Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джеймс Гарольд Дуліттл (англ. James Harold Doolittle; 14 грудня 1896, Аламіда, Каліфорнія — 27 вересня 1993, , округ Монтерей, Каліфорнія) — американський воєначальник, піонер авіації, генерал Повітряних сил США, кавалер медалі Пошани. За часів Другої світової війни був офіцером резерву Повітряних сил армії, командував 12-ю, 15-ю та 8-ю повітряними арміями. Особливо прославився як організатор та головний виконавець так званого «рейду Дуліттла», відчайдушного авіаційного нальоту американських бомбардувальників на Японські острови на помсту за напад на Перл-Гарбор.
| Джеймс Гарольд Дуліттл James Harold Doolittle | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| англ. James Harold Doolittle | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | «Джіммі» | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 14 грудня 1896 Аламіда, Каліфорнія | |||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 27 вересня 1993 (96 років) , округ Монтерей, Каліфорнія | |||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар | |||||||||||||||||||||||||
| Країна |  США | |||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |   Авіаційна служба Армії Повітряний корпус Армії США Повітряні сили Армії США ПС США | |||||||||||||||||||||||||
| Рід військ | розвідувальна авіація винищувальна авіація бомбардувальна авіація | |||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Каліфорнійський університет Массачусетський технологічний інститут | |||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1917–1959 | |||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал | |||||||||||||||||||||||||
| Командування | 12-та повітряна армія 15-та повітряна армія 8-ма повітряна армія | |||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна | |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||
 Джеймс Дуліттл у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Ранні роки
Джеймс Гарольд Дуліттл народився 14 грудня 1896 року в Аламіда, штат Каліфорнія в родині Френка Генрі Дуліттла та Рози Серени Шепард. Дитинство провів у Номі, на Алясці, де здобув славу гарного боксера. 1910 року він пішов до початкової школи в Лос-Анджелесі, потім навчався в міському коледжі Лос-Анджелесу, вищій школі кустарно-ремісного мистецтва та в університеті Берклі в Каліфорнії, де проходив навчання у гірничій школі.
У жовтні 1917 року Дж. Дуліттл пішов в академічну відпустку та записався до корпусу резерву зв'язку, на пілотні курси. Навчався у військовій школі аеронавтики при Каліфорнійському університеті, польотні тренування проходили у Роквелл-Філд. 11 березня 1918 року він завершив повний курс навчань з присвоєнням йому військового звання перший лейтенант офіцерів зв'язку.
Військова кар'єра
- 6 жовтня 1917 — кадет авіації
- 10 листопада 1917 — рядовий першого класу
- 11 березня 1918 — другий лейтенант
- 17 березня 1921 — перший лейтенант
- 5 березня 1930 — майор резерву
- 1 липня 1940 — майор
- 2 січня 1942 — підполковник
- 19 квітня 1942 — бригадний генерал
- 20 листопада 1942 — генерал-майор
- 13 березня 1944 — генерал-лейтенант
Кар'єра пілота
За часів Першої світової війни Дж. Дуліттл перебував на території Сполучених Штатів, був пілотом-інструктором з підготовки американських льотчиків на авіабазах по всій країні Райт-Паттерсон, , Ігл-Пасс. 1 липня 1920 року він підтвердив кваліфікацію пілота й отримав звання першого лейтенанта авіаційної служби сухопутних військ США.
У 1920-ті роки Джеймс Дуліттл став однім з найвідоміших піонерів авіації. У травні року він брав участь у експедиції з евакуації літака лейтенанта А. Пірсона, що під час трансконтинентального перельоту над США був змушений здійснити вимушену посадку в мексиканському каньйоні. Дж. Дуліттл знайшов літак, що розшукували, та оцінивши масштаби аварійної посадки, доставив до пошкодженого літака мотор і чотирьох механіків. Після проведення на місці катастрофи ремонту в найскладніших гірських умовах пілот сам підняв літак у небо.
У подальшому Дж. Дуліттл пройшов навчання в авіаційній школі механіків на авіабазі Келлі-Філд та інженерні курси аеронавтики у Маккук-Філд. У 1922 році здобув вищу освіту, отримавши диплом бакалавра мистецтв у Каліфорнійському університеті Берклі.
У вересні він здійснив дослідний переліт на літаку компанії DH.4, що був оснащений першими авіаційними навігаційними приладами. Це був перший переліт крізь усю країну з Пабло-Біч (сучасне у Флориді) до Роквелл-Філд у Сан-Дієго в Каліфорнії, дистанцію, яку Дж. Дуліттл подолав за 21 годину 19 хвилин, лише одного разу здійснивши дозаправку на Келлі-Філд. За цей випробувальний переліт армія США удостоїла молодого пілота Хреста льотних заслуг.
1923 року Дж. Дуліттл на Маккук-Філд служив льотчиком-випробувачем і інженером аеронавтики, звідкіля поступив на навчання до Массачусетського технологічного інституту. У березні 1924 року проводив дослідницькі іспити з літаками, за що був удостоєний другого Хреста льотних заслуг. У червні 1925 року став першим у Сполучених Штатах доктором аеронавтики.
У квітні 1926 року він вилетів до Південної Америки для демонстрації авіаційної техніки тамтешньому керівництву країн. У Чилі під час польотів від зламав обидва гомілковостопні суглоби, однак мужньо завершив проведення показових польотів на винищувачу з поламаними ногами. Після цього він повернувся додому, де його госпіталізували до [en] Вальтера Ріда. До квітня 1927 року тривало лікування, після завершення якого Дж. Дуліттл повернувся до роботи пілота. У 1927 році перший у світі здійснив фігуру вищого пілотажу нижню мертву петлю, що до того вважалося смертельним та неможливим.
1929 році молодий пілот став першим льотчиком, що здійснив зліт, політ та посадку на літаку із застосуванням лише навігаційних приладів, без можливості огляду з кабіни літального апарату, тобто «всліпу». За цей подвиг першовідкривача його нагородили престижним .
Працюючи з компанією він брав участь у розробці та виробництві перших партій 100-октанового авіаційного гасу, який був надзвичайно важливим для літаків, що розроблялися наприкінці 1930-х років у світі.
1932 року Дж. Дуліттл встановив світовий рекорд швидкості у 252 миль на годину на літаку . За це в Клівленді він був удостоєний Кубка Томпсона. З отриманням трьох найвідоміших кубків за змагання в авіації: Шнейдера, [en] та [en], він офіційно оголосив, що їде з авіаційного спорту й не братиме участь у перегонах.
1 липня 1940 року Джеймс Дуліттл повернувся на дійсну військову службу до Повітряного корпусу Армії США в ранзі майора.
Друга світова
У червні 1941 року Повітряний корпус був реорганізований на повітряні сили армії.
2 січня 1942 року Дж. Дуліттл отримав звання підполковника й був включений до штабу Повітряних сил, де розроблявся чорновий план авіаційного нальоту американських бомбардувальників на Японські острови на помсту за напад на Перл-Гарбор. З особистого дозволу командувача генерала Г. Арнольда досвідченого пілота, за його проханням призначили керувати цим відчайдушним рейдом 16 середніх бомбардувальників B-25 «Мітчелл» на цілі в Токіо, , , та .
Після інтенсивних тренувань було відібрано 16 екіпажів, які прибули на борт авіаносця «Хорнет». На полудень 19 квітня планувався старт зльоту бомбардувальників, проте вранці 18 квітня, коли ескадра перебувала за 650 миль від узбережжя Японії, вона була помічена японськими патрульними кораблями. І хоча американські крейсери потопили японські кораблі, проте японці встигли передати радіограму про помічену ескадру. В цій ситуації перед командувачем ескадри, віце-адміралом В. Голсі наказав негайно піднімати в повітря всі літаки.
B-25 «Мітчелл» дісталися Японії та завдали бомбового удару по визначених цілях. 15 літаків вирушили на підготовлені аеродроми в Китаї, один розгорнувся на Росію через надмірно високу витрату пального. Він здійснив посадку поблизу Владивостока, а його екіпаж був інтернований. Через 14 місяців була інспірована втеча льотчиків через територію Ірану.
Решта 15 літаків не змогли досягнути китайських аеродромів через брак палива. Чотири бомбардувальники розбились при спробі здійснити вимушену посадку та затонули в Південно-Китайському морі, екіпажі решти 11 машин покинули літаки в повітрі. Підполковник Дж. Дуліттл після 12-годинного польоту, вночі, в штормову погоду не зміг визначити запланований аеродром посадки й десантувався з парашутом у незнайомій місцевості. Йому пощастило, офіцер приземлився на м'який ґрунт рисового поля, поблизу Цюйчжоу, але на території окупованій японцями. Дж. Дуліттл із товаришами змогли вийти на китайських партизанів, які вивели їх до регулярних китайських військ.
У результаті 7 льотчиків були поранені, 3 льотчики загинули, 8 були захоплені в полон. 15 жовтня 1942 року троє з них були : Дін Е. Холлмарк, Вільям Фарроу, Гарольд Спад. 1 грудня 1943 року помер у полоні Роберт Мелдер. Таким чином, всього загинуло 7 льотчиків.
Не маючи інформації про результати бомбардування Японії та долю своїх товаришів через передчасний виліт, Дж. Дуліттл вважав, що його віддадуть під військовий трибунал за зрив бойового завдання. Але, після повернення до США його особисто прийняв Президент Ф. Рузвельт, який вручив пілоту найвищу нагороду країни — медаль Пошани. У наказі про присвоєння медалі Пошани було наступне висловлювання:
«За прояву визначного лідерства, що перевищувало звичайний службовий обов'язок, демонстрацію персональної хоробрості та стійкості, в умовах екстремального ризику для власного життя. Попри неминучому факту ймовірного приземлення або на території окупованій противником або небезпеці загинути в морі при посадці на воду, підполковник Дж. Дуліттл особисто очолив ескадру армійських бомбардувальників, укомплектованих добровольцями, в дуже небезпечному нальоті на японські території.»
Оригінальний текст (англ.)For conspicuous leadership above and beyond the call of duty, involving personal valor and intrepidity at an extreme hazard to life. With the apparent certainty of being forced to land in enemy territory or to perish at sea, Lt. Col. Doolittle personally led a squadron of Army bombers, manned by volunteer crews, in a highly destructive raid on the Japanese mainland.
Рейд Дуліттла оцінювався багатьма істориками головним чином як перемога, яка не мала серйозних військових наслідків, але мала велике політичне й моральне значення. Авіаційний наліт довів, що Японія не настільки невразлива для літаків противника й змусила японське командування відвести з фронту декілька формувань винищувальної авіації для забезпечення ППО островів. Більш того, чимало японських офіцерів того часу розглядали наліт як надзвичайно бентежний, котрий виявив провали в системі оборони імперії й що врешті-решт вилилось у червні 1942 року в перемогу американських сил у битві за Мідвей.
У липні 1942 року Дж. Дуліттл отримав звання бригадного генерала авіації та був приписаний до складу 8-ї повітряної армії, що формувалась. У вересні 1942 року він призначений на посаду командувача 12-ї повітряної армії, що вела бойові дії на півночі Африки. У листопаді його підвищили у званні до генерал-майора, а вже у березні 1943 року призначено командувачем Північно-західного африканського повітряного стратегічного командування (англ. Northwest African Strategic Air Force), яке об'єднувало усі американські та британські повітряні сили, що діяли на цьому театрі війни. Незважаючи на величезний ризик генерал продовжував особисто брати участь в авіаційних нальотах на ворожі сили. Так, 10 червня 1943 року він разом з напарником по рейду на Токіо, Джеком Сімсом на бомбардувальнику B-26 «Мародер» узяв участь в авіаційному нальоті на італійський острів Пантеллерія напередодні початку морської десантної операції з висадки на острів британських сил.
У листопаді 1943 року генерала Дж. Дуліттла призначено командувачем 15-ї повітряної армії на Середземноморському театрі воєнних дій. З січня 1944 року до вересня 1945 року він командував 8-ю повітряною армією з базуванням в Англії. 13 березня 1944 року йому присвоєне звання генерал-лейтенант, найвище досягнення для офіцера резерву американських збройних сил.
З початку свого командування військовою авіацією в Європі генерал Дж. Дуліттл запропонував змінити тактику застосування бомбардувальної та винищувальної авіації в ході нальотів на Німеччину. За канонами того часу винищувачі мали супроводжувати важкі бомбардувальники протягом усього їхнього польоту при стратегічних бомбардуваннях цілей у глибині ворожої території. Дж. Дуліттл вирішив дозволити американському винищувальному ескорту вилетіти наперед до району бомбардування й, опанувавши повітря, забезпечити успіх прильоту бомбардувальників. У такій спосіб він добився того, що винищувачі заздалегідь вступали в бій з німецькими важкими винищувачами-перехоплювачами, розчищали шлях до цілей і після того, як бомбардувальна авіація скидала бомби, винищувачі могли атакувати наземні об'єкти, як-то аеродроми, транспорт та позиції ППО. Спочатку американці мали важкі винищувачі типу P-38 «Лайтнінг» і P-47 «Тандерболт», які з весни 1944 року замінили потужніші P-51 «Мустанги».
Післявоєнний час
5 січня 1946 року Дж. Дуліттл повернувся до резерву повітряних сил армії у званні генерал-лейтенанта, ставши виключенням у системі Резерву Збройних сил США, коли офіцери резервісти досягали максимально можливого звання лише генерал-майор або контр-адмірал. 18 вересня 1947 року він переведений до знов створених Повітряних сил країни.
У березні 1951 року його призначено спеціальним помічником начальника штабу Повітряних сил генерала Г. Ванденберга, на цій посаді він займався проблематикою балістичних ракет і програмами, що були пов'язані із засвоєнням космічного простору. 1952 році Президент США Г. Трумен назначив Дж. Дуліттла головою комісії з вивчення безпеки цивільних аеропортів, розташованих поблизу міст. За результатами його роботи були визначені рекомендації щодо зон, де дозволялося будівництво житлових будинків та інших будівель, регламентувалися вимоги до шумових параметрів аеродромів, а також будівництво супераеропортів з злітно-посадковими смугами завдовжки у декілька кілометрів для посадки літаків вагою понад 150 тонн.
З 1957 до 1958 року Дж. Дуліттл був головою Національного консультативного комітету з повітроплавання. 28 лютого 1959 року він пішов у відставку з Резерву Повітряних сил США.
4 квітня 1985 року Конгрес США присвоїв Дж. Дуліттлу почесне повного генерала. На урочистій церемонії Президент Р. Рейган та сенатор і відставний генерал-майор авіації Б. Голдвотер прикріпили йому знаки розрізнення повного генерала.
27 вересня 1993 року відставний генерал Джеймс Дуліттл помер у в окрузі Монтерей, у штаті Каліфорнія у віці 96 років. Заслуженого ветерана Повітряних сил США поховали на Арлінгтонському національному цвинтарі поруч з його дружиною.
Див. також
Примітки
- Roshchupkin, Vladimir. «Секретная миссия подполковника Дулиттла» [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.] NRC Magazine: The Guardian, 6 February 2011. Retrieved 21 August 2012.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джеймс Дуліттл |
- The Doolittle Tokyo Raiders [ 5 березня 2018 у Wayback Machine.]
- JAMES HAROLD DOOLITTLE (1896—1993)[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- (англ.)
- GENERAL JAMES HAROLD DOOLITTLE [ 4 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Garold Dulittl angl James Harold Doolittle 14 grudnya 1896 Alamida Kaliforniya 27 veresnya 1993 okrug Monterej Kaliforniya amerikanskij voyenachalnik pioner aviaciyi general Povitryanih sil SShA kavaler medali Poshani Za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni buv oficerom rezervu Povitryanih sil armiyi komanduvav 12 yu 15 yu ta 8 yu povitryanimi armiyami Osoblivo proslavivsya yak organizator ta golovnij vikonavec tak zvanogo rejdu Dulittla vidchajdushnogo aviacijnogo nalotu amerikanskih bombarduvalnikiv na Yaponski ostrovi na pomstu za napad na Perl Garbor Dzhejms Garold Dulittl James Harold Doolittleangl James Harold DoolittlePrizvisko Dzhimmi Narodzhennya14 grudnya 1896 1896 12 14 Alamida KaliforniyaSmert27 veresnya 1993 1993 09 27 96 rokiv okrug Monterej KaliforniyaPohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintarKrayina SShAPrinalezhnistAviacijna sluzhba Armiyi Povitryanij korpus Armiyi SShA Povitryani sili Armiyi SShA PS SShARid vijskrozviduvalna aviaciya vinishuvalna aviaciya bombarduvalna aviaciyaOsvitaKalifornijskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institutRoki sluzhbi1917 1959Zvannya GeneralKomanduvannya12 ta povitryana armiya 15 ta povitryana armiya 8 ma povitryana armiyaVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiPrezidentska medal Svobodi Medal Za vidatni zaslugi armiyi SShA Sribna Zirka SShA Hrest lotnih zaslug SShA Bronzova Zirka SShA Medal VPS SShA Medal Peremogi u Pershij svitovij vijni SShA Medal Za Amerikansku kampaniyu Medal Za kampaniyu na Tihomu okeani Medal Za Yevropejsko Afrikansko Blizkoshidnu kampaniyu Medal Peremogi u Drugij svitovij vijni Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Kavaler voyennogo hresta 1939 1945 z palmovoyu gilkoyu Franciya Orden Vidrodzhennya Polshi Licarskij Hrest Dzhejms Dulittl u VikishovishiBiografiyaRanni roki Dzhejms Garold Dulittl narodivsya 14 grudnya 1896 roku v Alamida shtat Kaliforniya v rodini Frenka Genri Dulittla ta Rozi Sereni Shepard Ditinstvo proviv u Nomi na Alyasci de zdobuv slavu garnogo boksera 1910 roku vin pishov do pochatkovoyi shkoli v Los Andzhelesi potim navchavsya v miskomu koledzhi Los Andzhelesu vishij shkoli kustarno remisnogo mistectva ta v universiteti Berkli v Kaliforniyi de prohodiv navchannya u girnichij shkoli U zhovtni 1917 roku Dzh Dulittl pishov v akademichnu vidpustku ta zapisavsya do korpusu rezervu zv yazku na pilotni kursi Navchavsya u vijskovij shkoli aeronavtiki pri Kalifornijskomu universiteti polotni trenuvannya prohodili u Rokvell Fild 11 bereznya 1918 roku vin zavershiv povnij kurs navchan z prisvoyennyam jomu vijskovogo zvannya pershij lejtenant oficeriv zv yazku Vijskova kar yera 6 zhovtnya 1917 kadet aviaciyi 10 listopada 1917 ryadovij pershogo klasu 11 bereznya 1918 drugij lejtenant 17 bereznya 1921 pershij lejtenant 5 bereznya 1930 major rezervu 1 lipnya 1940 major 2 sichnya 1942 pidpolkovnik 19 kvitnya 1942 brigadnij general 20 listopada 1942 general major 13 bereznya 1944 general lejtenant 4 kvitnya 1985 general Kar yera pilota Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Dzh Dulittl perebuvav na teritoriyi Spoluchenih Shtativ buv pilotom instruktorom z pidgotovki amerikanskih lotchikiv na aviabazah po vsij krayini Rajt Patterson Igl Pass 1 lipnya 1920 roku vin pidtverdiv kvalifikaciyu pilota j otrimav zvannya pershogo lejtenanta aviacijnoyi sluzhbi suhoputnih vijsk SShA U 1920 ti roki Dzhejms Dulittl stav odnim z najvidomishih pioneriv aviaciyi U travni roku vin brav uchast u ekspediciyi z evakuaciyi litaka lejtenanta A Pirsona sho pid chas transkontinentalnogo perelotu nad SShA buv zmushenij zdijsniti vimushenu posadku v meksikanskomu kanjoni Dzh Dulittl znajshov litak sho rozshukuvali ta ocinivshi masshtabi avarijnoyi posadki dostaviv do poshkodzhenogo litaka motor i chotiroh mehanikiv Pislya provedennya na misci katastrofi remontu v najskladnishih girskih umovah pilot sam pidnyav litak u nebo U podalshomu Dzh Dulittl projshov navchannya v aviacijnij shkoli mehanikiv na aviabazi Kelli Fild ta inzhenerni kursi aeronavtiki u Makkuk Fild U 1922 roci zdobuv vishu osvitu otrimavshi diplom bakalavra mistectv u Kalifornijskomu universiteti Berkli U veresni vin zdijsniv doslidnij perelit na litaku kompaniyi DH 4 sho buv osnashenij pershimi aviacijnimi navigacijnimi priladami Ce buv pershij perelit kriz usyu krayinu z Pablo Bich suchasne u Floridi do Rokvell Fild u San Diyego v Kaliforniyi distanciyu yaku Dzh Dulittl podolav za 21 godinu 19 hvilin lishe odnogo razu zdijsnivshi dozapravku na Kelli Fild Za cej viprobuvalnij perelit armiya SShA udostoyila molodogo pilota Hresta lotnih zaslug Dzh Dulittl na litaku 1928 1923 roku Dzh Dulittl na Makkuk Fild sluzhiv lotchikom viprobuvachem i inzhenerom aeronavtiki zvidkilya postupiv na navchannya do Massachusetskogo tehnologichnogo institutu U berezni 1924 roku provodiv doslidnicki ispiti z litakami za sho buv udostoyenij drugogo Hresta lotnih zaslug U chervni 1925 roku stav pershim u Spoluchenih Shtatah doktorom aeronavtiki U kvitni 1926 roku vin viletiv do Pivdennoyi Ameriki dlya demonstraciyi aviacijnoyi tehniki tamteshnomu kerivnictvu krayin U Chili pid chas polotiv vid zlamav obidva gomilkovostopni suglobi odnak muzhno zavershiv provedennya pokazovih polotiv na vinishuvachu z polamanimi nogami Pislya cogo vin povernuvsya dodomu de jogo gospitalizuvali do en Valtera Rida Do kvitnya 1927 roku trivalo likuvannya pislya zavershennya yakogo Dzh Dulittl povernuvsya do roboti pilota U 1927 roci pershij u sviti zdijsniv figuru vishogo pilotazhu nizhnyu mertvu petlyu sho do togo vvazhalosya smertelnim ta nemozhlivim 1929 roci molodij pilot stav pershim lotchikom sho zdijsniv zlit polit ta posadku na litaku iz zastosuvannyam lishe navigacijnih priladiv bez mozhlivosti oglyadu z kabini litalnogo aparatu tobto vslipu Za cej podvig pershovidkrivacha jogo nagorodili prestizhnim Pracyuyuchi z kompaniyeyu vin brav uchast u rozrobci ta virobnictvi pershih partij 100 oktanovogo aviacijnogo gasu yakij buv nadzvichajno vazhlivim dlya litakiv sho rozroblyalisya naprikinci 1930 h rokiv u sviti 1932 roku Dzh Dulittl vstanoviv svitovij rekord shvidkosti u 252 mil na godinu na litaku Za ce v Klivlendi vin buv udostoyenij Kubka Tompsona Z otrimannyam troh najvidomishih kubkiv za zmagannya v aviaciyi Shnejdera en ta en vin oficijno ogolosiv sho yide z aviacijnogo sportu j ne bratime uchast u peregonah 1 lipnya 1940 roku Dzhejms Dulittl povernuvsya na dijsnu vijskovu sluzhbu do Povitryanogo korpusu Armiyi SShA v ranzi majora Pidpolkovnik Dzh Dulittl kripit na aviacijnu bombu yaponsku nagorodu pered zlotom na bombarduvannya z bortu avianoscya Hornet Rejd Dulittla Kviten 1942 Druga svitova Dokladnishe Rejd Dulittla U chervni 1941 roku Povitryanij korpus buv reorganizovanij na povitryani sili armiyi 2 sichnya 1942 roku Dzh Dulittl otrimav zvannya pidpolkovnika j buv vklyuchenij do shtabu Povitryanih sil de rozroblyavsya chornovij plan aviacijnogo nalotu amerikanskih bombarduvalnikiv na Yaponski ostrovi na pomstu za napad na Perl Garbor Z osobistogo dozvolu komanduvacha generala G Arnolda dosvidchenogo pilota za jogo prohannyam priznachili keruvati cim vidchajdushnim rejdom 16 serednih bombarduvalnikiv B 25 Mitchell na cili v Tokio ta Pislya intensivnih trenuvan bulo vidibrano 16 ekipazhiv yaki pribuli na bort avianoscya Hornet Na poluden 19 kvitnya planuvavsya start zlotu bombarduvalnikiv prote vranci 18 kvitnya koli eskadra perebuvala za 650 mil vid uzberezhzhya Yaponiyi vona bula pomichena yaponskimi patrulnimi korablyami I hocha amerikanski krejseri potopili yaponski korabli prote yaponci vstigli peredati radiogramu pro pomichenu eskadru V cij situaciyi pered komanduvachem eskadri vice admiralom V Golsi nakazav negajno pidnimati v povitrya vsi litaki B 25 Mitchell distalisya Yaponiyi ta zavdali bombovogo udaru po viznachenih cilyah 15 litakiv virushili na pidgotovleni aerodromi v Kitayi odin rozgornuvsya na Rosiyu cherez nadmirno visoku vitratu palnogo Vin zdijsniv posadku poblizu Vladivostoka a jogo ekipazh buv internovanij Cherez 14 misyaciv bula inspirovana vtecha lotchikiv cherez teritoriyu Iranu Reshta 15 litakiv ne zmogli dosyagnuti kitajskih aerodromiv cherez brak paliva Chotiri bombarduvalniki rozbilis pri sprobi zdijsniti vimushenu posadku ta zatonuli v Pivdenno Kitajskomu mori ekipazhi reshti 11 mashin pokinuli litaki v povitri Pidpolkovnik Dzh Dulittl pislya 12 godinnogo polotu vnochi v shtormovu pogodu ne zmig viznachiti zaplanovanij aerodrom posadki j desantuvavsya z parashutom u neznajomij miscevosti Jomu poshastilo oficer prizemlivsya na m yakij grunt risovogo polya poblizu Cyujchzhou ale na teritoriyi okupovanij yaponcyami Dzh Dulittl iz tovarishami zmogli vijti na kitajskih partizaniv yaki viveli yih do regulyarnih kitajskih vijsk U rezultati 7 lotchikiv buli poraneni 3 lotchiki zaginuli 8 buli zahopleni v polon 15 zhovtnya 1942 roku troye z nih buli Din E Hollmark Vilyam Farrou Garold Spad 1 grudnya 1943 roku pomer u poloni Robert Melder Takim chinom vsogo zaginulo 7 lotchikiv Ne mayuchi informaciyi pro rezultati bombarduvannya Yaponiyi ta dolyu svoyih tovarishiv cherez peredchasnij vilit Dzh Dulittl vvazhav sho jogo viddadut pid vijskovij tribunal za zriv bojovogo zavdannya Ale pislya povernennya do SShA jogo osobisto prijnyav Prezident F Ruzvelt yakij vruchiv pilotu najvishu nagorodu krayini medal Poshani U nakazi pro prisvoyennya medali Poshani bulo nastupne vislovlyuvannya Za proyavu viznachnogo liderstva sho perevishuvalo zvichajnij sluzhbovij obov yazok demonstraciyu personalnoyi horobrosti ta stijkosti v umovah ekstremalnogo riziku dlya vlasnogo zhittya Popri neminuchomu faktu jmovirnogo prizemlennya abo na teritoriyi okupovanij protivnikom abo nebezpeci zaginuti v mori pri posadci na vodu pidpolkovnik Dzh Dulittl osobisto ocholiv eskadru armijskih bombarduvalnikiv ukomplektovanih dobrovolcyami v duzhe nebezpechnomu naloti na yaponski teritoriyi Originalnij tekst angl For conspicuous leadership above and beyond the call of duty involving personal valor and intrepidity at an extreme hazard to life With the apparent certainty of being forced to land in enemy territory or to perish at sea Lt Col Doolittle personally led a squadron of Army bombers manned by volunteer crews in a highly destructive raid on the Japanese mainland Rejd Dulittla ocinyuvavsya bagatma istorikami golovnim chinom yak peremoga yaka ne mala serjoznih vijskovih naslidkiv ale mala velike politichne j moralne znachennya Aviacijnij nalit doviv sho Yaponiya ne nastilki nevrazliva dlya litakiv protivnika j zmusila yaponske komanduvannya vidvesti z frontu dekilka formuvan vinishuvalnoyi aviaciyi dlya zabezpechennya PPO ostroviv Bilsh togo chimalo yaponskih oficeriv togo chasu rozglyadali nalit yak nadzvichajno bentezhnij kotrij viyaviv provali v sistemi oboroni imperiyi j sho vreshti resht vililos u chervni 1942 roku v peremogu amerikanskih sil u bitvi za Midvej U lipni 1942 roku Dzh Dulittl otrimav zvannya brigadnogo generala aviaciyi ta buv pripisanij do skladu 8 yi povitryanoyi armiyi sho formuvalas U veresni 1942 roku vin priznachenij na posadu komanduvacha 12 yi povitryanoyi armiyi sho vela bojovi diyi na pivnochi Afriki U listopadi jogo pidvishili u zvanni do general majora a vzhe u berezni 1943 roku priznacheno komanduvachem Pivnichno zahidnogo afrikanskogo povitryanogo strategichnogo komanduvannya angl Northwest African Strategic Air Force yake ob yednuvalo usi amerikanski ta britanski povitryani sili sho diyali na comu teatri vijni Nezvazhayuchi na velicheznij rizik general prodovzhuvav osobisto brati uchast v aviacijnih nalotah na vorozhi sili Tak 10 chervnya 1943 roku vin razom z naparnikom po rejdu na Tokio Dzhekom Simsom na bombarduvalniku B 26 Maroder uzyav uchast v aviacijnomu naloti na italijskij ostriv Pantelleriya naperedodni pochatku morskoyi desantnoyi operaciyi z visadki na ostriv britanskih sil General Dzh Dulittl z K Lemeyem na foni vinishuvacha P 38 Lajtning Angliya 1945 U listopadi 1943 roku generala Dzh Dulittla priznacheno komanduvachem 15 yi povitryanoyi armiyi na Seredzemnomorskomu teatri voyennih dij Z sichnya 1944 roku do veresnya 1945 roku vin komanduvav 8 yu povitryanoyu armiyeyu z bazuvannyam v Angliyi 13 bereznya 1944 roku jomu prisvoyene zvannya general lejtenant najvishe dosyagnennya dlya oficera rezervu amerikanskih zbrojnih sil Z pochatku svogo komanduvannya vijskovoyu aviaciyeyu v Yevropi general Dzh Dulittl zaproponuvav zminiti taktiku zastosuvannya bombarduvalnoyi ta vinishuvalnoyi aviaciyi v hodi nalotiv na Nimechchinu Za kanonami togo chasu vinishuvachi mali suprovodzhuvati vazhki bombarduvalniki protyagom usogo yihnogo polotu pri strategichnih bombarduvannyah cilej u glibini vorozhoyi teritoriyi Dzh Dulittl virishiv dozvoliti amerikanskomu vinishuvalnomu eskortu viletiti napered do rajonu bombarduvannya j opanuvavshi povitrya zabezpechiti uspih prilotu bombarduvalnikiv U takij sposib vin dobivsya togo sho vinishuvachi zazdalegid vstupali v bij z nimeckimi vazhkimi vinishuvachami perehoplyuvachami rozchishali shlyah do cilej i pislya togo yak bombarduvalna aviaciya skidala bombi vinishuvachi mogli atakuvati nazemni ob yekti yak to aerodromi transport ta poziciyi PPO Spochatku amerikanci mali vazhki vinishuvachi tipu P 38 Lajtning i P 47 Tanderbolt yaki z vesni 1944 roku zaminili potuzhnishi P 51 Mustangi Pislyavoyennij chas 5 sichnya 1946 roku Dzh Dulittl povernuvsya do rezervu povitryanih sil armiyi u zvanni general lejtenanta stavshi viklyuchennyam u sistemi Rezervu Zbrojnih sil SShA koli oficeri rezervisti dosyagali maksimalno mozhlivogo zvannya lishe general major abo kontr admiral 18 veresnya 1947 roku vin perevedenij do znov stvorenih Povitryanih sil krayini Prezident SShA R Rejgan ta senator i vidstavnij general major aviaciyi B Goldvoter prikriplyayut Dzh Dulittlu znaki rozriznennya povnogo generala 10 kvitnya 1985 roku U berezni 1951 roku jogo priznacheno specialnim pomichnikom nachalnika shtabu Povitryanih sil generala G Vandenberga na cij posadi vin zajmavsya problematikoyu balistichnih raket i programami sho buli pov yazani iz zasvoyennyam kosmichnogo prostoru 1952 roci Prezident SShA G Trumen naznachiv Dzh Dulittla golovoyu komisiyi z vivchennya bezpeki civilnih aeroportiv roztashovanih poblizu mist Za rezultatami jogo roboti buli viznacheni rekomendaciyi shodo zon de dozvolyalosya budivnictvo zhitlovih budinkiv ta inshih budivel reglamentuvalisya vimogi do shumovih parametriv aerodromiv a takozh budivnictvo superaeroportiv z zlitno posadkovimi smugami zavdovzhki u dekilka kilometriv dlya posadki litakiv vagoyu ponad 150 tonn Z 1957 do 1958 roku Dzh Dulittl buv golovoyu Nacionalnogo konsultativnogo komitetu z povitroplavannya 28 lyutogo 1959 roku vin pishov u vidstavku z Rezervu Povitryanih sil SShA 4 kvitnya 1985 roku Kongres SShA prisvoyiv Dzh Dulittlu pochesne povnogo generala Na urochistij ceremoniyi Prezident R Rejgan ta senator i vidstavnij general major aviaciyi B Goldvoter prikripili jomu znaki rozriznennya povnogo generala 27 veresnya 1993 roku vidstavnij general Dzhejms Dulittl pomer u v okruzi Monterej u shtati Kaliforniya u vici 96 rokiv Zasluzhenogo veterana Povitryanih sil SShA pohovali na Arlingtonskomu nacionalnomu cvintari poruch z jogo druzhinoyu Div takozhKler Li Shennolt Kertis Lemej Gojt Senford Vandenberg Pol Tibbets Genri ArnoldPrimitkiRoshchupkin Vladimir Sekretnaya missiya podpolkovnika Dulittla 20 veresnya 2017 u Wayback Machine NRC Magazine The Guardian 6 February 2011 Retrieved 21 August 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhejms Dulittl The Doolittle Tokyo Raiders 5 bereznya 2018 u Wayback Machine JAMES HAROLD DOOLITTLE 1896 1993 nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl angl GENERAL JAMES HAROLD DOOLITTLE 4 serpnya 2018 u Wayback Machine Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami SShA Poperednik pidpolkovnik G Nili Komanduvach 12 yi povitryanoyi armiyi 23 veresnya 1942 1 bereznya 1943 Nastupnik general major Karl Spaats Poperednik sformovana Komanduvach 15 yi povitryanoyi armiyi 1 listopada 1943 3 sichnya 1944 Nastupnik general major Natan Farragut Tvajning Poperednik Komanduvach 8 yi povitryanoyi armiyi 6 sichnya 1944 10 travnya 1945 Nastupnik general major Vilyam Kepner Poperednik general major Vestsajd Larson Komanduvach 8 yi povitryanoyi armiyi 19 lipnya veresen 1945 Nastupnik