Джгантія, мальт. Ġgantija, букв. «Вежа велетнів» — мегалітичний храмовий комплекс епохи неоліту на острові Гоцо біля узбережжя Мальти. Є найдавнішим з мегалітичних храмів Мальти. Складається з двох величезних храмів, споруджених в епоху неоліту (близько 3600-2500 рр.. до н. е.). Мегалітичні храми Мальти, до складу яких входить та Джгантія, занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мегалітичні храми Мальти: Джгантія, Хаджар-Кім, Мнайдра, Та' Хаджрат, Скорба, Таршіен | |
---|---|
Megalithic Temples of Malta | |
Світова спадщина | |
Храмовий комплекс Джгантії | |
36°02′50″ пн. ш. 14°16′09″ сх. д. / 36.04722° пн. ш. 14.26917° сх. д. | |
Країна | Мальта |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iv |
Об'єкт № | 132 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1980 (4 сесія) |
Внесено зміни | 1992 |
| |
| |
Джгантія у Вікісховищі |
За припущенням археологів, храми були присвячені , про що свідчать численні статуетки, виявлені на околицях комплексу. Згідно з місцевим фольклором, храми спорудила раса велетнів, яка використовувала їх як місце для поклоніння.
Короткий опис
Комплекс Джгантії знаходяться на краю плато Шаара (Xagħra). Він складається з двох храмів, спрямованих на південний схід. Храми розташовані впритул один до одного та оточені муром. Південний храм — давніший та більший, датується близько 3600 р. до н. е. Він зберігся краще, ніж північний. План храму включає п'ять великих апсид (напівкруглих частин), зі слідами штукатурки, яка колись покривала нерівну стіну. Він побудований з використанням циклопічного стилю кам'яної кладки: величезні камені утримуються на місці лише за рахунок власної ваги.
Форма храмів у вигляді листка конюшини була типовою для Мальти. Храм був споруджений без використання металевих знарядь і до появи колеса. Біля храму виявлені невеликі сферичні камені, які, за припущенням, використовувалися як шарикопідшипники для транспортування великих кам'яних блоків для спорудження храму.
Джгантія, як й інші мегалітичні споруди на Мальті, спрямована на південний схід. Висота південного храму сягає 6 метрів. На вході встановлено великий кам'яний блок з поглибленням, яке, як гадають, використовувалося для ритуального обмивання перед входом у святилище. У п'яти апсидах виявлені різні вівтарі; за наявністю кісток тварин можна здогадатися, що там відбувалися жертвоприношення.
Терен, на якому стоять обидва храми, оточує огорожа, що складається з вертикально встановлених каменів, причому деякі з них сягають 5,5 м в довжину та важать до 50 тонн.
Розкопки та публікації
Місцеві жителі та мандрівники знали про існування святилища вже давно. Наприкінці XVIII століття, задовго до початку розкопок у цих місцях, склав доволі точний план. 1827 року полковник , заступник губернатора Гоцо, наказав очистити місцевість від «сміття».. При цьому з місця був вивезений оригінальний ґрунт, який напевно містив цінні археологічні матеріали. На щастя, напередодні вивозу «сміття» німецький художник Брохторфф замалював пам'ятку, тому сучасним дослідникам відомо, як храми виглядали до «очищення».
Після розкопок 1827 року стан руїн став погіршуватися. Ділянка перебувала у приватній власності, та 1933 року уряд експропріював її. Департамент музеїв провів ґрунтовні археологічні роботи в 1933, 1936, 1949, 1956-57 і 1958-59 роках з метою очищення, збереження та вивчення руїн і навколишньої місцевості.
Храм Джгантії був занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО 1980 року. 1992 року ЮНЕСКО ухвалив рішення включити до списку п'ять інших мегалітичних храмів на островах Мальта та Гоцо, і замість Джгантії в списку ЮНЕСКО тепер вказані Мегалітичні храми Мальти.
Галерея
- Панорама мегалітів Джгантії
- Стіни Джгантії, споруджені з велетенських монолітів
- Вид зовнішньої стіни Джгантії
- План храмів Джгантії
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- De Soldanis, Gozo, Ancient and Modern, Religious and Profane, Book I, с. 86—88
- Trump, Malta: An Archaeological Guide, с. 159
- Żammit, Mayrhofer, The Prehistoric Temples of Malta and Gozo, с. 152
- Низовский А. Ю. Величайшие чудеса света. Энциклопедический справочник. — М., 2007. — С. 5-8. — .
- Żammit, Mayrhofer, с. 150
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
(); Текст «title The Prehistoric Temples of Malta and Gozo» проігноровано () - Trump, Malta: An Archaeological Guide, с. 156
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 19 вересня 2008.
- Żammit, Mayrhofer, The Prehistoric Temples of Malta and Gozo, с. 155
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 19 вересня 2008.
Література
- Joachim von Freeden: Malta und die Baukunst seiner Megalith-Tempel., Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1993, .
- Jürgen E. Walkowitz: Das Megalithsyndrom. Europäische Kultstätten der Steinzeit, Beiträge zur Ur- und Frühgeschichte Mitteleuropas, Bd. 36). Beier & Beran, Langenweißbach 2003, .
- Низовский А. Ю. Величайшие чудеса света. Энциклопедический справочник. — М. : Вече, 2007. — С. 5-8. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джгантія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhgantiya malt Ġgantija bukv Vezha veletniv megalitichnij hramovij kompleks epohi neolitu na ostrovi Goco bilya uzberezhzhya Malti Ye najdavnishim z megalitichnih hramiv Malti Skladayetsya z dvoh velicheznih hramiv sporudzhenih v epohu neolitu blizko 3600 2500 rr do n e Megalitichni hrami Malti do skladu yakih vhodit ta Dzhgantiya zaneseni do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Megalitichni hrami Malti Dzhgantiya Hadzhar Kim Mnajdra Ta Hadzhrat Skorba TarshienMegalithic Temples of Malta Svitova spadshinaHramovij kompleks Dzhgantiyi36 02 50 pn sh 14 16 09 sh d 36 04722 pn sh 14 26917 sh d 36 04722 14 26917Krayina MaltaTip KulturnijKriteriyi ivOb yekt 132Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1980 4 sesiya Vneseno zmini 1992Dzhgantiya na karti Malti Dzhgantiya u Vikishovishi Za pripushennyam arheologiv hrami buli prisvyacheni pro sho svidchat chislenni statuetki viyavleni na okolicyah kompleksu Zgidno z miscevim folklorom hrami sporudila rasa veletniv yaka vikoristovuvala yih yak misce dlya pokloninnya Korotkij opisKompleks Dzhgantiyi znahodyatsya na krayu plato Shaara Xagħra Vin skladayetsya z dvoh hramiv spryamovanih na pivdennij shid Hrami roztashovani vpritul odin do odnogo ta otocheni murom Pivdennij hram davnishij ta bilshij datuyetsya blizko 3600 r do n e Vin zberigsya krashe nizh pivnichnij Plan hramu vklyuchaye p yat velikih apsid napivkruglih chastin zi slidami shtukaturki yaka kolis pokrivala nerivnu stinu Vin pobudovanij z vikoristannyam ciklopichnogo stilyu kam yanoyi kladki velichezni kameni utrimuyutsya na misci lishe za rahunok vlasnoyi vagi Hram Dzhgantiyi Forma hramiv u viglyadi listka konyushini bula tipovoyu dlya Malti Hram buv sporudzhenij bez vikoristannya metalevih znaryad i do poyavi kolesa Bilya hramu viyavleni neveliki sferichni kameni yaki za pripushennyam vikoristovuvalisya yak sharikopidshipniki dlya transportuvannya velikih kam yanih blokiv dlya sporudzhennya hramu Dzhgantiya yak j inshi megalitichni sporudi na Malti spryamovana na pivdennij shid Visota pivdennogo hramu syagaye 6 metriv Na vhodi vstanovleno velikij kam yanij blok z pogliblennyam yake yak gadayut vikoristovuvalosya dlya ritualnogo obmivannya pered vhodom u svyatilishe U p yati apsidah viyavleni rizni vivtari za nayavnistyu kistok tvarin mozhna zdogadatisya sho tam vidbuvalisya zhertvoprinoshennya Teren na yakomu stoyat obidva hrami otochuye ogorozha sho skladayetsya z vertikalno vstanovlenih kameniv prichomu deyaki z nih syagayut 5 5 m v dovzhinu ta vazhat do 50 tonn Rozkopki ta publikaciyiMiscevi zhiteli ta mandrivniki znali pro isnuvannya svyatilisha vzhe davno Naprikinci XVIII stolittya zadovgo do pochatku rozkopok u cih miscyah sklav dovoli tochnij plan 1827 roku polkovnik zastupnik gubernatora Goco nakazav ochistiti miscevist vid smittya Pri comu z miscya buv vivezenij originalnij grunt yakij napevno mistiv cinni arheologichni materiali Na shastya naperedodni vivozu smittya nimeckij hudozhnik Brohtorff zamalyuvav pam yatku tomu suchasnim doslidnikam vidomo yak hrami viglyadali do ochishennya Pislya rozkopok 1827 roku stan ruyin stav pogirshuvatisya Dilyanka perebuvala u privatnij vlasnosti ta 1933 roku uryad ekspropriyuvav yiyi Departament muzeyiv proviv gruntovni arheologichni roboti v 1933 1936 1949 1956 57 i 1958 59 rokah z metoyu ochishennya zberezhennya ta vivchennya ruyin i navkolishnoyi miscevosti Hram Dzhgantiyi buv zanesenij do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO 1980 roku 1992 roku YuNESKO uhvaliv rishennya vklyuchiti do spisku p yat inshih megalitichnih hramiv na ostrovah Malta ta Goco i zamist Dzhgantiyi v spisku YuNESKO teper vkazani Megalitichni hrami Malti GalereyaPanorama megalitiv Dzhgantiyi Stini Dzhgantiyi sporudzheni z veletenskih monolitiv Vid zovnishnoyi stini Dzhgantiyi Plan hramiv DzhgantiyiPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku De Soldanis Gozo Ancient and Modern Religious and Profane Book I s 86 88 Trump Malta An Archaeological Guide s 159 Zammit Mayrhofer The Prehistoric Temples of Malta and Gozo s 152 Nizovskij A Yu Velichajshie chudesa sveta Enciklopedicheskij spravochnik M 2007 S 5 8 ISBN 5 9533 0667 9 Zammit Mayrhofer s 150 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Propushenij abo porozhnij title dovidka Tekst title The Prehistoric Temples of Malta and Gozo proignorovano dovidka Trump Malta An Archaeological Guide s 156 Arhiv originalu za 16 veresnya 2008 Procitovano 19 veresnya 2008 Zammit Mayrhofer The Prehistoric Temples of Malta and Gozo s 155 Arhiv originalu za 19 veresnya 2008 Procitovano 19 veresnya 2008 LiteraturaJoachim von Freeden Malta und die Baukunst seiner Megalith Tempel Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1993 ISBN 3 534 11012 9 Jurgen E Walkowitz Das Megalithsyndrom Europaische Kultstatten der Steinzeit Beitrage zur Ur und Fruhgeschichte Mitteleuropas Bd 36 Beier amp Beran Langenweissbach 2003 ISBN 3 930036 70 3 Nizovskij A Yu Velichajshie chudesa sveta Enciklopedicheskij spravochnik M Veche 2007 S 5 8 ISBN 5 9533 0667 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhgantiya