Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агнія Василівна Десницька нар 23 серпня 1912 Седнів Чернігівської губернії пом 18 квітня 1992 Санкт Петербург Росія радя

Десницька Агнія Василівна

Десницька Агнія Василівна

Агнія Василівна Десницька (нар. 23 серпня 1912, Седнів Чернігівської губернії — пом. 18 квітня 1992, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський лінгвіст, фахівець з індоєвропеїстики, германістики, албанської мови, літератури та фольклору. Професорка, член-кореспондент АН СРСР по відділенню літератури і мови з 26 червня 1964 року.

Десницька Агнія Василівна
Народилася23 серпня 1912(1912-08-23)[1]
Седнів, Чернігівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[1][2]
Померла1992[3]
Санкт-Петербург, Росія
Похованняd
Країнаimage СРСР[1]
Діяльністьмовознавиця
Alma materРосійський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Галузьмовознавство
Закладd
Санкт-Петербурзький державний університет[1]
Вчене званняd
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникd
Відомі учніQ48954080?
d
d
Аспіранти, докторантиd
d
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Десницька.

Біографія

Донька відомого революціонера, соціал-демократа Василя Десницького (після революції займався, головним чином, літературознавством). Закінчила Ленінградський педагогічний інститут імені О. І. Герцена, де навчалася в академіка Віктора Жирмунського, навчалася в аспірантурі Державного інституту мовної культури (1933).

У 1933—1935 роках працювала на посаді наукового співробітника Ленінградського науково-дослідного інституту мовознавства, у 1935—1937 рр. — доцентом Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена, в 1938—1950 роках — старшим науковим співробітником Інституту мови і мислення. У 1942 році Агнія Десницька була евакуйована до Киштиму, де обійняла посаду завідувача кафедрою іноземних мов Ленінградського педагогічного інституту імені О. І. Герцена (до 1944). У 1945—1947 — доцент 1-го ЛДПІІЯ. З 1947 доцент, з 1949 професор Леніградського державного університету (з перервами до кінця життя). У 1950—1963 рр. — старший науковий співробітник, в 1963—1976 рр. — завідувач Ленінградського відділення Інституту мовознавства АН СРСР, з 1976 року — завідувачка сектором порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов і ареальної лінгвістики того ж інституту.

Захистила кандидатську дисертацію (1935) на тему «Чергування голосних в германських мовах (аблаут)»; а докторську дисертацію (1946) — на тему «Розвиток категорії прямого доповнення в індоєвропейських мовах». В 1957 році з її ініціативи в ЛДУ було відкрито відділення албанської мови та літератури.

Ранні роботи, головним чином, з індоєвропеїстики та германістики (в дусі Ленінградської граматичної школи); надалі спеціалізувалася як албанознавець, ставши фактично першим в СРСР фахівцем з албанської філології та засновником петербурзького албанознавства. Найбільш відома її історія албанської літератури (1987) і опис албанської мови та її діалектів (1968).

З 1964 по 1992 рік проживала в будинку № 34, корпус 1 по 2-му Муринському проспекту. В пам'ять про це 25 червня 2015 року на будинку встановлена меморіальна дошка на честь Агнії Десницької.

Основні роботи

  • Чередование гласных в германских языках (аблаут). М.-Л., 1937.
  • Вопросы изучения родства индоевропейских языков / А. В. Десницкая. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 332 с. — 4000 прим. (в пер.)
  • Албанский язык и его диалекты / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1968. — 376 с.
  • Наддиалектные формы устной речи и их роль в истории языка / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1970. — 98 с.
  • Сравнительное языкознание и история языков / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1984. — 352 с.
  • Албанская литература и албанский язык / А. В. Десницкая. — Л. : Наука, 1987. — 296 с. — 750 прим.

Примітки

  1. https://slovar.cc/enc/bse/1992558.html
  2. Десницкая Агния Васильевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    d:Track:Q54837d:Track:Q54919
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2015. Процитовано 12 серпня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2020.

Література

  • Десницкая Агния Васильевна // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Домашнев А. И. Агния Васильевна Десницкая (к 70-летию со дня рождения) // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1982. Т. 60. № 6;
  • Buchholz O. In memoriam Agnija V. Desnickaja // Zeitschrift für Balkanologie, Bd. 29/2, c.118-121;
  • Жугра А. В. А. В. Десницкая: жизнь и научная деятельность // Балканско езикознание. Linguistica balkanique. 1997—1998. Т. 39. Кн. 1–2;
  • Жугра А. В. А. В. Десницкая. Штрихи к портрету // Материалы XXVIII межвузовской научно-методической конференции преподавателей и аспирантов. СПб., 1999. Вып. 21;
  • Studia linguistica et balcanica: памяти А. В. Десницкой (1912—1992). СПб., 2001;
  • А. В. Десницкая: биобиблиографический очерк / отв. ред. Н. Н. Казанский. СПб., 2002;
  • Агния Васильевна Десницкая. СПб.: Наука, 2012. (Материалы к биобиблиографии учёных. Сер. литературы и языка. Вып. 38) —

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Agniya Vasilivna Desnicka nar 23 serpnya 1912 Sedniv Chernigivskoyi guberniyi pom 18 kvitnya 1992 Sankt Peterburg Rosiya radyanskij i rosijskij lingvist fahivec z indoyevropeyistiki germanistiki albanskoyi movi literaturi ta folkloru Profesorka chlen korespondent AN SRSR po viddilennyu literaturi i movi z 26 chervnya 1964 roku Desnicka Agniya VasilivnaNarodilasya23 serpnya 1912 1912 08 23 1 Sedniv Chernigivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 1 2 Pomerla1992 3 Sankt Peterburg RosiyaPohovannyadKrayina SRSR 1 DiyalnistmovoznavicyaAlma materRosijskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni O I GercenaGaluzmovoznavstvoZakladd Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet 1 Vchene zvannyadNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Naukovij kerivnikdVidomi uchniQ48954080 d dAspiranti doktorantid dChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Desnicka BiografiyaDonka vidomogo revolyucionera social demokrata Vasilya Desnickogo pislya revolyuciyi zajmavsya golovnim chinom literaturoznavstvom Zakinchila Leningradskij pedagogichnij institut imeni O I Gercena de navchalasya v akademika Viktora Zhirmunskogo navchalasya v aspiranturi Derzhavnogo institutu movnoyi kulturi 1933 U 1933 1935 rokah pracyuvala na posadi naukovogo spivrobitnika Leningradskogo naukovo doslidnogo institutu movoznavstva u 1935 1937 rr docentom Leningradskogo pedagogichnogo institutu imeni O I Gercena v 1938 1950 rokah starshim naukovim spivrobitnikom Institutu movi i mislennya U 1942 roci Agniya Desnicka bula evakujovana do Kishtimu de obijnyala posadu zaviduvacha kafedroyu inozemnih mov Leningradskogo pedagogichnogo institutu imeni O I Gercena do 1944 U 1945 1947 docent 1 go LDPIIYa Z 1947 docent z 1949 profesor Lenigradskogo derzhavnogo universitetu z perervami do kincya zhittya U 1950 1963 rr starshij naukovij spivrobitnik v 1963 1976 rr zaviduvach Leningradskogo viddilennya Institutu movoznavstva AN SRSR z 1976 roku zaviduvachka sektorom porivnyalno istorichnogo vivchennya indoyevropejskih mov i arealnoyi lingvistiki togo zh institutu Zahistila kandidatsku disertaciyu 1935 na temu Cherguvannya golosnih v germanskih movah ablaut a doktorsku disertaciyu 1946 na temu Rozvitok kategoriyi pryamogo dopovnennya v indoyevropejskih movah V 1957 roci z yiyi iniciativi v LDU bulo vidkrito viddilennya albanskoyi movi ta literaturi Ranni roboti golovnim chinom z indoyevropeyistiki ta germanistiki v dusi Leningradskoyi gramatichnoyi shkoli nadali specializuvalasya yak albanoznavec stavshi faktichno pershim v SRSR fahivcem z albanskoyi filologiyi ta zasnovnikom peterburzkogo albanoznavstva Najbilsh vidoma yiyi istoriya albanskoyi literaturi 1987 i opis albanskoyi movi ta yiyi dialektiv 1968 Z 1964 po 1992 rik prozhivala v budinku 34 korpus 1 po 2 mu Murinskomu prospektu V pam yat pro ce 25 chervnya 2015 roku na budinku vstanovlena memorialna doshka na chest Agniyi Desnickoyi Osnovni robotiCheredovanie glasnyh v germanskih yazykah ablaut M L 1937 Voprosy izucheniya rodstva indoevropejskih yazykov A V Desnickaya M L Izd vo AN SSSR 1955 332 s 4000 prim v per Albanskij yazyk i ego dialekty A V Desnickaya L Nauka 1968 376 s Naddialektnye formy ustnoj rechi i ih rol v istorii yazyka A V Desnickaya L Nauka 1970 98 s Sravnitelnoe yazykoznanie i istoriya yazykov A V Desnickaya L Nauka 1984 352 s Albanskaya literatura i albanskij yazyk A V Desnickaya L Nauka 1987 296 s 750 prim Primitkihttps slovar cc enc bse 1992558 html Desnickaya Agniya Vasilevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2015 Procitovano 12 serpnya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 serpnya 2020 LiteraturaDesnickaya Agniya Vasilevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Domashnev A I Agniya Vasilevna Desnickaya k 70 letiyu so dnya rozhdeniya Izvestiya AN SSSR Seriya literatury i yazyka 1982 T 60 6 Buchholz O In memoriam Agnija V Desnickaja Zeitschrift fur Balkanologie Bd 29 2 c 118 121 Zhugra A V A V Desnickaya zhizn i nauchnaya deyatelnost Balkansko ezikoznanie Linguistica balkanique 1997 1998 T 39 Kn 1 2 Zhugra A V A V Desnickaya Shtrihi k portretu Materialy XXVIII mezhvuzovskoj nauchno metodicheskoj konferencii prepodavatelej i aspirantov SPb 1999 Vyp 21 Studia linguistica et balcanica pamyati A V Desnickoj 1912 1992 SPb 2001 A V Desnickaya biobibliograficheskij ocherk otv red N N Kazanskij SPb 2002 Agniya Vasilevna Desnickaya SPb Nauka 2012 Materialy k biobibliografii uchyonyh Ser literatury i yazyka Vyp 38 ISBN 978 5 02 038303 6PosilannyaPersonalna storinka Agniyi Vasilivni Desnickoyi na oficijnomu sajti RAN ros Stattya 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine na sajti ABO RAN Stattya na sajti Vserosijskoyi derzhavnoyi biblioteki inozemnoyi literaturi imeni M V Rudomino Stattya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine v BEKMA Istorichna dovidka 23 sichnya 2020 u Wayback Machine na sajti Arhivu RAN Do vivchennya movi pam yatok zvichayevogo prava 28 lipnya 2020 u Wayback Machine Pro pohodzhennya albanskoyi movi porivnyalno istorichnij i socialno istorichnij aspekti 11 travnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ