Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Депортація карачаївців форма політичних репресій в СРСР операція силами здійснена НКВС примусова висилка з місць постійн

Депортація карачаївців

Депортація карачаївців

Депортація карачаївців — форма політичних репресій в СРСР, операція, силами здійснена НКВС, примусова висилка з місць постійного проживання етнічних карачаївців у 1943 році в райони Казахстану і Киргизстану. Після засудження культу особи Й. В. Сталіна на ХХ з'їзді КПРС, в 1956 році з карачаївців були зняті обмеження, їм згодом було дозволено повернутися на Північний Кавказ.

Передмова

За налічувалося 75763 карачаївців, з яких 70 301 осіб проживало у Карачаєвській АО, складаючи 46,8% населення. У середині серпня 1942 на територію області вступили німецькі війська. Вже в перший період окупації Карачаївський область понесла значної шкоди в людських і матеріальних ресурсах. Були замучені і розстріляні багато росіян, карачаївців, осетин, абазин і представники інших народів. Знищено 150 тис. голів худоби, зруйновані підприємства, перетворені на стайні місцеві школи.

У цей час перейшли до дій антирадянські повстанці, що збиралися в повстанські загони і дестабілізували обстановку в тилу відступаючої Червоної Армії. За словами історика Н. Бугая, «найкраще становище характеризували самі карачаївці. За їхніми даними, на території області активно діяло кілька повстанських груп». На чолі повстанців стояли люди, згодом працювали в німецькій розвідшколі в Бешує (в Криму), наприклад, Байрамуков Кади (1910-?), керівник «Карачаївського національного комітету». Як і в інших окупованих країнах і регіонах, гітлерівське командування вдавався до створення національних організацій типу «Карачаївського національного комітету» для підтримки німецького окупаційного режиму. Цього виявилося досить для депортації Сталіним всього карачаївського народу.

Депортація карачаївців з області проводилася в кілька етапів. 15 квітня 1943 року вийшла Директива НКВС СРСР і Прокуратури СРСР № 52-6927, по якій були визначені до виселення «573 члена сімей ватажків повстанців». Проте у зв'язку з тим, що «67 бандватажків звернулися з повинною в радянські органи влади, чисельність сімей, які підлягають депортації, була скорочена до 110 (472 осіб)». 9 серпня 1943 р Були виселені вони за межі Карачіївське автономної Області. У подальшому ця міра була поширена на весь карачаївська народ. За даними НКВС СРСР 62842 карачаївців на підставі указу Президії Верховної Ради СРСР № 115-13 від 12 жовтня 1943 р, Постанови та РНК СРСР № 1118-342сс від 14 жовтня 1943 року, повинні бути переселені в Казахську і Киргизьку РСР.

Депортація карачаївського народу

У січні 1943 року, Карачаївська область була захоплена радянськими військами й боротьба з антирадянськими повстанцями тривала. Повстанці Черекського району КБ АРСР і Учкуланського району КАО, у січні організували відкритий виступ проти Радянської влади.

Проведеними операціями в Черекському і Учкуланському районах повстанські організації частково були ліквідовані. За період з 10 по 25 лютого 1943 року, повстанці Учкуланського району вбили 115 солдатів і офіцерів Червоної Армії і органів держбезпеки. У квітні 1943 року, військами НКВС була зроблена експедиція в місцевість «Балик», де, за агентурними даними, переховувалося до 400–500 озброєних карачаївців і балкарців. З січня по 10 жовтня в області було проведено 37 операцій, убито 99 і поранено 14 повстанців, 380 потрапило в полон. У боях з ними вбито 60 співробітників НКВС, 55 поранено.

Ліквідація Карачіївської АО

image
Карачїевська АО до 1943

Указом ПВС СРСР № 115/13 від 12 жовтня 1943 року, про ліквідацію Карачіївської автономної області і про адміністративний устрій території, її було постановлено всіх карачаївців, що проживають на території області, переселити в інші райони СРСР, а Карачаївський автономну область ліквідувати. Раді народних комісарів СРСР доручалося наділити карачаївців в нових місцях поселення землею і надати їм необхідну державну допомогу по господарському влаштуванню на місці. Мікоян-Шахар було перейменовано в місто Клухорі. Територія колишньої Карачіївське АО була розділена між сусідніми суб'єктами, і передбачалася до заселення «перевіреними категоріями трудящих». Після виселення карачаївців, на 10 грудня 1943 року по області, крім надвірних будівель, сільгоспінвентаря, домашньої птиці, бджіл і овочів було враховано і прийнято системою «Заготскот» — 156239 карачаївського худоби голів і коней. Крайовими організаціями розбазарено 4361 голів великої рогатої худоби і 26 446 голів овець і кіз. Прийняті від спецпереселенців-карачаївців худоба, птиця і зерно повинні були бути звернені в першу чергу на покриття державних зобов'язань поставок 1943 року й недоїмок, вся інша частина підлягала відшкодуванню натурою в нових місцях розселення до 1945 року включно.

Депортація населення

Депортація була здійснена 2-5 листопада 1943 року. Для силового забезпечення депортації населення, були задіяні військові з'єднання чисельністю в 53 327 чоловік. Всього було відправлено 34 ешелони, 2000–2100 осіб у кожному, вагонів у кожному ешелоні було близько 58, останні 3 потяги вийшли 5-го листопада, і 19-го були ще в дорозіи. До грудня 1943 року, в Джамбульській і Південно-Казахстанській областях Казахської РСР і Фрунзенській області Киргизької РСР, було розселено 15987 родин — 68614 осіб, у тому числі чоловіків — 12500, жінок — 19444 і дітей — 36 670.

У 7-ми районах Південно-Казахстанської області Казахської РСР було розселено 6689 родин — 25142 осіб, у тому числі 3689 чоловіків, 6674 жінки та 14 679 дітей. З них у 9-ти радгоспах — 1491 родин — 5713 особа.

У Фрунзенській області Киргизької РСР всього було прийнято 11 ешелонів спецпереселенців, які розміщені в 10 районах області, в кількості 5 128 родин, 22 721 осіб, у тому числі: чоловіків — 3244, жінок — 6236 і дітей — 13241 осіб. Так само, в Середню Азію Було депортовано згодом усі військовослужбовці карачаївської національності. Чисельність спецпереселенців, що раніше служили в Червоній Армії, на травень 1949 року становила 2543 осіб, з них офіцери — 238, сержанти — 495, солдати — 1810 осіб. Разом з репресованими народами були виселені деякі представники інших народів, чия висилка не передбачалася.

Повернення карачаївців

У 1954 році міністром внутрішніх справ СРСР було наказано зняти з обліку органів МВС дітей спецпоселенців усіх категорій, що народилися після 31 грудня 1937 року, і більше дітей на облік спецпоселень не брати. Дітям старше 16 років, для вступу в навчальні заклади дозволявся виїзд у будь-який пункт країни, а зарахованих до навчальних закладів, наказувалося знімати з обліку.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 липня 1956 року, «Про зняття обмежень щодо спецпоселення з чеченців, інгушів, карачаївців та членів їх сімей, виселених в період Великої Вітчизняної війни» обмеження з карачаївського народу були зняті. До моменту прийняття цього указу чисельність спецпоселенців сильно скоротилася за рахунок зняття раніше з обліку дітей до 16 років, викладачів, студентів, інвалідів тощо. Чисельність карачаївців, звільнених за Указом від 16 липня 1956 р, склала тільки 30 100 чоловік.

Національна автономія була відновлена, Черкеська АО була перетворена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1 957 року в Карачаєво-Черкеську автономну область у складі Ставропольського краю РРФСР. Указ ПВС СРСР № 115/13 від 12 жовтня 1943 року, про «ліквідацію Карачаївської автономної області і про адміністративний устрій її території» і стаття 2 Указу від 16 липня 1956 року в частині заборони карачаївцям повертатися на колишнє місце проживання, були скасовані. Карачаєво-Черкеській АО були також передані Зеленчуцький, Карачаєвський (Клухорський) і Усть-Джегутинський райони, і Приміська зона міста Кисловодськ Ставропольського краю (в межах колишнього Мало-Карачаєвського району), а також східна частина Краснодарського краю (у межах колишнього ). Перші ешелони з карачаївцями прибули на батьківщину 3 травня 1957 року, і цей день вважається «Днем відродження карачаївського народу». Згідно з переписом 1959 роки, чисельність карачаївців в СРСР склало 81403 осіб.

Реабілітація репресованих народів

Наприкінці 1980-х років, членами комісії ЦК КПРС була представлена записка з поданням проекту Декларації Верховної Ради СРСР «Про повну політичну реабілітацію народів, що піддалися насильницькому переселенню». У ній висловлювалося повний осуд репресивної політики.

У 1989 вийшла Декларація Верховної Ради СРСР «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їх прав».

У 1991 вийшла Постанова Кабінету Міністрів СРСР «Про скасування постанов колишнього Державного Комітету Оборони СРСР і рішень Уряду СРСР щодо радянських народів, що піддалися репресіям і насильницькому переселенню», згідно з яким скасовано постанови колишнього Державного Комітету Оборони СРСР та рішення Уряду СРСР щодо радянських народів, які зазнали репресій і насильницькому переселенню, згідно з доданим переліком, в якому було і Постанова Раднаркому СРСР від 6 листопада 1943 № 1121-363 «Про порядок заселення районів колишньої Карачаївської автономної області Ставропольського краю». Депортація карачаївців була визнана актом геноциду. Закон РРФСР від 26 квітня 1991 року № 1107-1 «Про реабілітацію репресованих народів» визнав репресії народів СРСР актом геноциду. Стаття 4 цього закону проголосила, що агітація, що перешкоджає реабілітацію репресованих народів, не допускається, а особи, які вчиняють такі дії, повинні притягуватися до відповідальності.

Примітки

  1. . «Демоскоп». Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  2. . «Демоскоп». Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  3. Н. Бугай. Иосиф Сталин — Лаврентию Берии: «Их надо депортировать»: Документы, факты, комментарии. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Москва: Дружба народов, 1992. — С. 8-9., 265, 274, 276. — 288 с. — ISBN 5-285-00049-1.
  4. . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 1 жовтня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 1 жовтня 2015.
  6. . 29.03.1943. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  7. Карачаево-Черкесия в годы Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). — Черкесск, 1982. — С. 26.
  8. Безугольный А. Ю., Бугай Н. Ф., Кринко Е. Ф. Горцы Северного Кавказа в Великой Отечественной войне 1941-1945. Проблемы истории, историографии и источниковедения. — Москва: Центрполиграф, 2012. — С. 144. — 480 с. — ISBN 978-5-227-03570-7.
  9. . 12.10.1943. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  10. . 06.11.1943. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  11. . 31.12.1943. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  12. . 14.10.1943. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  13. Павел Полян. . memo.ru. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 2 жовтня 2015.
  14. . 19.11.1943. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  15. . 13.12.1943. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  16. . 22.11.1943. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  17. . Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  18. . 07.03.1952. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  19. . 16.07.1954. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  20. . Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  21. В. Н. Земсков. (1991 г.). Массовое освобождение спецпоселенцев и ссыльных (1954—1960) (PDF). ecsocman.edu.ru. Архів (PDF) оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 2 жовтня 2015.
  22. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2015.
  23. . 22.01.1989. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.
  24. . 14.11.1989. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.
  25. . 06.06.1991. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  26. . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Deportaciya karachayivciv forma politichnih represij v SRSR operaciya silami zdijsnena NKVS primusova visilka z misc postijnogo prozhivannya etnichnih karachayivciv u 1943 roci v rajoni Kazahstanu i Kirgizstanu Pislya zasudzhennya kultu osobi J V Stalina na HH z yizdi KPRS v 1956 roci z karachayivciv buli znyati obmezhennya yim zgodom bulo dozvoleno povernutisya na Pivnichnij Kavkaz PeredmovaZa nalichuvalosya 75763 karachayivciv z yakih 70 301 osib prozhivalo u Karachayevskij AO skladayuchi 46 8 naselennya U seredini serpnya 1942 na teritoriyu oblasti vstupili nimecki vijska Vzhe v pershij period okupaciyi Karachayivskij oblast ponesla znachnoyi shkodi v lyudskih i materialnih resursah Buli zamucheni i rozstrilyani bagato rosiyan karachayivciv osetin abazin i predstavniki inshih narodiv Znisheno 150 tis goliv hudobi zrujnovani pidpriyemstva peretvoreni na stajni miscevi shkoli U cej chas perejshli do dij antiradyanski povstanci sho zbiralisya v povstanski zagoni i destabilizuvali obstanovku v tilu vidstupayuchoyi Chervonoyi Armiyi Za slovami istorika N Bugaya najkrashe stanovishe harakterizuvali sami karachayivci Za yihnimi danimi na teritoriyi oblasti aktivno diyalo kilka povstanskih grup Na choli povstanciv stoyali lyudi zgodom pracyuvali v nimeckij rozvidshkoli v Beshuye v Krimu napriklad Bajramukov Kadi 1910 kerivnik Karachayivskogo nacionalnogo komitetu Yak i v inshih okupovanih krayinah i regionah gitlerivske komanduvannya vdavavsya do stvorennya nacionalnih organizacij tipu Karachayivskogo nacionalnogo komitetu dlya pidtrimki nimeckogo okupacijnogo rezhimu Cogo viyavilosya dosit dlya deportaciyi Stalinim vsogo karachayivskogo narodu Deportaciya karachayivciv z oblasti provodilasya v kilka etapiv 15 kvitnya 1943 roku vijshla Direktiva NKVS SRSR i Prokuraturi SRSR 52 6927 po yakij buli viznacheni do viselennya 573 chlena simej vatazhkiv povstanciv Prote u zv yazku z tim sho 67 bandvatazhkiv zvernulisya z povinnoyu v radyanski organi vladi chiselnist simej yaki pidlyagayut deportaciyi bula skorochena do 110 472 osib 9 serpnya 1943 r Buli viseleni voni za mezhi Karachiyivske avtonomnoyi Oblasti U podalshomu cya mira bula poshirena na ves karachayivska narod Za danimi NKVS SRSR 62842 karachayivciv na pidstavi ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 115 13 vid 12 zhovtnya 1943 r Postanovi ta RNK SRSR 1118 342ss vid 14 zhovtnya 1943 roku povinni buti pereseleni v Kazahsku i Kirgizku RSR Deportaciya karachayivskogo naroduU sichni 1943 roku Karachayivska oblast bula zahoplena radyanskimi vijskami j borotba z antiradyanskimi povstancyami trivala Povstanci Cherekskogo rajonu KB ARSR i Uchkulanskogo rajonu KAO u sichni organizuvali vidkritij vistup proti Radyanskoyi vladi Provedenimi operaciyami v Cherekskomu i Uchkulanskomu rajonah povstanski organizaciyi chastkovo buli likvidovani Za period z 10 po 25 lyutogo 1943 roku povstanci Uchkulanskogo rajonu vbili 115 soldativ i oficeriv Chervonoyi Armiyi i organiv derzhbezpeki U kvitni 1943 roku vijskami NKVS bula zroblena ekspediciya v miscevist Balik de za agenturnimi danimi perehovuvalosya do 400 500 ozbroyenih karachayivciv i balkarciv Z sichnya po 10 zhovtnya v oblasti bulo provedeno 37 operacij ubito 99 i poraneno 14 povstanciv 380 potrapilo v polon U boyah z nimi vbito 60 spivrobitnikiv NKVS 55 poraneno Likvidaciya Karachiyivskoyi AOKarachyievska AO do 1943 Ukazom PVS SRSR 115 13 vid 12 zhovtnya 1943 roku pro likvidaciyu Karachiyivskoyi avtonomnoyi oblasti i pro administrativnij ustrij teritoriyi yiyi bulo postanovleno vsih karachayivciv sho prozhivayut na teritoriyi oblasti pereseliti v inshi rajoni SRSR a Karachayivskij avtonomnu oblast likviduvati Radi narodnih komisariv SRSR doruchalosya nadiliti karachayivciv v novih miscyah poselennya zemleyu i nadati yim neobhidnu derzhavnu dopomogu po gospodarskomu vlashtuvannyu na misci Mikoyan Shahar bulo perejmenovano v misto Kluhori Teritoriya kolishnoyi Karachiyivske AO bula rozdilena mizh susidnimi sub yektami i peredbachalasya do zaselennya perevirenimi kategoriyami trudyashih Pislya viselennya karachayivciv na 10 grudnya 1943 roku po oblasti krim nadvirnih budivel silgospinventarya domashnoyi ptici bdzhil i ovochiv bulo vrahovano i prijnyato sistemoyu Zagotskot 156239 karachayivskogo hudobi goliv i konej Krajovimi organizaciyami rozbazareno 4361 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 26 446 goliv ovec i kiz Prijnyati vid specpereselenciv karachayivciv hudoba pticya i zerno povinni buli buti zverneni v pershu chergu na pokrittya derzhavnih zobov yazan postavok 1943 roku j nedoyimok vsya insha chastina pidlyagala vidshkoduvannyu naturoyu v novih miscyah rozselennya do 1945 roku vklyuchno Deportaciya naselennyaDeportaciya bula zdijsnena 2 5 listopada 1943 roku Dlya silovogo zabezpechennya deportaciyi naselennya buli zadiyani vijskovi z yednannya chiselnistyu v 53 327 cholovik Vsogo bulo vidpravleno 34 esheloni 2000 2100 osib u kozhnomu vagoniv u kozhnomu esheloni bulo blizko 58 ostanni 3 potyagi vijshli 5 go listopada i 19 go buli she v dorozii Do grudnya 1943 roku v Dzhambulskij i Pivdenno Kazahstanskij oblastyah Kazahskoyi RSR i Frunzenskij oblasti Kirgizkoyi RSR bulo rozseleno 15987 rodin 68614 osib u tomu chisli cholovikiv 12500 zhinok 19444 i ditej 36 670 U 7 mi rajonah Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti Kazahskoyi RSR bulo rozseleno 6689 rodin 25142 osib u tomu chisli 3689 cholovikiv 6674 zhinki ta 14 679 ditej Z nih u 9 ti radgospah 1491 rodin 5713 osoba U Frunzenskij oblasti Kirgizkoyi RSR vsogo bulo prijnyato 11 esheloniv specpereselenciv yaki rozmisheni v 10 rajonah oblasti v kilkosti 5 128 rodin 22 721 osib u tomu chisli cholovikiv 3244 zhinok 6236 i ditej 13241 osib Tak samo v Serednyu Aziyu Bulo deportovano zgodom usi vijskovosluzhbovci karachayivskoyi nacionalnosti Chiselnist specpereselenciv sho ranishe sluzhili v Chervonij Armiyi na traven 1949 roku stanovila 2543 osib z nih oficeri 238 serzhanti 495 soldati 1810 osib Razom z represovanimi narodami buli viseleni deyaki predstavniki inshih narodiv chiya visilka ne peredbachalasya Povernennya karachayivcivU 1954 roci ministrom vnutrishnih sprav SRSR bulo nakazano znyati z obliku organiv MVS ditej specposelenciv usih kategorij sho narodilisya pislya 31 grudnya 1937 roku i bilshe ditej na oblik specposelen ne brati Dityam starshe 16 rokiv dlya vstupu v navchalni zakladi dozvolyavsya viyizd u bud yakij punkt krayini a zarahovanih do navchalnih zakladiv nakazuvalosya znimati z obliku Zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 lipnya 1956 roku Pro znyattya obmezhen shodo specposelennya z chechenciv ingushiv karachayivciv ta chleniv yih simej viselenih v period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni obmezhennya z karachayivskogo narodu buli znyati Do momentu prijnyattya cogo ukazu chiselnist specposelenciv silno skorotilasya za rahunok znyattya ranishe z obliku ditej do 16 rokiv vikladachiv studentiv invalidiv tosho Chiselnist karachayivciv zvilnenih za Ukazom vid 16 lipnya 1956 r sklala tilki 30 100 cholovik Nacionalna avtonomiya bula vidnovlena Cherkeska AO bula peretvorena Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 sichnya 1 957 roku v Karachayevo Cherkesku avtonomnu oblast u skladi Stavropolskogo krayu RRFSR Ukaz PVS SRSR 115 13 vid 12 zhovtnya 1943 roku pro likvidaciyu Karachayivskoyi avtonomnoyi oblasti i pro administrativnij ustrij yiyi teritoriyi i stattya 2 Ukazu vid 16 lipnya 1956 roku v chastini zaboroni karachayivcyam povertatisya na kolishnye misce prozhivannya buli skasovani Karachayevo Cherkeskij AO buli takozh peredani Zelenchuckij Karachayevskij Kluhorskij i Ust Dzhegutinskij rajoni i Primiska zona mista Kislovodsk Stavropolskogo krayu v mezhah kolishnogo Malo Karachayevskogo rajonu a takozh shidna chastina Krasnodarskogo krayu u mezhah kolishnogo Pershi esheloni z karachayivcyami pribuli na batkivshinu 3 travnya 1957 roku i cej den vvazhayetsya Dnem vidrodzhennya karachayivskogo narodu Zgidno z perepisom 1959 roki chiselnist karachayivciv v SRSR sklalo 81403 osib Reabilitaciya represovanih narodivNaprikinci 1980 h rokiv chlenami komisiyi CK KPRS bula predstavlena zapiska z podannyam proektu Deklaraciyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro povnu politichnu reabilitaciyu narodiv sho piddalisya nasilnickomu pereselennyu U nij vislovlyuvalosya povnij osud represivnoyi politiki U 1989 vijshla Deklaraciya Verhovnoyi Radi SRSR Pro viznannya nezakonnimi i zlochinnimi represivnih aktiv proti narodiv sho piddalisya nasilnickomu pereselennyu i zabezpechennya yih prav U 1991 vijshla Postanova Kabinetu Ministriv SRSR Pro skasuvannya postanov kolishnogo Derzhavnogo Komitetu Oboroni SRSR i rishen Uryadu SRSR shodo radyanskih narodiv sho piddalisya represiyam i nasilnickomu pereselennyu zgidno z yakim skasovano postanovi kolishnogo Derzhavnogo Komitetu Oboroni SRSR ta rishennya Uryadu SRSR shodo radyanskih narodiv yaki zaznali represij i nasilnickomu pereselennyu zgidno z dodanim perelikom v yakomu bulo i Postanova Radnarkomu SRSR vid 6 listopada 1943 1121 363 Pro poryadok zaselennya rajoniv kolishnoyi Karachayivskoyi avtonomnoyi oblasti Stavropolskogo krayu Deportaciya karachayivciv bula viznana aktom genocidu Zakon RRFSR vid 26 kvitnya 1991 roku 1107 1 Pro reabilitaciyu represovanih narodiv viznav represiyi narodiv SRSR aktom genocidu Stattya 4 cogo zakonu progolosila sho agitaciya sho pereshkodzhaye reabilitaciyu represovanih narodiv ne dopuskayetsya a osobi yaki vchinyayut taki diyi povinni prityaguvatisya do vidpovidalnosti Primitki Demoskop Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Demoskop Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 N Bugaj Iosif Stalin Lavrentiyu Berii Ih nado deportirovat Dokumenty fakty kommentarii 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Moskva Druzhba narodov 1992 S 8 9 265 274 276 288 s ISBN 5 285 00049 1 Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2015 29 03 1943 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Karachaevo Cherkesiya v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg Cherkessk 1982 S 26 Bezugolnyj A Yu Bugaj N F Krinko E F Gorcy Severnogo Kavkaza v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 Problemy istorii istoriografii i istochnikovedeniya Moskva Centrpoligraf 2012 S 144 480 s ISBN 978 5 227 03570 7 12 10 1943 Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 06 11 1943 Arhiv originalu za 9 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 31 12 1943 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 14 10 1943 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2015 Pavel Polyan memo ru Arhiv originalu za 14 listopada 2012 Procitovano 2 zhovtnya 2015 19 11 1943 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 13 12 1943 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 22 11 1943 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 07 03 1952 Arhiv originalu za 14 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 16 07 1954 Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 V N Zemskov 1991 g Massovoe osvobozhdenie specposelencev i ssylnyh 1954 1960 PDF ecsocman edu ru Arhiv PDF originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2015 22 01 1989 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 2 zhovtnya 2015 14 11 1989 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2015 06 06 1991 Arhiv originalu za 8 chervnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2015

Дата публікації:
Топ