Джанко́йський райо́н (крим. Canköy rayonı) — колишній район на півночі Автономної Республіки Крим, зараз входить до нового Джанкойського району.
Джанкойський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
Код КАТОТТГ: | UA01060000000028159 | ||||
Утворений: | 1921 | ||||
Населення: | ▼ 74157 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 2667 км² | ||||
Густота: | 27.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6564 | ||||
Поштові індекси: | 96100—96191 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Джанкой | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 26 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 106 | ||||
Селища: | 5 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Чернікова Олена Володимирівна | ||||
Голова РДА: | Сидоренко Олександр Іванович | ||||
Вебсторінка: | Джанкойська РДА | ||||
Адреса: | 96100, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Леніна, 6, 4-10-16 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Джанкойський район у Вікісховищі |
Розташовувався в Присиваській степовій частині Кримського півострова. Територія району на півночі і північному сході омивалася водами озера Сиваш. На південному сході і частково на півдні межував з Нижньогірським районом, на заході — з Первомайським і Красноперекопським районами. Ліквідований відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим» № 3334-IX від 23 серпня 2023 року.
Площа — 2667 м², з яких 2063 м² займала суша, 604 м² — водна акваторія озера Сиваш.
Район із півночі на південь перетинала автомобільна траса Харків—Сімферополь (автошлях М18), який збігається із E105, а також автошлях М17, який збігається із E97.
Природні ресурси
Район є типовим степовим регіоном Криму, природних лісів немає. Клімат помірно континентальний, напівсухий з великими річними і добовими коливаннями температури повітря.
Корисні копалини представлені родовищами цегляно-черепичної глини, піщано-гравійними родовищами, мінеральними джерелами, йодистими підземними водами і родовищами газу.
Історія
Район був утворений в 1921 р. шляхом ділення Джанкойського повіту на 2 райони: Джанкойський і Армянський. До його складу увійшло 587 населених пунктів.
У 1927–1929 рр. в районі починають організовуватися перші сільськогосподарські артілі і комуни. До середини 30-х рр., коли колективізація була завершена, на території району числилися 82 колгоспи. Розвиток сільськогосподарського виробництва проходив у скрутних умовах: бідність солончакових земель, безводдя, суховії. Тільки до 1939 р., коли одержали розвиток МТС, став підвищуватися життєвий рівень колгоспників.
У перші дні війни близько 3 тисяч жителів району пішли на фронт, багато з них — добровольцями. У серпні 1941 р. був сформований Джанкойський партизанський загін, який діяв спільно з іншими загонами в білогірських лісах, за 140 км від Джанкоя. За роки німецької окупації (з жовтня 1941 по квітень 1944 р.) понад 6 тис. жителів району було відправлено до Німеччини на роботи. На території району було засновано декілька концентраційних таборів, у місті і селах не припинялися зачистки. У відповідь на німецький терор були створені підпільні групи, що розвернули підривну роботу.
Вже в 1944 р. було знову створено 77 колгоспів. У серпні 1945 р. 15 сільських рад району одержали нові найменування, а 18 квітня 1948 р. були перейменовані ще 72 населених пункти.
1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. На розвиток району вплинуло будівництво Північно-Кримського каналу, водами якого з 1965 р. стали зрошуватися поля Північного Криму. Із 70-х рр. починається інтенсивне сільське будівництво, упорядковуються села і селища, колись голі присиваські землі вкрилися садами і виноградниками. Район став одним із найбільш економічно розвинених у Криму. Його славу склали такі колгоспи-мільйонери, як «Заповіт Леніна», «Росія», «Шлях Ілліча», «Україна», радгосп ім. 60-річчя Великої Жовтневої революції, держпплемзавод ім. Тімірязєва, радгосп-завод «Смарагдовий». На території кожного господарства були побудовані сучасні будинки культури, клуби, нові школи, лікарні або фельдшерсько-акушерські пункти, магазини, дитячі сади і бібліотеки. При будинках культури діяли численні творчі колективи: театральні, фольклорні, хореографічні, вокальні тощо.
З 1991 року — у складі незалежної України.
У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради і 15 сільських рад, які підпорядковані Джанкойській районній раді та об'єднують 113 населених пунктів.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 38 821 | 8101 | 6291 | 11 550 | 9316 | 3473 | 90 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 43 505 | 7715 | 6216 | 11 474 | 11 272 | 6428 | 400 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р.
2001 | 2014 | |||
---|---|---|---|---|
чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
росіяни | 32 048 | 38,9 | 31 162 | 45,5 |
українці | 27 788 | 33,8 | 15 896 | 23,2 |
кримські татари | 17 744 | 21,6 | 13 846 | 20,2 |
білоруси | 1 415 | 1,7 | 740 | 1,1 |
поляки | 463 | 0,6 | 243 | 0,4 |
узбеки | 246 | 0,3 | 225 | 0,3 |
чехи | 232 | 0,3 | 140 | 0,2 |
чуваші | 217 | 0,3 | 127 | 0,2 |
татари | 192 | 0,2 | 3 814 | 5,6 |
корейці | 188 | 0,2 | 209 | 0,3 |
вірмени | 179 | 0,2 | 122 | 0,2 |
азербайджанці | 179 | 0,2 | 151 | 0,2 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)
російська | кримськотатарська | українська | |
---|---|---|---|
Джанкойський район | 62,0 | 20,4 | 15,8 |
смт Азовське | 61,9 | 30,8 | 6,1 |
смт Вільне | 70,1 | 14,7 | 13,0 |
Єрмаківська сільрада | 62,6 | 21,1 | 13,3 |
Завіто-Ленінська сільрада | 59,9 | 14,4 | 23,9 |
Зарічненська сільрада | 56,3 | 31,5 | 10,9 |
Ізумруднівська сільрада | 73,0 | 11,4 | 12,9 |
Кіндратівська сільрада | 71,5 | 19,1 | 8,3 |
Кримківська сільрада | 61,7 | 23,7 | 13,6 |
Лобанівська сільрада | 66,1 | 15,6 | 13,6 |
Луганська сільрада | 53,5 | 23,4 | 20,2 |
Майська сільрада | 57,2 | 27,3 | 14,8 |
Маслівська сільрада | 50,8 | 14,9 | 32,8 |
Медведівська сільрада | 49,2 | 25,0 | 23,1 |
Мирнівська сільрада | 51,1 | 35,0 | 12,3 |
Новокримська сільрада | 62,7 | 21,4 | 15,3 |
Пахарівська сільрада | 56,9 | 10,8 | 30,5 |
Побєдненська сільрада | 60,6 | 16,5 | 21,6 |
Просторненська сільрада | 74,3 | 13,9 | 10,7 |
Розкішненська сільрада | 59,8 | 22,5 | 16,8 |
Рощинська сільрада | 71,4 | 15,6 | 11,7 |
Світлівська сільрада | 82,5 | 1,9 | 14,3 |
Стальненстька сільрада | 55,6 | 28,8 | 14,6 |
Табачненська сільрада | 65,8 | 22,8 | 10,2 |
Цілинна сільрада | 76,2 | 10,1 | 11,7 |
Чайкинська сільрада | 39,1 | 35,7 | 22,2 |
Ярківська сільрада | 79,2 | 3,0 | 16,8 |
Яркопільська сільрада | 54,0 | 28,2 | 16,9 |
Яснополянська сільрада | 59,1 | 22,5 | 17,0 |
Економіка
Промисловість
Найбільші підприємства: Азовський лікеро-горілчаний завод, ОАТП «Новатор» (закупівля молочної продукції і виробництво молочних продуктів), ОАТП «Агропромсервіс» (ремонт сільськогосподарської техніки), Азовський комбінат хлібопекарства.
Торгове обслуговування населення району здійснюються підприємствами Джанкойського і Азовського споживчих товариств та іншими торговими підприємствами. Усього в районі 159 підприємств торгівлі і громадського харчування, 2 автотранспортних підприємства.
Сільське господарство
У результаті реорганізації сільськогосподарських підприємств, яка почалася в 2000 р., в районі утворені 16 сільськогосподарських ТОВ, 9 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 1 ЗАТ, а також 161 фермерське господарство.
Сільське господарство Джанкойського району багатогалузеве: тут вирощуються зернові, овочеві, кормові культури, виноград і фрукти, виробляється тваринницька продукція, проводиться промислова переробка сировини.
Соціальна сфера
У районі — 43 загальноосвітніх школи, 45 дошкільних і 3 позашкільних установи, ПТУ, 2 навчально-виховних комбінати; наукові установи: дослідницьке господарство «Джанкойський карантинний розплідник, інтродукції ГНБС» УААН, Степове дослідницьке господарство «Магарач» Інституту винограду і вина «Магарач»; центральна районна лікарня, на базі якої діють пологовий будинок, шкірно-венерологічний і туберкульозний диспансери, стоматологічна поліклініка, Азовська районна лікарня, 3 дільничних лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшерсько-акушерських пункту, 5 аптек, санітарно-епідеміологічна станція; 62 установи культури, в тому числі 4 дитячих музичних школи, 2 кінотеатри, 73 бібліотеки, Центр народної творчості і дозвілля. При будинках культури і клубах діють 15 національних колективів художньої самодіяльності, із них 7 — народні; районний історично-краєзнавчий музей. Щорічно в районі проводиться традиційний фестиваль культур «Веселки очей багатобарвність», дні національних культур.
У Джанкойському районі зареєстровано 13 відділень політичних партій, 14 громадських організацій. Тут функціонують 45 релігійних общин, із яких 16 — УПЦ (МП), 20 — мусульманських, інші належать РКЦ, протестантським та іншим конфесіям.
Пам'ятки
На території Джанкойського району Криму нараховувалося 67 пам'яток історії та монументального мистецтва, з них 55 — у місті Джанкой. Усі — місцевого значення.
У районі були зареєстровані пам'ятники археології: 16 курганів епохи бронзи, скіфського періоду і середньовіччя; встановлені 28 монументальних пам'ятників, зокрема: у смт. Азовське — сількору Ф. Приходько, який загинув від рук селян.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джанкойський район (1921—2023) |
- Розпорядження Президента України від 30 квітня 2010 року № 627/2010-рп «Про призначення О.Сидоренка головою Джанкойської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим»
- Адміністративно-територіальний устрій Джанкойського району [ 4 квітня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
Додаткові джерела
- стаття Джанкойський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Красноперекопський район | Сиваш Херсонська область (Генічеський район) | Сиваш |
Первомайський район | Сиваш | |
Красногвардійський район | Красногвардійський район | Нижньогірський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhanko jskij rajo n krim Cankoy rayoni kolishnij rajon na pivnochi Avtonomnoyi Respubliki Krim zaraz vhodit do novogo Dzhankojskogo rajonu Dzhankojskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Rajon na karti Avtonomna Respublika Krim Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Avtonomna Respublika Krim Kod KATOTTG UA01060000000028159 Utvorenij 1921 Naselennya 74157 na 1 01 2019 Plosha 2667 km Gustota 27 9 osib km Tel kod 380 6564 Poshtovi indeksi 96100 96191 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr m Dzhankoj Selishni radi 2 Silski radi 26 Smt 2 Sela 106 Selisha 5 Rajonna vlada Golova radi Chernikova Olena Volodimirivna Golova RDA Sidorenko Oleksandr Ivanovich Vebstorinka Dzhankojska RDA Adresa 96100 Avtonomna Respublika Krim Dzhankojskij rajon m Dzhankoj vul Lenina 6 4 10 16 Mapa Dzhankojskij rajon u Vikishovishi Roztashovuvavsya v Prisivaskij stepovij chastini Krimskogo pivostrova Teritoriya rajonu na pivnochi i pivnichnomu shodi omivalasya vodami ozera Sivash Na pivdennomu shodi i chastkovo na pivdni mezhuvav z Nizhnogirskim rajonom na zahodi z Pervomajskim i Krasnoperekopskim rajonami Likvidovanij vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Avtonomnoyi Respubliki Krim 3334 IX vid 23 serpnya 2023 roku Plosha 2667 m z yakih 2063 m zajmala susha 604 m vodna akvatoriya ozera Sivash Rajon iz pivnochi na pivden peretinala avtomobilna trasa Harkiv Simferopol avtoshlyah M18 yakij zbigayetsya iz E105 a takozh avtoshlyah M17 yakij zbigayetsya iz E97 Prirodni resursiRajon ye tipovim stepovim regionom Krimu prirodnih lisiv nemaye Klimat pomirno kontinentalnij napivsuhij z velikimi richnimi i dobovimi kolivannyami temperaturi povitrya Korisni kopalini predstavleni rodovishami ceglyano cherepichnoyi glini pishano gravijnimi rodovishami mineralnimi dzherelami jodistimi pidzemnimi vodami i rodovishami gazu IstoriyaRajon buv utvorenij v 1921 r shlyahom dilennya Dzhankojskogo povitu na 2 rajoni Dzhankojskij i Armyanskij Do jogo skladu uvijshlo 587 naselenih punktiv U 1927 1929 rr v rajoni pochinayut organizovuvatisya pershi silskogospodarski artili i komuni Do seredini 30 h rr koli kolektivizaciya bula zavershena na teritoriyi rajonu chislilisya 82 kolgospi Rozvitok silskogospodarskogo virobnictva prohodiv u skrutnih umovah bidnist solonchakovih zemel bezvoddya suhoviyi Tilki do 1939 r koli oderzhali rozvitok MTS stav pidvishuvatisya zhittyevij riven kolgospnikiv U pershi dni vijni blizko 3 tisyach zhiteliv rajonu pishli na front bagato z nih dobrovolcyami U serpni 1941 r buv sformovanij Dzhankojskij partizanskij zagin yakij diyav spilno z inshimi zagonami v bilogirskih lisah za 140 km vid Dzhankoya Za roki nimeckoyi okupaciyi z zhovtnya 1941 po kviten 1944 r ponad 6 tis zhiteliv rajonu bulo vidpravleno do Nimechchini na roboti Na teritoriyi rajonu bulo zasnovano dekilka koncentracijnih taboriv u misti i selah ne pripinyalisya zachistki U vidpovid na nimeckij teror buli stvoreni pidpilni grupi sho rozvernuli pidrivnu robotu Vzhe v 1944 r bulo znovu stvoreno 77 kolgospiv U serpni 1945 r 15 silskih rad rajonu oderzhali novi najmenuvannya a 18 kvitnya 1948 r buli perejmenovani she 72 naselenih punkti 1954 roku u skladi Krimskoyi oblasti buv priyednanij do Ukrayinskoyi RSR Na rozvitok rajonu vplinulo budivnictvo Pivnichno Krimskogo kanalu vodami yakogo z 1965 r stali zroshuvatisya polya Pivnichnogo Krimu Iz 70 h rr pochinayetsya intensivne silske budivnictvo uporyadkovuyutsya sela i selisha kolis goli prisivaski zemli vkrilisya sadami i vinogradnikami Rajon stav odnim iz najbilsh ekonomichno rozvinenih u Krimu Jogo slavu sklali taki kolgospi miljoneri yak Zapovit Lenina Rosiya Shlyah Illicha Ukrayina radgosp im 60 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi revolyuciyi derzhpplemzavod im Timiryazyeva radgosp zavod Smaragdovij Na teritoriyi kozhnogo gospodarstva buli pobudovani suchasni budinki kulturi klubi novi shkoli likarni abo feldshersko akusherski punkti magazini dityachi sadi i biblioteki Pri budinkah kulturi diyali chislenni tvorchi kolektivi teatralni folklorni horeografichni vokalni tosho Z 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini U berezni 2014 roku rajon aneksovanij Rosijskoyu Federaciyeyu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Dzhankojskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 selishni radi i 15 silskih rad yaki pidporyadkovani Dzhankojskij rajonnij radi ta ob yednuyut 113 naselenih punktiv NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 38 821 8101 6291 11 550 9316 3473 90 Zhinki 43 505 7715 6216 11 474 11 272 6428 400 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 90 85 400 145 80 84 583 518 75 79 1392 1216 70 74 2173 1594 65 69 2280 2631 60 64 3510 1420 55 59 2044 2323 50 54 2651 2942 45 49 3067 3333 40 44 3385 2935 35 39 2810 2672 30 34 2513 2610 25 29 2766 2864 20 24 2783 3427 15 20 3433 3566 10 14 3390 2496 5 9 2345 2039 0 4 1980 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r ta 2014 r 2001 2014 chiselnist chastka chiselnist chastka rosiyani 32 048 38 9 31 162 45 5 ukrayinci 27 788 33 8 15 896 23 2 krimski tatari 17 744 21 6 13 846 20 2 bilorusi 1 415 1 7 740 1 1 polyaki 463 0 6 243 0 4 uzbeki 246 0 3 225 0 3 chehi 232 0 3 140 0 2 chuvashi 217 0 3 127 0 2 tatari 192 0 2 3 814 5 6 korejci 188 0 2 209 0 3 virmeni 179 0 2 122 0 2 azerbajdzhanci 179 0 2 151 0 2 Etnomovnij sklad rajonu ridni movi naselennya za perepisom 2001 r rosijska krimskotatarska ukrayinska Dzhankojskij rajon 62 0 20 4 15 8 smt Azovske 61 9 30 8 6 1 smt Vilne 70 1 14 7 13 0 Yermakivska silrada 62 6 21 1 13 3 Zavito Leninska silrada 59 9 14 4 23 9 Zarichnenska silrada 56 3 31 5 10 9 Izumrudnivska silrada 73 0 11 4 12 9 Kindrativska silrada 71 5 19 1 8 3 Krimkivska silrada 61 7 23 7 13 6 Lobanivska silrada 66 1 15 6 13 6 Luganska silrada 53 5 23 4 20 2 Majska silrada 57 2 27 3 14 8 Maslivska silrada 50 8 14 9 32 8 Medvedivska silrada 49 2 25 0 23 1 Mirnivska silrada 51 1 35 0 12 3 Novokrimska silrada 62 7 21 4 15 3 Paharivska silrada 56 9 10 8 30 5 Pobyednenska silrada 60 6 16 5 21 6 Prostornenska silrada 74 3 13 9 10 7 Rozkishnenska silrada 59 8 22 5 16 8 Roshinska silrada 71 4 15 6 11 7 Svitlivska silrada 82 5 1 9 14 3 Stalnenstka silrada 55 6 28 8 14 6 Tabachnenska silrada 65 8 22 8 10 2 Cilinna silrada 76 2 10 1 11 7 Chajkinska silrada 39 1 35 7 22 2 Yarkivska silrada 79 2 3 0 16 8 Yarkopilska silrada 54 0 28 2 16 9 Yasnopolyanska silrada 59 1 22 5 17 0EkonomikaPromislovist Najbilshi pidpriyemstva Azovskij likero gorilchanij zavod OATP Novator zakupivlya molochnoyi produkciyi i virobnictvo molochnih produktiv OATP Agropromservis remont silskogospodarskoyi tehniki Azovskij kombinat hlibopekarstva Torgove obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyutsya pidpriyemstvami Dzhankojskogo i Azovskogo spozhivchih tovaristv ta inshimi torgovimi pidpriyemstvami Usogo v rajoni 159 pidpriyemstv torgivli i gromadskogo harchuvannya 2 avtotransportnih pidpriyemstva Silske gospodarstvo U rezultati reorganizaciyi silskogospodarskih pidpriyemstv yaka pochalasya v 2000 r v rajoni utvoreni 16 silskogospodarskih TOV 9 silskogospodarskih virobnichih kooperativiv 1 ZAT a takozh 161 fermerske gospodarstvo Silske gospodarstvo Dzhankojskogo rajonu bagatogaluzeve tut viroshuyutsya zernovi ovochevi kormovi kulturi vinograd i frukti viroblyayetsya tvarinnicka produkciya provoditsya promislova pererobka sirovini Socialna sferaU rajoni 43 zagalnoosvitnih shkoli 45 doshkilnih i 3 pozashkilnih ustanovi PTU 2 navchalno vihovnih kombinati naukovi ustanovi doslidnicke gospodarstvo Dzhankojskij karantinnij rozplidnik introdukciyi GNBS UAAN Stepove doslidnicke gospodarstvo Magarach Institutu vinogradu i vina Magarach centralna rajonna likarnya na bazi yakoyi diyut pologovij budinok shkirno venerologichnij i tuberkuloznij dispanseri stomatologichna poliklinika Azovska rajonna likarnya 3 dilnichnih likarni 9 ambulatorij 62 feldshersko akusherskih punktu 5 aptek sanitarno epidemiologichna stanciya 62 ustanovi kulturi v tomu chisli 4 dityachih muzichnih shkoli 2 kinoteatri 73 biblioteki Centr narodnoyi tvorchosti i dozvillya Pri budinkah kulturi i klubah diyut 15 nacionalnih kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti iz nih 7 narodni rajonnij istorichno krayeznavchij muzej Shorichno v rajoni provoditsya tradicijnij festival kultur Veselki ochej bagatobarvnist dni nacionalnih kultur U Dzhankojskomu rajoni zareyestrovano 13 viddilen politichnih partij 14 gromadskih organizacij Tut funkcionuyut 45 religijnih obshin iz yakih 16 UPC MP 20 musulmanskih inshi nalezhat RKC protestantskim ta inshim konfesiyam Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Dzhankojskogo rajonu Na teritoriyi Dzhankojskogo rajonu Krimu narahovuvalosya 67 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva z nih 55 u misti Dzhankoj Usi miscevogo znachennya U rajoni buli zareyestrovani pam yatniki arheologiyi 16 kurganiv epohi bronzi skifskogo periodu i serednovichchya vstanovleni 28 monumentalnih pam yatnikiv zokrema u smt Azovske silkoru F Prihodko yakij zaginuv vid ruk selyan PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhankojskij rajon 1921 2023 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 30 kvitnya 2010 roku 627 2010 rp Pro priznachennya O Sidorenka golovoyu Dzhankojskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Avtonomnoyi Respubliki Krim Administrativno teritorialnij ustrij Dzhankojskogo rajonu 4 kvitnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 8 kvitnya 2013 Dodatkovi dzherelastattya Dzhankojskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Krasnoperekopskij rajon Sivash Hersonska oblast Genicheskij rajon Sivash Pervomajskij rajon Dzhankoj Sivash Krasnogvardijskij rajon Krasnogvardijskij rajon Nizhnogirskij rajon