Дельміра Аґустіні

|опис зображення= |вікісховище=

Дельміра Аґустіні
ісп. Delmira Agustini
Ім'я при народженні	ісп. Delmira Agustini Murtfeldt
Народилася	24 жовтня 1886(1886-10-24) Монтевідео, Уругвай
Померла	6 липня 1914(1914-07-06) (27 років) Монтевідео, Уругвай
Поховання	^d
Громадянство	Уругвай
Діяльність	поетеса
Сфера роботи	поезія^[1] і модерністська література^[1]
Мова творів	іспанська
Напрямок	модернізм
Жанр	поезія
Magnum opus	^d
Дельміра Аґустіні у Вікісховищі

Дельміра Аґустіні (ісп. Delmira Agustini 1886 — 1914) — уругвайська поетеса.

Життєпис

Народилася 24 жовтня 1886 в уругвайській столиці Монтевідео, в багатій родині. Її батько — уругваєць Сантьяго Аґустіні (пом. 8 липня 1925), мати — аргентинка Марія Муртфельд Тріака (1859 — 1934).

Дельміра отримала домашню освіту і була дуже обдарованою дитиною: вже в 10 років почала писати вірші, займаючись також французькою мовою, музикою і живописом.

14 серпня 1913 одружилася з Енріке Рейесом (ісп. Enrique Job Reyes) але вже через місяць пішла від нього.

5 червня 1914 відбулося офіційне розлучення, а через місяць Енріке вбив Дельміру в їхньому будинку двома пострілами в голову, після чого наклав на себе руки. Похована вона була на Центральному цвинтарі Монтевідео.

Творчість

Аґустіні писала для журналу «La Alborada» («Світанок»). Вона відносилася до т. зв. «Покоління 1900» — поряд з латиноамериканськими поетами-модерністамиХуліо Еррерою, Леопольдо Лугонесом, Рубеном Даріо, якого вважала своїм учителем.

Даріо порівнював Аґустіні з Терезою Авільською, відзначаючи, що Дельміра — перша іспаномовна письменниця з часів тієї святої.

Поетеса зосередилася на темі жіночої сексуальності, хоча в той час в літературному світі панували чоловіки. Її стиль творчості можна найкраще охарактеризувати як першу фазу модернізму з темами, заснованими на фантастичних і екзотичних предметах.

Ерос, бог кохання, символізує еротизм і він є надихаючим началом для її поезії про плотські задоволення.

Ерос — головний герой багатьох літературних творів Аґустіні. Вона навіть присвятила йому свою третю свою книжку під назвою «Порожні келихи» (1913), яка сповістила її перехід в новий літературний рух — La Vanguardia (Авангард).

Поетичні збірки

За життя Аґустіні вийшло три збірки її поезії:

• «Біла книжка» (ісп. El libro blanco 1907)
• «Ранкові пісні» (ісп. Cantos de la mañana 1910)
• «Порожні келихи» (ісп. Los cálices vacíos 1913)

Неопубліковані за життя її вірші увійшли до збірників, що побачили світ у 1924:

• «Квітник Ероса» (ісп. El rosario de Eros)
• «Світила безодні» (ісп. Los astros del abismo)

• Американська письменниця Джуді Вераменді написала роман і п'єсу «Порожні келихи» (англійською та іспанською) за мотивами життя і творчості Аґустіні. Прем'єра вистави відбулася в Чикаго у квітні-травні 2003.
• У 2012 вийшов франко-португальський фільм «Завтра?»( фр. Demain?) режисера Крістін Лоран за мотивами біографії Дельміри Аґустіні .

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Clara Silva. Pasiyn y Gloria de Delmira Agustini; Su Vida y su Obra. — Editorial Losada, 1972.(ісп.)
3. Краткая литературная энциклопедия
4. . Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 13 вересня 2012.
5. [. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 14 січня 2021. Internet Movie Database(англ.)]
6. [. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2021. Demain? — Elegiac story of the passionate life of Uruguayan poet Delmira Agustini(англ.)]

Посилання

• (ісп.)

Література

• Clara Silva. Pasiyn y Gloria de Delmira Agustini; Su Vida y su Obra. — Editorial Losada, 1972.(ісп.)
• Cathy L. Jrade. [1] — Yale University Press, 2012. — . з джерела 27 серпня 2016(англ.)
• Agustini, Delmira. Poesías completas. Ediciones Catédra. Madrid, 1993.
• Girón Alvarado, Jacqueline. Voz poética y máscaras femeninas en la obra de Delmira Agustini . Peter Lang. New York, 1995.
• and writings of Delmira Agustini