Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державна консерваторія Анкари — перша турецька консерваторія, заснована у республіці в 1936 році за вказівки Мустафи Кемаля Ататюрка. Сьогодні має назву Анкарська консерваторія. Є частиною столичного . Історія музичного Вишу тісно пов'язана з такими іменами як Пауль Гіндеміт, Карл Антон Еберт і Нінет де Валуа, які заклали основи сучасної музичної освіти в Туреччині.
| Державна консерваторія Анкари | |
|---|---|
 | |
| 39°56′00″ пн. ш. 32°49′31″ сх. д. / 39.9334000000277740128° пн. ш. 32.82550000002777324° сх. д.Координати: 39°56′00″ пн. ш. 32°49′31″ сх. д. / 39.9334000000277740128° пн. ш. 32.82550000002777324° сх. д. | |
| Тип | консерваторія |
| Країна |  Туреччина |
| Розташування | Анкара |
| Засновано | 1936 |
| Випускники | |
 Hacettepe University Ankara State Conservatory у Вікісховищі | |
Історія
На другий рік з часу заснування Турецької Республіки, в Анкарі відкрилась «Школа вчителів музики». Її головною метою була підготовка педагогічних кадрів для розвитку музичної освіти в країні, яка була створена на руїнах Османської імперії. Паралельно, в 1926 році, в Стамбулі відкрилась міська консерваторія.
В 1934 році, для подальшого розвитку музичного та виконавчого мистецтва Туреччини, за директивою Кемаля Ататюрка під егідою Міністерства освіти була створена Державна консерваторія Анкари. Її очільником був призначений Севат Дурсуноглу, який отримав вищу музичну освіту в Берліні і був відомим політичним та державним діячем країни.
Виступаючи з промовою на Великих національних зборах у 1934 році, Мустафа Кемаль підкреслив: «Щоб народ вмів розуміти та цінувати музику, потрібно пробудити в ньому глибокі почуття, а для цього потрібно знати спільні правила мистецтва».
У 1935 році відомий композитор і професор Пауль Гіндеміт під час свого візиту до Анкари отримав особисте повідомлення від Мустафи Кемаля Ататюрка з проханням запропонувати план реорганізації системи музичної освіти в Туреччині та підготувати матеріал для «Універсальної освітньої програми турецької поліфонічної музики» — єдиної для всіх музичних закладів країни. Оскільки на той час в Третьому Рейхі почалися гоніння на музиканта: 6 грудня 1934 року міністр пропаганди Йозеф Геббельс у своїй промові публічно назвав Гіндеміта «атональним шумовиком» (нім. atonaler Geräuschemacher. ) — Гіндеміт охоче взявся за нову роботу. І він успішно справився з поставленим завданням. Існує думка, що цей проєкт підтримувався і нацистським режимом — з метою «впровадження німецьких поглядів на музику» в Туреччині; сам Гіндеміт говорив, що «відчуває себе послом німецької культури».
Попри те, що Гіндеміт вирішив не лишатися у Туреччині надовго (у 1938 році він переїхав до Швейцарії), його вплив на розвиток музичного життя в республіці, в цілому, і, особливо, на подальшу долю Державної консерваторії Анкари, вважається «величезним». У багатьох випадках саме завдяки його зусиллям відкриття столичної консерваторії взагалі відбулося, за що турецькі музиканти дотепер «пам'ятають і поважають» Гіндеміта. Його проєкт передбачав три частини: безоплатна вища музична школа (консерваторія), школа для викладачів музики й театральна школа.
Окрім Гіндеміта, в долі музичного Вишу Анкари велику роль відіграв інший професор з Німеччини — актор і режисер Карл Антон Еберт. Він також був під загрозою нацистських репресій: від націонал-соціалістів Еберт отримав тавро «більшовика в музиці». У підсумку, завдяки роботі Еберта в Туреччині, в навчальному закладі з'явилися відділення опери та театру.
Оскільки для «школи вчителів музики» вже був створений серйозний штат, вона відкрилася в рамках консерваторії раніше інших відділень: перші студенти розпочали навчання між 6 і 12 травня 1936 року.
Турецький державний балет
На розвиток відділення балету в Державній консерваторії Анкари значний вплив мала відома британська артистка балету Нінет де Валуа. Турецький уряд запропонував їй вивчити можливість створення балетної школи — потім, в 1940-х роках, вона відвідала країну, відкривши школу по тій же моделі, що і її школа балету Уеллса в Лондоні. Спочатку дуже мало людей ставилися до проєкту серйозно, але школа поступово утвердилася і привела до розвитку турецького балету в цілому.
Після вишколу першого набору учнів в новій турецькій балетній школі Валуа представила кращих випускників для державної балетної трупи, запросивши й ряд знаменитостей тієї пори. Вона поставила спектаклі з класичного репертуару: у тому числі «Коппелія», «Жизель», «Дон Кіхот», «Лебедине озеро» і «Лускунчик» — відтак вона доповнила програму сучасними для тих років балетами «Патинурс», «Легендарне побачення» і «Принц пагод», а також особистими творами.
У 1965 році Нінет де Валуа написала та поставила першу велику роботу, створену спеціально для нового турецького державного балету: «Çeşmebaşı» («Біля фонтану») — у котрій вперше була представлена музика, написана турецьким композитором Феритом Тузуном, а в хореографії використані елементи турецького народного танцю. Балетна школа, котру заснувала Валуа, дотепер перебуває у складі Державної консерваторії Анкари.
Примітки
Джерела
- // Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 672 с. — 150000 прим. — .
- Hacettepe University Ankara State Conservatory // University Directory worldwide. — 2014. — 11 липня. з джерела 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- Медеубаєва С., Кадирова М. II Міжнародний фестиваль хореографічних навчальних закладів «Орлеу» // Фонд Першого Президента Республіки Казахстан — Лідера Нації. — 2013. — Число 31. — 3. з джерела 2 червня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavna konservatoriya Ankari persha turecka konservatoriya zasnovana u respublici v 1936 roci za vkazivki Mustafi Kemalya Atatyurka Sogodni maye nazvu Ankarska konservatoriya Ye chastinoyu stolichnogo Istoriya muzichnogo Vishu tisno pov yazana z takimi imenami yak Paul Gindemit Karl Anton Ebert i Ninet de Valua yaki zaklali osnovi suchasnoyi muzichnoyi osviti v Turechchini Derzhavna konservatoriya Ankari39 56 00 pn sh 32 49 31 sh d 39 9334000000277740128 pn sh 32 82550000002777324 sh d 39 9334000000277740128 32 82550000002777324 Koordinati 39 56 00 pn sh 32 49 31 sh d 39 9334000000277740128 pn sh 32 82550000002777324 sh d 39 9334000000277740128 32 82550000002777324TipkonservatoriyaKrayina TurechchinaRoztashuvannyaAnkaraZasnovano1936VipusknikiKategoriya Vipuskniki Derzhavnoyi konservatoriyi v Ankari Hacettepe University Ankara State Conservatory u VikishovishiIstoriyaNa drugij rik z chasu zasnuvannya Tureckoyi Respubliki v Ankari vidkrilas Shkola vchiteliv muziki Yiyi golovnoyu metoyu bula pidgotovka pedagogichnih kadriv dlya rozvitku muzichnoyi osviti v krayini yaka bula stvorena na ruyinah Osmanskoyi imperiyi Paralelno v 1926 roci v Stambuli vidkrilas miska konservatoriya V 1934 roci dlya podalshogo rozvitku muzichnogo ta vikonavchogo mistectva Turechchini za direktivoyu Kemalya Atatyurka pid egidoyu Ministerstva osviti bula stvorena Derzhavna konservatoriya Ankari Yiyi ochilnikom buv priznachenij Sevat Dursunoglu yakij otrimav vishu muzichnu osvitu v Berlini i buv vidomim politichnim ta derzhavnim diyachem krayini Vistupayuchi z promovoyu na Velikih nacionalnih zborah u 1934 roci Mustafa Kemal pidkresliv Shob narod vmiv rozumiti ta cinuvati muziku potribno probuditi v nomu gliboki pochuttya a dlya cogo potribno znati spilni pravila mistectva U 1935 roci vidomij kompozitor i profesor Paul Gindemit pid chas svogo vizitu do Ankari otrimav osobiste povidomlennya vid Mustafi Kemalya Atatyurka z prohannyam zaproponuvati plan reorganizaciyi sistemi muzichnoyi osviti v Turechchini ta pidgotuvati material dlya Universalnoyi osvitnoyi programi tureckoyi polifonichnoyi muziki yedinoyi dlya vsih muzichnih zakladiv krayini Oskilki na toj chas v Tretomu Rejhi pochalisya goninnya na muzikanta 6 grudnya 1934 roku ministr propagandi Jozef Gebbels u svoyij promovi publichno nazvav Gindemita atonalnim shumovikom nim atonaler Gerauschemacher Gindemit ohoche vzyavsya za novu robotu I vin uspishno spravivsya z postavlenim zavdannyam Isnuye dumka sho cej proyekt pidtrimuvavsya i nacistskim rezhimom z metoyu vprovadzhennya nimeckih poglyadiv na muziku v Turechchini sam Gindemit govoriv sho vidchuvaye sebe poslom nimeckoyi kulturi Popri te sho Gindemit virishiv ne lishatisya u Turechchini nadovgo u 1938 roci vin pereyihav do Shvejcariyi jogo vpliv na rozvitok muzichnogo zhittya v respublici v cilomu i osoblivo na podalshu dolyu Derzhavnoyi konservatoriyi Ankari vvazhayetsya velicheznim U bagatoh vipadkah same zavdyaki jogo zusillyam vidkrittya stolichnoyi konservatoriyi vzagali vidbulosya za sho turecki muzikanti doteper pam yatayut i povazhayut Gindemita Jogo proyekt peredbachav tri chastini bezoplatna visha muzichna shkola konservatoriya shkola dlya vikladachiv muziki j teatralna shkola Okrim Gindemita v doli muzichnogo Vishu Ankari veliku rol vidigrav inshij profesor z Nimechchini aktor i rezhiser Karl Anton Ebert Vin takozh buv pid zagrozoyu nacistskih represij vid nacional socialistiv Ebert otrimav tavro bilshovika v muzici U pidsumku zavdyaki roboti Eberta v Turechchini v navchalnomu zakladi z yavilisya viddilennya operi ta teatru Oskilki dlya shkoli vchiteliv muziki vzhe buv stvorenij serjoznij shtat vona vidkrilasya v ramkah konservatoriyi ranishe inshih viddilen pershi studenti rozpochali navchannya mizh 6 i 12 travnya 1936 roku Tureckij derzhavnij baletNa rozvitok viddilennya baletu v Derzhavnij konservatoriyi Ankari znachnij vpliv mala vidoma britanska artistka baletu Ninet de Valua Tureckij uryad zaproponuvav yij vivchiti mozhlivist stvorennya baletnoyi shkoli potim v 1940 h rokah vona vidvidala krayinu vidkrivshi shkolu po tij zhe modeli sho i yiyi shkola baletu Uellsa v Londoni Spochatku duzhe malo lyudej stavilisya do proyektu serjozno ale shkola postupovo utverdilasya i privela do rozvitku tureckogo baletu v cilomu Pislya vishkolu pershogo naboru uchniv v novij tureckij baletnij shkoli Valua predstavila krashih vipusknikiv dlya derzhavnoyi baletnoyi trupi zaprosivshi j ryad znamenitostej tiyeyi pori Vona postavila spektakli z klasichnogo repertuaru u tomu chisli Koppeliya Zhizel Don Kihot Lebedine ozero i Luskunchik vidtak vona dopovnila programu suchasnimi dlya tih rokiv baletami Patinurs Legendarne pobachennya i Princ pagod a takozh osobistimi tvorami U 1965 roci Ninet de Valua napisala ta postavila pershu veliku robotu stvorenu specialno dlya novogo tureckogo derzhavnogo baletu Cesmebasi Bilya fontanu u kotrij vpershe bula predstavlena muzika napisana tureckim kompozitorom Feritom Tuzunom a v horeografiyi vikoristani elementi tureckogo narodnogo tancyu Baletna shkola kotru zasnuvala Valua doteper perebuvaye u skladi Derzhavnoyi konservatoriyi Ankari PrimitkiDzherela Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar Gl red G V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya 1990 672 s 150000 prim ISBN 5 85270 033 9 Hacettepe University Ankara State Conservatory University Directory worldwide 2014 11 lipnya z dzherela 5 chervnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2020 Medeubayeva S Kadirova M II Mizhnarodnij festival horeografichnih navchalnih zakladiv Orleu Fond Pershogo Prezidenta Respubliki Kazahstan Lidera Naciyi 2013 Chislo 31 3 z dzherela 2 chervnya 2019