Радом на півдні Ілліною. Першими поселенцями були польські родини. Їм генерал допоміг побудувати костел і школу. Особисто брав участь у благодійних концертах, які мали великий успіх. Жив дуже скромно, у маленькому будинку в містечку Енн, підробляючи на життя віртуозною грою на скрипці на вулицях Чикаго. Невеликі гонорари від продажу книжок надходили дуже рідко. Коли до Вашингтона дійшли чутки, що національний герой живе в бідності, Конгрес призначив йому щомісячну пенсію у розмірі 50 доларів. Туга за Батьківщиною з роками краяла серце. Після двох місяців важкої хвороби він помер у лікарні на руках у своєї дружини. В офіційному повідомленні американського військового міністерства зазначалося: «18 липня 1901 року у віці 79 років помер генерал Турчин, хоробрий козак великої армії республіки США». Згідно з волею покійного та за розпорядженням президента США, ген. Джона Базиля, Турчина поховано на американському національному цвинтарі у місті Моан Сіті на півдні штату Ілліной.
Поруч із ним поховано дружину Надію Турчин, яка пережила свого чоловіка на три роки.
Див. також
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Турчанинов (Турчин) Иван Васильевич // Казачество. Энциклопедия. — М.: ООО "Издательство «Энциклопедия», 2008. — С. 592.
- Куксин И. Е. Генерал Джон Базил Турчин // Клио. Научный журнал по истории и историческим наукам. — 2006. — № 3. — С. 204—210.
Література
- Ленивов А. К. Донской казак ген. И. В. Турчанинов национальный герой США. 1822—1972. — Нью-Йорк: Издание Казачье-Американского Народного Союза, 1972. — 55 с. [ 21 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Куксин И. Е. Генерал Джон Базил Турчин // Клио. Научный журнал по истории и историческим наукам. — 2006. — № 3. — С. 204—210.
- Турчанинов (Турчин) Иван Васильевич // Казачество. Энциклопедия. — М.: ООО "Издательство «Энциклопедия», 2008. — С. 592—593. [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.] — .
Посилання
- John Basil Turchin // famousamericans.net [ 19 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Joseph W. Danielson. John Basil Turchin |Encyclopedia of Alabama [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Patrick Young, Esq. Ivan and Nadine Turchin: Russian Revolutionary Aristocrats at Chickamauga // Long Island Wins [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Олександр Никифорчак. Гордіїв вузол генерала // ГО «Український інтерес» [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Бригадный генерал Джон Бэзил Турчин — донской казак Иван Васильевич Турчанинов о США: «Это страна — рай для богатых» // zema.su [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Петров В. Генерал Турчанинов (Турчин) [ 15 червня 2020 у Wayback Machine.] // В кн.: Русские в истории Америки. М., 1991. С. 156–169.
Додаткові посилання
- Bradley, George C., and Dahlen, Richard L., From Conciliation to Conquest. The Sack of Athens and the Court-Martial of Colonel John B. Turchin (The University of Alabama, 2006) (link here [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.])
- James A Treichel. Union Cossack : General John B. Turchin's Career in the American Civil War. Thesis/dissertation: Manuscript. M.A. Marquette University 1962. [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Colvin, Ronald Edward. "The just objects of war: Conduct of Union troops toward non-combatants and private property in Alabama, 1862--1865" (1983). Dissertations, Theses, and Masters Projects. Paper 1539625228. [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Turchaninov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Turchin Dzhon Bazil Turchin angl John Basil Turchin John B Turchin im ya pri narodzhenni Iva n Vasi lovich Turchaninov Turchin ros Turchaninov Ivan Vasilevich nar 24 grudnya 1822 za inshimi danimi 30 sichnya 1823 stanicya Konstyantinivska Oblast Vijska Donskogo teper m Konstantinovsk Rostovskoyi oblasti RF za inshimi danimi zokrema za dokumentami Centralnogo derzhavnogo vijskovo istorichnogo arhivu CDVIA RF narodivsya u m Novocherkasku pom 19 chervnya 1901 m Enn Anna shtat Illinojs SShA rosijskij ta amerikanskij vijskovik polkovnik genshtabu utochniti rosijskoyi imperatorskoyi armiyi 1855 brigadnij general armiyi Spoluchenih Shtativ vid 17 lipnya 1862 r Uchasnik Ugorskogo pohodu rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam knyazya I F Paskevicha Erivanskogo 1849 Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv gromadyanskoyi vijni u SShA 1861 1865 rokiv v chasi gromadyanskoyi vijni u SShA zajmav komandni posadi u federativnih vijskah pivnichni shtati z 1861 po 1864 roki Dzhon Bazil Turchinros Ivan Vasilevich TurchaninovIm ya pri narodzhenniIva n Vasi lovich TurchaninovNarodivsya24 grudnya 1822 1822 12 24 Oblast Vijska Donskogo Rosijska imperiyaPomer19 chervnya 1901 1901 06 19 78 rokiv Anna Yunion Illinojs SShAPohovannyadPiddanstvoRosijska imperiyaDiyalnistvijskovikAlma materPershij kadetskij korpus Sankt Peterburg 1835 Mihajlivske artilerijske uchilishe 1843 i Akademiya Generalnogo shtabu 1852 Znannya movanglijskaUchasnikGromadyanska vijna v SShA Krimska vijna d Bitva bilya Chattanugi d i Revolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniVijskove zvannyabrigadnij generalKonfesiyapravoslav yaBatkoVasil TurchaninovAvtograf Mediafajli u VikishovishiZ biografiyiCyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 Ivan Turchin vvijshov v amerikansku istoriyu yak geroj Gromadyanskoyi vijni SShA 1861 1865 rr Dzhon Bazil Turchin Pered jogo imenem uprodovzh usogo zhittya nezminnim zalishavsya titul kozak U 1890 h rokah na vulicyah Chikago perehozhi zupinyalisya shobi posluhati gru na skripci yaku vikonuvav krasivij iz sivinoyu dzhentlmen zaroblyayuchi sobi na hlib Kidayuchi skromni pozhertvi vikonavcevi nihto i ne zdogaduvavsya sho pered nimi zhiva legenda gromadyanskoyi vijni spodvizhnik Abragama Linkolna Ce jogo v 1865 roci ce misto zustrichalo yak nacionalnogo geroya Vlashtuvavshi parad na jogo chest amerikanci podaruvali imennu shablyu kozakovi Kozackij sin ta onuk Ivan Turchin prizvishe batka Turchaninov narodivsya v 1822 roci na donskij zemli Z ditinstva sluhav rozpovidi starozhiliv pro Sich Zaporozku kudi shodilis donci z zaporozhcyami i razom jshli v pohodi proti tatar i turkiv zahishayuchi ukrayinski zemli vid rujnuvan razom borolisya proti shlyahetskoyi Polshi Prigaduvav yak did opovidav pro Bulavinske povstannya 1705 1707 rokiv Ce bula vijna donskih i zaporozkih kozakiv proti moskovskoyi ekspansiyi na kozacki zemli Donu Bojovi diyi velisya perevazhno na teritoriyi zemel Vijska Donskogo vid richki Ajdar do Azovskogo morya U povstanni brala uchast bilshist stanic Vijska Donskogo ta blizko p yati tisyach zaporozkih kozakiv zagalom sichovikiv na Zaporizhzhi bulo 10 12 tisyach Pislya porazki u vijni donske kozactvo vtratilo vsi svoyi volnosti i peretvorilosya na sluzhiloye sosloviye dopomizhni vijska pri carskij armiyi sho vikonuvali rozviduvalni ta policejski funkciyi Ivan hotiv yaknajshvidshe opanuvati vijskovu nauku Vin navchavsya v I mu kadetskomu korpusi vijskovogo uchilisha v Peterburzi zgodom u vijskovij klasichnij gimnaziyi v Novocherkasku V 1842 roci zakinchuye Mihajlivske artilerijske uchilishe i yak kozackij oficer vidbuvaye na sluzhbu v Donsku kozachu gvardiyu U 1853 roci pislya zakinchennya vijskovoyi akademiyi pered tridcyatirichnim oficerom generalnogo shtabu vidkrivalasya vijskova kar yera Utim pislya pridushennya Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 ta Krimskoyi vijni 1853 1856 Ivan Turchin podaye prohannya pro vidstavku Nebazhannya sluzhiti v carskij armiyi bulo rivnosilnim zradi Ivan ne mig zmiritisya z uzakonenim v Rosiyi rabstvom kripactvom z ubogim stanovishem kozackih polkiv ta namirami imperatora zahoplyuvati chuzhi zemli Razom zi svoyeyu druzhinoyu Nadiyeyu donskoyu kozachkoyu yaka bula sestroyu odnopolchanina Yevgeniya Grigor yeva Ivan Turchin pokidaye Rosiyu v 1856 roci Pislya kilkoh misyaciv u Nimechchini Franciyi ta Angliyi kozackij polkovnik staye politichnim emigrantom i v serpni 1856 roku pribuvaye do Ameriki Spershu pritulok molodomu podruzhzhyu znajshovsya u Filadelfiyi Cherez listuvannya Turchina z priyatelem Gercenom yakij perebuvav u Londoni vidomo sho z 1847 roku za nim tayemno stezhili carski psi na choli z grafom Bekendorfom Yim vdalosya vijti na slid prinalezhnosti Ivana Turchina do Donskogo kozachogo politichnogo ruhu sho mav na meti domogtisya povnoyi samostijnosti Donu Raptove zniknennya odnogo z krashih oficeriv sprichinilo potik riznih zdogadok prote tilki sam Turchin znav cinu rozplati ce dovichna emigraciya Cherez tri roki v listi do Gercena vin napishe sho rozcharovanij brakom spravzhnoyi svobodi v Respublici Amerika yaka ye rayem dlya bagatih i de za groshi vidmivayutsya najvazhchi grihi Odnochasno dyakuye Americi za te sho dopomogla podolati v nomu ambiciyi velmozhi ta stati v odin ryad zi zvichajnimi smertnimi lyudmi Dopomagav osvoyitis na novij zemli emigrantam Dzhordzh B Mak Killen amerikanskij kapitan Generalnogo shtabu urozhdenec Illinoyu She v 1856 roci v Bilorusi Ivan Turchin sluzhiv nachalnikom shtabu okremogo gvardijskogo korpusu dislokovanogo na zahidnih okupovanih Rosiyeyu zemlyah Amerikanskij vijskovij ministr Dzheferson Devis vidryadiv u Rosiyu vijskovo tehnichnu misiyu u skladi yakoyi buv veteran vijni mizh SShA i Meksikoyu 1846 1848 zgodom vice prezident ta golovnij inzhener Illinojskoyi centralnoyi zaliznici Mak Killen Ivan zakinchiv u Filadelfiyi tririchne vishe inzhenerne uchilishe Nadiya dvorichne medichne uchilishe U Chikago Ivan stav zaviduvati tehnichnim viddilom Illinojskoyi centralnoyi zaliznici U povitri pahlo vijnoyu mizh Pivnichchyu i Pivdnem Uzhe todi Turchin pisav pro prava i svobodi chornoshkirogo naselennya zacikavivshi svoyimi poglyadami kongresmena shtatu Illinoj Abragama Linkolna Osobiste znajomstvo vidbulosya u Sprinfildi stolici Illinoyu v 1860 roci Pid chas vistupu majbutnogo prezidenta predstavniki Pivdnya zchinili bijku pid chas yakoyi Turchin rizikuyuchi zhittyam dopomig Linkolnu vtekti Vijna pochalasya v 1861 mu Turchin dobrovilno vstupaye do armiyi Pivnochi Jogo priznachayut komandirom 19 polku dobrovolciv illinojciv Perevazhno ce buli vchorashni robitniki zaliznici fermeri shahtari Vin skladaye posibnik nastanov dlya bojovih zanyat komandiram redaguye gazetu de u svoyih dopisah vkazuye na pomilki komanduvannya ta bijciv Ne mayuchi vlasnogo dosvidu vedennya vijni amerikanske komanduvannya vprovadzhuvalo turchinovskij na vsomu fronti diyi pihoti v rozgornenomu lancyugu shtikovij bij diyi mobilnih kavalerijskih chastin koncentraciya pihoti ta artileriyi na golovnih stanciyah ta strategichnih poziciyah budivnictvo ukriplen u miscyah skladiv iz boyepripasami ta produktami harchuvannya i nareshti telefonnij zv yazok Naprikinci 1861 roku Turchin staye komandirom brigadi v armiyi generala Karlosa Byuela Zimoyu 1862 roku polk u skladi diviziyi zdijsnyuye marsh na pivden krayini v Pivnichnu Alabamu Dobre pidgotovlena kavaleriya Pivdennoyi armiyi zustrila protivnika nespodivanimi atakami Dlya protidiyi konfederatam Turchin vistavlyaye zasidki v miscyah jmovirnoyi poyavi voroga a sam iz zahoplenogo parotyaga ta zaliznichnih platform robit bronepoyizd yakij zdijsnyuye rejdi v til pivdennih Brigada Turchina odniyeyu z pershih nabiraye chornoshkirih novobraciv a vijskovij polovij shpital ocholyuye likar Nadiya Turchin Koli odnogo dnya pristup malyariyi prikuvav komandira do lizhka muzhnya kozachka povela soldativ u bij Iz knigi pro istoriyu Chikago vid najdavnishih chasiv do teperishnih A T Andreas History of Chicago from earliest period to the present time Vol 2 p 181 1885 doviduyemosya pro gromadyanski podvigi bojovogo podruzhzhya Tak u pershij polovini veresnya 1861 roku poyizd u yakomu yihali soldati i oficeri 19 go Illinojskogo dobrovilnogo pihotnogo polku pereyizhdzhayuchi mist na richci Potomak poblizu mistechka Gyuron shtat Indiana zaznav avariyi Kilka vagoniv vpali z mosta v richku Polkovnik Turchin razom iz druzhinoyu ta inshimi vijskovimi chiyi vagoni vcilili kinulisya ryatuvati soldativ Geroyizm ta zhertovnist zhinki yiyi prisutnist na fronti viklikali zahoplennya v amerikanskomu suspilstvi Mer mistechka Galen Robert Brant cherez presu podyakuvav ryativnikam Vin pisav pro Nadiyu Cya vidvazhna zhinka viyavila chudo geroyizmu Vona stoyala v richci vityaguvala vbitih ta poranenih iz vodyanogo grobu rozirvala na shmatki svij odyag shobi perev yazati rani voyinam Svoyeyu povedinkoyu pani Turchin zasvidchila sho vona ye virnoyu bojovoyu podrugoyu svogo cholovika komandira yakij vede za soboyu v bij horobrih siniv shtatu Illinoj Vijskovo polovij tribunal zvinuvativ Turchina u zhorstokosti ta protizakonnih diyah shodo mirnogo naselennya v mistechku Afini u shtati Alabama Suddi sered yakih bulo nemalo prihilnikiv politiki Pivdnya ne mogli probachiti Turchinu togo sho vvodiv kolorove naselennya do skladu brigadi Rishennyam sudu Turchina zvilnyayut z armiyi Pislya publikaciyi ciyeyi spravi u presi amerikanska gazeta Chicago Tribune 7 lipnya 1862 roku pisala Bilsh zdravomislyachogo dosvidchenogo oficera doblesnogo i horobrogo yak polkovnik Turchin nemaye v Pivnichnij armiyi sogodni Turchin shukaye pravdi u prezidenta SShA Abragama Linkolna Visluhavshi jogo prezident ne lishe skasuvav rishennya sudu a j priznachiv Ivana brigadnim generalom nakazavshi prijnyati komanduvannya armijskoyu brigadoyu Amerikanska vijskova memuaristika zberigaye cikavi materiali pro peremogi diviziyi pid komanduvannyam Turchina pid Gantsvilem Chikamoga Chatanuga na girskomu hrebti Misioneri Ridzh ta znamenitij marsh do okeanu General Turchin iz druzhinoyu kilka rokiv prozhili v Chikago na okolici Kenvud Vin pracyuvav u golovnomu upravlinni Centralnoyi Illinojskoyi zaliznici Na cej chas pripadaye persha hvilya emigraciyi z krayin shidnoyi Yevropi Turchini sprichinilisya do zasnuvannya mistechka Radom na pivdni Illinoyu Pershimi poselencyami buli polski rodini Yim general dopomig pobuduvati kostel i shkolu Osobisto brav uchast u blagodijnih koncertah yaki mali velikij uspih Zhiv duzhe skromno u malenkomu budinku v mistechku Enn pidroblyayuchi na zhittya virtuoznoyu groyu na skripci na vulicyah Chikago Neveliki gonorari vid prodazhu knizhok nadhodili duzhe ridko Koli do Vashingtona dijshli chutki sho nacionalnij geroj zhive v bidnosti Kongres priznachiv jomu shomisyachnu pensiyu u rozmiri 50 dolariv Tuga za Batkivshinoyu z rokami krayala serce Pislya dvoh misyaciv vazhkoyi hvorobi vin pomer u likarni na rukah u svoyeyi druzhini V oficijnomu povidomlenni amerikanskogo vijskovogo ministerstva zaznachalosya 18 lipnya 1901 roku u vici 79 rokiv pomer general Turchin horobrij kozak velikoyi armiyi respubliki SShA Zgidno z voleyu pokijnogo ta za rozporyadzhennyam prezidenta SShA gen Dzhona Bazilya Turchina pohovano na amerikanskomu nacionalnomu cvintari u misti Moan Siti na pivdni shtatu Illinoj Poruch iz nim pohovano druzhinu Nadiyu Turchin yaka perezhila svogo cholovika na tri roki Div takozhNadin TurchinPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Turchaninov Turchin Ivan Vasilevich Kazachestvo Enciklopediya M OOO Izdatelstvo Enciklopediya 2008 S 592 Kuksin I E General Dzhon Bazil Turchin Klio Nauchnyj zhurnal po istorii i istoricheskim naukam 2006 3 S 204 210 LiteraturaLenivov A K Donskoj kazak gen I V Turchaninov nacionalnyj geroj SShA 1822 1972 Nyu Jork Izdanie Kazache Amerikanskogo Narodnogo Soyuza 1972 55 s 21 travnya 2018 u Wayback Machine Kuksin I E General Dzhon Bazil Turchin Klio Nauchnyj zhurnal po istorii i istoricheskim naukam 2006 3 S 204 210 Turchaninov Turchin Ivan Vasilevich Kazachestvo Enciklopediya M OOO Izdatelstvo Enciklopediya 2008 S 592 593 8 travnya 2018 u Wayback Machine ISBN 978 5 94802 021 1 PosilannyaJohn Basil Turchin famousamericans net 19 listopada 2017 u Wayback Machine Joseph W Danielson John Basil Turchin Encyclopedia of Alabama 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Patrick Young Esq Ivan and Nadine Turchin Russian Revolutionary Aristocrats at Chickamauga Long Island Wins 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Oleksandr Nikiforchak Gordiyiv vuzol generala GO Ukrayinskij interes 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Brigadnyj general Dzhon Bezil Turchin donskoj kazak Ivan Vasilevich Turchaninov o SShA Eto strana raj dlya bogatyh zema su 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Petrov V General Turchaninov Turchin 15 chervnya 2020 u Wayback Machine V kn Russkie v istorii Ameriki M 1991 S 156 169 Dodatkovi posilannya Bradley George C and Dahlen Richard L From Conciliation to Conquest The Sack of Athens and the Court Martial of Colonel John B Turchin The University of Alabama 2006 ISBN 0 8173 1526 8 link here 14 chervnya 2020 u Wayback Machine James A Treichel Union Cossack General John B Turchin s Career in the American Civil War Thesis dissertation Manuscript M A Marquette University 1962 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Colvin Ronald Edward The just objects of war Conduct of Union troops toward non combatants and private property in Alabama 1862 1865 1983 Dissertations Theses and Masters Projects Paper 1539625228 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi