Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Деда́л» — проєкт міжзоряного безпілотного космічного апарата, перший проєкт зорельота, доведений до реальних розрахунків та креслень. Робота над ним тривала з 1973 по 1978 рік Британським міжпланетним товариством (BIS).
Загальна інформація
Виконаний групою (майже 100) британських інженерів з BIS. Проєкт передбачав будівництво на орбіті Юпітера потужного двоступеневого безпілотного корабля з термоядерними двигунами. За розрахунками «Дедал» повинен за 50 років долетіти до зорі Барнарда (це одна з найближчих зір) чи іншої зорі та по радіоканалу передати результати досліджень на Землю, не виконуючи гальмування. Для цього зореліт повинен був розвинути 12% швидкості світла.
Рухати апарат повинні були невеликі гранули з дейтерію та гелію-3, що обстрілюється потоком електронів і вибухають. Потужне магнітне поле обмежувало б вибухи, і спрямовувало отриману високошвидкісну плазму, забезпечуючи тягу. Подаючи 250 гранул на секунду, бажаної швидкості розраховувалося досягти за 4 роки. Після відпрацювання першого ступеня впродовж двох років, і споживши 46 тис. т палива, ступінь відстрілювався б. Другий ступінь таким чином опинявся полегшеним. Сопло його двигуна після досягнення мети також слугувало б тарілкою антени для передачі повідомлень на Землю.
Корисним навантаженням були б 18 зондів-роботів, 2 оптичні телескопи та 2 радіотелескопи. Зонди також могли б ремонтувати апарат під час польоту. Для захисту апарата від зіткнень слугував би диск із берилію масою 50 т і утримувана гравітацією хмара частинок.
Дослідники Британського міжпланетного товариства оцінили, що апарат можна було б створити до кінця 1990-х років, хоча він усе одно був би безпрецедентно дорогим.
Параметри апарата
- Суха маса — 3500 т
- Маса палива — 50000 т
- Довжина — 200 м
- Діаметр — 190 м
- Маса корисного навантаження — 450 т
- Двигуни — ІТЯРД ()
Мета польоту
Мета польоту «Дедала» — зоря Барнарда, яка розташована від Сонця на відстані — 5,91 світлових років. Певний час вважалося, що ця зірка має планетну систему. Потім, новітнішими дослідженнями, ця гіпотеза не підтвердилася.
Примітка
В ході роботи над проєктом учені зіткнулися з великою кількістю проблем як чисто технічного плану, так і пов'язаних з недостатніми знаннями про будову Сонячної системи, особливо далеких її рубежів.
Див. також
Посилання
- Іван Мойсеєв «О проекте Дедал» [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Популярная механика(журнал) «Ядерный Дедал»
- Darling, David. Project Daedalus. www.daviddarling.info. Процитовано 20 травня 2024.
- The Daedalus Starship. Damn Interesting (амер.). Процитовано 20 травня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Deda l proyekt mizhzoryanogo bezpilotnogo kosmichnogo aparata pershij proyekt zorelota dovedenij do realnih rozrahunkiv ta kreslen Robota nad nim trivala z 1973 po 1978 rik Britanskim mizhplanetnim tovaristvom BIS Mozhlivij viglyad Dedala bez pershogo stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dedal znachennya Zmist 1 Zagalna informaciya 2 Parametri aparata 3 Meta polotu 4 Primitka 5 Div takozh 6 PosilannyaZagalna informaciyared Vikonanij grupoyu majzhe 100 britanskih inzheneriv z BIS Proyekt peredbachav budivnictvo na orbiti Yupitera potuzhnogo dvostupenevogo bezpilotnogo korablya z termoyadernimi dvigunami Za rozrahunkami Dedal povinen za 50 rokiv doletiti do zori Barnarda ce odna z najblizhchih zir chi inshoyi zori ta po radiokanalu peredati rezultati doslidzhen na Zemlyu ne vikonuyuchi galmuvannya Dlya cogo zorelit povinen buv rozvinuti 12 shvidkosti svitla 1 Ruhati aparat povinni buli neveliki granuli z dejteriyu ta geliyu 3 sho obstrilyuyetsya potokom elektroniv i vibuhayut Potuzhne magnitne pole obmezhuvalo b vibuhi i spryamovuvalo otrimanu visokoshvidkisnu plazmu zabezpechuyuchi tyagu Podayuchi 250 granul na sekundu bazhanoyi shvidkosti rozrahovuvalosya dosyagti za 4 roki 1 Pislya vidpracyuvannya pershogo stupenya vprodovzh dvoh rokiv i spozhivshi 46 tis t paliva stupin vidstrilyuvavsya b Drugij stupin takim chinom opinyavsya polegshenim Soplo jogo dviguna pislya dosyagnennya meti takozh sluguvalo b tarilkoyu anteni dlya peredachi povidomlen na Zemlyu 2 Korisnim navantazhennyam buli b 18 zondiv robotiv 2 optichni teleskopi ta 2 radioteleskopi Zondi takozh mogli b remontuvati aparat pid chas polotu Dlya zahistu aparata vid zitknen sluguvav bi disk iz beriliyu masoyu 50 t i utrimuvana gravitaciyeyu hmara chastinok 1 Doslidniki Britanskogo mizhplanetnogo tovaristva ocinili sho aparat mozhna bulo b stvoriti do kincya 1990 h rokiv hocha vin use odno buv bi bezprecedentno dorogim 2 Parametri aparatared Suha masa 3500 t Masa paliva 50000 t Dovzhina 200 m Diametr 190 m Masa korisnogo navantazhennya 450 t Dviguni ITYaRD impulsnij termoyadernij raketnij dvigun Meta polotured Meta polotu Dedala zorya Barnarda yaka roztashovana vid Soncya na vidstani 5 91 svitlovih rokiv Pevnij chas vvazhalosya sho cya zirka maye planetnu sistemu Potim novitnishimi doslidzhennyami cya gipoteza ne pidtverdilasya Primitkared V hodi roboti nad proyektom ucheni zitknulisya z velikoyu kilkistyu problem yak chisto tehnichnogo planu tak i pov yazanih z nedostatnimi znannyami pro budovu Sonyachnoyi sistemi osoblivo dalekih yiyi rubezhiv Div takozhred Proyekt Orion Posilannyared Ivan Mojseyev O proekte Dedal Arhivovano 23 sichnya 2010 u Wayback Machine Populyarnaya mehanika zhurnal Yadernyj Dedal a b v Darling David Project Daedalus www daviddarling info Procitovano 20 travnya 2024 a b The Daedalus Starship Damn Interesting amer Procitovano 20 travnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Dedal proyekt