Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Деснянський біосферний резерват — природоохоронна територія, розташована на Півночі України. "Деснянський біосферний резерват" є частиною світової мережі в рамках ЮНЕСКО «Людина і біосфера» та виконує такі функції:
- природоохоронну (збереження генетичних ресурсів, видів, еко-систем і ландшафтів);
- розвитку (сприяння сталому розвитку суспільства);
- логістичну (підтримка демонстраційних проектів, екологічна освіта, наукові дослідження з питань охорони природи і сталого розвитку.
 Офіційна емблема Деснянського біосферного резервату | |
| 52°16′19″ пн. ш. 33°22′15″ сх. д. / 52.27220000002777311° пн. ш. 33.37110000002777355° сх. д.Координати: 52°16′19″ пн. ш. 33°22′15″ сх. д. / 52.27220000002777311° пн. ш. 33.37110000002777355° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаСумська область, Чернігівська область |
| Площа | 70 748 га |
| Засновано | 26 травня 2009 |
  Деснянський біосферний резерват (Україна) | |
Історія
Біосферний резерват «Деснянський» створено Рішенням 21 сесії Міжнародної координаційної ради з Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» 26 травня 2009 р. Деснянський біосферний резерват є першим на Лівобережжі України і сьомий в Україні, поповнивши список із більш ніж 550 біосферних резерватів у 107 країнах світу. Територія БР охоплює північну частину Середино-Будського району Сумської області і північно-східну - Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Опис
Загальна площа біосферного резервату «Деснянський» складає 70748 га. Природне ядро, де запроваджено абсолютно заповідний режим, має площу 2397 га. Це частина Старогутського лісового масиву і 80 га у заплаві р. Десни. Буферну зону складає територія національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (крім заповідної) загальною площею 13156 га. Вона призначена для часткової охорони природних комплексів і зменшення зовнішніх впливів на ядро, екологічної освіти та рекреації. Найбільшою є транзитна зона, або зона співробітництва. Її площа 55195 га. Господарська діяльність в цій зоні має здійснюватися за принципами сталого розвитку. До складу резервату крім НПП «Деснянсько-Старогутський», входять 3 заказники і 3 пам'ятки природи, водно-болотне угіддя міжнародного значення «Заплава Десни» (2004).
Природні особливості
Одним із критеріїв, яким має відповідкати територія, яка виділена для біосферного резервату - це максимально відображати ландшафне різноманіття краю. На території Деснянського біосферного резервату виділяються наступні ландшафти:
- правобережжя Десни з лесовими островами і вираженою яружно-балковою системою, де переважають агроекосистеми;
- заплава р.Десна, де регулярно бувають повеніі значною мірою збереглась природна рослинність;
- тераси р.Десна, сформовані піщаними відкладами, значною мірою розорані, однак тут збереглись крупні лісові урочища та є заболочені ділянки;
- поліські ландшафти, достатньо заліснені та заболочені.
Правобережжя Десни. Правобережжя р.Десни займає близько 11% території Деснянського біосферного резервату. Місцевість здіймається над заплавою подекуди на 40 м і вище. Історія формування цих ландшафтів виявляється в нашаруваннях крейди, глин та лесів по крутосхилах вздовж Десни. Ця підвищена рівнина не зазнала впливу вод таючих льодовиків. Значні перепади висот сприяють розвитку водної ерозії. Тому тут густота яружно-балкова мережа. Ця частина Деснянського БР витягнута вузькою смугою з півночі на південь. Грунти, переважно сірі лісові, відзначаються родючістю і тому на вирівняних ділянках землі розорано. Крупні масиви соснових лісів збереглися вздовж приток Десни на їх піщаних терасах. Вздовж ярів створено протиерозійні насадження з берези та сосни. Колись розповсюджені тут широколистяні ліси майже не збереглися. Особливістю цієї частини Деснянського БР є наявність виходів крейди в ярах та по берегу р.Десни. На крутосхилах широко представлені остепнені луки. Уздовж високого правого берега Десни, подекуди зустрічаються крейдяні гори - колишнє дно теплого океану, води якого 100 млн років тому накопичили незліченні залишки морських організмів. Так і утворились потужні поклади крейди. Зараз це природний фільтр води у численних джерелах. Правобережжя Десни найбільш густо заселена частина біосферного резервату. В селах,розташованих по схилах корінного берега р.Десна мешкає понад 3 тис. осіб. Найбільшим є с.Грем'яч (1,4 тис. жителів). Це самий північний населений пункт України. Біля південної межі біосферного резервату розташоване древнє місто Новгород-Сіверський, що славиться своїми пам'ятками архітектури. Традиційними видами природокористування є сільське господарство та риболовля. В умовах біосферного резервату є перспективи молочного скотарства, рослинництва та садівництва, а також розвитку зеленого туризму. Це досить приваблива з рекреаційної точки зору місцевість.
Заплава Десни та Судості Заплави цих річок разом займають близько 20% площі Деснянського БР. Судость впадає в Десну біля с. Мурав'ї. Неподалк від гирла розташоване одне з заповідних ядер БР: пам'ятка природи "Мурав'ївська". Ще одне заповідне ядро - урочище Великі і Малі Баги є заповідною зоною НПП "Деснянсько-Старогутський". Загалом природні ядра становлять 0,3 % від площі заплавних комплексів, а буферної зони-27%. Геологічна робота р. Десни є головним фактором формування сучасних ладшафтів цієї частини Деснянського БР. Максимально вона виявляється під час весняної повені. В межах резервату русло Десни завивисте, ділиться на рукави, є велика кількість старичних озер. Все це поряд із помірним сільськогосподарським використанням земель, створює тут умови для збереження біорізноманіття. Незабутнє враження Десна справляє під час повені. В цей час спостерігається величезна кількість мігруючих птахів і за ними проводяться наукові спостереження. В житті та побуті населення, що жило по обидва боки річки, Десна відігравала істотну роль. Перші стоянки первісних людей з'явилися саме вздовж річки, адже тут було найбільше доступної їм їжі. І, хоча зараз заплави Судості та Десни вкриті природною рослинністю, однак сучасний їх стан сформувався в результаті господарницької діяльності людини. Багато років тому тут вирубано більшість лісів. В наш час більшу частину цих земель займають луки. Наразі зменшення площ сінокосів призвело до часткового заростання лук чагарниками. Вздовж більш заселеного правого берега Десни частка сіножатей та пасовищ вища. Річка Десна вабить туристів та відпочиваючих. Тому рекреаційна привабливість цієї ділянки Деснянського БР оцінюється як висока. В НПП "Деснянсько-Старогутський" розроблено пізнавальні пішохідні маршрути. Любителі водного туризму часто починають свої сплави по Судості і Десні із с.Грем'яч.
Тераси Десни На схід вздовж заплави Десни розташовані рівнини, формування яких зумовлене водами пра-Десни. Сотні тисяч років русло річки під дією сил обертання Землі рухалося на захід. Так утворилися тераси-уступи. Найбільша притока Десни-Судость також має свої тераси. Загалом такі рівнини займають близько 40% території Деснянського БР. Наймолодшими є борові тераси. Вони сформовані пісками. На цих бідних грунтах зростають соснові ліси. Більш давні тераси мають багатші грунти, і у давні часи вони були вкриті широколистяними та мішаними лісами. В наш час ці рівнини здебільшого розороні. Протяжність терасових рівнин із заходу на схід становить близько 20 км. Вони мають незначні перепади висот, внаслідок цього місцями заболочені. На межиріччях також є кілька озер. На терасових рівнинах найбільш привабливими для туристів і відпочиваючих є лісові масиви вздовж Десни. Тут розташовані бази відпочинку та літній дитячий табір "Десна". Біля них прокладені екологічні пізнавальні стежки. Одним із особливо цінних лісів є урочище Острів, де створений однойменний заказник. Далі від Десни серед сільськогосподарських ландшафтів є окремі невеликі за площею лісові насадження, здебільшого штучно створені. Більшість боліт осушено, на них видобували торф. Залишені кар'єри заросли болотним високотрав'ям та чагарниками. Населення здавна займалися сільським господарством, водночас близькість торгівельного шляху по р.Десна сприяла товарному виробництву. В с.Очкине була пристань.
Поліські ландшафти Поліські ландшафти представлені у східній частині Деснянського БР. Тут провідну роль у формуванні рельєфу відіграли води давнього льодовика . А подекуди на полях і досить виорюють камені-валуни, принесені з льодовиком з півночі. Це плеската рівнина, де високі піщані гриви, вкриті сосновими лісами, чергуються із заболоченими улоговинами. По їх краю збереглися широколистяні ліси. В межах Деснянського БР поліські ландшафти займають понад 28% території. У цій частині біосферного резервату на долю природного ядра припадає 11% площі. Ще 33% земель увійшли до буферної зони і 56%-до зони співробітництва. Найбільш цінною територією з природоохоронної точки зору є Старогутський лісовий масив. Більшість сіл тут були засновані наприкінці XVII- на початку XVIII ст. Життя населення тісно пов'язане з лісом. Люди займалися лісовими промислами: варили скло, добували поташ, для чого спалювали велику кількість деревени. До цього довгий час основною сільського господарства була підсічно-вогнева система. Тому зараз важко уявити який вигляд мали доісторичні ліси. Із проголошенням біосферного резервату тут є унікальна можливість запровадити прогресивні методи ведення лісового господарства. З-поміж майже тисячі видів рослин природної флори Деснянського біосферного резервату особливу увагу приділяють рідкісним видам рослин, включеним до офіційних переліків, а також вразливим та зникаючим видам. З території резервату відомо 7 видів, які охороняються європейським законодавством, а саме: водяний горіх плаваючий, альдрованда пухирчаста, гроняка багатороздільна, сальвінія плаваюча, сон широколистий, юринея волошкова та парило волосисте. На території біосферного резервату флора судинних рослин становить 825 видів, родів-415, родин-110. Мохоподібних-103 види (93 види мохів та 10 печіночників). Усього до Червоної книги України (2009) занесений 31 вид рослин.
Примітки
- Desnianskyi Biosphere Reserve, Ukraine — ЮНЕСКО.
Посилання
- Офіційний сайт Деснянського біосферного резервату [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Деснянський біосферний резерват [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]; UNESCO, липень 2011 (англ.)
- Деснянський біосферний резерват. Природні екосистеми створюють передумови [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]; Біосферні резервати та кліматична адаптація. — Випуск 1/3: "Природні екосистеми". — Середина‐Буда, 2019.
Література
- С. М. Панченко Флора національного природного парку "Деснянсько-Старогутський та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся.
- Ангела Діхте, Сергій Кубраков, Юдіт Клойбер « Біосферні резервати та кліматична адаптація»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Desnyanskij biosfernij rezervat prirodoohoronna teritoriya roztashovana na Pivnochi Ukrayini Desnyanskij biosfernij rezervat ye chastinoyu svitovoyi merezhi v ramkah YuNESKO Lyudina i biosfera ta vikonuye taki funkciyi prirodoohoronnu zberezhennya genetichnih resursiv vidiv eko sistem i landshaftiv rozvitku spriyannya stalomu rozvitku suspilstva logistichnu pidtrimka demonstracijnih proektiv ekologichna osvita naukovi doslidzhennya z pitan ohoroni prirodi i stalogo rozvitku Desnyanskij biosfernij rezervatOficijna emblema Desnyanskogo biosfernogo rezervatuOficijna emblema Desnyanskogo biosfernogo rezervatu52 16 19 pn sh 33 22 15 sh d 52 27220000002777311 pn sh 33 37110000002777355 sh d 52 27220000002777311 33 37110000002777355 Koordinati 52 16 19 pn sh 33 22 15 sh d 52 27220000002777311 pn sh 33 37110000002777355 sh d 52 27220000002777311 33 37110000002777355Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Sumska oblast Chernigivska oblastPlosha70 748 gaZasnovano26 travnya 2009Desnyanskij biosfernij rezervat Ukrayina IstoriyaBiosfernij rezervat Desnyanskij stvoreno Rishennyam 21 sesiyi Mizhnarodnoyi koordinacijnoyi radi z Programi YuNESKO Lyudina i biosfera 26 travnya 2009 r Desnyanskij biosfernij rezervat ye pershim na Livoberezhzhi Ukrayini i somij v Ukrayini popovnivshi spisok iz bilsh nizh 550 biosfernih rezervativ u 107 krayinah svitu Teritoriya BR ohoplyuye pivnichnu chastinu Seredino Budskogo rajonu Sumskoyi oblasti i pivnichno shidnu Novgorod Siverskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti OpisZagalna plosha biosfernogo rezervatu Desnyanskij skladaye 70748 ga Prirodne yadro de zaprovadzheno absolyutno zapovidnij rezhim maye ploshu 2397 ga Ce chastina Starogutskogo lisovogo masivu i 80 ga u zaplavi r Desni Bufernu zonu skladaye teritoriya nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij krim zapovidnoyi zagalnoyu plosheyu 13156 ga Vona priznachena dlya chastkovoyi ohoroni prirodnih kompleksiv i zmenshennya zovnishnih vpliviv na yadro ekologichnoyi osviti ta rekreaciyi Najbilshoyu ye tranzitna zona abo zona spivrobitnictva Yiyi plosha 55195 ga Gospodarska diyalnist v cij zoni maye zdijsnyuvatisya za principami stalogo rozvitku Do skladu rezervatu krim NPP Desnyansko Starogutskij vhodyat 3 zakazniki i 3 pam yatki prirodi vodno bolotne ugiddya mizhnarodnogo znachennya Zaplava Desni 2004 Prirodni osoblivostiOdnim iz kriteriyiv yakim maye vidpovidkati teritoriya yaka vidilena dlya biosfernogo rezervatu ce maksimalno vidobrazhati landshafne riznomanittya krayu Na teritoriyi Desnyanskogo biosfernogo rezervatu vidilyayutsya nastupni landshafti pravoberezhzhya Desni z lesovimi ostrovami i virazhenoyu yaruzhno balkovoyu sistemoyu de perevazhayut agroekosistemi zaplava r Desna de regulyarno buvayut povenii znachnoyu miroyu zbereglas prirodna roslinnist terasi r Desna sformovani pishanimi vidkladami znachnoyu miroyu rozorani odnak tut zbereglis krupni lisovi urochisha ta ye zabolocheni dilyanki poliski landshafti dostatno zalisneni ta zabolocheni Pravoberezhzhya Desni Pravoberezhzhya r Desni zajmaye blizko 11 teritoriyi Desnyanskogo biosfernogo rezervatu Miscevist zdijmayetsya nad zaplavoyu podekudi na 40 m i vishe Istoriya formuvannya cih landshaftiv viyavlyayetsya v nasharuvannyah krejdi glin ta lesiv po krutoshilah vzdovzh Desni Cya pidvishena rivnina ne zaznala vplivu vod tayuchih lodovikiv Znachni perepadi visot spriyayut rozvitku vodnoyi eroziyi Tomu tut gustota yaruzhno balkova merezha Cya chastina Desnyanskogo BR vityagnuta vuzkoyu smugoyu z pivnochi na pivden Grunti perevazhno siri lisovi vidznachayutsya rodyuchistyu i tomu na virivnyanih dilyankah zemli rozorano Krupni masivi sosnovih lisiv zbereglisya vzdovzh pritok Desni na yih pishanih terasah Vzdovzh yariv stvoreno protierozijni nasadzhennya z berezi ta sosni Kolis rozpovsyudzheni tut shirokolistyani lisi majzhe ne zbereglisya Osoblivistyu ciyeyi chastini Desnyanskogo BR ye nayavnist vihodiv krejdi v yarah ta po beregu r Desni Na krutoshilah shiroko predstavleni ostepneni luki Uzdovzh visokogo pravogo berega Desni podekudi zustrichayutsya krejdyani gori kolishnye dno teplogo okeanu vodi yakogo 100 mln rokiv tomu nakopichili nezlichenni zalishki morskih organizmiv Tak i utvorilis potuzhni pokladi krejdi Zaraz ce prirodnij filtr vodi u chislennih dzherelah Pravoberezhzhya Desni najbilsh gusto zaselena chastina biosfernogo rezervatu V selah roztashovanih po shilah korinnogo berega r Desna meshkaye ponad 3 tis osib Najbilshim ye s Grem yach 1 4 tis zhiteliv Ce samij pivnichnij naselenij punkt Ukrayini Bilya pivdennoyi mezhi biosfernogo rezervatu roztashovane drevnye misto Novgorod Siverskij sho slavitsya svoyimi pam yatkami arhitekturi Tradicijnimi vidami prirodokoristuvannya ye silske gospodarstvo ta ribolovlya V umovah biosfernogo rezervatu ye perspektivi molochnogo skotarstva roslinnictva ta sadivnictva a takozh rozvitku zelenogo turizmu Ce dosit privabliva z rekreacijnoyi tochki zoru miscevist Zaplava Desni ta Sudosti Zaplavi cih richok razom zajmayut blizko 20 ploshi Desnyanskogo BR Sudost vpadaye v Desnu bilya s Murav yi Nepodalk vid girla roztashovane odne z zapovidnih yader BR pam yatka prirodi Murav yivska She odne zapovidne yadro urochishe Veliki i Mali Bagi ye zapovidnoyu zonoyu NPP Desnyansko Starogutskij Zagalom prirodni yadra stanovlyat 0 3 vid ploshi zaplavnih kompleksiv a bufernoyi zoni 27 Geologichna robota r Desni ye golovnim faktorom formuvannya suchasnih ladshaftiv ciyeyi chastini Desnyanskogo BR Maksimalno vona viyavlyayetsya pid chas vesnyanoyi poveni V mezhah rezervatu ruslo Desni zaviviste dilitsya na rukavi ye velika kilkist starichnih ozer Vse ce poryad iz pomirnim silskogospodarskim vikoristannyam zemel stvoryuye tut umovi dlya zberezhennya bioriznomanittya Nezabutnye vrazhennya Desna spravlyaye pid chas poveni V cej chas sposterigayetsya velichezna kilkist migruyuchih ptahiv i za nimi provodyatsya naukovi sposterezhennya V zhitti ta pobuti naselennya sho zhilo po obidva boki richki Desna vidigravala istotnu rol Pershi stoyanki pervisnih lyudej z yavilisya same vzdovzh richki adzhe tut bulo najbilshe dostupnoyi yim yizhi I hocha zaraz zaplavi Sudosti ta Desni vkriti prirodnoyu roslinnistyu odnak suchasnij yih stan sformuvavsya v rezultati gospodarnickoyi diyalnosti lyudini Bagato rokiv tomu tut virubano bilshist lisiv V nash chas bilshu chastinu cih zemel zajmayut luki Narazi zmenshennya plosh sinokosiv prizvelo do chastkovogo zarostannya luk chagarnikami Vzdovzh bilsh zaselenogo pravogo berega Desni chastka sinozhatej ta pasovish visha Richka Desna vabit turistiv ta vidpochivayuchih Tomu rekreacijna privablivist ciyeyi dilyanki Desnyanskogo BR ocinyuyetsya yak visoka V NPP Desnyansko Starogutskij rozrobleno piznavalni pishohidni marshruti Lyubiteli vodnogo turizmu chasto pochinayut svoyi splavi po Sudosti i Desni iz s Grem yach Terasi Desni Na shid vzdovzh zaplavi Desni roztashovani rivnini formuvannya yakih zumovlene vodami pra Desni Sotni tisyach rokiv ruslo richki pid diyeyu sil obertannya Zemli ruhalosya na zahid Tak utvorilisya terasi ustupi Najbilsha pritoka Desni Sudost takozh maye svoyi terasi Zagalom taki rivnini zajmayut blizko 40 teritoriyi Desnyanskogo BR Najmolodshimi ye borovi terasi Voni sformovani piskami Na cih bidnih gruntah zrostayut sosnovi lisi Bilsh davni terasi mayut bagatshi grunti i u davni chasi voni buli vkriti shirokolistyanimi ta mishanimi lisami V nash chas ci rivnini zdebilshogo rozoroni Protyazhnist terasovih rivnin iz zahodu na shid stanovit blizko 20 km Voni mayut neznachni perepadi visot vnaslidok cogo miscyami zabolocheni Na mezhirichchyah takozh ye kilka ozer Na terasovih rivninah najbilsh privablivimi dlya turistiv i vidpochivayuchih ye lisovi masivi vzdovzh Desni Tut roztashovani bazi vidpochinku ta litnij dityachij tabir Desna Bilya nih prokladeni ekologichni piznavalni stezhki Odnim iz osoblivo cinnih lisiv ye urochishe Ostriv de stvorenij odnojmennij zakaznik Dali vid Desni sered silskogospodarskih landshaftiv ye okremi neveliki za plosheyu lisovi nasadzhennya zdebilshogo shtuchno stvoreni Bilshist bolit osusheno na nih vidobuvali torf Zalisheni kar yeri zarosli bolotnim visokotrav yam ta chagarnikami Naselennya zdavna zajmalisya silskim gospodarstvom vodnochas blizkist torgivelnogo shlyahu po r Desna spriyala tovarnomu virobnictvu V s Ochkine bula pristan Poliski landshafti Poliski landshafti predstavleni u shidnij chastini Desnyanskogo BR Tut providnu rol u formuvanni relyefu vidigrali vodi davnogo lodovika A podekudi na polyah i dosit vioryuyut kameni valuni prineseni z lodovikom z pivnochi Ce pleskata rivnina de visoki pishani grivi vkriti sosnovimi lisami cherguyutsya iz zabolochenimi ulogovinami Po yih krayu zbereglisya shirokolistyani lisi V mezhah Desnyanskogo BR poliski landshafti zajmayut ponad 28 teritoriyi U cij chastini biosfernogo rezervatu na dolyu prirodnogo yadra pripadaye 11 ploshi She 33 zemel uvijshli do bufernoyi zoni i 56 do zoni spivrobitnictva Najbilsh cinnoyu teritoriyeyu z prirodoohoronnoyi tochki zoru ye Starogutskij lisovij masiv Bilshist sil tut buli zasnovani naprikinci XVII na pochatku XVIII st Zhittya naselennya tisno pov yazane z lisom Lyudi zajmalisya lisovimi promislami varili sklo dobuvali potash dlya chogo spalyuvali veliku kilkist dereveni Do cogo dovgij chas osnovnoyu silskogo gospodarstva bula pidsichno vogneva sistema Tomu zaraz vazhko uyaviti yakij viglyad mali doistorichni lisi Iz progoloshennyam biosfernogo rezervatu tut ye unikalna mozhlivist zaprovaditi progresivni metodi vedennya lisovogo gospodarstva Z pomizh majzhe tisyachi vidiv roslin prirodnoyi flori Desnyanskogo biosfernogo rezervatu osoblivu uvagu pridilyayut ridkisnim vidam roslin vklyuchenim do oficijnih perelikiv a takozh vrazlivim ta znikayuchim vidam Z teritoriyi rezervatu vidomo 7 vidiv yaki ohoronyayutsya yevropejskim zakonodavstvom a same vodyanij gorih plavayuchij aldrovanda puhirchasta gronyaka bagatorozdilna salviniya plavayucha son shirokolistij yurineya voloshkova ta parilo volosiste Na teritoriyi biosfernogo rezervatu flora sudinnih roslin stanovit 825 vidiv rodiv 415 rodin 110 Mohopodibnih 103 vidi 93 vidi mohiv ta 10 pechinochnikiv Usogo do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 zanesenij 31 vid roslin PrimitkiDesnianskyi Biosphere Reserve Ukraine YuNESKO d Track Q7809PosilannyaOficijnij sajt Desnyanskogo biosfernogo rezervatu 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Desnyanskij biosfernij rezervat 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine UNESCO lipen 2011 angl Desnyanskij biosfernij rezervat Prirodni ekosistemi stvoryuyut peredumovi 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Biosferni rezervati ta klimatichna adaptaciya Vipusk 1 3 Prirodni ekosistemi Seredina Buda 2019 LiteraturaS M Panchenko Flora nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij ta problemi ohoroni fitoriznomanittya Novgorod Siverskogo Polissya Angela Dihte Sergij Kubrakov Yudit Klojber Biosferni rezervati ta klimatichna adaptaciya