«День на роздуми» — науково-фантастичний роман українського радянського письменника Олександра Зими. Цей роман став єдиним науково-фантастичним романом письменника (до цього він опублікував два фантастичні оповідання). Письменник написав роман у середині 80-х років ХХ століття, проте виданий він був уже після смерті автора у 1986 році, в 1987 році. Єдиний випуск роману вийшов у видавництві «Радянський письменник» у 1987 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. Роман написаний вже в період закінчення холодної війни і початку розрядки міжнародної напруженості (зокрема, в романі згадується звільнення і реабілітація академіка Сахарова), проте в ньому ще спостерігається відгомін ідеологічного протистояння двох таборів — капіталістичного і соціалістичного. У романі на фоні фантастичного сюжету — виявлення та дослідження вченими різних країн нового виду енергії, названого гравіталом, обговорюється й відповідальність не тільки вчених, а й усього людства, за розвиток новітніх технологій, використання яких у військовій справі може призвести до загибелі всього живого на Землі.
Обкладинка видання роману у 1987 році | |
Автор | Олександр Зима |
---|---|
Назва мовою оригіналу | День на роздуми |
Країна | СРСР |
Мова | українська |
Жанр | Наукова фантастика |
Видавництво | «Радянський письменник» |
Видано | 1987 |
Тип носія | тверда обкладинка |
Сторінок | 326 |
Сюжет роману
Роман розпочинається із опису розмови двох американських фізиків Х'ю Вундстона і Малькольна Макларена, один із яких (Вундстон) є керівником лабораторії в Нью-Йоркському університеті, а Макларен є його підлеглим і ад'юнкт-професором у цьому ж університеті. Під час розмови Х'ю, який показаний у романі більше як науковий керівник, американець вкрай консервативних поглядів та навіть частково расист (не любить афроамериканців), який бажає розкішного життя як у місцевих мільйонерів, повідомляє Малькольну, що тепер вони будуть працювати у приватній лабораторії мільярдера Дейвіда Рассела, який цікавиться новими видами енергії, а особливо гравіталом, над відкриттям і вивченням якого працюють у світі лише двоє вчених — Малькольн і радянський вчений Павло Острожний з Києва. Після цього їх обох запрошують на віллу Рассела, де мільярдер повідомляє, що вкладає в обох учених по 10 мільйонів доларів з умовою, що честь відкриття гравіталу буде належати американському вченому.
Далі в романі паралельно описується радянський вчений з Києва Павло Острожний. Він українець, проте у значному ступені сприйняв російську культуру, хоча не цурається і рідної мови. Він також є прихильником радянського світогляду, але одночасно є талановитим та принциповим вченим. Від керівника наукового інституту він отримує повідомлення, що його обрано представником від СРСР до міжнародної фізичної лабораторії, в якій будуть досліджуватися нові види енергії. Працювати в лабораторії будуть представники 10 країн під егідою ЮНЕСКО, проте розміщена буде на території США. Туди запрошують лише одружених учених, тому Павло вирішує одружитись на своїй нареченій, всесвітньо відомій балерині Катерині Нещерет, яка завершує свою сценічну кар'єру. Павло дізнається, що від США в лабораторії буде працювати його давній товариш і суперник у науковому пошуку Малькольн Макларен, який перед цим прислав йому листа. Оскільки він знає, що Павло Острожний також цікавиться ідеєю розробки штучного інтелекту, то Малькольн також повідомляє у листі, що він цікавиться розробками відомої американської вченої-нейрофізіолога Хілди Брайнт, яка цікавиться пеленгуванням та розшифруванням людських думок, а також керуванням психіки великої кількості людей, аж до всесвітнього масштабу, а також запрошує Павла відвідати його та Х'ю Вундстона лабораторію.
Павло із Катериною відлітають до Сполучених Штатів. По дорозі в літаку вони знайомляться із ексцентричним мільйонером Роджером Оутсом, який заявляє, що є давнім шанувальником таланту Катерини, та заявляє, що готовий спеціально під неї набрати за його рахунок балетну трупу на її вибір. В аеропорту Павла Острожного і Катерину зустрічають Малькольн Макларен та його лаборантка Мері Куант, які оголошують про свої заручини, та запрошують на них подружжя Острожних. Після приїзду на віллу до Малькольма Катерину на деякий час викрадає дивакуватий сусід Малькольма Гленд, який має під землею підземну ферму, на якій вирощує екологічно чисту городину, та який за її допомогою хоче врятуватися від ядерної війни. Частину підземних володінь Гленда орендує Хілда Брайнт, яка навіть закупляє вирощені овочі в Гленда. До вілли прибуває Хілда Брайнт, яка розповідає про свою ідею випромінювання на людей електромагнітних хвиль для контролю за їх психікою із кнопкою для їх запуску в кабінеті президента, та дарує Катерині коштовну підвіску на шию. Ця підвіска негативно впливає на психіку Катерини, а вночі коштовні камені на ній світяться, і це спостерігав навіть сам Павло. Пізніше з тексту роману можна дізнатися, що ця підвіска — своєрідний пеленгатор думок Катерини та Павла, який має вловити вченого, коли він зробить відкриття хвиль гравіталу, щоб відразу передати їх американцям. Тим часом мільярдер Роберт Оулт приїжджає на віллу Малькольма та робить більш конкретну пропозицію Катерині про створення спеціально під неї балетної трупи. Павло прямо говорить Малькольму, що він запросив Острожного та Катерину не на свої заручини, а щоб їх побачила велика кількість «потрібних» людей, на що присутня Мері відповідає тим, що просить вибачення, та просить Павла дати дозвіл на зустріч їх двох сімей у дружньому колі перед від'їздом Павла і Катерини до дослідної лабораторії. Наступного дня Павло з Катериною відбувають до лабораторії, яка розміщена в пустелі на ранчо Доута. Вони прибувають на ранчо, де їх зустрічають сусіди по будинку японці — вчений-фізик Кукудзі Тонако і його дружина Тійока. Далі у романі описується розмова Вундстона із Тійокою Тонако, із якої з'ясовується, що вона також найнята стежити за Острожним, щоб відкриття нового виду енергії дісталось американцям та їх союзникам. Хілда Браянт з підручними продовжує свої експерименти над навіюванням потрібних нейроімпульсів великим групам людей.
Тим часом Павло Острожний розпочинає свої дослідження в підземній лабораторії на ранчо Доута. Тим часом із Малькольном Маклареном зустрічається мільярдер Дейвід Рассел, який повідомляє, що Павло Острожний, якщо відкриє енергію гравіталу першим, буде або вимушений передати своє відкриття американцям, або помре. Одночасно він підтвердив припущення Малькольма, що подружжя Острожних не тільки підслуховують, а й стараються читати їх думки. Після від'їзду від Макларена Рассел гине в загадковій автокатастрофі. Павло Острожний під час експерименту спостерігає хвилю гравіталу, проте у лабораторії відбувається аварія, і він отримує важкі травми та майже втрачає зір, і лише мистецтво медиків рятує йому життя та пам'ять. Американцям вдалось прочитати випромінювання мозку радянського вченого, і ці думки зумів розшифрувати Малькольм Макларен. Він проводить новий експеримент у своїй лабораторії, проте під час нього Малькольн гине, а Мері серйозно травмується. Після аварії Хілда Брайнт розпоряджається тимчасово припинити досліди із читання думок Острожного та дещо змінює напрямок своїх досліджень із керування людською психікою, практично переселюючись у підземелля Гленда. Тим часом Острожний виходить з лікарні, та продовжує дослідження в лабораторії на ранчо, проводячи подальші експерименти разом із японцем Тонако, і під час одного з них вони ледь не гинуть від кульової блискавки, яка раптово з'являється в лабораторії під час проходження хвилі гравіталу. Після цього в лабораторії пролунав вибух. після якого на її колишньому місці вчені та рятувальники знаходять велику кількість рубінів, які випромінюють радіацію. Проте вибух не зупинив радянського та японського вченого, і вони продовжують дослідження гравіталу, та мають намір провести ще один експеримент, аналогічний експерименту загиблого Макларена, проте вони розуміють, що їх відкриття може потрапити в першу чергу до рук військових, а зброя на основі енергії гравіталу може бути потужнішою ядерної. Хілда Брайнт тим часом продовжує вдосконалення своєї психотронної зброї в підземних володіннях Гленда, її розробками підтримує президент США, проте він не бажає ділити з нею владу над людьми. Острожний вирішує передати код збурення хвилі гравіталу американцям, оскільки він вважає, що відкриття його зробив Малькольн Макларен. Представники правлячих кіл США повідомляють Гленду, що Хілда Брайнт під його крилом створила центр розробки електронного рабства для людей, що може бути страшнішим атомної війни. Гленд вбиває Хілду, влаштувавши аварію в своєму підземному сховищі. Павло Острожний з Кукудзі Тонакою вирішують влаштувати експеримент із збурення, а потім приборкання хвилі гравіталу у відкритому морі, неподалік Бермудського трикутника. Під час експерименту в морі виникла неочікувано велика хвиля, якої боїться навіть Тонако, проте Павло Острожний сміливо зустрічає хвилю гравіталу, щоб зупинити її, на чому й закінчується роман.
Примітки та коментарі
Коментарі
Примітки
- Зима Александр Викторович [ 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Зима [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- Олександр Зима «День на роздуми» [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Зима, 1987, с. 73.
- Зима, 1987, с. 11-16.
- Зима, 1987, с. 17-36.
- Зима, 1987, с. 118.
- Зима, 1987, с. 102.
- Зима, 1987, с. 144-145.
- Зима, 1987, с. 36-45.
- Зима, 1987, с. 46-49.
- Зима, 1987, с. 50-53.
- Зима, 1987, с. 59-71.
- Зима, 1987, с. 79-87.
- Зима, 1987, с. 88-90.
- Зима, 1987, с. 98.
- Зима, 1987, с. 114.
- Зима, 1987, с. 120.
- Зима, 1987, с. 120-121.
- Зима, 1987, с. 124-126.
- Зима, 1987, с. 138-139.
- Зима, 1987, с. 149-154.
- Зима, 1987, с. 154-159.
- Зима, 1987, с. 160-165.
- Зима, 1987, с. 166-173.
- Зима, 1987, с. 174-178.
- Зима, 1987, с. 179-182.
- Зима, 1987, с. 182-186.
- Зима, 1987, с. 214-217.
- Зима, 1987, с. 244-249.
- Зима, 1987, с. 262-268.
- Зима, 1987, с. 268-272.
- Зима, 1987, с. 250-261.
- Зима, 1987, с. 272-276.
- Зима, 1987, с. 301.
- Зима, 1987, с. 304-307.
- Зима, 1987, с. 321-326.
Література
- Олександр Зима. День на роздуми. — Київ : Радянський письменник, 1987. — 326 с. — 65 000 прим.
Посилання
- «День на роздуми» на сайті chtyvo.org.ua [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- «День на роздуми» на сайті «Либрусек»[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
- «День на роздуми» на сайті Аргонавти Всесвіту (рос.)
- Повний текст книги [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den na rozdumi naukovo fantastichnij roman ukrayinskogo radyanskogo pismennika Oleksandra Zimi Cej roman stav yedinim naukovo fantastichnim romanom pismennika do cogo vin opublikuvav dva fantastichni opovidannya Pismennik napisav roman u seredini 80 h rokiv HH stolittya prote vidanij vin buv uzhe pislya smerti avtora u 1986 roci v 1987 roci Yedinij vipusk romanu vijshov u vidavnictvi Radyanskij pismennik u 1987 roci tirazhem u 65 tisyach ekzemplyariv Roman napisanij vzhe v period zakinchennya holodnoyi vijni i pochatku rozryadki mizhnarodnoyi napruzhenosti zokrema v romani zgaduyetsya zvilnennya i reabilitaciya akademika Saharova prote v nomu she sposterigayetsya vidgomin ideologichnogo protistoyannya dvoh taboriv kapitalistichnogo i socialistichnogo U romani na foni fantastichnogo syuzhetu viyavlennya ta doslidzhennya vchenimi riznih krayin novogo vidu energiyi nazvanogo gravitalom obgovoryuyetsya j vidpovidalnist ne tilki vchenih a j usogo lyudstva za rozvitok novitnih tehnologij vikoristannya yakih u vijskovij spravi mozhe prizvesti do zagibeli vsogo zhivogo na Zemli Den na rozdumi Obkladinka vidannya romanu u 1987 rociAvtorOleksandr ZimaNazva movoyu originaluDen na rozdumiKrayinaSRSRMovaukrayinskaZhanrNaukova fantastikaVidavnictvo Radyanskij pismennik Vidano1987Tip nosiyatverda obkladinkaStorinok326Syuzhet romanuRoman rozpochinayetsya iz opisu rozmovi dvoh amerikanskih fizikiv H yu Vundstona i Malkolna Maklarena odin iz yakih Vundston ye kerivnikom laboratoriyi v Nyu Jorkskomu universiteti a Maklaren ye jogo pidleglim i ad yunkt profesorom u comu zh universiteti Pid chas rozmovi H yu yakij pokazanij u romani bilshe yak naukovij kerivnik amerikanec vkraj konservativnih poglyadiv ta navit chastkovo rasist ne lyubit afroamerikanciv yakij bazhaye rozkishnogo zhittya yak u miscevih miljoneriv povidomlyaye Malkolnu sho teper voni budut pracyuvati u privatnij laboratoriyi milyardera Dejvida Rassela yakij cikavitsya novimi vidami energiyi a osoblivo gravitalom nad vidkrittyam i vivchennyam yakogo pracyuyut u sviti lishe dvoye vchenih Malkoln i radyanskij vchenij Pavlo Ostrozhnij z Kiyeva Pislya cogo yih oboh zaproshuyut na villu Rassela de milyarder povidomlyaye sho vkladaye v oboh uchenih po 10 miljoniv dolariv z umovoyu sho chest vidkrittya gravitalu bude nalezhati amerikanskomu vchenomu Dali v romani paralelno opisuyetsya radyanskij vchenij z Kiyeva Pavlo Ostrozhnij Vin ukrayinec prote u znachnomu stupeni sprijnyav rosijsku kulturu hocha ne curayetsya i ridnoyi movi Vin takozh ye prihilnikom radyanskogo svitoglyadu ale odnochasno ye talanovitim ta principovim vchenim Vid kerivnika naukovogo institutu vin otrimuye povidomlennya sho jogo obrano predstavnikom vid SRSR do mizhnarodnoyi fizichnoyi laboratoriyi v yakij budut doslidzhuvatisya novi vidi energiyi Pracyuvati v laboratoriyi budut predstavniki 10 krayin pid egidoyu YuNESKO prote rozmishena bude na teritoriyi SShA Tudi zaproshuyut lishe odruzhenih uchenih tomu Pavlo virishuye odruzhitis na svoyij narechenij vsesvitno vidomij balerini Katerini Nesheret yaka zavershuye svoyu scenichnu kar yeru Pavlo diznayetsya sho vid SShA v laboratoriyi bude pracyuvati jogo davnij tovarish i supernik u naukovomu poshuku Malkoln Maklaren yakij pered cim prislav jomu lista Oskilki vin znaye sho Pavlo Ostrozhnij takozh cikavitsya ideyeyu rozrobki shtuchnogo intelektu to Malkoln takozh povidomlyaye u listi sho vin cikavitsya rozrobkami vidomoyi amerikanskoyi vchenoyi nejrofiziologa Hildi Brajnt yaka cikavitsya pelenguvannyam ta rozshifruvannyam lyudskih dumok a takozh keruvannyam psihiki velikoyi kilkosti lyudej azh do vsesvitnogo masshtabu a takozh zaproshuye Pavla vidvidati jogo ta H yu Vundstona laboratoriyu Pavlo iz Katerinoyu vidlitayut do Spoluchenih Shtativ Po dorozi v litaku voni znajomlyatsya iz ekscentrichnim miljonerom Rodzherom Outsom yakij zayavlyaye sho ye davnim shanuvalnikom talantu Katerini ta zayavlyaye sho gotovij specialno pid neyi nabrati za jogo rahunok baletnu trupu na yiyi vibir V aeroportu Pavla Ostrozhnogo i Katerinu zustrichayut Malkoln Maklaren ta jogo laborantka Meri Kuant yaki ogoloshuyut pro svoyi zaruchini ta zaproshuyut na nih podruzhzhya Ostrozhnih Pislya priyizdu na villu do Malkolma Katerinu na deyakij chas vikradaye divakuvatij susid Malkolma Glend yakij maye pid zemleyu pidzemnu fermu na yakij viroshuye ekologichno chistu gorodinu ta yakij za yiyi dopomogoyu hoche vryatuvatisya vid yadernoyi vijni Chastinu pidzemnih volodin Glenda orenduye Hilda Brajnt yaka navit zakuplyaye virosheni ovochi v Glenda Do villi pribuvaye Hilda Brajnt yaka rozpovidaye pro svoyu ideyu viprominyuvannya na lyudej elektromagnitnih hvil dlya kontrolyu za yih psihikoyu iz knopkoyu dlya yih zapusku v kabineti prezidenta ta daruye Katerini koshtovnu pidvisku na shiyu Cya pidviska negativno vplivaye na psihiku Katerini a vnochi koshtovni kameni na nij svityatsya i ce sposterigav navit sam Pavlo Piznishe z tekstu romanu mozhna diznatisya sho cya pidviska svoyeridnij pelengator dumok Katerini ta Pavla yakij maye vloviti vchenogo koli vin zrobit vidkrittya hvil gravitalu shob vidrazu peredati yih amerikancyam Tim chasom milyarder Robert Oult priyizhdzhaye na villu Malkolma ta robit bilsh konkretnu propoziciyu Katerini pro stvorennya specialno pid neyi baletnoyi trupi Pavlo pryamo govorit Malkolmu sho vin zaprosiv Ostrozhnogo ta Katerinu ne na svoyi zaruchini a shob yih pobachila velika kilkist potribnih lyudej na sho prisutnya Meri vidpovidaye tim sho prosit vibachennya ta prosit Pavla dati dozvil na zustrich yih dvoh simej u druzhnomu koli pered vid yizdom Pavla i Katerini do doslidnoyi laboratoriyi Nastupnogo dnya Pavlo z Katerinoyu vidbuvayut do laboratoriyi yaka rozmishena v pusteli na rancho Douta Voni pribuvayut na rancho de yih zustrichayut susidi po budinku yaponci vchenij fizik Kukudzi Tonako i jogo druzhina Tijoka Dali u romani opisuyetsya rozmova Vundstona iz Tijokoyu Tonako iz yakoyi z yasovuyetsya sho vona takozh najnyata stezhiti za Ostrozhnim shob vidkrittya novogo vidu energiyi distalos amerikancyam ta yih soyuznikam Hilda Brayant z pidruchnimi prodovzhuye svoyi eksperimenti nad naviyuvannyam potribnih nejroimpulsiv velikim grupam lyudej Tim chasom Pavlo Ostrozhnij rozpochinaye svoyi doslidzhennya v pidzemnij laboratoriyi na rancho Douta Tim chasom iz Malkolnom Maklarenom zustrichayetsya milyarder Dejvid Rassel yakij povidomlyaye sho Pavlo Ostrozhnij yaksho vidkriye energiyu gravitalu pershim bude abo vimushenij peredati svoye vidkrittya amerikancyam abo pomre Odnochasno vin pidtverdiv pripushennya Malkolma sho podruzhzhya Ostrozhnih ne tilki pidsluhovuyut a j starayutsya chitati yih dumki Pislya vid yizdu vid Maklarena Rassel gine v zagadkovij avtokatastrofi Pavlo Ostrozhnij pid chas eksperimentu sposterigaye hvilyu gravitalu prote u laboratoriyi vidbuvayetsya avariya i vin otrimuye vazhki travmi ta majzhe vtrachaye zir i lishe mistectvo medikiv ryatuye jomu zhittya ta pam yat Amerikancyam vdalos prochitati viprominyuvannya mozku radyanskogo vchenogo i ci dumki zumiv rozshifruvati Malkolm Maklaren Vin provodit novij eksperiment u svoyij laboratoriyi prote pid chas nogo Malkoln gine a Meri serjozno travmuyetsya Pislya avariyi Hilda Brajnt rozporyadzhayetsya timchasovo pripiniti doslidi iz chitannya dumok Ostrozhnogo ta desho zminyuye napryamok svoyih doslidzhen iz keruvannya lyudskoyu psihikoyu praktichno pereselyuyuchis u pidzemellya Glenda Tim chasom Ostrozhnij vihodit z likarni ta prodovzhuye doslidzhennya v laboratoriyi na rancho provodyachi podalshi eksperimenti razom iz yaponcem Tonako i pid chas odnogo z nih voni led ne ginut vid kulovoyi bliskavki yaka raptovo z yavlyayetsya v laboratoriyi pid chas prohodzhennya hvili gravitalu Pislya cogo v laboratoriyi prolunav vibuh pislya yakogo na yiyi kolishnomu misci vcheni ta ryatuvalniki znahodyat veliku kilkist rubiniv yaki viprominyuyut radiaciyu Prote vibuh ne zupiniv radyanskogo ta yaponskogo vchenogo i voni prodovzhuyut doslidzhennya gravitalu ta mayut namir provesti she odin eksperiment analogichnij eksperimentu zagiblogo Maklarena prote voni rozumiyut sho yih vidkrittya mozhe potrapiti v pershu chergu do ruk vijskovih a zbroya na osnovi energiyi gravitalu mozhe buti potuzhnishoyu yadernoyi Hilda Brajnt tim chasom prodovzhuye vdoskonalennya svoyeyi psihotronnoyi zbroyi v pidzemnih volodinnyah Glenda yiyi rozrobkami pidtrimuye prezident SShA prote vin ne bazhaye diliti z neyu vladu nad lyudmi Ostrozhnij virishuye peredati kod zburennya hvili gravitalu amerikancyam oskilki vin vvazhaye sho vidkrittya jogo zrobiv Malkoln Maklaren Predstavniki pravlyachih kil SShA povidomlyayut Glendu sho Hilda Brajnt pid jogo krilom stvorila centr rozrobki elektronnogo rabstva dlya lyudej sho mozhe buti strashnishim atomnoyi vijni Glend vbivaye Hildu vlashtuvavshi avariyu v svoyemu pidzemnomu shovishi Pavlo Ostrozhnij z Kukudzi Tonakoyu virishuyut vlashtuvati eksperiment iz zburennya a potim priborkannya hvili gravitalu u vidkritomu mori nepodalik Bermudskogo trikutnika Pid chas eksperimentu v mori vinikla neochikuvano velika hvilya yakoyi boyitsya navit Tonako prote Pavlo Ostrozhnij smilivo zustrichaye hvilyu gravitalu shob zupiniti yiyi na chomu j zakinchuyetsya roman Primitki ta komentariKomentari U romani navedeno imena lishe 5 vchenih ta krayin yaki voni predstavlyayut SRSR SShA Yaponiya Nimechchina najimovirnishe FRN ta Franciya Primitki Zima Aleksandr Viktorovich 14 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Aleksandr Zima 8 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 5 grudnya 2017 Oleksandr Zima Den na rozdumi 9 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Zima 1987 s 73 Zima 1987 s 11 16 Zima 1987 s 17 36 Zima 1987 s 118 Zima 1987 s 102 Zima 1987 s 144 145 Zima 1987 s 36 45 Zima 1987 s 46 49 Zima 1987 s 50 53 Zima 1987 s 59 71 Zima 1987 s 79 87 Zima 1987 s 88 90 Zima 1987 s 98 Zima 1987 s 114 Zima 1987 s 120 Zima 1987 s 120 121 Zima 1987 s 124 126 Zima 1987 s 138 139 Zima 1987 s 149 154 Zima 1987 s 154 159 Zima 1987 s 160 165 Zima 1987 s 166 173 Zima 1987 s 174 178 Zima 1987 s 179 182 Zima 1987 s 182 186 Zima 1987 s 214 217 Zima 1987 s 244 249 Zima 1987 s 262 268 Zima 1987 s 268 272 Zima 1987 s 250 261 Zima 1987 s 272 276 Zima 1987 s 301 Zima 1987 s 304 307 Zima 1987 s 321 326 LiteraturaOleksandr Zima Den na rozdumi Kiyiv Radyanskij pismennik 1987 326 s 65 000 prim Posilannya Den na rozdumi na sajti chtyvo org ua 13 grudnya 2017 u Wayback Machine Den na rozdumi na sajti Librusek nedostupne posilannya z veresnya 2019 ros Den na rozdumi na sajti Argonavti Vsesvitu ros Povnij tekst knigi 26 veresnya 2020 u Wayback Machine