Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джарилга цький націона льний приро дний парк природоохоронна територія на території Скадовського району Херсонської обла

Джарилгацький національний природний парк

Джарилгацький національний природний парк

Джарилга́цький націона́льний приро́дний парк — природоохоронна територія на території Скадовського району Херсонської області, на острові Джарилгач. До його складу входить сам острів, акваторія Джарилгацької затоки, а також берегова смуга між Скадовськом та Лазурним.

Джарилгацький національний природний парк
image
46°01′ пн. ш. 32°56′ сх. д. / 46.017° пн. ш. 32.933° сх. д. / 46.017; 32.933Координати: 46°01′ пн. ш. 32°56′ сх. д. / 46.017° пн. ш. 32.933° сх. д. / 46.017; 32.933
Країнаimage Україна
Розташуванняimage Україна
Херсонська область,
Скадовський район
Найближче містоСкадовськ
Площа10000 га
Засновано11 грудня 2009
Вебсторінкаnppd.com.ua
image
image
Джарилгацький національний природний парк (Херсонська область)

Історія

Національний природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів північного Причорномор'я. До території національного природного парку «Джарилгацький» погоджено в установленому порядку включення 10000 гектарів земель державної власності, в тому числі 805 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство», що вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, і 6726 гектарів земель державного підприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство» та 2469 гектарів акваторії Джарилгацької затоки Чорного моря, що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Російсько-українська війна

За попередніми оцінками Херсонської районної військової адміністрації, станом на січень 2024 року завдана через війну шкода біорізноманіттю парку складає 102,91 мільярди гривень.

Процес створення

Основою створення національного парку є острів Джарилгач та прилегла до нього акваторія. Ця територія, яка має велике значення для збереження акваторії Чорного моря та птахів, ще сторіччя тому привернула до себе увагу науковців. Вже у 1923 році острів став частиною заповідника "Асканія-Нова", а у 1927 році став частиною Державних надморських заповідників. У 1937 році цей статус було скасовано і віддано місцевим колгоспам для випасу худоби і лісовому господарству для створення захисних насаджень (у 1960 році). Лише у 1974 році у північно-східній частині острова було створено заказник "Джарилгацький" з метою охорони золотобородника цикадового, а в 1997 році відновились роботи зі створення національного природного парку. І тільки у 2009 році весь острів знову потрапив під охорону .

image
Шульга Світлана Миколаївна, директор НПП "Джарилгацький" 2012-2016 рр.

Згідно з указом президента Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Джарилгацький» та забезпечення її функціонування;
    2. затвердження у шестимісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Джарилгацький»;
    3. підготовку протягом 2010–2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення та надання у постійне користування національному природному парку «Джарилгацький» 805 гектарів земель, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    4. розроблення протягом 2010–2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Джарилгацький», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
  2. передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Джарилгацький»

Території природно-заповідного фонду, що входять до складу НПП «Джарилгацький»

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Джарилгацький» входять такі об'єкти ПЗФ України:

image
Солерос європейський
image
Піщана рослинність
image
Підводна рослинність

Рослинність

Рослинність національного природного парку представлена псамофітно-степовою, лучною, болотною, солонцевою і солончаковою, а також вищою водною. Значні площі займають штучні насадження дерев та кущів.

Флора парку включає близько 500 видів вищих спорових (252 родини)і судинних рослин (72 родини). Високою є питома вага ендемічних і субендемічних видів. Їх на острові нараховується 54. (10,82 % всієї флори).

До Червоної книги України занесено 21 вид судинних рослин, у тому числі: волошка короткоголова, гвоздика бесарабська, зозулинець блощичний, зозулинець болотний, зозулинець рідкоквітковий, зозулинець розмальований, зозулинець салеповий, золотобородник цикадовий, катран понтійський, ковила волосиста, ковила дніпровська, коручка болотна, люцерна приморська, меч-трава болотна, холодок прибережний.

До Європейського Червоного списку занесено гвоздику бесарабську, покісницю сиваську, содник ягодоносний, холодок прибережний.

Рослинність острова Джарилгач представлена псамофітною, псамофітно-степовою, лучною, болотною, солонцевою і солончаковою. Синантропна рослинність в значній мірі представлена деревними та чагарниковими насадженнями, зокрема це лох вузьколистий, лох сріблястий, тамарикс галузистий, в'яз низький, тополі чорна та біла, акація біла. Навколо маяків зростає смородина золотиста. Рослинні комплекси острова представлені піщаними терасами з розрідженим рослинним покривом, за якими розпочинаються засоленні пониження, де переважно представлені галофіти: содник загострений, солонець лежачий, сермек Гмеліна та значними угрупованнями покісниці Фоміна та гігантської. Навколо солоних озер та понижень з тривалим затопленням утворюються окремі комплекси з домінуванням очерету південного та субдомінуючим пирієм повзучим, рідше зростають солонцева айстра звичайна та ситник приморський. На внутрішньо-острівних плакорних ділянках з темно-каштановими солонцюватими та супіщаними ґрунтами за ознакою домінантності представлена формації золотобородника цикадового та формації ковили дніпровської. В осолонцюватих пониженнях зростають зозулинці салеповий та болотяний. Розріджений покрив пісків складений переважно з участю жовтушниці сивої, яка займає значні площі слабкохвилястих піщанх масивів та осока колхідська зростає переважно на слабкозакріплених пісках, але зустрічається і в псамофітно-степових угрупованнях. За маяком та вздовж узбережжя моря в невеликих пониження із домінування очерету звичайного зростає кендир Русанова, який є вузьколокальним ендеміком острову та занесений до ЧКУ. Черепашкові тераси є притулком для таких рідкісних та охоронюваних видів, таких як миколайчики приморські та катран приморський, та для звичайних домінантів: колосняк причорноморський, гірчиця морська причорноморська.

На території НПП «Джарилгацький» занесені до Зеленої книги України такі угруповання: меч-трави болотяної, покісниці сиваської, ковили дніпровської, ковили волосистої та золотобородника цикадового.

Мікобіота налічує 57 видів грибів, флора лишайників — 26 видів.

Тваринний світ

image
Медуза коренерот
image
Скарабей священний
image
Дикі кабани

Фауна Парку налічує: 83 види морських безхребетних, 352 види (22 рідкісні) – комах, 57 (13 рідкісні) – риби, 4 – амфібій, 7 (3 – ЧКУ) – рептилій, 250 видів (69 – ЧКУ) – птахи, 30 видів ссавців (15 – рідкісних, із них 3 – морських ЧКУ).

Фауна риб Чорного моря сформована з елементів різного походження і нараховує майже 80 видів. Відомою славою користуються бички, що мають високі смакові властивості та які є цінними об'єктами для рибалок-любителів. Бички, в основному, морські донні риби, але деякі мешкають в приморських опріснених озерах, лиманах і гирлах річок. Багато видів бичків виділяються своїм незвичайним забарвленням і здатністю змінювати його в певних періодах і ситуаціях. В звичайні ж періоди життя різні види бичків відрізняються за кольором тіла. Найпоширеніший промисловими видами є бичок-травник (Zosterisessor ophiocephalus), бичок-кнут (Mesogobius batrachocephalus), бичок-пісочник (Gobius melanostomus), бичок-кругляк (Gobius fluviatilis). В затоці серед зостери та цістозіри ховаються зеленушки, що мають строкате забарвлення. Також можна зустріти скатів, камбалу, султанку, хамсу, чорноморського оселедця, шпрота, кефалі, ставридку, морського карася, атерину, луфаря, саргана, скорпену, глосу та інші.

Єдиний представник акул в Чорному морі є мала колюча акула - катран (Squalus acanthias ponticus). Ця акула морська живородяча риба, є найцікавішим видом риб в Чорному морі. Її веретеноподібне тіло покрито дуже дрібною сірою лускою з невеликими рідкими плямами білого кольору. Чорноморська акула-катран на людину не нападає і вважається безпечною.

image
Німфа емпузи піщаної
image
Муфлони на острові Джарилгач
image
Благородний олень

До однієї родини голкових належать морські голки та морські коники. Морський коник чорноморський (Hippocampus guttulatus microstephanus) – невелика кісткова риба, що веде малорухомий спосіб життя. Віддає перевагу солоній, чистій та прохолодній воді з піщаним дном. Майже зник у рекреаційних зонах через надмірний вилов, оскільки використовується як сувенір, тому деякі морські риби-голки та морський коник занесені до Червоної книги України. Також занесені до Червоної книги такі види, як чорноморська білуга (Huso huso ponticus), осетер чорноморсько-азовський (Acipenser gueldenstaedtii colchica), севрюга звичайна (Acipenser stellatus), лосось чорноморський (Salmo trutta labrax), які мають виключно високі смакові якості м’яса та ікри, популяції яких перебувають у депресивному стані, через зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, спричинені гідротехнічним будівництвом, забрудненням води, незаконним виловом, що спричинило до їх різкого зменшення.

image
Павук аргіопа

Також на території парку перебувають більше десятка видів крабів, більшість з яких мешкає в мілководній прибережній зоні серед заростей. Найпоширенішими видами є трав'яний краб (Eriphia spinifrons), кам'яний краб (Eriphia verrucosa), мармуровий краб (Pachygrapsus marmaratus), краб-плавунець (Macropipes holsatus) і рак-самітник (Diogenes pugilator), промисел і збирання яких заборонено. Серед інших десятиногих ракоподібних зустрічаються три види звичайних креветок: морський кріт (Upogebia pusilla), кам'яна креветка (Palaemon elegans) та трав'яна креветка (Palaemon adspersus). Остання є дуже поширеною і має високі смакові якості, через що підвержена надмірному вилову.

Серед молюсків, які заселяють морське піщане дно Джарилгацької затоки, найросповсюдженішими є чорноморська мідія (Mytilus galloprovincialis), донакс (Donax trunculus), венерка (Venus gallina), скафарка нерівна (Scapharca inaequivalis), сердцевидка (Cerastoderma glaucum), рапана (Rapana venosa), китайський капелюх (Calyptraea chinensis), гребінець чорноморський (Flexopecten ponticus).

З-поміж змій на Джарилгачі мешкають занесені до ЧКУ види: гадюка степова (Vipera renard), полоз жовточеревий (Hierophis caspius), і полоз сарматський (Elaphe sauromates).

Серед птахів можна виділити найяскравіших представників: пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus), чапля жовта (Ardeola ralloides), косар (Platalea leucorodia).

Острів населяють акліматизовані види ратичних: олень благородний (Cervus elaphus), муфлон (Ovis ammon musimon), і лань європейська (Cervus dama). Серед морських ссавців три види китоподібних занесені до Червоної книги України: афаліна звичайна (Tursiops truncates), дельфін білобокий (Dephinus delphis), фоцена звичайна (Phocoena phocoena).

Водно-болотне угіддя міжнародного значення

Національний природний парк є частиною водно-болотного угіддя міжнародного значення «Каркінітська та Джарилгацька затока». До складу Рамсарського угіддя (3UA011) входять засновані в 1957 р. орнітологічний заказник національного значення «Каркінітська затока» (27646 га) і частина Кримського природного заповідника «Лебедині острови» (9612 га), а також створений у 1974 р. ботанічний заказник національного значення «Джарилгацький» (300 га). В їхнії межах заборонено використання природних ресурсів та рекреаційна діяльність.

ВБУ є типовим для причорноморського регіону ландшафтним утворенням. Це прибережні біотопи з добре розвиненою системою кіс, мілководь та островів. Рослинність типова для приморської частини степової зони. В межах угіддя представлені такі основні біотопи: дюнні луки, відкриті водні плеса, галофітні угруповання та маргінальні ценози. Угіддя має велике значення в національному масштабі для мігруючих птахів: тут спостерігалося 150 тис. пар коловодних птахів восени та 100 тис. пар навесні. Під час міграції переважна кількість птахів концентрується на відкритій воді, прибережних мілинах, островах і солончаках. 115 видів птахів занесено до різних охоронних списків, 46 з них − до Червоної книги України.

Ресурси Інтернету

  • Текст Указу на вебсайті Верховної Ради України
  • ПЕРЛИНИ ПРИЧОРНОМОР'Я З серії «Новий злет природно-заповідної справи на Україні» [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.]

Література про природу Джарилгацього НПП

  1. Ардамацкая Т.Б. СОХРАНИТЬ ОРНИТОФАУНУ ОСТРОВА ДЖАРЫЛГАЧ//Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна: Проблеми економоніторингу та збереження біорізноманіття. -Асканія-Нова, 1998.
  2. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения / Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубына Д.В. и др. / Науч.ред. Т.И. Котенко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – Вестн. зоологии. – 2000. –Спец. выпуск. – 240 с.
  3. Бойко М.Ф. Аналіз репрезентативності сучасної мережі об'єктів природно-заповідного фонду півдня України // Заповідна справа: проблеми, перспективи. – Херсон: Айлант, 1999. - С. 3-5.
  4. Бойко М.Ф., Москов Н.В., Тихонов В.И. Растительный мир Херсонской области. – Симферополь: Таврия, 1987. – 142 с.
  5. Бойко М.Ф., Ходосовцев А.Е. Флора лишайников и мхов //Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000. – Спец. выпуск. – С. 43-44.
  6. Бойко М.Ф., Чорний С.Г. Екологія Херсонщини. — Херсон, 2001. – 156 с.
  7. Василюк А. Новые степные национальные парки в Украине // Степной бюлетень, 2010
  8. Вирлич А.Э. Памятники природы Херсонской области. –Симферополь: Таврия, 1984. – 110 с.
  9. Гелюта В.П., Тихоненко Ю.Я. Микофлора острова Джарылгач //Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000. – Спец. выпуск. – С. 51-52.
  10. Дасятова-Шостенко Н.О. Ботанічне дослідження надморських заповідників: коси Джарилгача, Тендера та стровів Бабиного і Смаленого// Тр. Ін-ту ботаніки при Харків. держ. ун-ті. – 1937 (1936). – 2. – С. 116-173.
  11. Десятова-Шостенко Н.О., Левіна Ф.Я. Ботанічне дослідження Чорноморських кіс та островів – Тендра, Джарилгача, Орлова та Довгого // Матеріали охорони природи України. – 1928. – 10, вип. 1. – С. 1-72.
  12. Дубина Д.В., Дзюба Т.П. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська обл.) // Укр. ботан. журн. – 2005. – 62, № 2. – С. 128-142.
  13. Дубина Д.В., Тимошенко П.А. Особливості флористичного різноманіття острова Джарилгач // Укр. ботан. журн. – 2004.
  14. Дубына Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Плавни Причерноморья. –Київ: Наук. думка, 1989. - 272 с.
  15. Дубына Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Бойко М.Ф. Растительность //Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000. – Спец. выпуск. – С. 46-51.
  16. Іллічевський С.О. Матеріали для флори приморської частини України // Журн. Ін-ту ботаніки АН УРСР. – 1937. – № 15 (23). – С. 253-255.
  17. Котенко Т.И. и др. Джарылгачский национальный природный парк: необходимость создания и предлагаемая схема функціонального зонирования его территории // Биоразнообразие Джарылгача:современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000.Спец. выпуск. – С. 105-112.
  18. Курило-Кримчак А. 1929. Кілька слів про Надморські заповідники Мелітопольщини // Укр. мисливець та рибалка. — 1929. — № 11-12. — С. 39-41.
  19. Медведев С.И. Некоторые особенности в фауне насекомых Южного Заднепровья // Труды 4-го Всесоюзного съезда зоологов, анатомов и гистологов в Киеве, 6-12 мая 1930 г. –Киев; Харьков, 1931 – с.53-54.
  20. Медведев С.И. О распространении насекомых в Южном Заднепровье. Предварительное сообщение. «Вісті державного степового заповідника «Чаплі» (к.Асканія-Нова), 1929. – т. 7, с. 5-27.
  21. Михайлов В.А. Жесткокрылые супралиторальной зоны острова Джарылгач и их трофические и географические связи // Збірник наукових праць "Фальцфейнівські читання", Херсон, 2009, ПП Вишемирський, с. 206-210.
  22. Михайлов В.А. Жесткокрылые супралиторальной зоны острова Джарылгач и их трофические и географические святи. «Фальцфейнівські читання. Збірник наукових праць. – Херсон, 2009. – с. 206-210.
  23. Мойсієнко І.І. Проектований Національний природний парк «ДЖАРИЛГАЧ» // Екологічний вісник Херсонщини. – Серпень 2009. - № 8(13). – С. 9.
  24. Пачоский Й.К. Матералы для флоры северной части Таврической губернии // Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. –1907. – Т. 31. – С. 31-32, 34-59.
  25. Чорний С. Г., Страшко В. І., РАРИТЕТНІ ҐРУНТИ ОСТРОВА ДЖАРИЛГАЧ ЯК ОБ'ЄКТ ЗАПОВІДАННЯ// Вісті Біосферного заповідника “Асканія-Нова”: Охорона та збереження рідкісних видів, 2000
  26. Экзогенные процессы развития аккумулятивных берегов в северо-западной части Черного моря (Сост.: Ю. Д. Шуйский, Г. В. Выхованец). - М.: Недра, 1989. - 198 с.
  27. Шарлемань М. Охорона природи та збирання відомостей про тварин «пам’ятки природи» // Вивчаймо природу краю: збірник статей про методи вивчання природи та збирання колекцій. — Київ, 1932. — С. 105-112
  28. Шарлемань М. По заповідниках півдня України // Охорона природи на Україні — Харків, 1928. — С. 4-15
  29. Шарлемань М. Дещо про надморські заповідники // Вісник природознавства. — 1931. — № :1/2. — С. 65-66.
  30. Шарлемань М. Дещо про надморські заповідники // Укр. Мисл. та Риб.- 1929 - №2-3 - С. 9-11
  31. Шарлемань М. Матеріали до орнітофауни острова Джарилгача на Чорному морі (разом із О.Шуммером) //Збірн праць Зоол.муз. - 1930 -№8 - С.99-117
  32. Руденко А.Г. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ОРНІТОФАУНИ РАЙОНУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ДЖАРИЛГАЦЬКИЙ" // Сборник научных трудов ГНБС. 2013. Том 135
  33. Андрющенко Ю.А., Гринченко А.Б. Случай наиболее восточного гнездования гаги в Украинском Причерноморье // Бранта: Сб. научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 1998. – №1. – С. 111-112.
  34. Ардамацкая Т.Б. Расширение гнездового ареала черноголовой чайки в Северном Причерноморье // Колониальные гнездовья птиц. – М., Наука, 1975, – С. 57-58.
  35. Ардамацкая Т.Б. Краснозобая казарка в Северном Причерноморье // Редкие, исчезающие и малоизученные виды птиц в СССР. – Рязань, 1976. – С. 48-49.
  36. Ардамацкая Т.Б. Изменение орнитофауны Черноморского заповедника за 60 лет // Заповедники СССР – их настоящее и будущее. – Новгород, 1990. – Ч. 3. – С. 189-194.
  37. Ардамацкая Т.Б. Редкие и исчезающие птицы Черноморского государственного биосферного заповедника АН УССР и сопредельных територий // Редкие птицы Причерноморья. – Киев-Одесса. 1991. – С. 110-121.
  38. Ардамацкая Т.Б. Изменение видового состава, численности и размещения островного орнитокомплекса Черноморского заповедника за 60 лет // Природные комплексы Черноморского государственного биосферного заповедника. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 110-121.
  39. Ардамацкая Т.Б. Изменение статуса и численности редких птиц о. Джарылгач под. влиянием антропогенной трансформации ландшафта // Матеріали конференції 7-9 квітня 1995 р., м. Ніжин. – Київ: УТОП, 1996. – С. 5-15.
  40. Ардамацкая Т.Б. Значение Джарылгачского залива для сохранения биоразнообразия птиц // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття: матеріали конф., присвяч. 75-річчю Канів. природ. заповідника. – Канів, 1998. – С. 144-146.
  41. Ардамацкая Т.Б. Видовой состав и численность водно-болотных птиц в районе Джарылгачского залива в январе 2000 г. // Зимние учеты птиц на Азово- Черноморском побережье Украины. Сб. матер. ХХ совещания Азово-Черномор. орнитол. рабочей группы. – Одесса-Киев, 2001. – Вып. 3. – С. 48-50.
  42. Ардамацкая Т.Б. Краткая характеристика орнитофауны о. Джарылгач // Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000. – С. 74-83; 186-197.
  43. Ардамацкая Т.Б. Динамика численности птиц водно-болотного комплекса и ее тенденции на островах Джарылгачского залива // Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2009. – Вып. 12. – С. 40–47.
  44. Ардамацкая Т.Б., Семенов С.М. Эколого-фаунистический очерк птиц района Черноморского заповедника. – Вестник зоологии. – 1977. – № 2. – С. 18-43.
  45. Ардамацкая Т.Б., Руденко А.Г. Аннотированный список птиц Черноморского биосферного заповідника // Вестник зоологии. Позвоночные животные Черноморского биосферного заповедника. – 1996. – №1 (отд. вып.). – С. 19-38.
  46. Ардамацкая Т.Б., Сиохин В.Д., Полуда А.М. Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины. Джарылгачский залив / Под ред. к.б.н. Сиохина В.Д., к.б.н. Черничко И.И. – Киев, 2000. – С. 145-167.
  47. Ардамацкая Т.Б., Дядичева Е.А., Луговой О.А. Современное состояние миграционных группировок кроншнепов на острове Джарылгач // Бранта: Сборник науч. трудов Азово-Черноморской орнитологической станции. – 2003. – Вып. 6. – С. 108-121.
  48. Браунер А.А. По приморским и песчаным заповедникам Украины. І Поездка на остров Джарылгач // Укр. Мисливець та рибалка. – 1929. – № 8. – С. 9-12.
  49. Клименко М.И. Материалы по фауне птиц района Черноморского государственного заповедника // Тр. Черноморского гос. зап-ка. – К.: Из-во Киевского гос. ун-та, 1950. – С. 24.
  50. Портенко Л.А. Организация птичьего заповедника на острове Джарылгач //Укр. охотник и рыболов. – 1925. – № 9. – С. 24-27.
  51. Портенко Л.А. Орнитофауна заповедных островов на Сиваше и Черном море в связи с ее охраной // Материалы II Конгресса зоологов, анатомов и гистологов СССР 4-10 мая 1925 г. – М.: "Главнаука", 1927. – С. 319.
  52. Руденко А.Г., Яремченко О.А., Рыбачук К.И. Особенности зимовки гусеобразных птиц в Черноморском биосферном заповедике // Бюлл. РГГ. – 2000. – № 6. – С. 302- 314.
  53. Руденко А.Г., Яремченко О.А., Москаленко Ю.А. Мониторинг зимующих птиц водно-болотных угодий Черноморского биосферного заповедника в 2000-2001 гг. / Мониторинг зимующих птиц в Азово-Черноморском регионе Украины. – Одесса- Киев, 2002. – С. 40-54.
  54. Сабиневский Б.В. Азово-Черноморское побережье Украины – комплексный резерват водно-болотных птиц // Вестник зоологии. – 1977. – №2. – С. 44-54.
  55. Сабиневский Б.В. Водноболотные птицы, зимующие в холодном поясе Азово -Черноморья: Автореф. дисс… канд. биол. наук: 03.00.08 / Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена АН УССР. – К., 1985. – 24 с.
  56. Сабиневский Б.В., Ардамацкая Т.Б. Обзор изменения состояния зимовок водоплавающих птиц в Азово-Черноморском регионе по материалам январских учетов 1975-1984 гг. // Современное состояние ресурсов водоплавающих птиц: Тр. Всесоюзн. совещ. – М., 1984. – С. 75-77.
  57. Цемш І.О. Екскурсія на південь України в 1937 році // Труди зоол. музею. – 1941. – №1. – С. 327-342.
  58. Ardamatskaya T.B. Present status of Pelecanus onocrotalus in the Sea of Azov/Black Sea region / Eds.: Crivalli A., Krivenko V., Vinogradov V. – IWRB Publication 27. – 1994. – Р. 6-8.
  59. Kostiushyn V.A., Chernichko I.I., Poluda A.M., Chernichko R.N. Analysis of information sources on waterbird migration in the Azov–Black Sea region of Ukraine: bibliography, count results and ring recoveries. – Wetlands International Black Sea Programme. – 2011. – 90 p.
  60. Rudenko A.G., Yaremchenko O.A., Moskalenko Yu.A., Rudenko V.P. Long-term monitoring of the wintering geese in the Ramsar wetlands of the northern Black Sea coasts // Die Vogelwelt. – 2008. – N 129, Vol. 3. – P. 201-203.

Фотогалерея

  • image
    Інформаційний стенд на острові
  • image
    Лиман
  • image
    Краєвид
  • image
    Джарилгацький НПП з висоти пташиного польоту
  • image
    Узбережжя
  • image
    Піщаний берег
  • image
    Краєвид
  • image
    Узбережжя
  • image
    Захід сонця
  • image
    Узбережжя
  • image
    Джарилгач. Озеро

Відео

  • Олені з землі та повітря
  • На острові Джарилгач живуть благородні й плямисті олені
  • Медузу знято під час експедиції на о. Джарилгач
  • Солоне озеро на острові Джарилгач
  • Степова ділянка острова Джарилгач, відзнята з коптера

Додатково

  1. [[https://web.archive.org/web/20181213121715/https://ua.wikimedia.org/wiki/Вікіекспедиції/Острів_Джарилгач Архівовано 13 грудня 2018 у Wayback Machine.] Вікіекспедиція 2015]
  2. Відеоролик «Національний природний парк «Джарилгацький»: острів Джарилгач [ 31 січня 2018 у Wayback Machine.] (2017) творчої групи B Wild
  3. Відеоролик «National Nature Park «Dzharylgatskii»: Dzharylgach island»(2017)творчої групи B Wild

Примітки

  1. Заміновані території і скорочення популяцій: яких збитків завдали росіяни заповідникам Херсонщини?. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 1 травня 2024.
  2. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения. – Вестн. зоологии. – 2000. – Спец. выпуск
  3. . Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
  4. Directory of Azov — Black Sea Coastal Wetlands: Revised and updated / Ed. by Gennadiy Marushevsky. — Kyiv: Wetlands International, 2003. 235 pp., 81 maps.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzharilga ckij naciona lnij priro dnij park prirodoohoronna teritoriya na teritoriyi Skadovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti na ostrovi Dzharilgach Do jogo skladu vhodit sam ostriv akvatoriya Dzharilgackoyi zatoki a takozh beregova smuga mizh Skadovskom ta Lazurnim Dzharilgackij nacionalnij prirodnij park46 01 pn sh 32 56 sh d 46 017 pn sh 32 933 sh d 46 017 32 933 Koordinati 46 01 pn sh 32 56 sh d 46 017 pn sh 32 933 sh d 46 017 32 933Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hersonska oblast Skadovskij rajonNajblizhche mistoSkadovskPlosha10000 gaZasnovano11 grudnya 2009Vebstorinkanppd com uaDzharilgackij nacionalnij prirodnij park Hersonska oblast IstoriyaNacionalnij prirodnij park stvoreno 11 grudnya 2009 roku zgidno z ukazom prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka z metoyu zberezhennya cinnih prirodnih ta istoriko kulturnih kompleksiv i ob yektiv pivnichnogo Prichornomor ya Do teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Dzharilgackij pogodzheno v ustanovlenomu poryadku vklyuchennya 10000 gektariv zemel derzhavnoyi vlasnosti v tomu chisli 805 gektariv zemel derzhavnogo pidpriyemstva Skadovske doslidne lisomislivske gospodarstvo sho viluchayutsya v ustanovlenomu poryadku ta nadayutsya nacionalnomu prirodnomu parku v postijne koristuvannya i 6726 gektariv zemel derzhavnogo pidpriyemstva Skadovske doslidne lisomislivske gospodarstvo ta 2469 gektariv akvatoriyi Dzharilgackoyi zatoki Chornogo morya sho vklyuchayutsya do skladu nacionalnogo prirodnogo parku bez viluchennya Rosijsko ukrayinska vijna Za poperednimi ocinkami Hersonskoyi rajonnoyi vijskovoyi administraciyi stanom na sichen 2024 roku zavdana cherez vijnu shkoda bioriznomanittyu parku skladaye 102 91 milyardi griven Proces stvorennyaOsnovoyu stvorennya nacionalnogo parku ye ostriv Dzharilgach ta prilegla do nogo akvatoriya Cya teritoriya yaka maye velike znachennya dlya zberezhennya akvatoriyi Chornogo morya ta ptahiv she storichchya tomu privernula do sebe uvagu naukovciv Vzhe u 1923 roci ostriv stav chastinoyu zapovidnika Askaniya Nova a u 1927 roci stav chastinoyu Derzhavnih nadmorskih zapovidnikiv U 1937 roci cej status bulo skasovano i viddano miscevim kolgospam dlya vipasu hudobi i lisovomu gospodarstvu dlya stvorennya zahisnih nasadzhen u 1960 roci Lishe u 1974 roci u pivnichno shidnij chastini ostrova bulo stvoreno zakaznik Dzharilgackij z metoyu ohoroni zolotoborodnika cikadovogo a v 1997 roci vidnovilis roboti zi stvorennya nacionalnogo prirodnogo parku I tilki u 2009 roci ves ostriv znovu potrapiv pid ohoronu Shulga Svitlana Mikolayivna direktor NPP Dzharilgackij 2012 2016 rr Zgidno z ukazom prezidenta Kabinet Ministriv Ukrayini povinen zabezpechiti virishennya pitannya shodo utvorennya administraciyi nacionalnogo prirodnogo parku Dzharilgackij ta zabezpechennya yiyi funkcionuvannya zatverdzhennya u shestimisyachnij strok u vstanovlenomu poryadku Polozhennya pro nacionalnij prirodnij park Dzharilgackij pidgotovku protyagom 2010 2011 rokiv materialiv ta virishennya vidpovidno do zakonodavstva pitan shodo viluchennya ta nadannya u postijne koristuvannya nacionalnomu prirodnomu parku Dzharilgackij 805 gektariv zemel a takozh rozroblennya proektu zemleustroyu shodo vidvedennya zemelnih dilyanok i proektu zemleustroyu z organizaciyi ta vstanovlennya mezh teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku otrimannya derzhavnih aktiv na pravo postijnogo koristuvannya zemelnimi dilyankami rozroblennya protyagom 2010 2012 rokiv ta zatverdzhennya v ustanovlenomu poryadku Proektu organizaciyi teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Dzharilgackij ohoroni vidtvorennya ta rekreacijnogo vikoristannya jogo prirodnih kompleksiv i ob yektiv peredbachati pid chas doopracyuvannya proektu Zakonu Ukrayini Pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na 2010 rik ta pidgotovki proektiv zakoniv pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na nastupni roki koshti neobhidni dlya funkcionuvannya nacionalnogo prirodnogo parku Dzharilgackij Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu sho vhodyat do skladu NPP Dzharilgackij Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Dzharilgackij vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Dzharilgackij Soleros yevropejskij Pishana roslinnist Pidvodna roslinnistRoslinnistRoslinnist nacionalnogo prirodnogo parku predstavlena psamofitno stepovoyu luchnoyu bolotnoyu soloncevoyu i solonchakovoyu a takozh vishoyu vodnoyu Znachni ploshi zajmayut shtuchni nasadzhennya derev ta kushiv Flora parku vklyuchaye blizko 500 vidiv vishih sporovih 252 rodini i sudinnih roslin 72 rodini Visokoyu ye pitoma vaga endemichnih i subendemichnih vidiv Yih na ostrovi narahovuyetsya 54 10 82 vsiyeyi flori Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 21 vid sudinnih roslin u tomu chisli voloshka korotkogolova gvozdika besarabska zozulinec bloshichnij zozulinec bolotnij zozulinec ridkokvitkovij zozulinec rozmalovanij zozulinec salepovij zolotoborodnik cikadovij katran pontijskij kovila volosista kovila dniprovska koruchka bolotna lyucerna primorska mech trava bolotna holodok priberezhnij Do Yevropejskogo Chervonogo spisku zaneseno gvozdiku besarabsku pokisnicyu sivasku sodnik yagodonosnij holodok priberezhnij Roslinnist ostrova Dzharilgach predstavlena psamofitnoyu psamofitno stepovoyu luchnoyu bolotnoyu soloncevoyu i solonchakovoyu Sinantropna roslinnist v znachnij miri predstavlena derevnimi ta chagarnikovimi nasadzhennyami zokrema ce loh vuzkolistij loh sriblyastij tamariks galuzistij v yaz nizkij topoli chorna ta bila akaciya bila Navkolo mayakiv zrostaye smorodina zolotista Roslinni kompleksi ostrova predstavleni pishanimi terasami z rozridzhenim roslinnim pokrivom za yakimi rozpochinayutsya zasolenni ponizhennya de perevazhno predstavleni galofiti sodnik zagostrenij solonec lezhachij sermek Gmelina ta znachnimi ugrupovannyami pokisnici Fomina ta gigantskoyi Navkolo solonih ozer ta ponizhen z trivalim zatoplennyam utvoryuyutsya okremi kompleksi z dominuvannyam ocheretu pivdennogo ta subdominuyuchim piriyem povzuchim ridshe zrostayut solonceva ajstra zvichajna ta sitnik primorskij Na vnutrishno ostrivnih plakornih dilyankah z temno kashtanovimi soloncyuvatimi ta supishanimi gruntami za oznakoyu dominantnosti predstavlena formaciyi zolotoborodnika cikadovogo ta formaciyi kovili dniprovskoyi V osoloncyuvatih ponizhennyah zrostayut zozulinci salepovij ta bolotyanij Rozridzhenij pokriv piskiv skladenij perevazhno z uchastyu zhovtushnici sivoyi yaka zajmaye znachni ploshi slabkohvilyastih pishanh masiviv ta osoka kolhidska zrostaye perevazhno na slabkozakriplenih piskah ale zustrichayetsya i v psamofitno stepovih ugrupovannyah Za mayakom ta vzdovzh uzberezhzhya morya v nevelikih ponizhennya iz dominuvannya ocheretu zvichajnogo zrostaye kendir Rusanova yakij ye vuzkolokalnim endemikom ostrovu ta zanesenij do ChKU Cherepashkovi terasi ye pritulkom dlya takih ridkisnih ta ohoronyuvanih vidiv takih yak mikolajchiki primorski ta katran primorskij ta dlya zvichajnih dominantiv kolosnyak prichornomorskij girchicya morska prichornomorska Na teritoriyi NPP Dzharilgackij zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini taki ugrupovannya mech travi bolotyanoyi pokisnici sivaskoyi kovili dniprovskoyi kovili volosistoyi ta zolotoborodnika cikadovogo Mikobiota nalichuye 57 vidiv gribiv flora lishajnikiv 26 vidiv Tvarinnij svitMeduza korenerot Skarabej svyashennij Diki kabani Fauna Parku nalichuye 83 vidi morskih bezhrebetnih 352 vidi 22 ridkisni komah 57 13 ridkisni ribi 4 amfibij 7 3 ChKU reptilij 250 vidiv 69 ChKU ptahi 30 vidiv ssavciv 15 ridkisnih iz nih 3 morskih ChKU Fauna rib Chornogo morya sformovana z elementiv riznogo pohodzhennya i narahovuye majzhe 80 vidiv Vidomoyu slavoyu koristuyutsya bichki sho mayut visoki smakovi vlastivosti ta yaki ye cinnimi ob yektami dlya ribalok lyubiteliv Bichki v osnovnomu morski donni ribi ale deyaki meshkayut v primorskih oprisnenih ozerah limanah i girlah richok Bagato vidiv bichkiv vidilyayutsya svoyim nezvichajnim zabarvlennyam i zdatnistyu zminyuvati jogo v pevnih periodah i situaciyah V zvichajni zh periodi zhittya rizni vidi bichkiv vidriznyayutsya za kolorom tila Najposhirenishij promislovimi vidami ye bichok travnik Zosterisessor ophiocephalus bichok knut Mesogobius batrachocephalus bichok pisochnik Gobius melanostomus bichok kruglyak Gobius fluviatilis V zatoci sered zosteri ta cistoziri hovayutsya zelenushki sho mayut strokate zabarvlennya Takozh mozhna zustriti skativ kambalu sultanku hamsu chornomorskogo oseledcya shprota kefali stavridku morskogo karasya aterinu lufarya sargana skorpenu glosu ta inshi Yedinij predstavnik akul v Chornomu mori ye mala kolyucha akula katran Squalus acanthias ponticus Cya akula morska zhivorodyacha riba ye najcikavishim vidom rib v Chornomu mori Yiyi veretenopodibne tilo pokrito duzhe dribnoyu siroyu luskoyu z nevelikimi ridkimi plyamami bilogo koloru Chornomorska akula katran na lyudinu ne napadaye i vvazhayetsya bezpechnoyu Nimfa empuzi pishanoyi Mufloni na ostrovi Dzharilgach Blagorodnij olen Do odniyeyi rodini golkovih nalezhat morski golki ta morski koniki Morskij konik chornomorskij Hippocampus guttulatus microstephanus nevelika kistkova riba sho vede maloruhomij sposib zhittya Viddaye perevagu solonij chistij ta proholodnij vodi z pishanim dnom Majzhe znik u rekreacijnih zonah cherez nadmirnij vilov oskilki vikoristovuyetsya yak suvenir tomu deyaki morski ribi golki ta morskij konik zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Takozh zaneseni do Chervonoyi knigi taki vidi yak chornomorska biluga Huso huso ponticus oseter chornomorsko azovskij Acipenser gueldenstaedtii colchica sevryuga zvichajna Acipenser stellatus losos chornomorskij Salmo trutta labrax yaki mayut viklyuchno visoki smakovi yakosti m yasa ta ikri populyaciyi yakih perebuvayut u depresivnomu stani cherez zniknennya tipovih biotopiv potribnih dlya prirodnogo vidtvorennya sprichineni gidrotehnichnim budivnictvom zabrudnennyam vodi nezakonnim vilovom sho sprichinilo do yih rizkogo zmenshennya Pavuk argiopa Takozh na teritoriyi parku perebuvayut bilshe desyatka vidiv krabiv bilshist z yakih meshkaye v milkovodnij priberezhnij zoni sered zarostej Najposhirenishimi vidami ye trav yanij krab Eriphia spinifrons kam yanij krab Eriphia verrucosa marmurovij krab Pachygrapsus marmaratus krab plavunec Macropipes holsatus i rak samitnik Diogenes pugilator promisel i zbirannya yakih zaboroneno Sered inshih desyatinogih rakopodibnih zustrichayutsya tri vidi zvichajnih krevetok morskij krit Upogebia pusilla kam yana krevetka Palaemon elegans ta trav yana krevetka Palaemon adspersus Ostannya ye duzhe poshirenoyu i maye visoki smakovi yakosti cherez sho pidverzhena nadmirnomu vilovu Sered molyuskiv yaki zaselyayut morske pishane dno Dzharilgackoyi zatoki najrospovsyudzhenishimi ye chornomorska midiya Mytilus galloprovincialis donaks Donax trunculus venerka Venus gallina skafarka nerivna Scapharca inaequivalis serdcevidka Cerastoderma glaucum rapana Rapana venosa kitajskij kapelyuh Calyptraea chinensis grebinec chornomorskij Flexopecten ponticus Z pomizh zmij na Dzharilgachi meshkayut zaneseni do ChKU vidi gadyuka stepova Vipera renard poloz zhovtocherevij Hierophis caspius i poloz sarmatskij Elaphe sauromates Sered ptahiv mozhna vidiliti najyaskravishih predstavnikiv pelikan rozhevij Pelecanus onocrotalus chaplya zhovta Ardeola ralloides kosar Platalea leucorodia Ostriv naselyayut aklimatizovani vidi ratichnih olen blagorodnij Cervus elaphus muflon Ovis ammon musimon i lan yevropejska Cervus dama Sered morskih ssavciv tri vidi kitopodibnih zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini afalina zvichajna Tursiops truncates delfin bilobokij Dephinus delphis focena zvichajna Phocoena phocoena Vodno bolotne ugiddya mizhnarodnogo znachennyaNacionalnij prirodnij park ye chastinoyu vodno bolotnogo ugiddya mizhnarodnogo znachennya Karkinitska ta Dzharilgacka zatoka Do skladu Ramsarskogo ugiddya 3UA011 vhodyat zasnovani v 1957 r ornitologichnij zakaznik nacionalnogo znachennya Karkinitska zatoka 27646 ga i chastina Krimskogo prirodnogo zapovidnika Lebedini ostrovi 9612 ga a takozh stvorenij u 1974 r botanichnij zakaznik nacionalnogo znachennya Dzharilgackij 300 ga V yihniyi mezhah zaboroneno vikoristannya prirodnih resursiv ta rekreacijna diyalnist VBU ye tipovim dlya prichornomorskogo regionu landshaftnim utvorennyam Ce priberezhni biotopi z dobre rozvinenoyu sistemoyu kis milkovod ta ostroviv Roslinnist tipova dlya primorskoyi chastini stepovoyi zoni V mezhah ugiddya predstavleni taki osnovni biotopi dyunni luki vidkriti vodni plesa galofitni ugrupovannya ta marginalni cenozi Ugiddya maye velike znachennya v nacionalnomu masshtabi dlya migruyuchih ptahiv tut sposterigalosya 150 tis par kolovodnih ptahiv voseni ta 100 tis par navesni Pid chas migraciyi perevazhna kilkist ptahiv koncentruyetsya na vidkritij vodi priberezhnih milinah ostrovah i solonchakah 115 vidiv ptahiv zaneseno do riznih ohoronnih spiskiv 46 z nih do Chervonoyi knigi Ukrayini Resursi InternetuTekst Ukazu na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PERLINI PRIChORNOMOR Ya Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Literatura pro prirodu Dzharilgacogo NPPArdamackaya T B SOHRANIT ORNITOFAUNU OSTROVA DZhARYLGACh Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova im F E Falc Fejna Problemi ekonomonitoringu ta zberezhennya bioriznomanittya Askaniya Nova 1998 Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Kotenko T I Ardamackaya T B Dubyna D V i dr Nauch red T I Kotenko Yu R Shelyag Sosonko Vestn zoologii 2000 Spec vypusk 240 s Bojko M F Analiz reprezentativnosti suchasnoyi merezhi ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu pivdnya Ukrayini Zapovidna sprava problemi perspektivi Herson Ajlant 1999 S 3 5 Bojko M F Moskov N V Tihonov V I Rastitelnyj mir Hersonskoj oblasti Simferopol Tavriya 1987 142 s Bojko M F Hodosovcev A E Flora lishajnikov i mhov Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 Spec vypusk S 43 44 Bojko M F Chornij S G Ekologiya Hersonshini Herson 2001 156 s Vasilyuk A Novye stepnye nacionalnye parki v Ukraine Stepnoj byuleten 2010 Virlich A E Pamyatniki prirody Hersonskoj oblasti Simferopol Tavriya 1984 110 s Gelyuta V P Tihonenko Yu Ya Mikoflora ostrova Dzharylgach Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 Spec vypusk S 51 52 Dasyatova Shostenko N O Botanichne doslidzhennya nadmorskih zapovidnikiv kosi Dzharilgacha Tendera ta stroviv Babinogo i Smalenogo Tr In tu botaniki pri Harkiv derzh un ti 1937 1936 2 S 116 173 Desyatova Shostenko N O Levina F Ya Botanichne doslidzhennya Chornomorskih kis ta ostroviv Tendra Dzharilgacha Orlova ta Dovgogo Materiali ohoroni prirodi Ukrayini 1928 10 vip 1 S 1 72 Dubina D V Dzyuba T P Fitocenotichna riznomanitnist ostrova Dzharilgach Hersonska obl Ukr botan zhurn 2005 62 2 S 128 142 Dubina D V Timoshenko P A Osoblivosti floristichnogo riznomanittya ostrova Dzharilgach Ukr botan zhurn 2004 Dubyna D V Shelyag Sosonko Yu R Plavni Prichernomorya Kiyiv Nauk dumka 1989 272 s Dubyna D V Shelyag Sosonko Yu R Bojko M F Rastitelnost Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 Spec vypusk S 46 51 Illichevskij S O Materiali dlya flori primorskoyi chastini Ukrayini Zhurn In tu botaniki AN URSR 1937 15 23 S 253 255 Kotenko T I i dr Dzharylgachskij nacionalnyj prirodnyj park neobhodimost sozdaniya i predlagaemaya shema funkcionalnogo zonirovaniya ego territorii Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 Spec vypusk S 105 112 Kurilo Krimchak A 1929 Kilka sliv pro Nadmorski zapovidniki Melitopolshini Ukr mislivec ta ribalka 1929 11 12 S 39 41 Medvedev S I Nekotorye osobennosti v faune nasekomyh Yuzhnogo Zadneprovya Trudy 4 go Vsesoyuznogo sezda zoologov anatomov i gistologov v Kieve 6 12 maya 1930 g Kiev Harkov 1931 s 53 54 Medvedev S I O rasprostranenii nasekomyh v Yuzhnom Zadneprove Predvaritelnoe soobshenie Visti derzhavnogo stepovogo zapovidnika Chapli k Askaniya Nova 1929 t 7 s 5 27 Mihajlov V A Zhestkokrylye supralitoralnoj zony ostrova Dzharylgach i ih troficheskie i geograficheskie svyazi Zbirnik naukovih prac Falcfejnivski chitannya Herson 2009 PP Vishemirskij s 206 210 Mihajlov V A Zhestkokrylye supralitoralnoj zony ostrova Dzharylgach i ih troficheskie i geograficheskie svyati Falcfejnivski chitannya Zbirnik naukovih prac Herson 2009 s 206 210 Mojsiyenko I I Proektovanij Nacionalnij prirodnij park DZhARILGACh Ekologichnij visnik Hersonshini Serpen 2009 8 13 S 9 Pachoskij J K Materaly dlya flory severnoj chasti Tavricheskoj gubernii Zap Novoros o va estestvoispytatelej 1907 T 31 S 31 32 34 59 Chornij S G Strashko V I RARITETNI GRUNTI OSTROVA DZhARILGACh YaK OB YeKT ZAPOVIDANNYa Visti Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova Ohorona ta zberezhennya ridkisnih vidiv 2000 Ekzogennye processy razvitiya akkumulyativnyh beregov v severo zapadnoj chasti Chernogo morya Sost Yu D Shujskij G V Vyhovanec M Nedra 1989 198 s Sharleman M Ohorona prirodi ta zbirannya vidomostej pro tvarin pam yatki prirodi Vivchajmo prirodu krayu zbirnik statej pro metodi vivchannya prirodi ta zbirannya kolekcij Kiyiv 1932 S 105 112 Sharleman M Po zapovidnikah pivdnya Ukrayini Ohorona prirodi na Ukrayini Harkiv 1928 S 4 15 Sharleman M Desho pro nadmorski zapovidniki Visnik prirodoznavstva 1931 1 2 S 65 66 Sharleman M Desho pro nadmorski zapovidniki Ukr Misl ta Rib 1929 2 3 S 9 11 Sharleman M Materiali do ornitofauni ostrova Dzharilgacha na Chornomu mori razom iz O Shummerom Zbirn prac Zool muz 1930 8 S 99 117 Rudenko A G ISTORIYa VIVChENNYa TA REZULTATI INVENTARIZACIYi VIDOVOGO RIZNOMANITTYa ORNITOFAUNI RAJONU NACIONALNOGO PRIRODNOGO PARKU DZhARILGACKIJ Sbornik nauchnyh trudov GNBS 2013 Tom 135 Andryushenko Yu A Grinchenko A B Sluchaj naibolee vostochnogo gnezdovaniya gagi v Ukrainskom Prichernomore Branta Sb nauchnyh trudov Azovo Chernomorskoj ornitologicheskoj stancii 1998 1 S 111 112 Ardamackaya T B Rasshirenie gnezdovogo areala chernogolovoj chajki v Severnom Prichernomore Kolonialnye gnezdovya ptic M Nauka 1975 S 57 58 Ardamackaya T B Krasnozobaya kazarka v Severnom Prichernomore Redkie ischezayushie i maloizuchennye vidy ptic v SSSR Ryazan 1976 S 48 49 Ardamackaya T B Izmenenie ornitofauny Chernomorskogo zapovednika za 60 let Zapovedniki SSSR ih nastoyashee i budushee Novgorod 1990 Ch 3 S 189 194 Ardamackaya T B Redkie i ischezayushie pticy Chernomorskogo gosudarstvennogo biosfernogo zapovednika AN USSR i sopredelnyh teritorij Redkie pticy Prichernomorya Kiev Odessa 1991 S 110 121 Ardamackaya T B Izmenenie vidovogo sostava chislennosti i razmesheniya ostrovnogo ornitokompleksa Chernomorskogo zapovednika za 60 let Prirodnye kompleksy Chernomorskogo gosudarstvennogo biosfernogo zapovednika K Nauk dumka 1992 S 110 121 Ardamackaya T B Izmenenie statusa i chislennosti redkih ptic o Dzharylgach pod vliyaniem antropogennoj transformacii landshafta Materiali konferenciyi 7 9 kvitnya 1995 r m Nizhin Kiyiv UTOP 1996 S 5 15 Ardamackaya T B Znachenie Dzharylgachskogo zaliva dlya sohraneniya bioraznoobraziya ptic Rol ohoronyuvanih prirodnih teritorij u zberezhenni bioriznomanittya materiali konf prisvyach 75 richchyu Kaniv prirod zapovidnika Kaniv 1998 S 144 146 Ardamackaya T B Vidovoj sostav i chislennost vodno bolotnyh ptic v rajone Dzharylgachskogo zaliva v yanvare 2000 g Zimnie uchety ptic na Azovo Chernomorskom poberezhe Ukrainy Sb mater HH soveshaniya Azovo Chernomor ornitol rabochej gruppy Odessa Kiev 2001 Vyp 3 S 48 50 Ardamackaya T B Kratkaya harakteristika ornitofauny o Dzharylgach Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 S 74 83 186 197 Ardamackaya T B Dinamika chislennosti ptic vodno bolotnogo kompleksa i ee tendencii na ostrovah Dzharylgachskogo zaliva Branta Sbornik nauchnyh trudov Azovo Chernomorskoj ornitologicheskoj stancii 2009 Vyp 12 S 40 47 Ardamackaya T B Semenov S M Ekologo faunisticheskij ocherk ptic rajona Chernomorskogo zapovednika Vestnik zoologii 1977 2 S 18 43 Ardamackaya T B Rudenko A G Annotirovannyj spisok ptic Chernomorskogo biosfernogo zapovidnika Vestnik zoologii Pozvonochnye zhivotnye Chernomorskogo biosfernogo zapovednika 1996 1 otd vyp S 19 38 Ardamackaya T B Siohin V D Poluda A M Chislennost i razmeshenie gnezdyashihsya okolovodnyh ptic v vodno bolotnyh ugodyah Azovo Chernomorskogo poberezhya Ukrainy Dzharylgachskij zaliv Pod red k b n Siohina V D k b n Chernichko I I Kiev 2000 S 145 167 Ardamackaya T B Dyadicheva E A Lugovoj O A Sovremennoe sostoyanie migracionnyh gruppirovok kronshnepov na ostrove Dzharylgach Branta Sbornik nauch trudov Azovo Chernomorskoj ornitologicheskoj stancii 2003 Vyp 6 S 108 121 Brauner A A Po primorskim i peschanym zapovednikam Ukrainy I Poezdka na ostrov Dzharylgach Ukr Mislivec ta ribalka 1929 8 S 9 12 Klimenko M I Materialy po faune ptic rajona Chernomorskogo gosudarstvennogo zapovednika Tr Chernomorskogo gos zap ka K Iz vo Kievskogo gos un ta 1950 S 24 Portenko L A Organizaciya ptichego zapovednika na ostrove Dzharylgach Ukr ohotnik i rybolov 1925 9 S 24 27 Portenko L A Ornitofauna zapovednyh ostrovov na Sivashe i Chernom more v svyazi s ee ohranoj Materialy II Kongressa zoologov anatomov i gistologov SSSR 4 10 maya 1925 g M Glavnauka 1927 S 319 Rudenko A G Yaremchenko O A Rybachuk K I Osobennosti zimovki guseobraznyh ptic v Chernomorskom biosfernom zapovedike Byull RGG 2000 6 S 302 314 Rudenko A G Yaremchenko O A Moskalenko Yu A Monitoring zimuyushih ptic vodno bolotnyh ugodij Chernomorskogo biosfernogo zapovednika v 2000 2001 gg Monitoring zimuyushih ptic v Azovo Chernomorskom regione Ukrainy Odessa Kiev 2002 S 40 54 Sabinevskij B V Azovo Chernomorskoe poberezhe Ukrainy kompleksnyj rezervat vodno bolotnyh ptic Vestnik zoologii 1977 2 S 44 54 Sabinevskij B V Vodnobolotnye pticy zimuyushie v holodnom poyase Azovo Chernomorya Avtoref diss kand biol nauk 03 00 08 Institut zoologii im I I Shmalgauzena AN USSR K 1985 24 s Sabinevskij B V Ardamackaya T B Obzor izmeneniya sostoyaniya zimovok vodoplavayushih ptic v Azovo Chernomorskom regione po materialam yanvarskih uchetov 1975 1984 gg Sovremennoe sostoyanie resursov vodoplavayushih ptic Tr Vsesoyuzn sovesh M 1984 S 75 77 Cemsh I O Ekskursiya na pivden Ukrayini v 1937 roci Trudi zool muzeyu 1941 1 S 327 342 Ardamatskaya T B Present status of Pelecanus onocrotalus in the Sea of Azov Black Sea region Eds Crivalli A Krivenko V Vinogradov V IWRB Publication 27 1994 R 6 8 Kostiushyn V A Chernichko I I Poluda A M Chernichko R N Analysis of information sources on waterbird migration in the Azov Black Sea region of Ukraine bibliography count results and ring recoveries Wetlands International Black Sea Programme 2011 90 p Rudenko A G Yaremchenko O A Moskalenko Yu A Rudenko V P Long term monitoring of the wintering geese in the Ramsar wetlands of the northern Black Sea coasts Die Vogelwelt 2008 N 129 Vol 3 P 201 203 FotogalereyaInformacijnij stend na ostrovi Liman Krayevid Dzharilgackij NPP z visoti ptashinogo polotu Uzberezhzhya Pishanij bereg Krayevid Uzberezhzhya Zahid soncya Uzberezhzhya Dzharilgach OzeroVideo source source source source source source source source Oleni z zemli ta povitrya source source source source source source source source Na ostrovi Dzharilgach zhivut blagorodni j plyamisti oleni source source source source source source source source Meduzu znyato pid chas ekspediciyi na o Dzharilgach source source source source source source source source Solone ozero na ostrovi Dzharilgach source source source source source source source source Stepova dilyanka ostrova Dzharilgach vidznyata z kopteraDodatkovo https web archive org web 20181213121715 https ua wikimedia org wiki Vikiekspediciyi Ostriv Dzharilgach Arhivovano13 grudnya 2018 u Wayback Machine Vikiekspediciya 2015 Videorolik Nacionalnij prirodnij park Dzharilgackij ostriv Dzharilgach 31 sichnya 2018 u Wayback Machine 2017 tvorchoyi grupi B Wild Videorolik National Nature Park Dzharylgatskii Dzharylgach island 2017 tvorchoyi grupi B WildPrimitkiZaminovani teritoriyi i skorochennya populyacij yakih zbitkiv zavdali rosiyani zapovidnikam Hersonshini O More Sity ukr Procitovano 1 travnya 2024 Bioraznoobrazie Dzharylgacha sovremennoe sostoyanie i puti sohraneniya Vestn zoologii 2000 Spec vypusk Arhiv originalu za 24 serpnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2017 Directory of Azov Black Sea Coastal Wetlands Revised and updated Ed by Gennadiy Marushevsky Kyiv Wetlands International 2003 235 pp 81 maps

Дата публікації:
Топ